02 липня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 752/502/25
провадження номер № 22-ц/824/8279/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),
суддів: Невідомої Т.О., Нежури В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на ухвалу Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року у складі судді Слободянюк А.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №17», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди,
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до комунального некомерційного підприємства «Київська міська клінічна лікарня №17» (далі - КНП «Київська міська клінічна лікарня №17»), третя особа: ОСОБА_2 , у якому просила:
захистити порушені права ОСОБА_1 способом стягнення шкоди, завданої правам, законним інтересам і здоров'ю позивачки глибокими моральними стражданнями, спричиненими повним ігноруванням вимог чинного законодавства та позбавленням отримати інформацію у вільно обраний спосіб, у розмірі 7 000 грн 00 коп.;
здійснити судові витрати, понесені позивачкою та членами її родини у розмірі 1 000 грн 00 коп., зокрема, що пов'язані з поїздками до відповідача за намаганням отримати відповідь за поданою 29 листопада 2024 року заявою, на складання позовної заяви, друкування копії документів, на поїздки до судових інстанцій та заходів, пов'язаних з виконанням процесуальних прав і обов'язків учасників цивільної справи.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року направлено матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до КНП «Київська міська клінічна лікарня №17», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди, за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва.
Ухвала судді першої інстанції мотивована тим, що позивачка не підтвердила реєстрацію місця проживання чи перебування за адресою: АДРЕСА_1 , відповідними доказами, а передбачений ч.6 ст.187 ЦПК України обов'язок суду перевірити інформацію про зареєстроване місце проживання встановлено тільки щодо особи відповідача. При цьому суддя зазначив, що місцезнаходженням КНП «Київська міська клінічна лікарня №17» є: місто Київ, провулок Лабораторний, буд.14, 16, 18, 20, а тому дійшов висновку, що дана справа не підсудна Голосіївському районному суду міста Києва.
Не погоджуючись з ухвалою судді першої інстанції, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій просять її скасувати, а матеріали справи повернути до Голосіївського районного суду міста Києва, посилаючись на порушення суддею першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було застосовано не існуючі умови для визначення іншої підсудності з посиланням на те, що у «відповідача» відсутні підтверджуючі докази реєстрації місця проживання чи перебування, зазначені у позовній заяві, при тому, що саме цей склад суду 05 грудня 2024 року у справі №752/11985/23 перевіряв документи позивачки та встановив місце проживання за місцем її реєстрації: АДРЕСА_1 .
Вказують, що у позивачки при зверненні за судовим захистом порушених прав відсутній обов'язок надавати копію паспортних даних про місце реєстрації, проживання чи перебування.
Зазначають, що згідно з пунктами 1, 2, 5 ч.3 ст.175 ЦПК України визначено порядок лише зазначення: найменування суду, до якого подається заява; ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) сторін та інших учасників справи, їх місце проживання чи перебування, номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Крім того вказують, що при складенні, підписанні та поданні до суду позовної заяви було здійснено посилання на обставини визначення підсудності за вибором позивача.
Відповідач КНП «Київська міська клінічна лікарня №17» не скористалось своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо змісту і вимог апеляційної скарги до апеляційного суду не направило.
Згідно з ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37- 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали судді першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (ч.2 ст.27 ЦПК України).
Загалом перелік справ з альтернативною підсудністю закріплений у ст.28 ЦПК України, зокрема, позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди.
Згідно зі ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Суть підсудності за вибором позивача, або альтернативної підсудності, полягає у тому, що за визначеними критеріями цивільних справ позивачу дається можливість обрати з кількох передбачених у законі судів той суд, до якого він пред'являтиме свої позовні вимоги. Законодавець установлює вичерпний перелік позовів, на які поширюються правила цього виду підсудності, а також передбачає конкретні суди, до яких можна з такими вимогами звернутися.
За загальним правилом територіальної підсудності суд є наближеним до місця знаходження відповідача, тобто тієї сторони у спорі, яка презюмується неправою. Правило підсудності за місцем знаходження відповідача стосовно доступності правосуддя є зручним саме для нього, а не для особи, яка звертається до суду за захистом.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції, що діяла на час звернення з позовом у цій справі) вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.
Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів, на момент звернення ОСОБА_1 до суду з позовом встановлювались Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265, який набрав чинності 14 березня 2022 року.
У пункті 4 вказаного вище Порядку передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Положення ч.3 ст.28 ЦПК України встановлює, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання чи перебування позивача.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Отже, звернення позивачки до суду з позовом за місцем її перебування без підтвердження реєстрації, не відповідає вимогами ст.28 ЦПК України.
Такого висновку дійшов Верховний суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 червня 2024 року у справі №554/7669/21 (провадження №61-5805сво23).
У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, установивши, що позивачка ОСОБА_1 не підтвердила реєстрацію свого місця проживання чи перебування за адресою: АДРЕСА_1 відповідними доказами, а місцезнаходженням КНП «Київська міська клінічна лікарня №17» є: місто Київ, провулок Лабораторний, буд.14, 16, 18, 20, колегія суддів вважає, що суддя першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що дана справа за позовом ОСОБА_1 не підсудна Голосіївському районному суду міста Києва.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції 05 грудня 2024 року у справі №752/11985/23 вже перевіряв документи позивачки та встановив місце проживання за місцем її реєстрації: АДРЕСА_1 , колегія суддів вважає неспроможними, оскільки такі обставини не звільняють позивачку від обов'язку підтвердити місце своєї реєстрації для визначення альтернативної підсудності щодо розгляду даної цивільної справи у встановленому процесуальним законом порядку.
Таким чином, ухвала судді першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки судді першої інстанції є обґрунтованими, передбачених законом підстав для її скасування при апеляційному розгляді не встановлено.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків судді першої інстанції про наявність підстав для направлення матеріалів позовної заяви за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва, а зводяться до переоцінки доказів, яким суддею першої інстанції було надано належну правову оцінку, та не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали судді.
Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала судді першої інстанції є законною і обґрунтованою, суддею додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу судді Голосіївського районного суду міста Києва від 13 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді: