Справа № 462/3651/25
Іменем України
01 липня 2025 року м. Львів
Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 , проживає:
АДРЕСА_2
за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 , 13.05.2025 близько 19.30 год. за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи з явними ознаками алкогольного сп'яніння, вчинив щодо своєї дружини - ОСОБА_2 домашнє насильство фізичного характеру, а саме вдарив її рукою по обличчю, чим повторно протягом року вчинив адміністративне правопорушення, визначене ст. 173-2 КУпАП та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, в судове засідання не з'явився, при цьому судом вживались заходи для належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду справи, зокрема шляхом надсилання судової повістки рекомендованою поштвоою кореспонденцією, що підтверджується наявним у матеріалах справи конвертом, який повернуто на адресу суду неврученим адресату із зазначенням причини повернення такої: «адресат відсутній за вказаною адресою».
За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 10 травня 2023 року у справі
№ 755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони, зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.
ОСОБА_1 будучи ще на стадії складення протоколу про адміністративне правопорушення повідомленим про те, що розгляд такого відбуватиметься у подальшому у Залізничному районному суді м. Львова, що підтверджується особистим підписом останнього у відповідній графі протоколу про адміністративне правопорушення, за весь час перебування матеріалів справи про адміністративне правопорушення жодного разу на виклики суду не з'явився, не скористався правами, наданими йому чинним законодавством, передбаченими статтею 268 КУпАП, не надав пояснень щодо протоколів про адміністративне правопорушення, обставин справи й доказів на їх підтвердження, у разі неможливості особисто брати участь в судових засіданнях не забезпечив присутність свого захисника, у зв'язку із чим, враховуючи також позицію Європейського суду, який наголосив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, крім того, така особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження, беручи до уваги факт, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, не віднесено до таких, які підлягають розгляду за обов'язкової присутності особи, що притягається до адміністративної відповідальності, із врахуванням також стислих строків розгляду даної категорії справ, визначених ст. 277 КУпАП, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних документів, доданих до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Частиною 3 статті 173-2 КУпАП визначено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП підтверджується матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 451467 від 20.05.2025, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 13.05.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 13.05.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 20.05.2025, відповідно до яких останній свою вину у вчиненому визнав, копією постанови Козівського районного суду Тернопільської області від 23.12.2024 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Враховуючи наведене, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Із врахуванням даних про особу правопорушника у сукупності із обставинами справи та ступеня тяжкості вчиненого ним правопорушення, для досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної ст. 23 КУпАП, вважаю, що до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 1 020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн судового збору.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату.
В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу, визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя (підпис) Б.М. Гедз
З оригіналом згідно.
Оригінал постанови знаходиться в матеріалах справи № 462/3651/25.
Суддя Б.М. Гедз