02 липня 2025 р. Справа № 520/6102/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Любчич Л.В. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Мар'єнко Л.М., м. Харків, по справі № 520/6102/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У березні 2024 року ОСОБА_1 (надалі позивач) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області ( далі відповідач -2) в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви від 18.03.2024, просить суд:
- скасувати рішення №204650013480 від 26.01.2022 відділу призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію відповідно до п.3 ч.1 ст.115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 19.01.2022 року та провести відповідні виплати;
- допустити негайне виконання рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26.01.2022 №204650013480 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у зв'язку з ненаданням документів, які б підтверджували факт виховання дітей до шестирічного віку. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, вважаючи його безпідставним, протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав на достатнє пенсійне забезпечення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №204650013480 від 26.01.2022 про відмову у призначенні ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 19.01.2022 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) дострокову пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 19.01.2022 року.
Допущено до негайного виконання рішення суду в частині призначення ОСОБА_1 дострокової пенсії за віком та виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідач-1 не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення не відповідає нормам матеріального права, просить рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2024 року у справі № 520/6102/24 скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилався на те, що відповідач-1 правомірно відмовив позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком, оскільки до матеріалів пенсійної справи заявником не надано документів, які б підтверджували факт виховання дітей до шестирічного віку.
Крім того, зобов'язання в рішенні суду саме відповідача-1 призначити позивачу дострокову пенсію за віком, унеможливлює виконання рішення суду, оскільки позивач перебуває на обліку у відповідача-2, де і знаходиться електронна пенсійна справа, тоді як відповідач -1 не має до неї доступу та вважає, що суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, оскільки нею були подані до суду всі матеріали, підтверджуючі факт надання необхідних матеріалів для призначення дострокової пенсії, а саме факт виховання дітей до шестирічного віку.
На підставі положень п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою від 1901.2022 про призначення пенсії за віком на підставі пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Заяву позивача розглянуто за принципом екстериторіальності та Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення від 26.01.2022 №204650013480, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні в призначенні пенсії за віком на підставі пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Підставою для відмови слугувало відсутність документів, які б підтверджували факт виховання дітей до шестирічного віку. Рекомендовано надати довідку з місця проживання, довідку з місця навчання.
Вважаючи таке рішення відповідача про відмову у призначені пенсії протиправним, а свої права порушеними, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, з матеріалів справи встановлено та не заперечувалось відповідачем у справі, що при зверненні до органу пенсійного фонду позивачем в якості додатку до заяви надавались копії свідоцтв про народження дітей, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та довідки про навчання дітей, отже суд прийшов до висновку про підтвердження позивачем факту виховання дітей до шестирічного віку. Відповідно до п.2.17 Порядку №22-1 факт народження та виховання дітей до шестирічного віку підтверджується копією свідоцтвом про народження дитини чи паспортом дитини. Надання інших документів Порядком №22-1 не передбачено. Враховуючи досягнення позивачем віку 50 років ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та її звернення із заявою про призначення пенсії 19.01.2022, після спливу трьохмісячного строку з моменту досягнення необхідного віку, право на отримання пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV у неї виникло з 19.01.2022 (з дня звернення з заявою про призначення пенсії).
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Згідно із п.6 ч.1 ст.92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-VI.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-VI, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Згідно із п.3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", тимчасово, до прийняття відповідного закону: жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років та за наявності не менше 15 років страхового стажу. При цьому, до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про пенсійне забезпечення", жінки, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти "є" і "ж" статті 56).
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", право на призначення дострокової пенсії за віком мають: жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.
Як встановлено з матеріалів справи судом апеляцій ної інстанції, пенсійний орган не заперечує обставини, які надають право позивачу на призначення дострокової пенсії за віком, а саме, наявність відповідного страхового стажу не менше 15 років, досягнення відповідного віку - 50 років.
Так, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у спірному рішення про відмову в призначенні пенсії зазначено, що на момент звернення заявника з заявою про призначення пенсії (19.01.2022 року) ОСОБА_1 виповнилось 50 років, страховий стаж - 18 років 2 місяці 25 днів.
Відповідно до пп.6 п.2.1 постанови Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок №22-1) передбачено, що до заяви про призначення дострокової пенсії за віком згідно п.3 ч.1 ст.115 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" додаються такі документи: документи про народження дітей (дитини), виховання їх (її) до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність
Згідно з п.2.17 Порядку №22-1, при призначенні пенсій жінкам, які народили п'ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку, а також, у разі відсутності матері або за її згодою, чоловікам, які здійснювали виховання п'ятьох або більше дітей чи дитини з інвалідністю, факт народження дитини встановлюється на підставі свідоцтва про народження, а її виховання до зазначеного віку - на підставі свідоцтва про народження чи паспорта дитини. У разі смерті дитини подається свідоцтво про смерть.
Таким чином, із аналізу наведених норм слідує, що факт народження та виховання дітей до шестирічного віку підтверджується копією свідоцтвом про народження дитини чи паспортом дитини. Надання інших документів Порядком №22-1 не передбачено.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при зверненні до органу пенсійного фонду позивачем в якості додатку до заяви надавались копії свідоцтв про народження дітей, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб та довідки про навчання дітей, отже суд прийшов до висновку про підтвердження позивачем факту виховання дітей до шестирічного віку.
Враховуючи досягнення позивачем віку 50 років ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та її звернення із заявою про призначення пенсії 19.01.2022, після спливу трьохмісячного строку з моменту досягнення необхідного віку, право на отримання пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV у неї виникло з 19.01.2022 (з дня звернення з заявою про призначення пенсії).
Застосовуючи механізм захисту права позивача на пенсію, порушеного відповідачем як суб'єктом владних повноважень, суд апеляційної інстанції вважає правильним, що з урахуванням повноважень, наданих суду частиною другою статті 245 КАС України, в частині позовної вимоги зобов'язального характеру позов задоволений шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області області призначити позивачу пенсію за віком відповідно до пункту 3 частини першої статті 115 Закону №1058-IV з 19.01.2022 (з дня звернення з заявою про призначення пенсії).
З огляду на вищеозначене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо відмови позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком.
Доводи апеляційної скарги відповідача-01 про відсутність можливості у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області можливості призначити пенсію суд вважає безпідставними.
Суд апеляційної інстанції враховує, що у силу абзацу чотирнадцятого пункту 4.2 Порядку №22-1 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 № 25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.10 Порядку №22-1, після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
За таких обставин, оскільки у спірних відносинах компетентним органом для розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.01.2022 визначено Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, то саме останній має завершити процедуру розгляду заяви позивача та вирішити питання про призначення пенсії.
Оскільки доводи апеляційної скарги щодо правомірності дій відповідача-1 в частині відмови позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком, не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в цій частині правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення в цій частині слід залишити без змін.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Згідно із статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.09.2024 по справі № 520/6102/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Л.В. Любчич С.П. Жигилій