Справа № 640/18951/22 Головуючий у І інстанції - Горобцова Я.В.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
01 липня 2025 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Бужак Н.П., Василенка Я.М.,
при секретарі: Руденко Д.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тан-2001» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тан-2001» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 20.10.2022 № 00274540704, яким зменшено суму від'ємного значення на загальну суму 8 856 642,00 грн;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 20.10.2022 № 00274520704, яким збільшено суму податку на додану вартість на загальну суму 1 090 145,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказав на те, що висновки акта перевірки, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства, вони є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2022 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку загального позовного провадження.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дана справа отримана Київським окружним адміністративним судом за належністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04 березня 2024 року прийнято справу до провадження за правилами загального позовного провадження та призначено судове засідання.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі № 640/18951/22 передано справу за підсудністю до Господарського суду міста Києва в межах справи № 910/7369/22.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08 липня 2024 року матеріали справи № 910/7369/22 (№ 640/18951/22), передано для розгляду Київському окружному адміністративному суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року адміністративну справу прийнято до провадження за правилами загального позовного провадження.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 20.10.2022 № 00274540704 та № 00274520704.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.
Апеляційна скарга мотивована тим, що основним аргументом для прийняття рішення судом першої інстанції є наявність постанови Північного апеляційного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 910/7369/22, якою апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, залишено без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06 березня 2024 року у справі № 910/7369/22 залишено без змін в частині відмови у задоволенні заяви Головного управління ДПС у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, з грошовими вимогами до боржника.
Проте, постановою Верховного Суду від 04 лютого 2025 року касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задоволено.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2024 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 06 березня 2024 року (в частині відмови у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання грошових вимог до боржника) у справі № 910/7369/22 скасовано.
Ухвалено у справі № 910/7369/22 нове судове рішення, яким визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тан-2001» на суму 1 362 681 грн 00 коп., а саме: 1 090 145 грн 00 коп. заборгованості з податку на додану вартість - третя черга задоволення вимог кредиторів, 272 536 грн 00 коп. штрафних санкцій - шоста черга задоволення вимог кредиторів.
Таким чином посилання на скасовану Постанову Північного апеляційного господарського суду у постанові 18 вересня 2024 року у справі № 910/7369/22 є безпідставним, а рішення першої інстанції підлягає скасуванню
Також, Відповідачем наголошено, що протягом перевіряємого періоду складались акти про ненадання до перевірки документів, підтверджуючих законність декларування від'ємного значення з податку на додану вартість.
Таким чином, факт ненадання первинних документів до перевірки унеможливлює підтвердити законність задекларованих Позивачем сум бюджетного відшкодування, оскільки такі документи недосліджені в ході проведення перевірки.
На підставі наведеного, податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно та у відповідності із вимогами законодавства.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що наказом Головного управління ДПС у м. Києві «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тан-2001» (код згідно з ЄДРПОУ 31445756)» від 06 вересня 2022 року № 3496-п, на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, у зв'язку з поданням ТОВ «Тан-2001» (код згідно з ЄДРПОУ 31445756) з 07.09.2022 по дату завершення перевірки, тривалістю 5 робочих днів.
Визначено, перевірку провести з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2022 року, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за лютий, березень, квітень, травень 2022 року, в Головному управлінні ДПС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Леваневського, буд. 2, кімната 313.
Головним управлінням ДПС у м. Києві на податкову адресу ТОВ «Тан-2001», а саме: 03186, м. Київ, вул. Антонова, буд. 5-Б, кв. 701 засобами поштового зв'язку направлено повідомлення від 06.09.2022 № 408/26-15-07-04-05-07, в якому запропоновано надати усі наявні документи по взаємовідносинах із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за періоди, у яких виникло від'ємне значення з податку на додану вартість, а саме за лютий, березень, квітень, травень, червень 2022 року: договори, згідно яких Платником було придбано та реалізовано товари/роботи/послуги (у разі укладання правочину в усній формі надати письмові пояснення); рахунки-фактури, акти виконаних робіт/наданих послуг; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; платіжні доручення, що підтверджують факт оплати; оборотно-сальдові відомості по рахунках: 311, 10, 20, 23, 26, 28, 31, 36, 37, 63, 68, 70, 90, 79; надати промові пояснення щодо причини виникнення від'ємного значення; інші документи, які не ввійшли до зазначеного переліку чисельність працюючих, середню заробітну плату, штатний розпис ТОВ «Тан-2001» (код 31445756), договори, укладені на оренду офісних та складських приміщень, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності з документальним підтвердженням, у разі наявності власних офісних та складських приміщень надати первинні документи, що підтверджують право власності на такі приміщення; копії протоколів (наказів) про призначення на посаду директора, головного бухгалтера ТОВ «Тан-2001» (код згідно з ЄДРПОУ 31445756); копії паспорта (1-2 сторінки, прописка або реєстрація); копії довідок про ідентифікаційний номер; довідки про заробітну плату; наказ про облікову політику; затверджений табель та графік робочого часу офісу за період, що перевіряється.
У відповідь на повідомлення від 06.09.2022 № 408/26-15-07-04-05-07 ТОВ «Тан-2001» надано лист від 09.09.2022 № 09/09-01 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 12.09.2022 № 54034/6) в якому зазначено, що 07.09.2022 Підприємством було отримане повідомлення про проведення з 07.09.2022 документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тан-2001» (код ЄДРПОУ 31445756) з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2022 року. Уважно ознайомившись із направленими документами директору стало відомо, що підставою для проведення такої перевірки став наказ № 3496-п від 06.09.2022. Також із змісту повідомлення стало відомо, що необхідно надати усі наявні документи по взаємовідносинах із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період, коли виникло від'ємне значення, а також інші документи.
У зв'язку із наведеним Директором Товариства повідомлено, що 24.02.2022 розпочалося широкомасштабне вторгнення Росії в Україну, у зв'язку з чим він був змушений вивезти всі документи Підприємства у безпечне місце, а сам зі своєю родиною - виїхати за кордон (Німеччина), де знаходився на лікуванні.
Внаслідок наведеного, Директором ТОВ «Тан-2001» повідомлено, що він не може надати витребувані документи до перевірки, але хоче запевнити у тому, що як тільки повернеться на територію України надасть усі необхідні документи до перевірки.
06 вересня 2022 року Відповідач Керівнику та/або головному бухгалтеру ТОВ «Тан-2001» направив запит «Про надання пояснень та їх документального підтвердження», в якому, для з'ясування обставин здійснення та змісту господарських операцій, прояву розумної обачності, ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарських операцій, реальності здійснення господарських операцій та відповідності інформації відображеної в первинних документах змісту господарських операцій, запропоновано Керівнику ТОВ «Тан-2001» надати письмові пояснення з наступних питань:
- коли Він приступив до виконання своїх обов'язків на чинній посаді;
- які функціональні обов'язки Він виконує;
- чи виконував Він аналогічні обов'язки раніше;
- яким чином здійснювався контроль за веденням бухобліку в частині створення (отримання) первинного документа із зазначенням процесів та стадій його формування від початку та до моменту його фактичного створення та відображення в регістрах бухгалтерського обліку;
- чи має хтось фізичну чи технічну можливість вносити (коригувати, доповнювати) дані регістрів бухгалтерського обліку крім головного бухгалтера (1С: Підприємство, SAP, ІТ-Підприємство, інше);
- у разі якщо так, яким документом оформлено та надано іншій особі можливість вносити (коригувати, доповнювати) дані регістрів бухгалтерського обліку;
- хто приймає рішення про створення документа та подальше його внесення та відображення в регістрах бухгалтерського обліку;
- надати пояснення, щодо формування суми від'ємного значення звітного (додаткового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) до податкової декларації лютий, березень, квітень, травень, червень 2022 року та пояснення щодо формування показників податкової декларації з ПДВ лютий, березень, квітень, травень, червень 2022 року з додатками;
- пояснення щодо причини виникнення суми від'ємного значення;
- пояснення щодо відповідальних осіб за фінансово-господарську діяльність та ведення бухгалтерського обліку, складського обліку;
- пояснення щодо місць зберігання залишків ТМЦ;
- пояснення щодо відповідального за якість поставлених товарів (дизельне паливо, запчастини); відповідального за збереження товарів, ведення їх обліку;
- пояснення щодо наявності власних чи орендованих складських приміщень, і їх місця розташування;
- пояснення щодо транспортування товарів від продавців до ТОВ «Тан-2001» та від ТОВ «Тан-2001» до покупців.
Також повідомлено, що відповідно до п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України платник податків має право надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, та за власною ініціативою пояснення з питань, що не запитувалися контролюючим органом.
Пунктом 86.1 статті 86 Податкового кодексу України визначено поняття «матеріали перевірки», в тому числі це - пояснення та їх документальне підтвердження, які надані платником податків відповідно до п.п. 16.1.15 п. 16.1 ст. 16 та відповідно до абзацу другого п.п. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Податкового кодексу України.
Факт ненадання посадовими особами ТОВ «Тан-2001» до перевірки документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, на повідомлення від 06.09.2022 № 408/26-15-07-04-05-07 та на запит від 06.09.2022 № 1 щодо надання пояснень та їх документальних підтверджень щодо з'ясування обставин здійснення та змісту господарських операцій, прояву розумної обачності, ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарських операцій, реальності здійснення господарських операцій та відповідності інформації відображеної в первинних документах змісту господарських операцій зафіксовано в акті «Ненадання пояснень та їх документальних підтверджень ТОВ «Тан-2001» (код 31445756)» від 13.09.2022 № 4130/26-15-07-04-05.
Головним управлінням ДПС у м. Києві на підставі наказу від 06.09.2022 № 3496-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Тан-2001» з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість за червень 2022 року, яке назначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за лютий, березень, квітень, травень 2022 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.07.2022 № 9133382297), за результатами якої складено акт від 16.09.2022 № 25473/26-15-07-04-05/31445756, в якому вказано про наступні порушення вимог податкового законодавства з боку ТОВ «Тан-2001»:
- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, з. 201.1, абз. 21 п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 090 145,00 грн за червень 2022 року, та завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) на загальну суму 8 856 642,00 грн за червень 2022 року;
- п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, оскільки не надано документи до перевірки (з урахуванням вимог пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України).
На підставі викладеного, Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 жовтня 2022 року:
- № 00274540704, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 8 856 642,00 грн;
- № 00274520704, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 362 681,00 грн, з яких 1 090 145,00 грн нараховано за податковими зобов'язаннями та 272 536,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що Північним апеляційним господарським судом у постанові від 18 вересня 2024 року у справі № 910/7369/22 було встановлено, що суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак, відповідно до п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 210 ПК України, є правом для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та є достатньою підставою для його декларування у податкових деклараціях, а отже ТОВ «Тан-2001» діяло в межах чинного законодавства, в тому числі й при перевірці, за результатом якої був складений акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тан-2001» від 16.09.2022 за № 25473/26-15-07-04-05/31445756 та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Таким чином, вищевикладені обставини, які встановлені судом і не потребують доведення, свідчать про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 20 жовтня 2022 року № 00274540704, № 00274520704, які на підставі наведеного підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необґрунтованим з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (далі - ПК України).
Як визначено пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.
Згідно з п. 135.1 ст. 135 ПК України, базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із ст. 134 ПК України з урахуванням положень цього Кодексу.
У відповідності до вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
Згідно з вимогами п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) визначено, що його дія поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно - правових форм власності.
Виходячи з вимог п. 2 ст. 3 Закону № 996-ХІV, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Статтею 9 Закону № 996-ХІV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.
Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документи; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Верховним Судом у постанові від 05 травня 2020 року у справі № 826/678/16 зазначено, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
На підтвердження правомірності формування даних податкового обліку та фактичного здійснення господарських операцій, враховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, Товариство повинно мати відповідні належно оформлені первинні документи, які і є підставою для формування даних податкового та бухгалтерського обліку.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених відповідними первинними документами.
Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки.
Платник податків у разі ненадання документів під час проведення перевірки не позбавлений права надання таких і після завершення такої перевірки, які мають бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, повинні фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.
Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави.
При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.
У разі надання контролюючим органом відповідних доказів про порушення платником податків норм податкового законодавства, останній має спростовувати ці доводи відповідно до вимог ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якими передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Верховним Судом у вище наведеній постанові також зазначено, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку про реальність спірних господарських операцій, виходячи з наявності та надання Позивачем до суду первинних документів, які підтверджують фактичне здійснення таких операцій, проте висновки суду, що надані Позивачем документи є належними та достатніми доказами у справі, Верховний Суд визнав такими, що фактично здійснено без врахування положень п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України, оскільки як вбачається з акта перевірки первинні документи по правовідносинах з контрагентами до перевірки Позивачем взагалі не надавались, такі було надано лише до суду.
Крім того, Позивачем ані в позовній заяві, ані в касаційній скарзі взагалі не ставилось під сумнів та не спростовувалось твердження контролюючого органу, викладені в акті перевірки, який є носієм доказової бази, про ненадання ним до перевірки первинних документів. Не вбачалось також, що Позивач при поданні скарг на податкові повідомлення-рішення обґрунтовував такі безпідставністю тверджень про ненадання документів до перевірки, не вбачалось також, що Товариство скористалось своїм правом (пункт 44.7 статті 44 ПКУ) надати до контролюючого органу протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки документи, визначені в акті перевірки як відсутні.
Позивачем також не надано доказів і того, що ним вчинялись будь-які дії, які передбачені нормами Податкового кодексу, щодо надання (надіслання) ним первинних документів до контролюючого органу.
Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що суд апеляційної інстанції у вищезазначеній адміністративній справі дійшов обґрунтованого висновку, що з огляду на відсутність у Позивача первинних документів неможливо підтвердити фактичне вчинення господарських операцій та правомірність формування витрат та ПДВ, а відтак прийняті контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.
Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази надсилання контролюючим органом акта перевірки рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу (за місцезнаходженням) Позивача, що позбавило можливості останнього у строк, передбачений абз. 2 п. 44.7 ст. 44 ПК України, надати контролюючому органу відновлені документи, які не були надані під час перевірки та заперечення на акт, тому такі первинні документи мають бути враховані.
Проте, колегія суддів Верховного Суду звернула увагу, що згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Пунктом 85.2 статті 85 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
З аналізу положень ст. 85 ПК України вбачається, що з моменту початку проведення перевірки, у Позивача виник обов'язок надати контролюючому органу документи, що стосуються предмету перевірки.
Як вбачається з матеріалів даної адміністративної справи, актом «Ненадання пояснень та їх документальних підтверджень ТОВ «Тан-2001» (код 31445756)» від 13.09.2022 № 4130/26-15-07-04-05 посадовими особами контролюючого органу зафіксовано ненадання до перевірки ТОВ «Тан-2001» документів, зазначених у повідомленні від 06.09.2022 № 408/26-15-07-04-05-07 та у запиті від 06.09.2022 № 1.
Таким чином, оскільки факт ненадання Позивачем первинних документів до перевірки зафіксований належними доказами, надані Позивачем вже до суду первинні документи не можуть спростовувати обставини, наведені контролюючим органом в акті перевірки.
Крім того, відповідно до приписів пункту 69.22 підрозділу 10 «Інші перехідні положення розділу» ХХ «Перехідні положення» ПК України документальні та фактичні перевірки під час дії воєнного стану проводяться за наявності безпечних умов для їх проведення, а саме безпечного:
- доступу, допуску до територій, приміщень та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об'єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов'язані з іншими об'єктами оподаткування таких платників податків;
- доступу, допуску до документів, довідок про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та до іншої інформації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також до фінансової і статистичної звітності у порядку та на підставах, визначених законом.
Стосовно доводів Позивача щодо вивезених директором Товариства всіх документів Підприємства у безпечне місце після початку 24.02.2022 широкомасштабного вторгнення Росії в Україну, та щодо виїзду директора Товариства своєю родиною за кордон (Німеччина) на лікування, колегія суддів звертає увагу, що будь-які докази зазначеного в матеріалах даної адміністративної справи відсутні та Позивачем надано не було.
Крім того, вказане не узгоджується з правилами формування податкового кредиту, який у спірних правовідносинах був сформований за червень 2022 року (господарські операції, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, мали місце у червні 2022 року).
Також, колегія суддів звертає увагу, що територія міста Києва (де зареєстровано Товариство) не була віднесена до окупованих території та/або територій ведення бойових дій відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
На підставі вищенаведеного колегія суддів дійшла до висновку, що у зв'язку з відсутністю у Позивача на час проведення Відповідачем перевірки первинних документів, неможливо підтвердити фактичне вчинення господарських операцій та правомірність формування витрат та ПДВ, тому прийняті контролюючим органом оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними.
Аналогічний правий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 серпня 2022 року у справі № 640/20949/18.
Колегія суддів при розгляді апеляційної скарги вказує на імперативні приписи ч. 5 ст. 242 КАС України, якими передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд першої інстанції задовольняючи адміністративний позов виходив з того, що Північним апеляційним господарським судом у постанові від 18 вересня 2024 року у справі № 910/7369/22 було встановлено, що суми податку на додану вартість, що віднесені до складу податкового кредиту, підтверджені податковими накладними, які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відтак, відповідно до п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 210 ПК України, є правом для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та є достатньою підставою для його декларування у податкових деклараціях, а отже ТОВ «Тан-2001» діяло в межах чинного законодавства, в тому числі й при перевірці, за результатом якої був складений акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Тан-2001» від 16.09.2022 за № 25473/26-15-07-04-05/31445756 та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
Таким чином, за висновком суду першої інстанції вищевикладені обставини, які встановлені судом і не потребують доведення, свідчать про неправомірність податкових повідомлень-рішень від 20 жовтня 2022 року № 00274540704, № 00274520704, які на підставі наведеного підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Проте, колегія суддів звертає увагу, що постановою Верховного Суду від 04 лютого 2025 року касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України задоволено.
Постанову Північного апеляційного господарського суду від 18 вересня 2024 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 06 березня 2024 року (в частині відмови у задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у місті Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про визнання грошових вимог до боржника) у справі № 910/7369/22 скасовано.
Ухвалено у справі № 910/7369/22 нове судове рішення, яким визнано грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у місті Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тан-2001» на суму 1 362 681 грн 00 коп., а саме: 1 090 145 грн 00 коп. заборгованості з податку на додану вартість - третя черга задоволення вимог кредиторів, 272 536 грн 00 коп. штрафних санкцій - шоста черга задоволення вимог кредиторів.
Враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування зазначених вище оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, та про наявність підстав для задоволення адміністративного позову.
Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Розглянувши доводи Головного управління ДПС у м. Києві, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з'ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - задовольнити.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Тан-2001» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Н.П. Бужак
Я.М. Василенко
Повний текст складено 01.07.2025 року.