П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
01 липня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/30856/24
Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шляхтицького О.І.,
суддів: Семенюка Г.В., Федусик А.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі № 420/30856/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у листі від 24.09.2024 № 26429-26079/С-02/8-1500/24 у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України « Про підвищення престижності шахтарської праці»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 призначення та виплату з 04.09.2024 пенсії за віком в розмірі 80% середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» з належними доплатами, надбавками та допомогами відповідно до чинного законодавства із зарахуванням до стажу підземних робіт за Списком № 1 періодів роботи з 22.05.1995 по 30.10.1995; з 01.11.1995 по 29.07.1996; з 07.08.1996 по 01.10.1998; з 10.12.1998 по 31.12.1999; з 18.12.1999 по 31.12.1999; з 07.02.2005 по 10.11.2005; з 11.11.2005 по 31.01.2007; з 21.12.2008 по 26.06.2009; та з 01.10.2014 по 28.07.2016.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10.09.2024 ОСОБА_1 звернувся через Веб портал ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком та заявив клопотання щодо розгляду заяви № 2096 як призначення пенсії за віком за Законом України «Про підвищення престижності шахтарської праці». 20.09.2024 ОСОБА_1 заявив клопотання щодо призначення пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% від заробітної плати для обчислення пенсії за наявності більше 19 років підземного стажу згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 . Проте, Головним управлінням пенсійного фонду України в Одеській області 24.09.2024 листом № 26429-26079/С-02/8-1500/24 відмовлено у розрахунку пенсії відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» так як шахтарський стаж складає 12 років 8 місяців, що є менше ніж встановлений статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» 15 років. Вважаю дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у листі від 24.09.2024 № 26429-26079/С-02/8-1500/24 у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» протиправними.
Відповідач у встановлений судом в ухвалі від 07.10.2024 строк та на час прийняття рішення відзив на позовну заяву та/або заяву про продовження процесуальних строків не подав.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 27.03.2025 у справі № 420/30856/24 адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнив.
Визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови, викладеної у листі № 26429-26079/С-02/8-1500/24 від 24.09.2024, у розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи:
- з 22.05.1995 по 30.10.1995 - учнем гірника підземного з розряду, а з 26.06.1995 гірником підземним 2-го розряду в «Шахтоуправлінні ім. 1 Мая» - 5 місяців 9 днів;
- з 01.11.1995 по 29.07.1996 - гірником-монтажником підземним 3-го розряду з повним робочим днем в Державній холдинговій компанії Шахтарське РМЗ - 8 місяців 29 днів;
- з 07.08.1996 по 01.10.1998 - гірником підземним з повним робочим днем під землею в Державній холдинговій компанії «Шахтарськантрацит» шахта «Вінницька» 2 роки 1 місяць 25 днів;
- з 10.12.1998 по 31.12.1998 - гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у вугледобувному підприємстві ТОВ «Фірма «Карбон» (код 19381513) - 22 дні;
- з 18.12.1999 по 31.12.1999- гірником очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею у ДВАТ «Шахта «Шахтарська-Глибока» ДХК ША» (код 03565783) - 14 днів;
- з 07.02.2005 по 10.11.2005 - гірником очисного забою з повним робочим днем під землею в акціонерному товаристві «Жданівкавугілля» (код 30099693) - 9 місяців 4 дні;
- з 11.11.2005 по 31.01.2007 - гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у ДВАТ Шахта «РАССВЕТ» ДП ДХК «ЖОВТЕНЬВУГІЛЛЯ» (код 00176124) - 1 рік 2 місяці 21 день;
- з 21.12.2008 по 26.06.2009 - гірником очисного забою 5 р. підземним з повним робочим днем під землею видобувальної дільниці № 4 в ТОВ Шахта «Рассвет-1» (код 35038195) - 6 місяців 6 днів;
- з 01.10.2014 по 28.07.2016 - гірником очисного забою 5 р. з повним робочим днем під землею в публічному акціонерному товаристві «ДТЕК шахта Комсомолець Донбаса» - 1 рік 9 місяців 28 днів, до пільгового стажу роботи за списком №1 згідно ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення»
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», у розмірі 80 відсотків її заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, починаючи з дня звернення із заявою про призначення пенсії з 10.09.2024 та з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнув з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі зазначено, що рішення суду першої інстанції незаконне і необґрунтоване, винесено з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що враховуючи наявнии? стаж Позивача та вимоги статті 8 Закону № 345, Позивач не має права на призначення пенсіі? із розрахунку 80 відсотків від заробітноі? плати.
При цьому, судом першоі? інстанціі? було помилково зараховано до пільгового стажу Позивача спірні періоди роботи у зв'язку з відсутністю у реєстрі застрахованих осіб відомостеи? про роботу на пільгових умовах у відповідні періоди.
Обставини справи.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджено паспортом громадянина України (а.с. 10-12).
Згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 27.11.2018 № 0000656461, ОСОБА_1 , фактично проживає: АДРЕСА_2 (а.с. 23зв.).
10.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком. Заява зареєстрована відповідачем за № 2096 (а.с. 24).
Також 10.09.2024 позивачем подано до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заяву (клопотання) ВЕБ-15001-Ф-С-24-148028, де просив заяву № 2096 від 10.09.2024 про призначення пенсії розглянути відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
20.09.2024 позивач подав до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області заяву (клопотання) ВЕБ-15001-Ф-С-24-153697, де просив призначити пенсію за віком відповідно до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» у розмірі 80% заробітної плати (а.с. 25зв).
Згідно рішення Центрального об'єднаного управління ПФУ в м. Одесі №155250030751 від 19.09.2024 ОСОБА_1 згідно Закону України №1058-ІV, Прикінцевих положень п.2 ч.1 Закону України №1788, ст. 13 «а» (Робота за списком № 1) призначено пенсію за віком. Пенсія обчислена при страховому стажі 38 років 3 місяці 5 днів, у тому числі стаж, що дає право на зниження пенсійного віку: робота за списком № 1 пільговий - 12 років 8 місяців 1 день. Розмір пенсії становить 14028,05 грн (а.с. 26).
З рішення №155250030751 від 19.09.2024 вбачається, що позивачу зараховано до пільгового стажу періоди роботи:
- з 01.01.1999 по 17.12.1999 в відособленому підрозділі «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ШАХТАРСЬКЕ-ГЛИБОКЕ» ДП «ШАХТАРСЬКАНТРАЦИТ» (26416554) - 11 місяців 17 днів;
- з 01.01.2000 по 31.12.2003 у ДВАТ «Шахтоуправління «Шахтарське-Глибоке» 4 роки;
- з 01.01.2004 по 31.12.2004 відособленому підрозділі «ШАХТОУПРАВЛІННЯ «ШАХТАРСЬКЕ-ГЛИБОКЕ» ДП «ШАХТАРСЬКАНТРАЦИТ» (26416554), - 1 рік;
- з 01.01.2005 по 28.01.2005 у ВП «ШАХТОУПРАВЛІННЯ ШАХТАРСЬКЕ-ГЛИБОКЕ» ДП «ДОН. ВУГІЛЬНА ЕЗЕСГ.КПМРАН» (33341070) - 28 днів;
- з 10.07.2007 по 31.12.2007 у ДВАТ ШАХТА «РАССВЕТ» ДП ДХК «ЖОВТЕНЬВУГІЛЛЯ» (00176124) - 5 місяців 22 дні;
- з 01.01.2008 по 20.12.2008 у ДВАТ ШАХТА «РАССВЕТ» ДП ДХК «ЖОВТЕНЬВУГІЛЛЯ» (00176124) - 11 місяців 20 днів
- з 28.07.2009 по 31.12.2009 у Приватному акціонерному товаристві «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» (05508186) - 5 місяців 4 дні
- з 01.01.2010 по 30.09.2014 у Приватному акціонерному товаристві «ДТЕК ШАХТА КОМСОМОЛЕЦЬ ДОНБАСУ» (05508186) - 4 роки 9 місяців.
З записів в трудовій книжці ОСОБА_1 від 24.05.1995 серії НОМЕР_1 вбачається, що у спірний період позивач працював:
- з 22.05.1995 по 30.10.1995- учнем гірника підземного з розряду, а з 26.06.1995 гірником підземним 2-го розряду в «Шахтоуправлінні ім. 1 Мая»;
- з 01.11.1995 по 29.07.1996 - гірником-монтажником підземним 3-го розряду з повним робочим днем в Державній холдинговій компанії Шахтарське РМЗ;
- з 07.08.1996 по 01.10.1998 - гірником підземним з повним робочим днем під землею в Державній холдинговій компанії «Шахтарськантрацит» шахта «Вінницька»;
- з 10.12.1998 по 31.12.1998 - гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у вугледобувному підприємстві ТОВ «Фірма «Карбон» (код 19381513);
- з 18.12.1999 по 31.12.1999 - гірником очисного забою 5-го розряду з повним робочим днем під землею у ДВАТ «Шахта «Шахтарська-Глибока» ДХК ША» (код 03565783);
- з 07.02.2005 по 10.11.2005 - гірником очисного забою з повним робочим днем під землею в акціонерному товаристві «Жданівкавугілля» (код 30099693);
- з 11.11.2005 по 31.01.2007 - гірником очисного забою з повним робочим днем під землею у ДВАТ Шахта «РАССВЕТ» ДП ДХК «ЖОВТЕНЬВУГІЛЛЯ» (код 00176124);
- з 21.12.2008 по 26.06.2009 - гірником очисного забою 5 р. підземним з повним робочим днем під землею видобувальної дільниці № 4 в ТОВ Шахта «Рассвет-1» (код 35038195);
- з 01.10.2014 по 28.07.2016 - гірником очисного забою 5 р. з повним робочим днем під землею в публічному акціонерному товаристві «ДТЕК шахта Комсомолець Донбаса» (а.с. 15-23).
В матеріалах справи наявна індивідуальна відомість про застраховану особу Степанова Андрія Вікторовича (форма ОК-5) з 01.01.1999, де зазначено, що позивач працював в період:
- з 01.01.1999 по 31.08.1999 - у вугільному підприємстві ТОВ «Фірма «Карбон» (код 19381513);
- з 14.09.1999 по 31.12.1999 - у ДВАТ «Шахта «Шахтарська-Глибока» ДХК ША» (код 03565783);
- з 07.02.2005 по 10.11.2005 в акціонерному товаристві «Жданівкавугілля» (код 30099693);
- з 11.11.2005 по 31.01.2007 у ДВАТ Шахта «РАССВЕТ» ДП ДХК «ЖОВТЕНЬВУГІЛЛЯ» (код 00176124);
- з 01.05.2008 по 26.06.2009 в ТОВ Шахта «Рассвет-1» (код 35038195).
Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) № 7-6 від 10.06.2004 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», № 26-1 від 05.11.2009 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», № 22-2 від 08.10.2010 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та № 25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», встановлено код підстав для обліку спецстажу за: № ЗПЗ013А1, для застрахованих осіб, які є працівниками, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці:
- код ЗПЗ013А1 - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці жінкам; за № ЗПЗ014А2, працівники провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Тобто, при здачі звітів страхувальниками до органів ПФУ зазначалося, що страхові внески за позивача вносилися за вищевказаною професією за відповідним кодом, що в свою чергу відповідає положенням ст. 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
З дослідженої судом Відомості по спеціальному стажу ОСОБА_1 з 1999 року обліковується спецстаж за кодом обліку: ЗПЗ013А1, та ЗПЗ014А2: в 2009 році - 11 місяців 17 днів; 2000 рік - 12 місяців; 2001 рік - 12 місяців; 2002 рік - 12 місяців; 2003 рік - 12 місяців; 2004 рік - 12 місяців; 2005 рік - 28 днів; 2007 рік - 5 місяців 22 дні; 2008 рік 11 місяців 20 днів; 2009 рік - 10 місяців 8 днів; 2010 рік - 12 місяців; 2011 рік - 12 місяців; 2012 рік - 12 місяців; 2013 рік - 12 місяців; 2014 рік (інформація до 01.10.2014 року) - 9 місяців.
24.09.2024 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області розглянуто звернення позивача та повідомлено листом №26429-26079/С-02/8-1500/24, що:
«За заявою від 10.09.2024, поданою через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, Вам з 04.09.2024 призначено пенсію віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон).
Пенсія обчислена як працюючій особі, при страховому стажі 38 років 3 місяці (враховано 30.06.2024), в тому числі робота за Списком №1 12 років, середньомісячній заробітній платі 36489,46 грн, визначеній за період з 01.07.2000 по 30.06.2024 згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір становить 14028,05 грн, де: розмір пенсії за віком 13957,22 гри; доплата за 3 роки понаднормового стажу 70,83 грн. ……
Отже, Ваш пільговий стаж роботи за Списком № 1 розрахований за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, та складає 12 років 8 місяців.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345 (зі змінами з 11.10.2017) мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки Ваш шахтарський стаж менше ніж передбачено зазначеною статтею Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», то для розрахунку пенсії в розмірі 80% від заробітної плати підстав не має». (а.с. 27зв.-28).
Не погодившись з відмовою про обчислення розміру пенсії та пільгового стажу роботи з урахуванням ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», позивач звернулась до суду з позовом.
Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.
Висновок суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у позивача наявний необхідний пільговий стаж за Списком № 1 на підземних роботах повний робочий день, а відповідно наявні були правові підстави для застосування приписів ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» при розгляді заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 10.09.2024.
Суд першої інстанції вважав за необхідне з урахуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови, викладеної у листі № 26429-26079/С-02/8-1500/24 від 24.09.2024, у розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, межі дій суб'єкта владних повноважень - органу пенсійного фонду чітко визначені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України гарантовано право громадянам на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Тобто, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється, зокрема, Законом України від 05 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом №1058-IV.
Згідно із частиною першою статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Частиною четвертою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною першою статті 56 Закону №1788-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) установлено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також, зокрема, будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Положеннями ч. ч. 4-6, 9, 10 ст. 20 Закону №1058-IV передбачено, що сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення.
Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків.
Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
За змістом вищезазначених норм, обов'язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків Законом покладено на страхувальника.
Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство - страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Доказів, які б свідчили про вчинення пенсійним органом будь-яких дій щодо перевірки сплати страхових внесків за цей період відповідачем не надано, як і не надано доказів не сплати страхових внесків.
Відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії також не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії, оскільки працівник не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи.
Зазначена позиція відповідає правовим висновкам Верховного суду у постановах Верховного Суду від 30.12.2021 у справі №348/1249/17, 11.10.2023 по справі № 340/1454/21.
Приписами ст. 1 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» визначено, що дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей
В ст. 8 Закону Закон №345-VІ визначено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за списком № 1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого статтею 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи з положень наведеної норми, до кола працівників, на яких поширюється дія Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» та встановлені пільги, належать працівники, зазначені у Списку № 1, які були зайняті на підземних роботах повний робочий день.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 січня 2020 року у справі № 640/4469/17.
Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно положень пункту 1 Порядку №637 (у відповідній редакції) основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За вимогами пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 (далі - Порядок №22-1), до заяви про призначення пенсії за віком, зокрема, додаються документи про стаж, що визначені Порядком №637.
Відповідно до положень пунктів 3, 17, 18 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження стажу роботи приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.
За відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Отже, зміст наведених правових норм свідчить, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній, їх неправильності чи неточності, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Такими документами, зокрема, є архівні та уточнюючі довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання, тощо. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
За позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постанові від 21 лютого 2018 року у справі №687/975/17, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці; неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Окрім того, Верховний Суд у постанові від 11 листопада 2020 року у справі №677/831/17 зазначив, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
В контексті обставин цієї справи та доводів ГУ ПФУ, покладених ним в основу свого рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу, колегія суддів враховує й те, що за частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV органи пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.
У даному випадку матеріали справи не містять доказів звернення ГУ ПФУ до відповідних підприємств, установ та організацій з метою надання необхідних додаткових документів, а також здійснення відповідної перевірки достовірності поданих позивачем та відображених у його трудовій книжці відомостей щодо періодів роботи та страхового (трудового) стажу позивача .
По суті як орган Пенсійного фонду, вирішуючи цей спір, свою позицію побудував виключно на припущеннях (сумнівах) щодо непідтвердження наявності у позивача страхового (трудового) стажу у певні періоди.
Колегія суддів зазначає, що хоча й витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу, однак перекладання обов'язку доказування, надання відомостей на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може слугувати умовою для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду №120/8471/23 від 31 січня 2025 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що для належного захисту порушених прав необхідно визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови, викладеної у листі № 26429-26079/С-02/8-1500/24 від 24.09.2024, у розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
Доводи апеляційної скарги.
Аргументи апелянта, що судом першоі? інстанціі? було помилково зараховано до пільгового стажу позивача спірні періоди роботи у зв'язку з відсутністю у реєстрі застрахованих осіб відомостеи? про роботу на пільгових умовах у відповідні періоди колегія суддів відхиляє та зазначає наступне.
Періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до відповідного стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.
Відтак, відсутність в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування - індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5) відомостей про сплату роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії за спірний період не є підставою для позбавлення особи права на пенсію, оскільки остання не може нести за це відповідальність.
Аналогічні висновки викладені в усталеній практиці Верховного Суду постановах від 17.07.2019 у справі №144/669/17, від 09.09.2019 у справі №242/5448/16-а, від 31.10.2019 у справі №235/7373/16, від 06.07.2020 у справі №242/2179/17, від 09.10.2020 р. у справі №341/460/17, від 01.03.2021 у справі №423/757/17, від 31.03.2021 у справі №242/5696/16-а, від 17.11.2021 у справі №242/5635/16-а, а також від 15.06.2022 у справі №383/102/14-а, від 02.08.2022 у справі № 560/4616/20.
Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості рішення суду першої інстанції колегія суддів відхиляє, оскільки суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін відповідно до приписів статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 308, 309, 315,316, 321, 322, 325 КАС України, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.03.2025 у справі № 420/30856/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді А.Г. Федусик Г.В. Семенюк