Справа № 640/19865/22 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В.
01 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЗИСБУД» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю “БАЗИСБУД» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, ДПС України, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати повністю рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №181797 від 13.09.2022 року;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “БАЗИСБУД» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 31.08.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подачі на реєстрацію. Реєстраційний номер документа 9181439229;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №2 від 31.08.2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх подачі на реєстрацію. Реєстраційний номер документа 9181421512.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі Головне управління ДПС у м. Києві, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
27 січня 2025 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 15.12.2021 між ТОВ “БАЗИСБУД» (код ЄДРПОУ 41949604) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АГЕНТ БУД» було укладено договір підряду №090921-ЗБ1-2.4-ВП-АБ, де відповідно до п. 1.1. вказаного договору позивач (підрядник) зобов'язався за завданням ТОВ “АГЕНТ БУД» (генпідрядник), на свій ризик, власним та/або залученими силами та засобами виконати своєчасно, з належною якістю комплекс робіт по влаштуванню паль пальового поля на об'єкті: “Будівництво житлового комплексу з об'єктами громадського призначення та дитячим дошкільним закладом на перетині вул. Академіка Глушакова та Академіка Заболотного, вул. Академіка Заболотного, 1 у Голосіївському районі м. Києва», Друга черга, житловий будинок 4, та здати їх в установлений строк ТОВ “АГЕНТ БУД» (генпідряднику), а ТОВ “АГЕНТ БУД» (генпідрядник) зобов'язується прийняти належним чином, якісно і у строк виконані роботи та своєчасно здійснити їх оплату.
31.08.2022 між ТОВ “БАЗИСБУД» (код ЄДРПОУ 41949604) та ТОВ “АГЕНТ БУД» було складено довідку про вартість виконаних робіт та витрати за серпень 2022 року та акт №3 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2022 року. На підтвердження чого позивачем було надано довідку про вартість виконаних робіт та витрати за серпень 2022 року та актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2022 року від 31.08.2022 року.
Товариством з обмеженою відповідальністю “БАЗИСБУД» (код ЄДРПОУ 41949604) було складено податкову накладну №1 від 31.08.2022 року та направлено її на реєстрацію в ЄРПН, що підтверджується податковою накладною №1 від 31.08.2022 року, яка додана до матеріалів справи.
13.09.2022 на адресу ТОВ “БАЗИСБУД» надійшла квитанція про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до змісту якої реєстрація накладної №1 від 31.08.2022 зупинена на підставі відповідності ТОВ “БАЗИСБУД» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
31.08.2022 між ТОВ “БАЗИСБУД» та ТОВ “АГЕНТ БУД» було складено довідку про вартість виконаних робіт та витрати за серпень 2022 року та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2022 року, наведене підтверджуються довідкою про вартість виконаних робіт та витрати за серпень 2022 року та актом №3 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2022 року від 31.08.2022 року, яка додана до матеріалів справи.
ТОВ “БАЗИСБУД» було складено податкову накладну №2 від 31.08.2022 та направлено на реєстрацію в ЄРПН, що підтверджується податковою накладною №2 від 31.08.2022, яка додана до матеріалів справи.
13.09.2022 ТОВ “БАЗИСБУД» було отримано квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідно до змісту якої реєстрація накладної №2 від 31.08.2022 зупинена на підставі відповідності ТОВ “БАЗИСБУД» п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
13.09.2022 ТОВ “БАЗИСБУД» отримало рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника №181797 від 13.09.2022 року про відповідність платника податку - ТОВ “БАЗИСБУД» - критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме: в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює реалізацію послуг: комплекс робіт по влаштуванню паль. Податковий кредит сформовано за рахунок придбання майнових прав. Крім цього, платник оформлює операції на суб'єкта господарювання, який здійснює ризикову діяльність, а саме з ТОВ “АГЕНТ БУД» (код ЄДРПОУ 41115963). При цьому, відсутні трудові ресурси необхідні для виконання робіт, послуг.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.
Так, п. 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, комісією прийнято рішення від 13.09.2022 №181797 про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі Податкова інформація зазначено: відповідність п.8 Критеріїв - у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій та в розділі Податкова інформація вказано про те, підставою для винесення вказаного рішення слугувало те, що в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює реалізацію послуг: комплекс робіт по влаштуванню паль. Податковий кредит сформовано за рахунок придбання майнових прав. Крім цього, платник флотує операції на суб'єкта господарювання, який здійснює ризикову діяльність - ТОВ “АГЕНТ БУД» (код ЄДРПОУ 41115963). Відсутні трудові ресурси необхідні для виконання робіт, послуг.
При цьому, виходячи з аналізу оскаржуваних рішень та наданих до матеріалів справи документів, колегія суддів зауважує, що будь-яких доказів на підтвердження податкової інформації, на підставі якої прийнято оскаржувані рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, ні до суду першої інстанції, ні разом із апеляційною скаргою надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку обставин господарських операцій із вказаними контрагентами, не наведено у зв'язку із чим застосовано коди, які впливають на відповідності підприємства п.8 Критеріїв ризиковості платника податків та на підставі чого здійснено їх застосування.
Комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, що узгоджується із позицією викладеною у постановах Верховного Суду від 30.11.2021 по справі №340/1098/20, від 23.06.2022 у справі №640/6130/20.
Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Однак відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваних рішень та був покладений в основу їх прийняття.
Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
Оскаржуване в межах даної справи рішення взагалі не містить суті та характеру податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого.
Як зазначено вище, рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника приймається у порядку, визначеному положеннями Порядку № 1165, де п. 6 Порядку № 1165 передбачає можливість прийняття рішення про ризиковість платника податку за умови попереднього зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку».
Відтак, Порядок № 1165 чітко визначає наступну послідовність дій: І - зупиняється реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування та ІІ - комісія розглядає питання про ризиковий статус платника, наслідком чого і може стати рішення про ризиковість, у в'язку з чим, спірне у справі питання без наявності факту та обставин зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування, застосований Порядок № 1165, та чинне податкове законодавство не передбачають.
Проте, відповідачем не обґрунтовано належними та достатніми доказами застосування у спірному рішенні вказаної вище податкової інформації щодо ТОВ “БАЗИСБУД», враховуючи, що позивачем надано із контрагентом ТОВ “АГЕНТ БУД» договори підряду, остаточні акти приймання - передачі робіт, платіжні доручення на підтвердження реальності господарських операцій та того, що вони відповідають дійсному економічному змісту.
Відповідачем не надано суду доказів щодо обставин ризиковості вказаного підприємства.
У висновках Верховного Суду, зокрема, в постановах від 23.12.2020 у справі №815/6018/16, від 23.12.2020 у справі № 813/45/14, від 10.12.2020 у справі № 826/15975/14 зазначається про неможливість похідної відповідальності платника за наслідками порушення податкового законодавства його контрагентом на підставі службової інформації податкового органу, яка є недопустимим джерелом доказу.
Верховний Суд також неодноразово наголошував на тому, що платник податку не має обов'язку щодо контролю податкової дисциплінованості свого контрагента і не може відповідати за порушення таким контрагентом податкового законодавства про що вказано у постановах від 21.01.2021 у справі № 806/417/15, від 21.01.2021 у справі № 820/11465/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4938/17.
З огляду на вищевикладене, дане спірне рішення не розкриває за своїм змістом суть податкової інформації, що визначає ризиковості здійснення господарських операцій позивача з вказаним контрагентом, відповідачем не зазначено за який період взято інформацію та перевірено які документи та яку податкову звітність, що стало наслідком для прийняття спірного рішення № 181797 від 13.09.2022, не надано доказів також щодо фіктивної діяльності ТОВ “АГЕНТ БУД» на обґрунтування статусу такого як ризикового підприємства.
Відтак, відповідачем не доведено правомірність та законність спірного рішення №181797 від 13.09.2022, належних та достатніх доказів в обґрунтування висновків, зазначених у даному рішенні, суду не надано.
Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов'язки їх членів.
Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Таким чином, внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі пункту восьмого Критеріїв ризиковості платника податку фактично є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.
Так, пунктом 6 Порядку №1165 визначено, що комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.
Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.
Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.
За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.
Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Як встановлено судом, Комісією прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі Податкова інформація зазначено: відповідність п.8 Критеріїв - у контролюючих органів наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, а саме що в ході аналізу баз даних ДПС України отримано податкову інформацію, що підприємство здійснює реалізацію послуг: комплекс робіт по влаштуванню паль. Податковий кредит сформовано за рахунок придбання майнових прав. Крім цього, платник оформлює операції на суб'єкта господарювання, який здійснює ризикову діяльність, а саме з ТОВ “АГЕНТ БУД» (код ЄДРПОУ 41115963). Відсутні трудові ресурси необхідні для виконання робіт, послуг.
В оскаржуваному рішенні відповідачем, в рядку “Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції.
Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2021 року по справі № 140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.
Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.
Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Однак, відповідач не надав жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу їх прийняття.
Колегія суддів звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.
Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону. Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.
Верховний Суд неодноразово висловлювався, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред'являються до рішень суб'єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.
Оскаржуване рішення не містять суті та характеру податкової інформації, що стала підставою для його прийняття.
Крім того, віднесення позивача до переліку ризикових за п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість відбулося виключно на підставі припущення відповідача ознак ризиковості ведення діяльності контрагента - постачальника ТОВ “АГЕНТ БУД» (код ЄДРПОУ 20205260), а не на підставі аналізу податкової інформації, що визначала ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної позивачем в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення має бути мотивованим.
Таким чином, відповідачем не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб'єктів господарювання, у зв'язку з чим рішення Комісії від 13.09.2022 №181797 є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо зобов'язання ГУ ДПС у м. Києві виключити Товариство з обмеженою відповідальністю “БАЗИСБУД» з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, колегія суддів зазначає наступне.
Положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Враховуючи вказану норму, суд апеляційної інстанції підтримує висновок суду першої інстанції, що оскільки рішення про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю “БАЗИСБУД» таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, підлягають скасуванню, то зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості, є належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача. Крім цього, такий спосіб захисту є дотриманням судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Тому позовні вимоги у зазначеній частині також підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні датою їх подання, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.
Згідно із підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, згідно з нормами п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДПС.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, необхідно зобов'язати зареєструвати податкові накладні №1 від 31.08.2022; №2 від 31.08.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення.
Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.