01 липня 2025 р.Справа № 440/14735/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. ,
за участю секретаря судового засідання Кругляк М.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2025, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, м. Полтава, по справі № 440/14735/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП»
до Державної податкової служби України , Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю “СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» (далі - позивач, ТОВ “СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП») звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України, у якому позивач просив:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС в Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 30.07.2024 №11510388/38875234 про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 30.11.2022;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №22 від 30.11.2022 датою її направлення на реєстрацію.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 року по справі №440/14735/24 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.07.2024 № 11510388/38875234 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю “СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» № 22 від 30.11.2022 датою її направлення на реєстрацію.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.
Головне управління ДПС у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що висновки суду про задоволення позову не відповідають обставинам справи, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 року по справі №440/14735/24 винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, вивчивши обставини справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Між ТОВ “СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» (постачальник), та Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло» Сумської міської ради (замовник) укладено договір №52 від 25.11.2022 про закупівлю товару.
Відповідно до умов цього договору, позивач зобов'язався поставити замовникові: лампи натрієві, найменування (номенклатура, асортимент), кількість, ціну за одиницю визначено та погоджено сторонами у специфікації, яка додається до цього договору та є його невід'ємною частиною (додаток № 1), а замовник зобов'язався прийняти їх і оплатити (п. 1.1. Договору).
У п.3.1 .договору вказано, що очікувана вартість цього договору складає 127789,20 грн., в т.ч. ПДВ - 21 298,20 грн.
Пунктом 4.1. договору сторонами погоджено, що замовник зобов'язаний оплатити товар повністю протягом 30 календарних днів з дати отримання товару та оформлення видаткової накладної.
Товар вважається зданий постачальником та прийнятий замовником в момент оформлення (підписання) представниками сторін видаткової накладної (п.5.1. договору).
Специфікацією, яка є додатком № 1 до договору №52 від 25.11.2022, сторони погодили, що постачальник має передати у власність (поставити) лампи натрієві різного типу, на загальну вартість 127789,20 грн, в т.ч. ПДВ 21298,20 грн.
На виконання зобов'язань за договором №52 від 25.11.2022, 30.11.2022 ТОВ “СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» поставило покупцю - КПЕЗО “Міськсвітло» товар - лампа натрієва на загальну суму 127789,20 грн, в т.ч. ПДВ - 21298,20 грн, що підтверджується рахунком на оплату №112 від 25.11.2022, видатковою накладною №100 від 30.11.2022.
Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) Позивачем за фактом першої події - постачання товару була складена та направлена для реєстрації в ЄРПН податкова накладна № 22 від 30.11.2022.
Вказана податкова накладна прийнята, але в квитанції №2 ГУ ДПС у Полтавській області вказало, що “відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 30.11.2022 №22 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивачем, було направлено в електронній формі до ГУ ДПС у Полтавській області повідомлення про подання пояснень щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено №69 /а.с.52/ з копіями документів (загалом до повідомлення долучено 23 додатки), а саме (в копіях): договір №52 від 25.11.2022, специфікація до договору, рахунок на оплату № 112 від 25.11.2022, видаткова накладна № 100 від 30.11.2022, фільтрована виписка за період з 01.01.2022 по 31.12.2023, платіжна інструкція № 39 від 17.01.2023, платіжна інструкція № 88 від 07.02.2023, платіжна інструкція № 96 від 09.02.2023, платіжна інструкція № 114 від 17.02.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за листопад 2022-грудень 2023, договір № 1/ісс-22 від 03.01.2022, рахунок на оплату № 83 від 30.11.2022, видаткова накладна № 82 від 30.11.2022, ТТН № 82 від 30.11.2022, платіжна інструкція № 5785 від 30.06.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за листопад 2022-грудень 2023, договір поставки № ОБ-05/22 від 29.11.2022, рахунок-фактура №СФ-0001620 від 29.11.2022, видаткова накладна № РН-0000144 від 29.11.2022, фільтрована виписка за період 01.11.2022-06.05.2024, платіжна інструкція № 5697 від 01.12.2022, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за січень-грудень 2023, Договір оренди № 41/22 від 30.09.2022, акт приймання-передачі приміщення до договору, рахунок-фактура № 41 від 31.10.2022, рахунок-фактура № 61 від 31.10.2022, акт надання послуг від 31.10.2022, платіжна інструкція №5763 від 27.01.2023, платіжна інструкція № 5692 від 01.12.2022, рахунок-фактура № 52 від 30.11.2022, рахунок-фактура № 70 від 30.11.2022, акт надання послуг від 30.11.2022, платіжна інструкція №5710 від 16.10.2022, платіжна інструкція № 5765 від 27.01.2023, рахунок-фактура № 64 від 31.12.2022, рахунок-фактура № 44 від 31.12.2022, акт надання послуг від 31.12.2022, платіжна інструкція №5751 від 12.01.2023, фільтрована виписка за період 01.06.2022 по 26.02.2023, акт звірки взаєморозрахунків, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за 01.01.2022-27.02.2023, штатний розпис від 30.12.2021, наказ № 1 від 18.09.2013, наказ № 1-К від 11.11.2019, наказ №СЛГ00000003-0000000020 від 04.03.2019, наказ № 3-К від 06.05.2020, наказ №СЛГ00000007-0000000025 від 02.05.2019, наказ № 4-К від 12.12.2019, наказ №СЛК0000001-0000000016 від 12.08.2015, наказ №30-К від 21.07.2020, договір про надання послуг з організації перевезення № 63908.6 від 11.12.2019, заява про приєднання, рахунок на оплату № НП-008474952 від 10.12.2022, акт № НП-008474952 від 10.12.2022, фільтрована виписка за період 01.10.2022 по 31.12.2022, платіжна інструкція № 5726 від 29.12.2022, платіжна інструкція № 5651 від 03.11.2022, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за грудень 2022, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за 2022, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за 2022, оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 за 2022, сертифікат відповідності №UA.276.362.04-21 від 28.12.2021 з додатком, декларація про відповідність №UA.023.DD.00084-22 від 31.01.2022 з додатком /а.с.60-169/.
За наслідками розгляду пояснень та додаткових документів відповідачем прийняте рішення №11510388/38875234 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №22 від 30.11.2022.
Підставою відмови в реєстрації податкової накладної №22 від 30.11.2022 в ЄРПН зазначено про надання платником податку копії документів, складених/оформлених з порушенням законодавства, а саме при розгляді наданих до повідомлення документів встановлено, що до повідомлення платником надано видаткову накладну від 30.11.2022 № 82 на придбання лампи натрієвої від ТОВ “Інтерсівсервіс» при цьому в Єдиному реєстрі податкових накладних контрагентом не зареєстровано податкову накладну на реалізацію ламп натрієвих, що не дає можливості підтвердити походження товару, який в подальшому був реалізований /а.с.170/.
Позивач не погодився з рішенням відповідача про зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН №11510388/38875234 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №22 від 30.11.2022, у зв'язку з чим ТОВ “СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» звернулося до суду з даним позовом.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом Порядок № 1246).
Згідно з п. 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:
відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);
чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;
дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;
наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;
наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);
наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;
факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;
наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;
дотримання вимог Законів України “Про електронні довірчі послуги», “Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Відповідно до пункту 14 Порядку №1246, квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття. (п. 15 Порядку №1246)
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкових накладних обов'язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов'язки їх членів визначено Порядком № 1165.
За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.
Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.Згідно з приписами пункту 7 Порядку № 1165 у разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування відповідності відображених в них операцій хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з аналізу наведених приписів Порядку № 1165 слідує, що реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Матеріали справи свідчать, що в спірному випадку реєстрація податкової накладної №22 від 30.11.2022 року зупинена у зв'язку із відповідністю платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Критерії ризиковості платника податку визначені у Додатку № 1 до Порядку № 1165.
Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того аби встановити наявність у господарській операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку.
25.11.2022 року між ТОВ “СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» (постачальник) та Комунальним підприємством електромереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло» Сумської міської ради (замовник) був укладений Договір №52 від 25.11.2022.
Згідно до пункту 1.1 вказаного Договору постачальник зобов'язався поставити замовникові: лампи натрієві, найменування (номенклатура, асортимент), кількість, ціну за одиницю визначено та погоджено сторонами у специфікації, яка додається до цього договору та є його невід'ємною частиною (додаток № 1), а замовник зобов'язався прийняти їх і оплатити
Відповідно до пункту 3.1 Договору очікувана вартість цього договору складає 127789,20 грн., в т.ч. ПДВ - 21 298,20 грн.
Позивачем у зв'язку з поставкою товарів була виписана видаткова накладна №100 від 30.11.2022 на підставі якої була складена податкова накладна №22 від 30.11.2022 на загальну суму 127789,20 грн, в т.ч. ПДВ - 21298,20 грн. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
15.12.2022 року контролюючим органом було зупинено реєстрацію податкової накладної №22 від 30.11.2022 року складеної ТОВ “СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» на КП електромереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло» Сумської міської ради ".
Згідно з квитанції від 15.12.2022 р. вбачається, що підставою для зупинення реєстрації податкової накладної стало те, що платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Додатково повідомлено показник "D" = 2.1271%, "Р" = 378993.5.
При цьому, з досліджених колегією суддів копії квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних встановлено, що відповідач, наводячи показники «D» та «P», не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які платнику необхідно подати до контролюючого органу в цьому випадку, що дозволяє дійти висновку про безпідставність зупинення реєстрації спірних податкових накладних.
Стосовно пропозиції платнику податків надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, контролюючим органом не зазначено, які саме документи необхідно подати контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірних податкових накладних, внаслідок чого платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пропозиція контролюючого органу про надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної без наведення переліку документів, які контролюючий орган вважає достатніми для прийняття позитивного рішення, призводить до ситуації невизначеності та необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Так, згідно до матеріалів справи, 27.07.2024 року позивачем на виконання вимог квитанції щодо зупинення податкової накладної №22 від 30.11.2022 року подано до контролюючого органу пояснення разом з копіями документів у кількості 23 додатки.
В матеріалах справи міститься, зокрема: договір №52 від 25.11.2022, специфікація до договору, рахунок на оплату № 112 від 25.11.2022, видаткова накладна № 100 від 30.11.2022, фільтрована виписка за період з 01.01.2022 по 31.12.2023, платіжна інструкція № 39 від 17.01.2023, платіжна інструкція № 88 від 07.02.2023, платіжна інструкція № 96 від 09.02.2023, платіжна інструкція № 114 від 17.02.2023, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за листопад 2022-грудень 2023.
Вказані документи були направлені до контролюючого органу.
Так, позивачем надана видаткова накладна № 100 від 30.11.2022 року, яка підтверджує поставку товару на загальну суму 127 789,20 грн, в т.ч. ПДВ 21 298,20 грн..
Так, згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Таким чином, датою виникнення у позивача податкового зобов'язання вважається день настання відповідної події, тобто 30.11.2022, факт поставки товару, що підтверджується видатковою накладною № 100 від 30.11.2022.
Наявні у справі докази свідчать, що позивач надіслав контролюючому органу повідомлення про надання пояснень разом з первинними документами, які у своїй сукупності свідчили про наявність підстав, передбачених статтею 187 ПК України, з настанням яких пов'язується виникнення у платника податку обов'язку скласти податкову накладну.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12 грудня 2019 року затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), яким визначено механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.2. Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Пунктом 3 Порядку № 520 визначено, що комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з п.4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі
Відповідно до п.5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні.
Відповідно до п.10 Порядку № 520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Однак, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області №11510388/38875234 від 30.07.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 30.11.2022 в ЄРПН у зв'язку з наданням платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства. Також, додатково зазначено, що до повідомлення платником надано видаткову накладну від 30.11.2022 № 82 на придбання лампи натрієвої від ТОВ “Інтерсівсервіс» при цьому в Єдиному реєстрі податкових накладних контрагентом не зареєстровано податкову накладну на реалізацію ламп натрієвих, що не дає можливості підтвердити походження товару, який в подальшому був реалізований
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області №11510388/38875234 від 30.07.2024 не містить аналіз поданих позивачем документів на підтвердження факту здійснення поставки та жодних обґрунтувань чому наданих документів позивачем не достатньо для прийняття податкових накладних податкової накладної №22 від 30.11.2022.
Так, апелянт у спірному рішенні, посилаючись на надання копії документів, складених з порушенням законодавства, не вказує конкретно на жоден документ, який був би складений з недоліками. Натомість, як недолік апелянт визначає що в ході опрацювання копій первинних документів, поданих ТОВ «Смарт Лайт Групп» до податкової накладної №22 від 30.11.2022 на реалізацію ламп натрієвих платником надані копії первинних документів до повідомлення платником надано видаткову накладну від 30.11.2022 №82 на придбання ламп натрієвих від ТОВ "ІНТЕРСІВСЕРВІС" при цьому в Єдиному реєстрі податкових накладних контрагентом не зареєстровано податкову накладну на реалізацію ламп натрієвих, що не дає можливості підтвердити походження товару, який в подальшому був реалізований.
Колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що жодним нормативно-правовим актом на платника податків не покладалося обов'язку надавати до податкового органу документи про походження товару по усьому ланцюгу постачання від виробника до контрагента, у якого позивача такий товар придбав. Вказані обставини, у випадку наявності у податкового органу сумнівів, мають перевірятися виключно податковим органом у спосіб проведення перевірок контрагентів позивача по ланцюгу постачання, а не у спосіб визнання наданих платником податків копії документів такими, що складені з порушенням законодавства на власну неспроможність підтвердити походження товару, який був придбаний у неплатника ПДВ.
При цьому, колегія суддів зауважує, що перелік документів, який було надіслано позивачем разом з повідомленнями, був достатнім для того, щоб усунути сумніви у контролюючого органу щодо ознак ризиковості господарської операції, за наслідками якої було виписано спірну податкову накладну.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 дійшов висновку, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, зважаючи на наявність у позивача передбачених чинним законодавством документів, необхідних для складання податкової накладної та беручи до уваги, що реальність господарської операції може бути перевірена контролюючим органом під час проведення перевірки платника податків, то у ГУ ДПС у Полтавській області були відсутні правові підстави для відмови у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної №22 від 30.11.2022.
Враховуючи безпідставність зупинення реєстрації податкової №22 від 30.11.2022, колегія суддів зазначає, що прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкових накладних є передумовою прийняття відповідного рішення комісії про відмову у їх реєстрації, а отже, оскаржуване рішення відповідача про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.07.2024 №11510388/38875234 є незаконними.
Вказані обставини свідчать про протиправність рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Полтавській області від 30.07.2024 №11510388/38875234.
Щодо вимоги позивача зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №22 від 30.11.2022 року в ЄРПН датою її подання на реєстрацію, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний Суд України у своєму рішенні від 16.09.2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам “Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту», ухваленої на 114-й сесії 12.05.2004, передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини, на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 13 гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань.
Отже, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Згідно зі статтею 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Пунктами 19, 20 Порядку № 1246 передбачено, що податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, оскільки рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним та підлягає скасуванню, з метою відновлення порушеного права та ефективного захисту суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю “СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП» № 22 від 30.11.2022 датою її направлення на реєстрацію.
Враховуючи встановлені фактичні обставини справи та вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Щодо доводів апеляційної скарги, що сума заявлених витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірною з її складністю, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-5 ст. 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано ст. 139 КАС України, частинами першою якої встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №640/3098/20, від 08 лютого 2022 року у справі №160/6762/21, від 02 лютого 2023 року у справі №120/4765/21-а.
На підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу ним надано договір про надання правової допомоги №81 від 21.06.2024, додаткова угода №7 від 25.06.2024 до Договору №81 від 21.06.2024; акт приймання - передачі наданих послуг №7 від 30.09.2024 до договору №81 від 21.06.2024; рахунок фактура №30/09-1.
За змістом акту приймання-передачі наданих послуг №7 від 30.09.2024 до договору №81 від 21.06.2024 вбачається, що адвокатом були надані послуги з підготовки та пред?явлення позовної заяви до Полтавського окружного адміністративного суду про визнання протиправним та скасування рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11510388/38875234 від 30.07.2024 та зобов?язання вчинити певні дії - 4 год. - вартістю 10 000,00 грн.
Загальна вартість послуг складає 10000,00 грн.
Колегія суддів зазначає, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час, тощо є неспівмірним. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 25.05.2021 року у справі №640/2076/19, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності тa необхідності), а також розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності розміру задоволених судом судових витрат із заявленими позовними вимогами.
Доводи апеляційної скарги не містять жодних обґрунтувань, які б спростовували висновки суду першої інстанції щодо співмірності погоджених до відшкодування судових витрат із обсягом виконаних адвокатом робіт, так само як і не містять розрахунку суми витрат, які, за позицією відповідача, є належними до відшкодування.
Враховуючи вказане, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТ ЛАЙТ ГРУПП" витрат на правничу допомогу у розмірі 1500,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.
Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, яке є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області без задоволення, а судове рішення без змін.
Інші доводи сторін на висновки колегії суддів не впливають.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах “Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), “Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.03.2025 по справі № 440/14735/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова
Повний текст постанови складено 02.07.2025 року