01 липня 2025 року м. Дніпросправа № 160/34677/24
Суддя І інстанції - Горбалінський В.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» про стягнення заборгованості,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року прийнято відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від позову.
Закрито провадження у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» (52744, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Миколаївка, вул. Першотравнева, буд. 1ж, код ЄДРПОУ 34245509) про стягнення заборгованості.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 13868,96 грн.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 13868,96 грн. В іншій частині ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області просило відмовити у її задоволенні та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для закриття провадження у справі №160/34677/24 стала відмова Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від позову.
За змістом частина 1-3 ст.189 КАС України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. Про прийняття відмови від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі. У разі часткової відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі щодо частини позовних вимог.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Засади розподілу судових витрат визначені статтею 139 КАС України.
Так, частиною 1 ст.139 КАС України встановлено загальні правила, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб''єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зокрема, положеннями ч.2 ст.139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відповідно до частини 7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Зміст наведених положень КАС України щодо розподілу судових витрат свідчить про те, що вони стосуються загального правила компенсації судових витрат стороні, на користь якої ухвалено рішення.
Водночас, процесуальний закон визначив обмежений перелік судових витрат, розподіл яких здійснюється у випадку задоволення позову суб'єкта владних повноважень - це виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
В контексті відшкодування судового збору у ст.ст.139-142 КАС України законодавець визначив коло суб'єктів розподілу чи повернення судового збору, позаяк у вказаних нормах веде мову про сторін (позивача й відповідача) і третю особу.
Зокрема, статтею 140 КАС України визначено, що у разі відмови позивача від позову, понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються із позивача, крім випадків, коли позивач звільнений від сплати судових витрат.
Однак якщо позивач відмовився від позову внаслідок задоволення його відповідачем після подання позовної заяви, то суд за заявою позивача присуджує всі понесені ним у справі витрати із відповідача.
Частиною 2 ст.142 КАС України визначено, що у разі вирішення справи шляхом примирення, відмови від позову, визнання позову відповідачем на стадії перегляду рішення в апеляційному чи касаційному порядку суд у відповідній ухвалі у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення скаржнику (заявнику) п'ятдесяти відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Аналіз змісту ч.ч.1-3 ст.139 КАС України дозволяє зробити висновок про те, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору за будь-яких результатів розгляду справи (задоволення або відмова в задоволенні позову, як повністю, так і частково) не підлягають розподілу за результатом розгляду справи. При цьому, зміст ч.3 ст.139 КАС України, встановлює, що суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору.
Такий підхід законодавця до правового регулювання розподілу витрат на сплату судового збору нерозривно пов'язаний із завданням адміністративного судочинства, котре полягає у вирішенні судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 140 КАС України встановлює особливості розподілу судових витрат у разі відмови позивача від позову. Отже, ці особливості стосуються певної (однієї із багатьох, що згадані в статті 139 КАС України) ситуації - реалізації позивачем свого процесуального права на відмову від позову та прийняття судом відповідного рішення. Та обставина, що в цій статті не зазначено правового статусу позивача (суб'єкт владних повноважень чи особа), на думку суду, не змінює підходу, запровадженого в загальній нормі (ст.139 КАС України) про те, що витрати суб'єкта владних повноважень на сплату судового збору не підлягають розподілу за результатом розгляду справи, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз.
Отже, наведене вище дає підстави для висновку, що передбачене ст.140 КАС України правило щодо присудження витрат спрацьовує, якщо позивачем є фізична особа або юридична особа, яка не є суб'єктом владних повноважень; якщо позивачем виступає суб'єкт владних повноважень, тоді незалежно від результатів розгляду справи понесені ним судові витрати, окрім судових витрат суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не підлягають розподілу.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року скасувати в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 13868,96 грн. В іншій частині ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року слід залишити без змін, як таку, що не оскаржується.
Керуючись: пунктом 1,2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року - скасувати в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Першотравенський ремонтно-механічний завод» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати з оплати судового збору у розмірі 13868,96 грн.
В іншій частині ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 01 липня 2025 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя А.О. Коршун