02 липня 2025 р.Справа № 577/1453/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Жигилія С.П. , Присяжнюк О.В. ,
за участю секретаря судового засідання Городової А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Буток Т.А., м. Конотоп, повний текст складено 10.04.25 у справі № 577/1453/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі також - відповідач), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № 3459 від 14.12.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження в справі закрити.
Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 квітня 2025 року позовну заяву залишено без задоволення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права та неповно з'ясовані обставини справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, не врахував, що позивач не був належним чином повідомлений про необхідність прибуття за викликом на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_1 , повістки про виклик саме на 25.10.2024 о 11 год 00 хв не отримував; повісткою № 664588 позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, оскільки вважає доводи позивача безпідставними, а оскаржуване рішення ухваленим із дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України).
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 14.10.2024 військовозобов'язаному ОСОБА_1 , який перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомлення про вручення засобами поштового зв'язку АТ «Укрпошта» направлена повістка № 664588, яка сформована за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, за місцем його проживання, а саме: АДРЕСА_1 , про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_1 на 25.11.2024 о 11 год. 00 хв. для уточнення даних.
Зазначена повістка № 664588 повернута до ІНФОРМАЦІЯ_1 з відміткою про відсутність особи ОСОБА_1 за місцем проживання.
Постановою № 3459 від 14.12.2024, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, будучи оповіщеним про необхідність прибуття під час мобілізації до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , на 11 год. 00 хв. 25.10.2024, відповідно до отриманої повістки, не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою проходження медичного огляду та визначення призначення на особливий період, чим порушив вимоги частини першої та третьої ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вимоги абз. 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», та накладено стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
З копії листа старшого державного виконавця Конотопського ВДВС у Конотопському районі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 25.2-30/16194 від 06.03.2025 убачається, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 направлена постанова про відкриття виконавчого провадження від 06.03.2025 щодо примусового виконання постанови АП № 3459 від 14.12.2024, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .
Скориставшись правом на оскарження постанови № 3459 від 14.12.2024 у судовому порядку, позивач звернувся до суду із позовом про її скасування та закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено належними, достатніми та допустимими доказами законність оскарженої постанови, яка винесена у межах повноважень відповідача, в порядку та спосіб визначений КУпАП, із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи таке.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі також - КУпАП) ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі статтею 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі статтею 248 Кодексу України про адміністративні розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Відповідно до частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно зі статтею 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За приписами частин другої та третьої статті 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до абзацу 5 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Верховною Радою України 24.02.2022 прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ, яким затверджено указ Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022 строком на 30 діб.
Строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався відповідними Указами Президента України та триває.
Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 оголошено про проведення загальної мобілізації.
Обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації передбачені ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, згідно з ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (в редакції, чинній з 18.05.2024 згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 за № 3633-ІХ) під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п.1 ч. 10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з ч. 3 ст. 33 Закону України «Про військовий облік і військову службу» військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Пунктом 23 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», яка набрала чинності 18.05.2024 (далі - Порядок), встановлено, що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до п. 34 Порядку повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання. У разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання. Повістка про виклик резервіста або військовозобов'язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов'язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення. Централізований друк повісток, які сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, та направлення їх військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку здійснюються Міноборони або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі), на підставі відповідних договорів, укладених між Міноборони, призначеним оператором поштового зв'язку та/або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі).
Судом установлено, що 30.11.2024 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 уповноваженою особою відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки він, будучи оповіщеним про необхідність прибуття під час мобілізації до збірного пункту ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до отриманої повістки, не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою проходження медичного огляду та визначення призначення на особливий період. Повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 год. 00 хв. 14.12.2024.
Разом з цим, відповідачем надано до матеріалів справи повістку № 664588 від 14.10.2024, за змістом якої позивачу належить з'явитися за адресою: АДРЕСА_2 для уточнення даних.
Отже, повісткою № 664588 від 14.10.2024 позивач для проходження медичного огляду та визначення призначення на особливий період до ІНФОРМАЦІЯ_2 не викликався.
Доказів направлення позивачу повістки для проходження медичного огляду відповідачем до матеріалів не надано.
Крім того, позивач зазначає, що повістка № 664588 від 14.10.2024 направлялася за зареєстрованим місцем проживання позивача та згідно з довідкою про причини повернення поштове відправлення повернуто у зв'язку з тим, що «адресат відсутній за вказаною адресою».
Позивачем у протоколі від 30.11.2024 за № 3459 зазначалося, що «повістку не отримував, так як не проживає за місцем реєстрації».
Приймаючи постанову № 3459 від 14.12.2024, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вказані обставини не перевірив, місце реєстрації та фактичне місце проживання позивача за даними відповідних реєстрів не перевірив, матеріали справи таких документів не містять.
Так, згідно з п. 36 Порядку за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов'язані можуть бути оповіщені: представниками територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки особисто або засобами зв'язку.
Пунктом 41 Порядку передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.
Відповідно до п.4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування) затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для позивача, що знаходиться в нерівному положенні по відношенню до суб'єкта владних повноважень.
Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення суб'єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Отже, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що уповноваженою посадовою особою не в повній мірі були виконані вимоги статтей 268, 278 КУпАП. З огляду на недотримання процедури прийняття оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення, яка передбачена Законом, така є протиправною та підлягає скасуванню.
Суд першої інстанції наведеного не врахував, з огляду на що ухвалив необґрунтоване рішення, яким позовні вимоги залишив без задоволення.
Водночас, оскільки відповідачем не в повній мірі дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, що призвело до порушень прав позивача, викладених в ст. 268 КУпАП, колегія суддів дійшла висновку, що справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, слід надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В ході нового адміністративного провадження відповідачу слід виконати вимоги статей 268, 277-2, 279 КУпАП та розглянути справу про адміністративне правопорушення з дотриманням відповідної процедури, визначеної приписами КУпАП.
Суд не встановлює інші фактичні обставини та не надає оцінку наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, оскільки така оцінка первинно має бути надана суб'єктом притягнення та накладення адміністративного стягнення в межах належної адміністративної процедури, що визначена статтями 268, 277-2, 279 КУпАП.
Згідно з приписами пункту другого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів дійшла висновку про скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нового про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат із урахуванням положень статті 139 КАС України, колегія суддів виходить з того, що судові витрати, які були понесені позивачем під час розгляду справи, складаються із витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги у загальному розмірі 1 332,32 грн (605,60 грн за подання позовної заяви та 726,72 грн за подання апеляційної скарги).
Оскільки Другим апеляційним адміністративним судом скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено частково, враховуючи, що задоволені вимоги охоплюють обсяг порушених прав та законних інтересів позивача, рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору у сумі 1 332,32 грн.
Решта сплачених позивачем за подання позовної заяви грошових коштів у сумі 605,60 грн (1211,20 грн - 605,60 грн) є надміру сплаченим судовим збором, який може бути повернуто за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду першої інстанції у порядку статті 7 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10.04.2025 у справі № 577/1453/25 скасувати.
Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову № 3459 від 14.12.2024, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1 332 (одна тисяча триста тридцять дві) грн 32 коп.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді С.П. Жигилій О.В. Присяжнюк