Справа № 580/5416/24 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ
01 липня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Собківа Я.М.,
суддів: Сорочка Є.О., Чаку Є.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їй у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з дня призначення пенсії.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 16.04.2024 щодо збільшення її пенсії відповідно до ст.8 Закону України від 2 вересня 2008 року №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом, заяву ОСОБА_1 від 16.04.2024 щодо збільшення її пенсії відповідно до ст.8 Закону України від 2 вересня 2008 року №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням викладених судом мотивів у цій справі.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, посилаючись на порушення окружним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги на більш тривалий, розумний термін, у відповідності до положень статті 309 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
26 вересня 2024 року позивач подав відзив на апеляційну скаргу в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що пенсійним посвідченням від 20.03.2024 серії НОМЕР_1 підтверджується, що позивачу призначена пенсія за віком.
16.04.2024 позивач звернулася заявою до органів ПФУ щодо збільшення пенсії із встановленням доплати відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Відповідач листом від 10.05.2024 на заяву позивача повідомив, що за документами пенсійної справи позивач отримує пенсію за віком, призначену на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з довідкою від 31.03.2023 №187 позивач з 04.07.2002 до 12.05.2016 працювала у Приватному акціонерному товаристві «Шахтоуправління «Покровське» на посаді - нормувальник гірничий дільничий. Зайнятість під землею була 50% робочого часу, що передбачено Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах. Тому право на розрахунок пенсії відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та п.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі 80% заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, позивач не має, оскільки не була зайнята на підземних роботах повний робочий день.
Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Колегія суддів, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність висновків суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Згідно з абз.1 ст.1 Закону №1788-XII громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Стаття 2 Закону №1788-XII визначає, що за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років.
Умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах передбачені в ст.13 зазначеного вище Закону.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закон №1058-IV. У подальшому вона звернулася до відповідача вказаною вище заявою щодо збільшення пенсії за спецзаконом із встановленням доплати відповідно до ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Закон України від 2 вересня 2008 року №345-VI «Про підвищення престижності шахтарської праці» (далі - Закон №345-VI) спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.
Статтею 1 Закону №345-VI визначено, що його дія поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Відповідно до ст.8 Закону №345-VI, на яку позивач посилалася у заяві, мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1).
Відповідно до абз.1 розділу І Порядку №22-1 подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі Порядок №22-1) заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Матеріалами справи встановлено, що позивач зверталася через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з відповідною заявою щодо перерахунку її пенсії.
Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Відповідно до ч.5 ст.45 Закону №1058-VI документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії. Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Отже, за результатами розгляду заяви особи територіальний орган Пенсійного фонду не пізніше 10 днів зобов'язаний прийняти рішення - акт владно-розпорядчого характеру, чого у спірних правовідносинах не встановлено.
Встановлені обставини та згаданий лист відповідача вих. від 10.05.2024 доводять, що відповідач не розглянув заяву позивача по суті щодо дотримання нею форми та не з'ясував чи подано повний пакет документів доданих до неї, та не прийняв рішення - акту владно-розпорядчого характеру.
Роз'яснення відповідача листом щодо відсутності права у позивача на розрахунок пенсії відповідно до ст.8 Закону №345-VI та п.1 ст.28 Закону №1058-VI у розмірі 80% заробітної плати (доходу), але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, оскільки вона не була зайнята на підземних роботах повний робочий день, не узгоджуються зі вказаними вище передбаченими законом підставами та способом дій такого суб'єкта владних повноважень щодо обов'язку винести акт владно-управлінського характеру (рішення).
Зважаючи, що відповідач не прийняв акту владно-розпорядчого характеру щодо отриманої заяви позивача щодо збільшення її пенсії відповідно до ст.8 Закону №345-VI та не з'ясовував передбачених законодавством підстав для такого збільшення пенсії, порушення заявленого права позивача на перерахунок пенсії допущене відповідачем саме вказаною бездіяльністю, а не діями щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до ст.8 Закону №345-VI.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що належним способом захисту прав позивача буде визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо прийняття рішення за результатами розгляду заяви позивача та зобов'язання повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом, заяву позивача від 16.04.2024 щодо збільшення її пенсії відповідно до ст.8 Закону №345-VI та за результатами її розгляду прийняти відповідне рішення з урахуванням викладених судом мотивів у цій справі.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції не оскаржувалось в частині відмови у задоволенні позовних вимог, то в цій частині таке судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Згідно частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.
Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21 червня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач Собків Я.М.
Суддя Сорочко Є.О.
Суддя Чаку Є.В.