Справа 755/13531/23 Головуюча в І інстанції - ОСОБА_1
Провадження 11-кп/824/2593/2025 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2
12 травня 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:
ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретарки ОСОБА_5 ,
учасників судового провадження:
прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
обвинуваченого ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12023100040002625 від 21.07.2023 року за апеляційними скаргами прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_10 , захисника обвинуваченого ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року,-
Вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, маючого на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України визнається таким, що не має судимості,
засуджено за ч.4 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років;
вирішене питання про речові докази та процесуальні витрати.
Відповідно до вироку, ОСОБА_9 , 21 липня 2023 року, приблизно о 19 год. 10 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, проспект Миру, 15-А, з хуліганських спонукань, з мотивів явної зневаги до загальноприйнятих у суспільстві правил поведінки, словесно ображав нецензурною лайкою ОСОБА_12 , яка перебувала у громадському місці. У подальшому, за вищевказаною адресою прибув ОСОБА_13 , який висловив зауваження в бік ОСОБА_9 , з приводу поведінки останнього у громадському місці по відношенню до його дружини ОСОБА_12 , після чого ОСОБА_9 , наніс удар правою рукою в область лівої щоки ОСОБА_13 , чим спричинив останньому легке тілесне ушкодження. Після цього ОСОБА_9 , з мотивів явної зневаги до загальноприйнятих у суспільстві правил поведінки, перебуваючи в громадському місті, дістав револьвер «STALKER» № 0221-002870, калібру 4 мм. «Flobert», який не відноситься до вогнепальної зброї, а являється заздалегідь заготовленим предметом для нанесення тілесних ушкоджень, який направив у бік ОСОБА_13 , умисно, з особливою зухвалістю, з хуліганських мотивів та з метою грубого порушення громадського порядку, умисно здійснив один постріл з револьвера в напрямку ОСОБА_13 , поруч з яким перебували інші особи. У подальшому, ОСОБА_9 , направився у бік першого під'їзду будинку, за адресою: м. Київ, проспект Миру, 13, з мотивів явної зневаги до загальноприйнятих у суспільстві правил поведінки, на вході до приміщення зустрів потерпілу ОСОБА_14 , яка рухалась на вихід з будинку, умисно, направив дуло револьверу в бік обличчя останньої, при цьому грубо виразившись у бік потерпілої, внаслідок чого ОСОБА_14 опинилась в умовах надзвичайної ситуації, що створювала реальну загрозу для здоров'я останньої. Після цього, ОСОБА_9 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
В апеляційній скарзі захисника указано на незаконність вироку у зв'язку із невідповідністю висновків суду, фактичним обставинам кримінального провадження та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність. В обґрунтування доводів поданої скарги указав на те, що суд першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного вироку, а саме в частині епізоду стосовно потерпілої ОСОБА_14 вказав про те, що ОСОБА_9 вчинив протиправні дії стосовно останньої, проявляючи особливу зухвалість. Однак, на думку захисника, вказані висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, зокрема відсутні докази того, що, ОСОБА_9 спричинив тілесні ушкодження потерпілій ОСОБА_14 або пошкодив, належне їй майно. Крім того, суд першої інстанції критично віднісся до показань обвинуваченого ОСОБА_9 в частині того, що він жодних хуліганських дій не вчиняв, а лише намагався захиститися від інших осіб. Крім того, на переконання суду, обвинувачений та потерпілі раніше не були знайомі особисто та не підтримували будь-яких відносин, у зв'язку із цим, у останніх не може бути причин для дачі неправдивих показів щодо мотиву та способу вчинення ОСОБА_9 інкримінованого йому кримінального правопорушення. Захисник не погоджується із вказаним висновком, вказав, що він не підтверджується доказами, дослідженими під час судового розгляду. Зокрема, відповідно до показань як потерпілої ОСОБА_14 , так і свідка ОСОБА_15 , допитаних в судовому засіданні 19.10.2024, вбачається, що вони тривалий час були знайомі з обвинуваченим ОСОБА_9 , оскільки проживають разом з ним в одному під'їзді. Також потерпіла та свідок повідомили суду, що обвинувачений постійно конфліктує з ними, тобто вони перебувають в неприязних стосунках, що дає їм підстави обмовити ОСОБА_9 . На думку захисника, дії ОСОБА_9 були неправильно кваліфіковані стороною обвинувачення, оскільки у нього відсутній мотив явної неповаги до суспільства. Нанесення удару потерпілому ОСОБА_13 сталось в емоційному стані ОСОБА_9 , в якому він опинився під час конфлікту, що виник між ними. Крім того, звернув увагу на те, що хуліганство зазвичай вчиняється безпричинно. Однак у даному випадку існувала причина конфлікту між обвинуваченим ОСОБА_9 та потерпілим ОСОБА_13 . Після вказаного конфлікту, який був короткочасним, обвинувачений, застосувавши постріли зі свого револьвера, змусив невідому особу та потерпілого ОСОБА_13 відійти та залишити місце події, після чого пішов, не вчиняючи протиправних дій стосовно інших громадян. Зазначене, на думку захисника, свідчить про відсутність у діях ОСОБА_9 мотиву явної неповаги до суспільства, що є однієї з ознак кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 КК України. За відсутності відповідного мотиву, коли застосування насильства зумовлене неприязними стосунками з потерпілим і прагненням завдати шкоди конкретній особі з особистих спонукань, сам собою факт вчинення протиправних дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства. Просив вирок скасувати, а кримінальне провадження закрити у зв'язку із відсутністю в діянні ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі з доповненнями обвинуваченого вказано на незаконність вироку у зв'язку із невідповідністю висновків суду, фактичним обставинам кримінального провадження. Вважав, що у нього відсутній хуліганський мотив вчинення кримінального правопорушення, а також зібрані докази не доводять його вину. Крім того, свідок ОСОБА_16 брала участь у розгляді справи як свідок і як секретар судового засідання, що могло вплинути на об'єктивність розгляду справи та на достовірність показань свідка. Просив вирок скасувати та направити в суд першої інстанції на новий розгляд.
В апеляційній скарзі прокурора указано на незаконність вироку у зв'язку із неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі обвинуваченого внаслідок його м'якості. В обґрунтування доводів скарги указав на те, що судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_9 не взято до уваги, що останній вину не визнав, не розкаявся у скоєному. Крім того, судом не повною мірою враховано, що ОСОБА_9 , неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності та відбув реальну міру покарання, що у свою чергу вказує на необхідність його ізоляції на строк, що забезпечить його виправлення та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Також, судом залишено поза увагою показання свідків та потерпілих, які характеризують ОСОБА_9 , як конфліктну особу, а також інформації із місць попереднього ув'язнення щодо негативних характеристики останнього під час перебування в установі. Крім того, судом не враховано позицію потерпілих щодо необхідності призначення ОСОБА_9 максимального строку покарання, визначеного санкцією статті. Просив вирок скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:
захисника, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, підтвердив доводи цієї скарги та просив цю скаргу задовольнити. Апеляційну скаргу обвинуваченого підтримав в частині доводів і мотивів скарги. Заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора;
обвинуваченого, який свою апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи і просив скаргу задовольнити. Апеляційну скаргу захисника підтримав і просив її задовольнити. Заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора;
прокурора, який апеляційні скарги захисника та обвинуваченого вважав необґрунтованими, просив залишити їх без задоволення. Апеляційну скаргу прокурора підтримав, підтвердив доводи цієї скарги і просив її задовольнити;
вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення усіх апеляційних скарги з огляду на таке.
Висновки суду першої інстанції, що зроблені у вироку, стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
показаннями свідка ОСОБА_17 в частині конфлікту між ним жінкою на ім'я ОСОБА_18 та її чоловіком, який виник внаслідок поршень ОСОБА_9 правил паркування. Відповідно до цих показань ОСОБА_9 вдарив чоловіка ОСОБА_18 , а потім дістав предмет схожий на пістолет і вистрілив у його сторону;
показаннями потерпілого ОСОБА_13 , відповідно до яких, він прибув на місце конфлікту між його дружиною та ОСОБА_9 , у ході спілкування ОСОБА_9 його вдарив, а потім дістав пістолет та здійснив постріл у його сторону;
показаннями потерпілої ОСОБА_14 , відповідно до яких, вона 21.07.2023 року виходячи із будинку за місцем свого проживання зустріла ОСОБА_9 , який тримав у руках пістолет, направивши його їй в обличчя ОСОБА_9 у агресивній формі спитав, чого вона плутається у нього під ногами. Від цих дій вона перебувала у стресовому стані та в подальшому приймала заспокійливі ліки;
показаннями потерпілої ОСОБА_12 , відповідно до яких, у неї із ОСОБА_9 виник конфлікт із причини порушення останнім правил паркування. У ході конфлікту ОСОБА_9 їй погрожував, у зв'язку із чим вона викликала на місце події свого чоловіка. Уся подія нею була записана на телефон, відповідний запис був наданий поліції;
показаннями свідка ОСОБА_15 який підтвердив те, що обвинувачений направляв на його дружину пістолет та фактично при цьому погрожував;
протоколом обшуку від 21.07.2023 року, відповідно до якого, за місцем проживання обвинуваченого останній видав працівникам поліції револьвер фірми «Сталкер» калібру 4,5 мм;
протоколом пред'явлення особи для впізнання, відповідно до якого, потерпілий ОСОБА_13 впізнав ОСОБА_9 як особу, яка вчинила 21.07.2023 року щодо нього хуліганські дії;
протоколом слідчого експерименту від 04.08.2023 року, відповідно до якого, потерпілий ОСОБА_13 показав обставини конфлікту між ним та ОСОБА_9 у ході якого останній наніс йому дар, а потім здійснив постріл у його сторону;
висновком судово-медичного експерта № 042/1-326-2-23 щодо наявності, характеру, локалізації та ступеня тяжкості виявлених у ОСОБА_13 тілесних ушкоджень;
протоколом огляду речей та документів від 21.07.2023 року за участі ОСОБА_12 , відповідно до якого, при проведенні огляду мобільного телефону «Айфон», моделі 14 ПроМакс, виявлений відеозапис тривалістю 00:34 с., відзнятий 21.07.2023 року о 19 год. 17 хв.;
протоколом перегляду цифрового запису від 21.07.2023 року, відповідно до якого, під час відкриття файлу під назвою «Whats App Video 2023-07-21 at 22.00.50» який містився у телефоні «Айфон», моделі 14 Про Макс, що був наданий ОСОБА_12 , виявлений відеозапис на якому зображено ОСОБА_9 , який використовуючи лайливу лексику звертається в бік свідка ОСОБА_12 . В подальшому на відеозаписі відображено як ОСОБА_9 кричить в бік потерпілого ОСОБА_13 , замахується правою рукою в сторону лівої щічної ділянки потерпілого ОСОБА_13 , наносить правою долонею удар у ліву щічну ділянку потерпілого ОСОБА_13 ;
протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 10.08.2023 року із додатком, відповідно до якого, свідок ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_9 як особу, яка 21.07.2023 за адресою: АДРЕСА_2 вчинила хуліганські дії відносно її чоловіка, неї та інших громадян;
протоколом перегляду цифрового запису від 21.07.2023 року, відповідно до якого, при відкритті файлу «NRV ch5 main 20230721181731 20230721181820» відображається відеозапис на якому зафіксовано як ОСОБА_9 наносив удар ОСОБА_13 , потім дістав предмет схожий на пістолет, направляв його в сторону ОСОБА_13 та неустановленої особи, а потім здійснював постріли в сторону ОСОБА_13 ;
протоколами пред'явлення особи для впізнання від 04.08.2023 року, 11.08.2023 року та 23.08.2023 року із додатками відповідно до яких, громадяни ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_17 впізнали ОСОБА_9 як особу, яка здійснювала постріли в сторону ОСОБА_13 та направляла пістолет в обличчя ОСОБА_14 ;
протоколом слідчого експерименту від 31.08.2023 за участю потерпілої ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_15 у ході якого останні показали, як 21.07.2023 року приблизно о 19 год. 00 хв. вони знаходилися в під'їзді будинку АДРЕСА_2 на першому поверсі та йшли в напрямку виходу з будинку, при чому показали, що потерпіла ОСОБА_14 йшла першою, а свідок ОСОБА_15 йшов позаду на відстані приблизно 0,5 метра. Також потерпіла ОСОБА_14 та свідок ОСОБА_15 за допомогою статиста вказали на місце де знаходився підозрюваний ОСОБА_9 та направив зброю в обличчя потерпілій ОСОБА_14 та висловився нецензурною лайкою;
іншими доказами.
Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильності кваліфікації його дій за ч.4 ст.296 КК України та із дотриманням вимог ст. 65 КК України призначив йому покарання у межах санкції, передбаченої ч.4 ст. 296 КК України належним чином мотивувавши своє рішення.
Апеляційна скарга як захисника так і обвинуваченого не містить доводів, які би указували на незаконність ухваленого місцевим судом рішення.
Колегія суддів повторно констатує те, що у справі зібрана достатня кількість доказів, якими доводиться винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину. Кваліфікація дій обвинуваченого за ч.4 ст. 296 КК України є правильною. Так, ОСОБА_9 засуджено за грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчинене із застосуванням предмета, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Дії ОСОБА_9 , які проявилися у сварці із використанням нецензурної лайки, побитті потерпілого та завданні йому тілесних ушкоджень, демонстрації, погрозах застосування та застосуванні предмета зовні схожого на вогнепальну зброю, які відбувалися у громадському місці, щодо невизначеного числі осіб указують на грубе порушення ОСОБА_9 громадського порядку. Громадський порядок обвинуваченим був порушений із мотивів явної неповаги до суспільства. Ця обставина стверджується тим, що приводом для порушення ОСОБА_9 громадського порядку стало цілком слушне, законне та обґрунтоване зауваження про порушення ним порядку паркування транспортних засобів. Використавши даний малозначний привід, ОСОБА_9 , ігноруючи встановлені у суспільстві загальнообов'язкові правила поведінки та норми моралі, протиставляючи свою поведінку зазначеним нормам і правилам, бажаючи продемонструвати свою зверхність та безкарність вчинив протиправні дії щодо ряду осіб, у ході яких одному завдав тілесних ушкоджень, щодо нього ж використав предмет, заздалегідь заготовлений для нанесення тілесних ушкоджень, в подальшому, шляхом демонстрації та наведення цього предмета ні інших осіб здійснив погрозу його застосування, усвідомлюючи при цьому те, що даний предмет ззовні схожий на вогнепальну зброю, що неминуче викликало у зазначених вище осіб страх за своє здоров'я та життя, що і було метою обвинуваченого пари вчиненні зазначених вище дій. Нанесення одному із потерпілих тілесних ушкоджень, здійснення в його сторону пострілів із предмета заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, ззовні схожого на вогнепальну зброю та безпричинне направлення цього предмета в обличчя іншої потерпілої, з усвідомленням того, що указані особи відчують страх за своє життя та здоров'я, указують на наявність у діях обвинуваченого особливої зухвалості. Предмет, який ОСОБА_9 використав у ході вчинення хуліганства здатен завдавати тілесні ушкодження, оскільки є пристроєм для здійснення пострілів спеціальними метальними снарядами, якими, відповідно до висновку експерта є патрони Флобера.
Матеріали кримінального провадження не містять доказів, які би указували на те, що зазначені вище діяння обвинувачений ОСОБА_9 вчинив із інших, окрім хуліганського, мотивів. Із зазначених вище відеозаписів вбачається те, що ОСОБА_9 ніхто не погрожував, на нього ніхто не нападав і не застосовував насильство, будь-хто не здійснював погроз чи намагань знищити чи пошкодити майно ОСОБА_9 , тощо. Та обставина, що у ОСОБА_9 був конфлікт із приводу неправильно припаркованого автомобіля не виключає наявності у діях останнього хуліганського мотиву, оскільки даний привід є малозначним та таким, який не призводить до виникнення неприязнених стосунків. Попереднє знайомство ОСОБА_9 із подружжям ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , а також можливі неприязнені відносини між ним та ОСОБА_9 не виключають наявності у діях ОСОБА_9 хуліганського мотиву, оскільки такі дії щодо потерпілої ОСОБА_14 ОСОБА_9 вчинив без будь-якого приводу та безпосередньо після вчинення хуліганських дій щодо ОСОБА_13 та ОСОБА_13 , що указує на вчинення цих дій із єдиним умислом, які правильно кваліфіковані за відповідною частиною ст. 296 КК України.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би були підставою для скасування оскаржуваного вироку, колегією суддів не встановлено. Наведене указує на необґрунтованість доводів апеляційних скарг захисника та обвинуваченого та відсутність підстав для їх задоволення.
На думку колегії суддів, не обґрунтованими є і доводи апеляційної скарги прокурора про необхідність посилення призначеного обвинуваченому покарання. На думку колегії суддів, покарання обвинуваченому призначене із дотриманням вимог ст. 65 КК України. При призначенні покарання судом першої інстанції із належною повното враховані усі обставини, із якими закон пов'язує призначення покарання. Призначене обвинуваченому покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень, за своїм видом та розміром є таким, яке сприяє досягненню мети покарання, визначеній у ст. 50 КК України. Належним мотивів для призначення обвинуваченим біль суворого покарання прокурором у апеляційній скарзі не наведено, що указує на необґрунтованість даної скарги та відсутність підстав для її задоволення.
Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 22.10.2024 року щодо ОСОБА_9 відповідає вимогам закону, підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає у зв'язку із чим залишає цей вирок без змін, а у задоволенні усіх апеляційних скарг відмовляє.
Колегія суддів звертає увагу на те, що вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_9 не підписаний головуючим. Між тим, колегія суддів звертає увагу на те, що КПК України не містить положень які би указували на те, що вирок повинен бути обов'язково підписаний, а не підписання вироку є істотним порушенням вимог КПК України, яке тягне його скасування. Колегія суддів звертає увагу на те, що даний вирок був оголошений судом першої інстанції, зміст оголошеного вироку повністю відповідає тексту вироку, вкладеному на папері, який міститись у матеріалах кримінального провадження. Із урахуванням викладеного, колегія суддів не підписання вироку головуючим не розцінює як порушення вимог кримінального процесуального закону, яке тягне його скасування.
Керуючись ст. ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
В задоволенні апеляційної скарги захисника відмовити.
В задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого відмовити.
В задоволенні апеляційної скарги прокурора відмовити.
Вирок Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2024 року щодо ОСОБА_9 залишити без змін.
Ухвалу може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення, обвинуваченим протягом того ж строку із моменту отримання копії цієї ухвали.
________________________________________________________________________________ __ ___________________________________________________________________________________________________ ______________________________________________________________________________________________
ОСОБА_2 ОСОБА_19 ОСОБА_4