справа № 619/2756/23
провадження № 4-с/619/22/25
Ухвала
02 липня 2025 року,
м. Дергачі,
Дергачівський районний суд Харківської області,
суддя Нечипоренко І.М.,
справа № 619/2756/23,
ім'я (найменування) учасників:
заявник: ОСОБА_1 ,
заінтересована особа: приватний виконавець Хаблов Валерій Миколайович.
Питання, що вирішується ухвалою.
ОСОБА_1 01.07.2025 звернувся до суду зі скаргою, у якій просить визнати дії приватного виконавця Хаблова Валерія Миколайовича неправомірними та протиправними, скасувати постанови від 26.03.2024, зобов'язати вчинити певні дії, стягнути моральну шкоду.
Суддя, перевіривши скаргу вважає, що її слід повернути без розгляду, з огляду на таке.
Відповідно до положень статті 124 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Перевіривши скаргу, суд дійшов висновку про її повернення ОСОБА_1 , з огляду на таке.
Вимоги до скарги викладені у ч. 3 ст. 448 ЦПК України, де в п. 3, 5, 7 зазначено, що: скарга повинна містити:
3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
5) ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження;
7) дату, коли особа, яка подає скаргу, дізналася про порушення її прав внаслідок ухвалення оскаржуваних рішень, вчинення дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.
Водночас подана скарга не містить відомостей про інших учасників справи, а саме про ОСОБА_2 ; не зазначено ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження; не зазначена дата, коли скаржник дізнався про порушення його прав.
Крім того, п. 2 ч. 4 ст. 448 ЦПК України передбачено, що до скарги додаються докази направлення копій скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу, за змістом якої учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Подана скарга не містить доказів її направлення всім учасникам справи листом з описом вкладення, або в електронній формі в разі наявності електронного кабінету.
Крім того, с визначені строки для звернення сторони виконавчого провадження із скаргою на дії державного виконавця, а саме - десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.
Цей строк, відповідно до ч. 2 цієї статті, може бути поновлено судом за наявності поважних причин його пропуску на підставі клопотання особи, яка подає скаргу, що має бути заявлено одночасно зі скаргою.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якою пов'язано його початок, тобто після фактичної або можливої обізнаності особи про порушення її прав і свобод. Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 листопада 2022 року у справі № 761/38464/20, від 11 жовтня 2023 року у справі № 354/357/21.
У частині п'ятій статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.
Верховний Суд в своїх рішеннях неодноразово вказував, що строки на подання скарги є процесуальними, можуть бути поновлені за наявності поважних причин за заявою заявника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається у скарзі у вигляді клопотання. При вирішенні питання про поновлення строку на подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця необхідно виходити з того, що у ЦПК України не міститься переліку поважних причин пропуску строку, їх з'ясовують у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Якщо скаргу подано з пропуском строку, встановленого законом, та відсутнє клопотання про його поновлення, така скарга залишається без розгляду та повертається заявникові.
Строк звернення до суду зі скаргою на дії державного, приватного виконавця є не строком позовної давності, а процесуальним строком, а тому у разі його пропуску, скарга може бути розглянута по суті лише після вирішення питання про його поновлення, оскільки відповідно до статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У постанові Верховного Суду від 18.11.2020 року в справі №466/948/19 зроблено висновок, що з'ясування обставин дотримання заявником процесуального строку на звернення до суду зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, наявності клопотання про його поновлення та поважних причин для його поновлення має першочергове значення, оскільки правовим наслідком недотримання встановленого законом строку звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця, відсутності клопотання про поновлення зазначеного строку та поважності причин для його поновлення, є залишення скарги без розгляду та повернення її заявникові.
Так, ОСОБА_3 просить визнати дії неправомірними та скасувати постанови від 26.03.2024, водночас, не подає клопотання одночасно зі скаргою про поновлення строку з зазначенням поважних причин його пропуску.
Частиною 5 ст. 448 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог частин третьої та/або четвертої цієї статті, повертає її скаржнику без розгляду протягом чотирьох днів після її надходження до суду.
Враховуючи викладене, скарга підлягає поверненню скаржнику без розгляду.
Керуючись ст. 258-261, 448 ЦПК України, суд,
постановив:
Скаргу ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Хаблова Валерія Миколайовича повернути без розгляду.
Роз'яснити, що повернення скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя І. М. Нечипоренко