Справа № 560/15457/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Божук Д.А.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
01 липня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Пращерук М. О.,
представника позивача Панасюка В.В.
представника відповідача Чубко Л.В.
представника відповідача Бездітка М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський олійноекстракційний завод" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Старокостянтинівський олійноекстракційний завод" звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00/17305/0703 від 26.06.2024;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00/17307/0703 від 26.06.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що господарські операції з ТОВ “Юва Енерджі», ТОВ “Металургбуд» та ТОВ “Електросвіт» є реальними та підтверджені усіма необхідними і належним чином оформленими первинними документами, а також, безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ "Старокостянтинівський олійноекстраційний завод". На переконання позивача, факт виконання господарських зобов'язань сторін підтверджується первинними документами бухгалтерської та податкової звітності, які є належними та достатніми доказами того, що господарські операції фактично відбулися, а операції між сторонами враховані відповідно до їх дійсного економічного змісту, обумовлені розумними економічними причинами (цілями ділового характеру) та відповідають меті здійснення господарської діяльності.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року позовні вимоги задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
В судовому засіданні представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали в повному обсязі та просили суд задовольнити її, а рішення суду першої інстанції - скасувати.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив суд залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ГУ ДПС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» від 16.06.2023 №7472/22-01-07-03/41822800, за результатами якої складено акт від 25.12.2023 № 14979/2-01-07-03/41822800 та встановлено порушення вимог п.44.1 ст.44, пп.“а» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України, п.5 розд. V Порядку № 21, в результаті товариством завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) за березень 2023 року на 2 500 000,00 грн.; завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за березень 2023 року на 5 405 295,00 грн.; невірно заповнено додаток 2 “Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2023 року.
За результатами перевірки контролюючим органом було прийнято та направлено податкові повідомлення-рішення від 12.01.2024 № 00/803/0703 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленого на рахунок платника у банку, у розмірі 2500000,00 грн та застосування штрафних санкцій у сумі 250 000,00 грн; № 00/810/0703 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 5 405 295,00 грн.
Рішенням ДПС від 01.04.2024 № 9193/6/99-00-06-01-04-06 скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області від 12.01.2024 № 00/803/0703 та №00/810/0703. Зобов'язано вжити заходи відповідно до вимог пп.78.1.12 п.78.1 ст.78 ПК України в частині віднесення ПДВ до податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ “Металургбуд», ТОВ “Юва Енерджі» та ТОВ “Електросвіт».
ГУ ДПС у Хмельницький області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ “Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2023 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, зокрема з питань, визначених у рішенні ДПС про результати розгляду скарги від 01.04.2024 № 9193/6/99-00-06-01-04-06, у порядку контролю за правильністю висновків акта документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ “Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» від 16.06.2023 № 7472/22-01-07-03/41822800, за результатами якої складено акт від 07.06.2024 № 14754/22-01-07-03/41822800.
Перевіркою встановлено порушення ТОВ “Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» вимог:
- п.44.1 ст.44 п.п.“а» п.198.1, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (із змінами і доповненнями), в результаті чого ТОВ “Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» завищено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) за березень 2023 року в сумі 2 500 000 грн.;
- п.44.1 ст.44, п.п.“а» п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, зі змінами та доповненнями, пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 (із змінами і доповненнями), в результаті чого ТОВ “Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за березень 2023 року на суму 5 405 295 гривень;
- в порушення вимог Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289 із змінами і доповненнями ТОВ “Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» невірно заповнено додаток 2 “Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду» до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2023року.
На підставі акту перевірки від 07.06.2024 № 14754/22-01-07-03/41822800, ГУ ДПС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:
- форми “В1» від 26.06.2024 №00/17305/0703, яким зменшено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку (рядок 20.2.1 декларації) за березень 2023 року в сумі 2 500 000 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 10% - 250 000 грн.;
- форми “В4» від 26.06.2024 №00/17307/0703, яким зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21 декларації) за березень 2023 року на суму 5 405 295 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржено ТОВ “Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» в адміністративному порядку до ДПС України (вх.№27865/6 від 18.07.2024).
Рішенням ДПС України від 06.09.2024 №27071/6/99-00-06-01-04-06 про результати розгляду скарги вирішено податкові повідомлення-рішення залишити без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач, вважаючи податкові повідомлення-рішення №00/17305/0703 від 26.06.2024 та №00/17307/0703 від 26.06.2024 протиправними, звернувся з позовом до суду.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями) (далі по тексту - ПК України).
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Положеннями підпункту 200.2 статті 200 ПК України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов'язань, перераховує суми податку до бюджету.
Відповідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За приписами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з пунктом 198.2 цієї статті ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Положеннями пункту 198.3 статті 198 ПК України закріплено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За приписами пункту 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпункту 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку
Також, відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПК України з метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Тобто, до складу податкового кредиту можуть відноситись суми податку на додану вартість за товари (роботи, послуги), призначені для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. У разі якщо придбані товари починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу.
Положеннями підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Судом встановлено, що між ТОВ “Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» (замовник) та ТОВ “Юва енерджі» (підрядник) був укладений договір підряду №13/12/2021 від 13.12.2021, згідно якого підрядник зобов'язується за замовленням замовника на свій ризик виконати та здати йому в строк, установлений цим договором та згідно з Графіком виконання робіт (додаток №3 до цього договору), роботи: будівництво підстанції ПС 110/10кВ “СтОЕЗ» з КРУЕ на об'єкті: “Нове будівництво олійноекстракційного заводу виробничою потужністю 3000 тон/добу по переробці насіння соняшнику за адресою: Хмельницька обл., Старокостянтинівський район, Пашковецька сільська рада, м.Старокостянтинів, вул.Франка,55», а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх, згідно з умовами даного договору.
Контролюючий орган вказує, що ТОВ “Юва енерджі» будівництво підстанції фактично не здійснювало у зв'язку із відсутністю власної або орендованої спецтехніки та вантажних автомобілів. Також зазначає, що кількість найманих працівників ТОВ “Юва енерджі» становила 47 чоловік.
Водночас, суд зазначає, що договором підряду було передбачено, що підрядник має право залучати до виконання договору третіх осіб (субпідрядників) за письмовим погодженням із замовником (п.6.3 договору).
Матеріали справи свідчать про залучення ТОВ “Юва енерджі» субпідрядника (ТОВ “Промбуд-Д») для виконання будівельних робіт підстанції ПС 110/10кВ “СтОЕЗ» з КРУЕ на об'єкті: “Нове будівництво олійноекстрадиційного заводу виробничою потужністю 3000 тон/добу по переробці насіння соняшнику за адресою: Хмельницька обл., Старокостянтинівський район, Пашковецька сільська рада, м.Старокостянтинів, вул.Франка, 55».
Контролюючий орган вказує, що відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 ТОВ “Юва Енерджі» здійснювало придбання будівельних робіт підстанції ПС 110/10 кВ “СтОЕЗ» з КРУЕ на об'єкті "Нове будівництво олійноекстраційного заводу виробничою потужністю 3000 тон/добу по переробці насіння соняшнику за адресою: Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н Пашковецька сільська рада, м.Старокостянтинів, вул.Франка, 55 у ТОВ “Промбуд-Д» вартістю 21 500 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 3 583 333,33 грн.
На підтвердження виконання договору підряду позивачем надано рахунки на оплату, акти про відсутність зауважень, договірну ціну, додаткові угоди №1 та №2 від 30.12.2022 до договору №13/12/2021 від 13.12.2021, графік виконання робіт, акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2022 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2022 року, підсумкову відомість ресурсів, тощо.
На виконання умов договору підряду від 13.12.2021 №13/12/2021 ТОВ “Старокостянтинівський ОЕЗ» здійснено оплату на адресу ТОВ “Юва енерджі» 28.12.2022 в сумі - 23 454 835,02 грн.
Також суд враховує, що між ТОВ “Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» (замовник) та ТОВ “Металургбуд» (підрядник) був укладений договір підряду №С01/12-22-СтОЕЗ від 01.12.2022, згідно якого підрядник зобов'язується за замовленням замовника на свій ризик виконати та здати йому в строк, установлений цим договором та згідно з Графіком виконання робіт (додаток №3 до цього договору), комплекс робіт з улаштування внутрішньомайданчикових мереж водопостачання та каналізації на об'єкті: “Нове будівництво олійноекстракційного заводу виробничою потужністю 3000 тон/добу по переробці насіння соняшнику за адресою: Хмельницька область, Старокостянтинівський район, Пашковецька сільська рада, м.Старокостянтинів, вул.Франка, 55, вул.Франка, 67/2», а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх, згідно з умовами даного договору.
Контролюючий орган вказує, що ТОВ “Металургбуд» комплекс робіт з улаштування внутрішньомайданчикових мереж водопостачання та каналізації фактично не здійснювало у зв'язку із відсутністю транспортних засобів, в тому числі і на правах іншого користування (використання), якими виконувались роботи, які зазначені в підсумковій відомості ресурсів. Також зазначає, що кількість найманих працівників ТОВ “Металургбуд» становила 9 чоловік.
Водночас, суд зазначає, що договором підряду було передбачено, що підрядник має право залучати до виконання договору третіх осіб (субпідрядників) за письмовим погодженням із замовником (п.6.3 договору).
Матеріали справи свідчать про залучення ТОВ “Металургбуд» субпідрядника (ТОВ “УКБ Мрія») для виконання робіт з улаштування внутрішньомайданчикових мереж водопостачання та каналізації.
Контролюючий орган також зазначає, що відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено реєстрацію податкових накладних на адресу ТОВ “Металургбуд» з номенклатурою постачання “Роботи з улаштування внутрішньомайданчикових мереж водопостачання та каналізації» контрагентом-постачальником ТОВ “УБК “Мрія».
На підтвердження виконання договору підряду позивачем надано договірну ціну, графік виконання робіт, акт про відсутність зауважень, локальний кошторис на будівельні роботи №06-01-01, акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2022 року від 26.12.2022 №1 на загальну суму 24 104 022,25 грн., в т.ч. ПДВ 4 017 337,04 грн.; довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3) за грудень 2022 року від 26.12.2022, підсумкову відомість ресурсів до локального кошторису №06-01-01.
На виконання умов договору підряду №С01/12-22-СтОЕЗ від 01.12.2022 ТОВ “Старокостянтинівський ОЕЗ» здійснено оплату на адресу ТОВ “Металургбуд» в загальній сумі - 24 104 022,25 грн.
Між ТОВ “Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» (замовник) та ТОВ “Електросвіт» (підрядник) був укладений договір підряду №01122021 від 11.11.2021, згідно якого підрядник зобов'язується за замовленням замовника на свій ризик виконати та здати йому в строк, установлений цим договором та згідно з Графіком виконання робіт (додаток №3 до цього договору), роботи: будівництво шести трансформаторних підстанцій 10/0,4 кв. ТП-1…ТП-6, загальною потужністю 30 000 кВА, на об'єкті: “Нове будівництво олійноекстракційного заводу виробничою потужністю 3000 тон/добу по переробці насіння соняшнику за адресою: Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, Пашковецька сільська рада, м.Старокостянтинів, вул.Франка, 55, вул.Франка 67/2», а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати проектну документацію, прийняти від підрядника закінчені роботи та оплатити їх, згідно з умовами даного договору.
Контролюючий орган вказує, що ТОВ “Електросвіт» будівництво підстанцій фактично не здійснювало у зв'язку із відсутністю трудових ресурсів. Так, кількість найманих працівників ТОВ “Електросвіт» становила 9 чоловік.
На підтвердження виконання договору підряду позивачем надано акт приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) за лютий 2023 року від 15.02.2023 №0316-2/2 на загальну суму 32 808 886,00 грн.; акт змонтованого устаткування до акта приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2о) за лютий 2023 року від 15.02.2023 №0316-2/2 на суму 47 672 944,00 грн.; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма КБ-3).
На виконання умов договору підряду №01122021 від 11.11.2021 ТОВ “Старокостянтинівський ОЕЗ» здійснено оплату на адресу ТОВ “Електросвіт» в загальній сумі - 88 649 869 грн.
Суд зазначає, що нормами Цивільного та Господарського кодексів України дійсність і реальність договорів та правомірність виписаних за ними, зокрема, податкових накладних та інших первинних документів бухгалтерського та податкового обліку не обумовлені наявністю у постачальника матеріальних та трудових ресурсів для здійснення фінансово-господарської діяльності.
Жоден нормативний акт не містить вказівок на залежність права платника податку на включення до свого податкового кредиту сум податку на додану вартість, фактично сплачених в ціні придбання товару на підставі податкової накладної, від дотримання контрагентом правил господарської діяльності.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26 січня 2021 року по справі № 814/3617/14.
Твердження податкового органу на відсутність у контрагентів позивача достатньої кількості трудових та матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення спірних господарських операцій, є необґрунтованими, оскільки чинне податкове законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагента, наявності чи відсутності у останнього основних фондів, тощо.
Відсутність у контрагента добросовісного платника податку матеріальних та трудових ресурсів, не виключає можливості реального виконання таким платником господарської операції, та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем.
Аналогічна правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року у справі №640/18105/18, від 13 січня 2021 року по справі № 826/16023/15, від 30 серпня 2023 року у справі №120/1580/19-а.
Верховний Суд у постановах від 21.10.2020 у справі №140/1845/19, від 05.11.2024 у справі №520/24953/21 зазначив, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ними господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.
Також відповідач не довів, що позивач як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення його контрагентів, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з цими підприємствами було одержання податкової вигоди, як то вказує відповідач.
Жодних належних та допустимих доказів щодо повної та всебічної перевірки контрагентів позивача контролюючим органом не надано, а посилання в акті перевірки виключно на дані інформаційних систем не може бути підставою для таких висновків.
Верховними Судом сформована стала та послідовна практика щодо застосування наведених норм права. Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, вказала наступне.
Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування, та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у власній господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат чи податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не було встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Контролюючим органом в акті перевірки також вказується на певні недоліки в оформленні деяких документів по операціям позивача з ТОВ “Електросвіт».
Проте незначні недоліки первинних документів, чи то їх певна дефектність, за умови ймовірності визначення їх змістовного навантаження, не свідчить про їх формальність, позаяк при розгляді податкових спорів перевага надається змісту документа порівняно з його зовнішньою формою.
Тому певні недоліки оформлення первинних документів по господарським операціям самі по собі не є самостійною підставою для висновків про нереальність господарських операцій, відомості про які несуть в собі надані інші первинні документи на підтвердження реальності відповідних операцій. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року по справі № 826/506/16.
Відповідач не заперечує придбання ТОВ “Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» комплексу робіт, зокрема з улаштування внутрішньомайданчикових мереж водопостачання та каналізації на об'єкті: “Нове будівництво олійноекстракційного заводу виробничою потужністю 3000 тон/добу по переробці насіння соняшнику за адресою: Хмельницька область, Старокостянтинівський район, Пашковецька сільська рада, м.Старокостянтинів, вул.Франка, 55, вул.Франка, 67/2», з будівництва підстанцій ПС 110/10 кВ “СтОЕЗ» з КРУЕ на об'єкті: “Нове будівництво олійноекстракційного заводу виробничою потужністю 3000 тон/добу по переробці насіння соняшнику за адресою: Хмельницька обл., Старокостянтинівський район, Пашковецька сільська рада, м.Старокостянтинів, вул.Франка, 55» та з будівництва шести трансформаторних підстанцій 10/0,4 кв. ТП-1…ТП-6, загальною потужністю 30000 кВА, на об'єкті: “Нове будівництво олійноекстракційного заводу виробничою потужністю 3000 тон/добу по переробці насіння соняшнику за адресою: Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н Пашковецька сільська рада, м.Старокостянтинів, вул.Франка, 55, вул.Франка 67/2», а лише вказує, що ТОВ “Металургбуд», ТОВ “Юва Енерджі» та ТОВ “Електросвіт» вказані вище роботи у вказаний в перевірці період не здійснювали.
Судом встановлено, що позивач здійснив повну оплату вартості виконаних робіт за договорами підряду, укладеними з ТОВ “Металургбуд», ТОВ “Юва Енерджі» та ТОВ “Електросвіт».
У підтвердження виконаних за договорами підряду робіт ТОВ “Металургбуд», ТОВ “Юва Енерджі» та ТОВ “Електросвіт» було зареєстровано відповідні податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідач не посилається на докази, які б свідчили про наявність фактів протиправної поведінки позивача та про обізнаність позивача щодо протиправної поведінки його контрагентів.
Суд зазначає що відомості, наявні в інформаційно-аналітичних базах як відносно контрагентів позивача, так і за ланцюгами постачання товарно-матеріальних цінностей (виконання робіт, на дання послуг), носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.
Щодо доводів відповідача про ненадання ТОВ “Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» до перевірки письмового погодження на залучення третіх осіб (субпідрядних організацій) до виконання договорів підряду, суд зазначає, що у додаткових поясненнях позивач зазначав, що ТОВ “Металургбуд», ТОВ “Юва Енерджі» та ТОВ “Електросвіт» не погоджували письмово з ТОВ “Старокостянтинівський олійноекстракційний завод» залучення субпідрядників.
При цьому суд зазначає, що право підрядника залучати до виконання договорів підряду третіх осіб (субпідрядників) за письмовим погодженням із замовником є саме правом, а не обов'язком підрядника. Відсутність такого погодження сама по собі не свідчить про невиконання або фіктивність господарських операцій, якщо інші докази підтверджують факт виконання робіт та їх оплату.
Відповідно до статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Отже, відсутність письмового погодження замовника на залучення субпідрядників не є автоматичною підставою для визнання договору недійсним, якщо інші докази підтверджують факт виконання робіт та їх оплату.
Щодо доводів відповідача, що роботи з будівництва шести трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ ТП-1…ТП-6, загальною потужністю 30000 кВА, на об'єкті: “Нове будівництво олійноекстракційного заводу виробничою потужністю 3000 тон/добу по переробці насіння соняшнику за адресою: Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, Пашковецька сільська рада, м.Старокостянтинів, вул.Франка, 55, вул.Франка, 67/2» були надані в м.Івано-Франківськ, оскільки місце складання в акті приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року від 15.02.2023, а також у акті змонтованого устаткування до акту приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2023 року від 15.02.2023 вказано м.Івано-Франківськ, суд зазначає наступне.
Так, юридичною адресою ТОВ “Електросвіт» є Івано-Франківська область, Івано-Франківський район, м.Івано-Франківськ, вул.Мазепи Гетьмана, буд. 164в.
Зазначення в акті приймання виконаних робіт місця його складання за юридичною адресою контрагента, в даному випадку ТОВ “Електросвіт», не є підставою для визнання господарської операції нереальною. Важливим є факт фактичного виконання робіт на місці будівництва, а також наявність відповідних документів, що підтверджують виконання робіт та їх оплату. Вказівка на юридичну адресу в акті є формальною, і не впливає на сутність виконаних робіт.
На підтвердження факту виконання робіт з будівництва шести трансформаторних підстанцій 10/0,4 кВ ТП-1…ТП-6 загальною потужністю 30 000 кВА на об'єкті: “Нове будівництво олійноекстракційного заводу виробничою потужністю 3000 тонн/добу з переробки насіння соняшнику за адресою: Хмельницька обл., Старокостянтинівський р-н, Пашковецька сільська рада, м.Старокостянтинів, вул.Франка, 55 та вул.Франка, 67/2», позивачем подано до суду відповідні протоколи випробувань трансформаторів напруги та струму, масляного, вакуумного вимикачів, вентильних розрядників, збірних і з'єднувальних шин, силових кабелів, силового трансформатора тощо, здійснені електротехнічною лабораторією ТОВ “Електросвіт».
Судом встановлено, що інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, яка додана до додаткових пояснень відповідачем, була сформована, зокрема, 10 березня 2025 року, тобто після виконання робіт за договорами підряду №13/12/2021 від 13.12.2021, №С01/12-22-СтОЕЗ від 01.12.2022 та №01122021 від 11.11.2021, що, в свою чергу, не може свідчити про відсутність у власності ТОВ “Металургбуд», ТОВ “Юва Енерджі» та ТОВ “Електросвіт» транспортних засобів та майна на момент виникнення спірних правовідносин.
Таким чином, вказані відомості були отримані контролюючим органом після здійснення відповідних господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, що підтверджують відсутність у безпосередніх контрагентів позивача, а також у контрагентів у подальшому ланцюгу постачання транспортних засобів та іншого майна на момент укладання зазначених вище договорів підряду.
Відсутність у ТОВ “Металургбуд», ТОВ “Юва Енерджі» та ТОВ “Електросвіт» зареєстрованого майна не може однозначно свідчити про фактичну (не зареєстровану) відсутність чи наявність майна та транспортних засобів, які вказані товариства використовували у своїй господарській діяльності.
Щодо тверджень відповідача про те, що відповідно до акта про нещасний випадок на будівництві до виконання робіт залучалися особи без належного оформлення, без проходження інструктажів з охорони праці, без відповідного допуску та кваліфікації, що, на думку відповідача, свідчить про порушення позивачем п. 16 договору підряду № С01/12-22-СтОЕЗ від 01.12.2022, суд зазначає, що відповідно до умов договору відповідальність за організацію та проведення інструктажів з охорони праці покладається на підрядника.
Водночас, будь-яких доказів того, що позивач перешкоджав проведенню відповідних інструктажів, відповідачем суду не надано. Також відсутні підстави вважати, що інструктаж не був проведений саме з вини позивача.
Отже, доводи відповідача щодо неналежного виконання позивачем зобов'язань у сфері охорони праці та безпеки проведення робіт є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами.
Суд зазначає, що довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.
Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.
Суд встановив, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази які б підтвердили висновки податкового органу, які зазначені в акті перевірки.
Також суд зазначає, що податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентом. Ймовірні порушення податкового законодавства підприємством-постачальником не є підставою для позбавлення правового значення відповідних первинних та податкових документів, що видані цим постачальником.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено належними первинними документами реальність господарських операцій з ТОВ “Металургбуд», ТОВ “Юва Енерджі» та ТОВ “Електросвіт» за періоди, що перевірялись, а тому доводи контролюючого органу про намір позивача мінімізувати сплату податку на додану вартість через формування податкового кредиту внаслідок нереальних господарських операцій, не знайшли належного підтвердження письмовими доказами, долученими до матеріалів справи.
З урахуванням зазначеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 26.06.2024 №00/17305/0703 та №00/17307/0703 слід визнати протиправними та скасувати.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.