Справа № 11-cc/824/4275/2025 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 761/15550/25
23 червня 2025 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року, -
за участю:
представника - ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.05.2025 року задоволено частково клопотання начальника третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на тимчасово вилучене 15 квітня 2025 року у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:
2) печатка ФОП « ОСОБА_10 »;
3) печатка ФОП « ОСОБА_11 »;
4) печатка ФОП « ОСОБА_12 »;
5) печатка ФОП « ОСОБА_13 »;
6) печатка ФОП « ОСОБА_14 »;
7) печатка ФОП « ОСОБА_15 »;
8) печатка ФОП « ОСОБА_16 »;
9) печатка ТОВ «Сервіс 2011»;
10) печатка ТОВ «Астра - 98»;
11) печатка ТОВ «Свій Лад»;
12) печатка ТОВ «Алан - Реєстр»;
13) печатка ТОВ «База відпочинку «Холодок»;
14) печатка ТОВ «Астра - 98»;
15) печатка ТО «Спільна справа»;
16) печатка ТОВ «Нова якісна пошта»;
17) печатка ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість»;
18) печатка ТОВ «Черкаське спеціалізоване управління 525» загалом 6 штук;
19) печатка ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість Енергоаудит»;
20) печатка ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість Благоустрій»;
21) печатка ТОВ «Сантехбудконструкція»;
22) печатка ФОН « ОСОБА_17 »;
23) банківські картки у кількості 3-х штук з номерами: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 .
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу з доповненнями у яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 20.05.2025 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Автор апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала винесена без належних на те правових підстав, суперечить вимогам кримінально процесуального закону.
Вилучене майно не є знаряддям злочину, не містить будь-яких ознак які б вказували, що воно використовувалося для вчинення злочину. ОСОБА_6 здійснює професійну діяльність як бухгалтер та надає послуги з ведення бухгалтерського обліку низці підприємств, господарська діяльність яких жодним чином не пов'язана з обставинами, що є предметом дослідження у межах даного кримінального провадження.
Дії, які інкримінуються представникам ТОВ «ІНФОРМАЦІЯ_1», не призвели до реального перешкоджання функціонуванню ЗСУ або бойових витрат. У матеріалах клопотання немає доказів того, що особи, причетні до розробки, просування чи реалізації апаратно-програмного комплексу «ІНФОРМАЦІЯ_2», мали умисел на вчинення дій, які могли б розцінюватися як перешкоджання діяльності ЗСУ
В судове засідання у справі прокурор не з'явився, жодних клопотань на адресу Київського апеляційного суду не подавав.
Разом з тим, з метою недопущення затягування судового розгляду, колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 172 та ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, в провадженні ГСУ СБ України перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 22024000000000345 від 18.04.2024 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.
15.04.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва, було проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 .
15.04.2025 року начальник третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся з клопотанням до Шевченківського районного суду міста Києва про накладення арешту на тимчасово вилучене 15 квітня 2025 року у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:
мобільний телефон марки Samsung EMEI 1: НОМЕР_4 у чохлі рожевого кольору, з сім-карткою з номером НОМЕР_5 ;
печатка ФОП « ОСОБА_10 »;
печатка ФОП « ОСОБА_11 »;
печатка ФОП « ОСОБА_12 »;
печатка ФОП « ОСОБА_13 »;
печатка ФОП « ОСОБА_14 »;
печатка ФОП « ОСОБА_15 »;
печатка ФОП « ОСОБА_16 »;
печатка ТОВ «Сервіс 2011»;
печатка ТОВ «Астра - 98»;
печатка ТОВ «Свій Лад»;
печатка ТОВ «Алан - Реєстр»;
печатка ТОВ «База відпочинку «Холодок»;
печатка ТОВ «Астра - 98»;
печатка ТО «Спільна справа»;
печатка ТОВ «Нова якісна пошта»;
печатка ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість»;
печатка ТОВ «Черкаське спеціалізоване управління 525» загалом 6 штук;
печатка ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість Енергоаудит»;
печатка ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість Благоустрій»;
печатка ТОВ «Сантехбудконструкція»;
печатка ФОН « ОСОБА_17 »;
банківські картки у кількості 3-х штук з номерами: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 .
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20.05.2025 року задоволено частково клопотання начальника третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на тимчасово вилучене 15 квітня 2025 року у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:
печатка ФОП « ОСОБА_10 »;
печатка ФОП « ОСОБА_11 »;
печатка ФОП « ОСОБА_12 »;
печатка ФОП « ОСОБА_13 »;
печатка ФОП « ОСОБА_14 »;
печатка ФОП « ОСОБА_15 »;
печатка ФОП « ОСОБА_16 »;
печатка ТОВ «Сервіс 2011»;
печатка ТОВ «Астра - 98»;
печатка ТОВ «Свій Лад»;
печатка ТОВ «Алан - Реєстр»;
печатка ТОВ «База відпочинку «Холодок»;
печатка ТОВ «Астра - 98»;
печатка ТО «Спільна справа»;
печатка ТОВ «Нова якісна пошта»;
печатка ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість»;
печатка ТОВ «Черкаське спеціалізоване управління 525» загалом 6 штук;
печатка ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість Енергоаудит»;
печатка ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість Благоустрій»;
печатка ТОВ «Сантехбудконструкція»;
печатка ФОН « ОСОБА_17 »;
банківські картки у кількості 3-х штук з номерами: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 .
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою, зокрема, і збереження речових доказів.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, прийшов до висновку про наявність підстав, передбачених ст. 170 КПК України, для накладення арешту на майно, оскільки воно в даному кримінальному провадженні відповідає критеріям, визначеним в ст. 98 КПК України.
Також, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження, всупереч доводам представника, потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештованим майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Метою накладення арешту у поданому клопотанні прокурор зазначив забезпечення збереження речових доказів.
Колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких просить апелянт скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам апелянта, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на майно, з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги колегією суддів не виявлено, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року, якою задоволено частково клопотання начальника третього відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт на тимчасово вилучене 15 квітня 2025 року у ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:
печатка ФОП « ОСОБА_10 »;
печатка ФОП « ОСОБА_11 »;
печатка ФОП « ОСОБА_12 »;
печатка ФОП « ОСОБА_13 »;
печатка ФОП « ОСОБА_14 »;
печатка ФОП « ОСОБА_15 »;
печатка ФОП « ОСОБА_16 »;
печатка ТОВ «Сервіс 2011»;
печатка ТОВ «Астра - 98»;
печатка ТОВ «Свій Лад»;
печатка ТОВ «Алан - Реєстр»;
печатка ТОВ «База відпочинку «Холодок»;
печатка ТОВ «Астра - 98»;
печатка ТО «Спільна справа»;
печатка ТОВ «Нова якісна пошта»;
печатка ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість»;
печатка ТОВ «Черкаське спеціалізоване управління 525» загалом 6 штук;
печатка ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість Енергоаудит»;
печатка ТОВ «Управлінська компанія «Нова якість Благоустрій»;
печатка ТОВ «Сантехбудконструкція»;
печатка ФОН « ОСОБА_17 »;
банківські картки у кількості 3-х штук з номерами: № НОМЕР_1 ; № НОМЕР_2 ; № НОМЕР_3 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
__________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3