02 липня 2025 року Справа № 320/42751/24
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Епель О.В., суддів: Карпушової О.В., Файдюка В.В. перевіривши заяву Головного управління ДПС у м. Києві про усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 11.06.2025 у поновленні строку на апеляційне оскарження рішення суду було відмовлено, апеляційну скаргу залишено без руху, оскільки апелянтом не надано доказів сплати судового збору а також пропущено строк на апеляційне оскарження та надано десятиденний строк для усунення її недоліків з дня отримання копії цієї ухвали суду.
При цьому, судом було встановлено, що оскаржуване рішення суду інстанції отримано апелянтом в Електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" 13.02.2025 о 20:20, тоді як апеляційна скарга у цій справі подана лише 29.04.2025, тобто з пропуском тридцятиденного строку, встановленого КАС України.
Копію зазначених вище ухвал суду отримано апелянтом в електронному кабінеті «Електронного суду» 12.06.2025 о 13:48.
Від Апелянта надійшла заява про усунення недоліків до якої додає докази сплати судового збору та просить визнати причини пропуску строку на апеляційне оскарження поважними та поновити цей строк, посилаючись на ускладнення роботи ДПС України та її відокремлених підрозділів з огляду на військовий стан, оскільки було посилено вимоги технічного та криптографічного захисту.
При цьому, Апелянт стверджує, що запровадження воєнного стану є поважною причиною для поновлення процесуальних строків та про необхідність дотримання судами виваженого підходу до питань, пов'язаних з поверненням різного роду процесуальних документів, залишення їх без руху та встановлення різного роду строків.
Також контролюючий орган зазначає, що у своїй діяльності, окрім приписів Конституції та законів України, керується також принципом інтересів держави.
Разом з тим, Апелянт посилається на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18.
Аналізуючи доводи заявника, судова колегія зазначає наступне.
Так, відповідно до ст. 286 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Водночас, як вже було встановлено судом апеляційної інстанції, оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 12.02.2025 та отримано апелянтом в Електронному кабінеті підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" 13.02.2025 о 20:20, тоді як апеляційна скарга у цій справі подана лише 29.04.2025, тобто з пропуском тридцятиденного строку, встановленого КАС України більш, ніж на 40 днів.
Посилання Апелянта на запровадження військового стану як на поважну причину пропуску строку на апеляційне оскарження колегією суддів до уваги не приймається, оскільки згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі № 990/115/22 сам собою факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Втім, контролюючий орган не зазначає жодних доводів та не надає належних та допустимих доказів наявності у нього саме таких обставин.
Посилання Апелянта на посилення вимог технічного та криптографічного захисту колегія суддів вважає безпідставним, оскільки ані вказані обставини, ані їх взаємозв'язок з пропуском процесуального строку, не підтверджені жодними доказами у справі.
Відтак, контролюючим органом не зазначено причин, які можуть вважатися поважними, оскільки вони не відповідають одночасно усім таким умовам:
1) це обставина або кілька обставин, що безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк;
2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк;
3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;
4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що дотримання строку оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права.
Зазначені процесуальні строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
У свою чергу, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
При цьому у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
Згідно зі ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що наведені в заяві апелянта підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними, а тому в задоволенні такої заяви слід відмовити.
Отже, станом на 02.07.2025, визначені в ухвалі недоліки апеляційної скарги усунуті не були, а саме: поважних причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції у цій справі не наведено.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 169, 299, ч. 2 ст. 321, ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суд,
У задоволенні заяви Головного управління ДПС у м. Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Епель
Судді: О.В. Карпушова
В.В. Файдюк