Справа № 320/2952/25 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.
01 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому (з урахуванням уточнень від 22.01.2025) просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку. коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.10.2024 №193551 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» (код ЄДРПОУ 41788723) критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку. коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.10.2024 №193551 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» (код ЄДРПОУ 41788723) критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Не погоджуючись з таким рішенням суду, Головне управління Державної податкової служби у Київській області подало апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Апелянт в обґрунтування доводів апеляційної скарги наголошує, що у ході проведеного аналізу наявних баз даних ДПС у ТОВ «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» встановлено відсутність/недостатність інформації щодо придбання, оренди, тощо офісних приміщень, складських приміщень, виробничих потужностей/виробничого устаткування, транспортних засобів, що є необхідним для здійснення фінансово-господарської діяльності.
Також, у ТОВ «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» встановлено накопичення залишків за рахунок придбання товарів по основному коду УКТЗЕД 4410, 4412, на суму понад 10 349,0 тис. грн без подальшої реалізації товарів.
Апелянт зазначає, що підставою для прийняття рішення про відповідність ТОВ «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» критеріям ризиковості також стало: постачання товарів по основному коду УКТЗЕД 9403, походження даного товару не прослідковується за ланцюгом постачання.
Крім того, апелянт зазначає, що до повідомлення №1 від 23.10.2024, ТОВ «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» до контролюючого органу не надано:
- договiр з додатками до нього;
- первиннi документи щодо постачання/придбання товарiв/послуг;
- первиннi документи щодо транспортування;
- складськi документи (iнвентаризацiйнi описи);
- рахунки-фактури/інвойси;
- акт приймання-передачi товарiв (робiт, послуг);
- накладна;
- розрахунковий документ.
З-поміж вказаного, апелянт зазначає, що заявлений позивачем спосіб захисту щодо зобов'язання ГУ ДПС у Київській області виключити позивача з переліку ризикових платників податків, суперечить Порядку зупинення, визначеному законодавством та є втручанням у дискреційні повноваження податкового органу, а тому не може бути застосований судом, оскільки у цьому випадку суд буде перебирати функцію органу ДПС щодо зібрання, опрацювання та контролю за своєчасністю та достовірністю сплати коштів до бюджету.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
У відзиві позивач зазначає, що відповідач до своїх заяв по суті справи та апеляційної скарги не надав доказів на підставу правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності. У свою чергу, надані позивачем контролюючому органу документи були достатні для прийняття рішення про невідповідність ТОВ «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» критеріям ризиковості платника податків, тому оскаржуване рішення є об'єктивно незаконним та обґрунтовано визнано протиправним та скасовано судом першої інстанції.
Після надходження матеріалів справи до суду, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2025 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Київській області стосовно позивача прийнято Рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №193551 від 31.10.2024.
Як вбачається із змісту рішення №193551 від 31.10.2024, останнє прийнято з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від 23.10.2024 №1.
Відповідачем вказані коди податкової інформації згідно з Довідником кодів податкової інформації, які є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, затвердженим Наказом ДПС України №17 від 11.01.2023, а саме:
код 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
код 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
На виконання абз. 7 пункту 6 Порядку №1165 відповідач зазначив, що інформація, за якою встановлена відповідність критеріям ризиковості стосується:
«постачання» за період з 01.04.2024 по 23.09.2024, код згідно з УКТЗЕД: 9403, податковий номер платника, задіяного в ризиковій операції: 41788723, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податків - 23.09.2024;
У розділі «Документи» рішення №193551 від 31.10.2024 зазначено про ненадання платником податку копій документів, які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку: договір з додатками до нього; первинні документи щодо постачання /придбання товарів/послуг; первинні документи щодо постачання/придбання послуг; первинні документи щодо транспортування, складські документи (інвентаризаційні описи), рахунки-фактури/ інвойси, акт приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладна, розрахунковий документ.
Вважаючи зазначене рішення необґрунтованим, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
Також суд першої інстанції вказав, що оскаржуване рішення прийнято фактично у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що ефективним способом відновлення порушеного права позивача буде зобов'язання Головного управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Пунктом 61.1 статті 61 ПК України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:
62.1.1. ведення обліку платників податків;
62.1.2. інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;
62.1.3. перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
62.1.4. моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до цього Кодексу;
62.1.5. обліку та моніторингу діяльності фінансових агентів відповідно до статті 39-3 цього Кодексу.
Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з п.74.1, п.74.3 ст.74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, а також контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, в порядку інформаційної взаємодії відповідно до пункту 41.2 статті 41 цього Кодексу.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.
Положеннями п. 201.10 ст. 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Згідно з п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 на виконання вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Пунктом 2 Порядку №1165 встановлено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Згідно з пунктом 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Отже, перевірка контролюючим органом на відповідність критеріям ризиковості платника податків здійснюється під час реєстрації кожної податкової накладної/розрахунку коригування, незалежно від факту віднесення платника податків до переліку ризикових, та є передбаченим законом заходом контролю.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, складеної на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості хоча б одного з товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку, за винятком розрахунку коригування, визначеного підпунктом 7 цього пункту), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності таким ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.
При цьому не може бути підставою для розгляду питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 операція, відображена у податковій накладній/розрахунку коригування, дата реєстрації якої/якого у Реєстрі припадає на період, що перевищує 180 днів до дати прийняття рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з урахуванням вимог Законів України “Про електронні документи та електронний документообіг», “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;
інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).
Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:
актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту;
інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев'ятого цього пункту.
У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом одинадцятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).
У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Додатком 1 до Порядку №1165 установлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема, у п. 8 визначено, що «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном (пункт 26 Порядку № 1165).
Аналізуючи викладене, колегія суддів зазначає, що положеннями Порядку №1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Так, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.
При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Отже, питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання платником податку для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.
При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.
Аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави для висновку, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації вказаним Порядком не передбачено, а відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою тільки для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не щодо включення його до такого переліку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.
Наказом ДПС України від 11.01.2023 №17 «Про затвердження довідника кодів податкової інформації» затверджено довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість платника податку, зокрема:
03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Згідно з додатком четвертим Порядку №1165, в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов'язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту восьмому критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.
Тобто, у затвердженій формі рішення вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб'єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Навіть, якщо Порядком № 1165 затверджено форму рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 8 критеріїв ризиковості платника податку, проте невиконання відповідачем обов'язку доказування, встановленого частиною 2 статті 77 КАС України, а саме недоведеність суду правомірності прийняття рішення (що воно прийняте обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, за наявності визначених Порядком №1165 підстав), є підставою для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення.
Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 05.01.2021 у справі 640/11321/20 та від 23.06.2022 у справі № 640/6130/20, від 07.04.2023 у справі № 280/3639/20.
Колегія суддів апеляційного суду встановила, що позивачем подано відповідачу письмові пояснення про невідповідність критеріям ризиковості платника податку №1 від 23.10.2024, у яких вказано інформацію по товариству, матеріально-технічну базу, господарські операції, відобразивши контрагентів та первинну документацію з ними.
На підтвердження зазначеної інформації позивачем надано відповідачу копії первинних документів.
При цьому, відповідач не повідомив з яких причин вказана інформація та документи не взяті до уваги при прийнятті оскаржуваного рішення.
Колегія суддів наголошує, що встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що первинним рішенням, яким було визнано відповідність ТОВ «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку, та послугувало підставою для подання позивачем інформації та копій відповідних документів, є рішення комісії від 23.09.2024 №18273, у якому вказано, що воно прийняте у зв'язку з "виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності".
Отже, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність ТОВ «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не відносно до конкретної господарської операції, зазначеної у поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, а за результатами проведеного моніторингу реєстрації ТОВ «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» податкових/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних інформаційних ресурсів та на основі баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, що поставило позивача у стан правової невизначеності щодо підстав визнання відповідності критеріям ризиковості та документів, які необхідно подати на підтвердження невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку.
В свою чергу, при розгляді питання виключення платника податку з переліку платників на підставі поданої інформації та копій документів контролюючий орган не може здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.
При цьому, оскаржуване рішення не містить встановлених обставин, які б свідчили про невиконання позивачем чи його контрагентами договірних зобов'язань за господарськими операціями або встановлення обставин, які б свідчили про неправдивість чи ризиковість господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 червня 2022 року у справі №640/6130/20 прийшов до висновку, що аналіз приписів Порядку №1165 дає підстави вважати, що право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності певної податкової інформації вказаним Порядком не передбачено. Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 виявлення обставин та/або отримання інформації може бути самостійною підставою лише для розгляду комісією регіонального рівня питання виключення платника податку з переліку платників, а не питання щодо включення його до такого переліку.
Верховний Суд у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20 зауважив, що хоча затверджена Порядком №1165 форма рішення і не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, вказана обставина не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого ч.2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд першої інстанції правильно встановив, що оскаржуване рішення прийнято фактично у зв'язку з наявною податковою інформацією, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю, а не за наслідками подання останнім податкової накладної/ розрахунку коригування для реєстрації.
Разом з тим, будь-яких доказів на підтвердження інформації, на підставі якої прийняте оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, відповідачем суду надано не було.
Колегія суддів зазначає, що висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується, зокрема, на відсутності у позивача матеріальних ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Проте, нормами податкового законодавства не визначено певний обсяг матеріальних чи трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської діяльності.
У той же час стаття 43 Господарського кодексу України надає підприємцям право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
За приписами статті 46 Господарського кодексу України підприємець має право укладати з громадянами договори щодо використання їх праці, а згідно частини 1 статті 47 Господарського кодексу України держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів. Тому зазначення такої підстави як недостатність трудових ресурсів та основних засобів для проведення діяльності є безпідставним та необґрунтованим.
На підтвердження можливості позивачем здійснювати господарську операції, визначену контролюючим органом як ризикову, позивач надав до суду підтверджуючі первинні документи та пояснення щодо господарських відносин.
З огляду на викладене, відповідачем не надано доказів віднесення позивача до ризикових з підстав відсутності необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об'єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об'єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності.
Відповідач не обґрунтував підстав неврахування пояснень та первинних документів підприємства на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку.
Згідно з п.44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).
Розгляд питання на засіданні комісії контролюючого органу включає такі етапи:
доповідь секретаря комісії;
у разі виявлення платником податку бажання взяти участь у розгляді матеріалів скарги особисто або через свого представника -надання усних пояснень платником податку в режимі відеоконференції (для комісії центрального рівня);
доповідь члена комісії, співдоповідь (у разі потреби);
внесення членами комісії пропозицій, їх обговорення;
оголошення головою комісії рішення про припинення обговорення питання;
голосування;
оголошення головою комісії результатів голосування;
оформлення протоколу.
У протоколі засідання комісії контролюючого органу зазначається перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
У свою чергу, відповідачем не надано до суду доказів додержання вимог п.44 Порядку №1165 - результатів проведених звірок/перевірок інформаційних джерел та наданих позивачем документів при прийнятті оскаржуваного рішення.
Доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача (в межах своїх повноважень) станом на момент прийняття оскаржуваного рішення до суду не надано.
Рішення не містить жодних відомостей про здійснення податкового контролю - актів перевірок, копій документів, відповідей на запити, виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих такими платниками податків, відсутність конкретних первинних документів тощо. Тобто, наразі, взагалі відсутні докази, які б підтверджували інформацію про факти порушення податкового законодавства.
Наведене свідчить про формальний підхід відповідача при прийнятті спірних рішень.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.08.2019 р. у справі № 2540/3009/18 зазначив: «...Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.»
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" від 01.07.2003 вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Втім, як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до позивача пункту 8 критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками для позивача у вигляді внесення до переліку ризикових суб'єктів господарювання.
У матеріалах справи наявні первинні документи, які оформлені позивачем в рамках господарських відносин із контрагентами, копії яких надані разом із поясненнями для прийняття рішення, та які складені у відповідності до вимог законодавства та є первинними документами, що засвідчують факт реального виконання позивачем та її контрагентами господарських зобов'язань.
Колегія суддів зауважує, що законодавцем установлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, яка відповідачем дотримана не була.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку. коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.10.2024 №193551 про відповідність платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» (код ЄДРПОУ 41788723) критеріям ризиковості платника податку є протиправним та підлягає скасуванню.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №340/474/20, від 05.01.2021 у справі №640/10988/20, від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 16.02.2021 у справі №280/3235/20, від 31.03.2023 у справі №340/3519/20, від 07.04.2023 у справі №280/3639/20 та інших.
Щодо позовної вимоги про зобов'язати Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з Рекомендацією №R (80) 2 комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 11 травня 1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Тож, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оскільки відповідач неправомірно включив позивача до переліку ризикових платників податку, то у цьому випадку у ГУ ДПС у Київській області, в якому позивач перебуває на обліку, відсутня дискреція як можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, а задоволення позову у цій частині направлено виключно на ефективний захист порушених прав та повернення позивача у те становище, у якому він перебував до прийняття відповідачем спірних рішень.
У зв'язку з цим, суд першої інстанції правильно зобов'язав Головне управління ДПС у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРАНСБУДМАШ ЛТД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а тому не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до вимог статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно.
Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Л.В. Бєлова
Судді В.О. Аліменко,
А.Ю. Кучма