02 липня 2025 року справа №360/2153/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Гаврищук Т.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі № 360/2153/22 (головуючий І інстанції Пляшкова К.О.) за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі №360/2153/22 шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання цього судового рішення до Луганського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування заяви заявник зазначив, що рішення суду відповідачем не виконано.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у задоволенні заяви - відмовлено.
Позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, встановити судовий контроль за виконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду у справі №360/2153/22 та зобов'язати відповідача подати звіт про виконання цього судового рішення до Донецького окружного адміністративного суду.
Апелянт зазначив, що до теперішнього часу судове рішення не виконано, відповідач ухиляється від його виконання, тому суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення без задоволення заяви позивача.
На думку апелянта, адміністративна справа № 360/2153/22 є справою з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання соціальних виплат додаткової винагороди, яка є складовою грошового забезпечення, тому суд першої інстанції безпідставно не застосував частину першу статті 382 КАС України щодо судового контролю, внаслідок чого дійшов хибного висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про подання звіту про виконання рішення суду.
Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволені.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначив, що в частині зобов'язання територіального управління Служби судової охорони у Луганській області нарахувати та виплатити йому додаткову винагороду, визначену постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168, за період з 24.02.2022 по 20.01.2023, з урахуванням фактично сплачених сум, у повному обсязі не виконано, наказ про виплату позивачу грошового забезпечення у розмірах, визначених за результатами проведеного на виконання цього рішення нарахування, відповідачем не видано.
Апеляційним судом витребувано у Луганського окружного адміністративного суду справу, який надіслав матеріали справи, які сформовані в електронній формі та частково в паперовій формі.
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив матеріали справи, перевірив доводи апеляційної скарги, відзиву, відповіді на відзив і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.
За ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з ч. 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
За ч.ч. 2, 3 статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведеного процесуального заходу мають бути наявні відповідні правові умови.
Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб'єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.
Правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22, яке набрало законної сили 18 січня 2024 року, позов ОСОБА_1 до ТУССО у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено:
- визнано протиправною бездіяльність ТУССО у Луганській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану»;
- зобов'язано ТУССО у Луганській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 грн на місяць за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року, з урахуванням фактично сплачених сум.
За даними КП «ДСС» стягувачу 30 січня 2024 року видано виконавчий лист у справі № 360/2153/22 про зобов'язання ТУ ССО у Луганській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 грн на місяць за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року, з урахуванням фактично сплачених сум.
Стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ) із заявою від 13 червня 2024 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 360/2153/22.
Начальником Відділу 25 червня 2024 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 75390163 з виконання виконавчого листа по справі № 360/2153/23; визначено боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів; стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 28400 грн; копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Згідно з інформацією про виконавче провадження в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень станом на 16 травня 2025 року виконавче провадження № 75390163 завершено постановою від 7 травня 2025 року про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону - невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника).
Матеріали справи підтверджено, що на виконання рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22 ТУССО у Луганській області здійснено нарахування позивачу додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за період в розмірі 30000,00 грн на місяць за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року в загальному розмірі 318260,37 грн, складено розрахунок потреби в коштах на виплату співробітнику ТУССО у Луганській області (3 категорія) додаткової винагороди на період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року (рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22) б/д та б/н, згідно з яким загальна потреба за КЕКВ 2800 складає 445564,52 грн, у тому числі: додаткова винагорода - 318260,37 грн, компенсація ПДФО - 57286,87 грн, єдиний внесок - 70017,28 грн, який листом від 22 грудня 2023 року № 43.07-253/ССО направлено до Служби судової охорони.
На підтвердження вжиття ТУССО у Луганській області залежних від нього заходів з метою отримання коштів на виконання рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22 боржником надано листи та доповідні записки, направлені до Служби судової охорони, про потребу в коштах та виділення кошторисних призначень та асигнувань на виконання цього рішення, а саме: від 15 лютого 2024 року № 43.07-70/ССО, від 28 червня 2024 року № 43.07-166/ССО, від 24 жовтня 2024 року № 43.07-227/ССО, від 20 лютого 2025 року № 43.07-34/ССО, від 11 березня 2025 року № 43.07-49/ССО, від 01 травня 2025 року № 43.07-99/ССО, якими підтверджено, що боржник постійно звертається до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня за отриманням відповідних асигнувань для виплати позивачу нарахованих на виконання рішення суду коштів.
Крім того, Служба судової охорони листами від 11 січня 2024 року № 01.30-02.2-98, від 22 квітня 2024 року № 01.30-02.2-1154/вн, від 10 січня 2025 року № 01.30-02.2-76/вн, від 12 лютого 2025 року № 01.30-02.2-471/вн повідомила, що відповідно до розпорядження Служби судової охорони (далі - Служба) від 05.01.2024 № 5/ОД «Про виплату коштів за судовими рішеннями», з метою дотримання справедливого підходу до черговості виплати працівникам Служби коштів за судовими рішеннями в Службі запроваджено єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів на користь працівників Служби в порядку черги, а саме: за датою набуття законної сили рішення суду. Видатки на виконання судових рішень у Службі здійснюються за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя».
Службі затверджено кошторис на 2024 рік за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» у сумі 6 973,6 тис. грн. Відповідно до єдиного обліку потреби в коштах на виконання рішень судів на користь працівників Служби центральним органом управління Служби затверджено кошторис на 2024 рік територіальним управлінням Служби за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя».
Службі затверджено кошторис на 2025 рік за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» у сумі 6 720,8 тис. грн. Відповідно до єдиного обліку потреби в коштах на виконання рішень судів на користь працівників Служби центральним органом управління Служби затверджено кошторис на 2025 рік територіальним управлінням Служби за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя».
Крім того, в цих листах зазначено, що Служба судової охорони продовжує проводити відповідну роботу щодо збільшення відповідних асигнувань. Також, Службою судової охорони листами від 12 січня 2024 року № 30/01.30-02.2-63, від 01 лютого 2024 року № 30/01.30-02.2-176, від 15 квітня 2024 року № 30/01.30-02.2-565, від 10 січня 2025 року № 30/01.30-02.2-36 та від 10 лютого 2025 року № 30/01.30-02.2-158 надано до Державної судової адміністрації України, як головного розпорядника коштів, інформацію про додаткову потребу в коштах на виконання рішень судів щодо задоволення позовів співробітників Служби, з проханням додатково внести зміни до кошторису Служби на 2025 рік за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя». Після надходження від Державної судової адміністрації України додаткових асигнувань Службою буде прийнято в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів між територіальними управліннями Служби на виконання рішень судів на користь працівників Служби в порядку черги, а саме за датою набуття рішенням суду законної сили.
Листом від 09 лютого 2024 року № 11-4208/24 «Про виділення додаткових бюджетних асигнувань» ДСА України повідомила Службі судової охорони, що ураховуючи обмеженість фінансового ресурсу, передбаченого ДСА України як головному розпоряднику бюджетних коштів на 2024 рік за бюджетною програмою 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», рішення судів мають виконуватись у межах передбаченого обсягу видатків за вказаною бюджетною програмою.
Листом від 06 травня 2024 року № 11-10867/24 «Про виконання рішень судів» ДСА України довела до відома, зокрема, Службі судової охорони, що виконання судових рішень на користь судів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя необхідно здійснювати за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».
Листом від 14 червня 2024 року № 11-12690/24 «Про виділення додаткових бюджетних асигнувань» ДСА України довела до відома голову Служби судової охорони, що Міністерством фінансів України не підтримано пропозиції ДСА України щодо внесення змін у Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» на суму 1318 млн. гривень, так як у період дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.
Листом від 14 лютого 2025 року № 11-3300/25 ДСА України довела до відома голову Служби судової охорони, що всі затверджені за Програмою видатки в розмірі 10,0 млн грн розподілені між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, ДСА України наразі не має можливості виділити додаткові бюджетні асигнування на зазначені в листі цілі. ДСА України листом від 03 лютого 2025 року № 11-2404/25 звернулась до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» на суму 1 495,2 млн грн, в якій врахована потреба Службі судової охорони в сумі 1 346,5 млн гривень.
За п. 8 ч. 1 статті 7 Бюджетного кодексу України бюджетна система України ґрунтується на принципі цільового використання бюджетних коштів - бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.
Відповідно до абз. 3 ч. 3 статті 10 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.
За ч. 1 статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Згідно з п. 1 ч. 2 статті 22 Бюджетного кодексу України Державна судова адміністрація України визначена як головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України.
Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
За абз. 1 ч. 1 статті 48 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років.
Згідно з ч. 4 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважається бюджетними зобов'язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов'язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються.
Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов'язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку.
За ч. 5 статті 48 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.
За ч. 1 статті 51 Бюджетного кодексу України керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.
Відповідно до абзацу другого пункту 4-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня у системі Державної судової адміністрації України у межах загального обсягу бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами державного бюджету здійснюється Державною судової адміністрацією України.
За п. 2 ч. 3 статті 148 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.
Згідно з ч. 1 статті 151 Закону № 1402-VІІІ Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.
За ч.ч. 1, 4, 7 статті 161 Закону № 1402-VIII служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.
Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби.
Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з абзацом восьмим пункту 1.2 глави 1 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 року за № 130/22662 (далі - Порядок № 1407), мережа розпорядника коштів державного бюджету - згрупована відповідно до законодавства головним розпорядником коштів державного бюджету (розпорядником коштів державного бюджету нижчого рівня, що має власну мережу) інформація щодо розпорядників нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику та/або діяльність яких координується ним, а також отримують від нього бюджетні асигнування, та одержувачів коштів державного бюджету.
Головні розпорядники до початку бюджетного періоду визначають мережу за територіями (обласний рівень) із зазначенням статусу кожної установи (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), яка обслуговується у відповідному органі Казначейства (абзац перший пункту 2.1 розділу 2 Порядку № 1407).
До мережі включаються головний розпорядник, розпорядники нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику та/або діяльність яких координується через нього, та одержувачі бюджетних коштів, які уповноважені головним розпорядником на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти з державного бюджету (абзац другий пункту 2.1 розділ 2 Порядку № 1407).
За п. 3.6 Порядку № 1407 доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для взяття розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов'язань.
Згідно з абз. 1 пункту 1.1 глави 1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (у редакції наказу від 21.06.2012 № 754) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769 (далі - Інструкція № 333), економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.
Відповідно до підпункту 6 пункту 2.6 глави 2 Інструкції № 333 виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктами 24 та 28 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 цієї глави цієї Інструкції, щодо: відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду; інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду. Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом; відшкодування судових витрат віднесені до виконання за Кодом 2800 «Інші поточні видатки».
За п. 1 розпорядження Голови Служби судової охорони від 10 січня 2024 року № 5/ОД «Про виплату коштів за судовими рішеннями» передбачено начальнику фінансового управління (головному бухгалтеру) центрального органу управління Служби відповідно до бюджетної програми КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» запровадити єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів на користь працівників Служби в порядку черги, а саме: за датою набуття законної сили рішення суду.
Згідно з п.п. 2, 3 цього Розпорядження визначено начальникам територіальних управлінь Служби розрахунки потреби в коштах за рішеннями судів надсилати до центрального органу управління Служби для узагальнення та забезпечення заходів щодо виконання рішень суду. У разі утворення залишку коштів по КПКВ 0501150 по КЕКВ 2800 повідомляти фінансове управління центрального органу управління Служби для подальшого перерозподілу асигнувань за бюджетною програмою КПКВ 0501150.
Начальнику фінансового управління (головному бухгалтеру) центрального органу управління Служби після надходження до Служби асигнувань за КПКВ 0501150 кошти між територіальними управліннями Служби розподіляти відповідно до реєстру потреби в коштах на виконання рішень судів.
Отже, функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони здійснює ДСА України. Розпорядником бюджетних коштів другого рівня є центральний орган управління Служби судової охорони, територіальні управління Служби судової охорони є розпорядниками бюджетних коштів третього рівня.
Розпорядники бюджетних коштів можуть брати на себе зобов'язання, у тому числі й щодо виконання рішень судів, тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.
Міністерством фінансів України в Інструкції № 333 розпорядникам бюджетних коштів визначено здійснювати виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу) за КПКВ 0501150 “Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».
Дослідженням кошторису ТУ ССО у Луганській області на 2024 рік, затвердженого Головою Служби судової охорони 04 січня 2024 року, встановлено, що боржнику по КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» затверджено видатки в розмірі 208113 грн, а саме на червень 2024 року в розмірі 40113 грн та на вересень 2024 року в розмірі 168000 грн (згідно з планом асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2024 рік по КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя»).
Співставленням кошторису ТУ ССО у Луганській області на 2024 рік та додатку до листа від 11 січня 2024 року № 01.30-02.2-98/вн «Інформація щодо рішень судів, на задоволення яких у межах затвердженого кошторису Служби судової охорони виділені асигнування» встановлено, що боржнику на 2024 рік затверджено видатки по КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» тільки на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду (справа № 360/70/23) в розмірі 40112,70 грн та постанови Першого апеляційного адміністративного суду (справа № 360/1598/22) в розмірі 168000 грн.
Дослідженням кошторису ТУ ССО у Луганській області на 2025 рік, затвердженого Головою Служби судової охорони 09 січня 2025 року, встановлено, що боржнику за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» затверджено видатки у загальній сумі 114920,00 грн, заплановані на серпень 2025 року.
Згідно з додатком до листа від 10 січня 2025 року № 01.30-02.2-76/вн «Про виплату коштів за судовими рішеннями» ТУ ССО у Луганській області на 2025 рік виділено кошти на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду (справа № 360/1598/22) в розмірі 114920,00 грн. Кошти на виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 у 2025 році не передбачені кошторисом.
Зазначені обставини свідчать, що, як на час набрання законної сили рішенням суду від 18 грудня 2023 року по справі № 360/2153/23 (18 січня 2024 року), так і на час розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням цього рішення суду, у ТУ ССО у Луганській області відсутні кошти на виконання рішення суду.
Крім того, наявними у справі доказами підтверджено, що боржником постійно вживаються залежні від нього заходи з метою виконання рішення суду.
Однак вжиті заходи не призвели до фактичного виконання рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22, оскільки, як встановлено судом, виплата нарахованої стягувачу додаткової винагороди залежить не тільки від дій ТУ ССО у Луганській області та вжитих ним заходів, а й від здійснення відповідного фінансування (надходження до нього коштів від головного розпорядника бюджетних коштів) присуджених за судовим рішенням виплат.
Таким чином, боржник не ухиляється від виконання рішення суду та вчиняє всіх залежних від нього заходів з метою виплати позивачу нарахованих на виконання рішення суду коштів, а рішення суду в цій частині не виконано боржником з поважних та незалежних від нього причин.
Судом не встановлено обставин, які б свідчили про недобросовісність дій боржника саме під час виконання даного рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання.
Позивач заперечує вжиття боржником всіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду з тих підстав, що боржником не виданий наказ про виплату йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», за період з 22 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року у перерахованому розмірі.
Вказана обставина, на думку стягувача, свідчить про невиконання боржником покладеного на нього рішенням суду обов'язку здійснити нарахування йому додаткової винагороди, який може бути виконаний виключно шляхом видання наказу відповідно до пункту 9 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384.
Проте суд не погоджується з такими твердженнями позивача, оскільки в розумінні Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384, наказ є підставою для здійснення відповідної виплати грошового забезпечення в нарахованому розмірі. Як стверджує боржник, у нього відсутні кошти для виплати стягувачу нарахованої на виконання рішення суду додаткової винагороди, тому йому бюджетним законодавством заборонено брати на себе зобов'язання по здійсненню платежів за відсутності бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, для здійснення такої виплати.
При цьому, відсутність наказу боржника про виплату позивачу перерахованої на виконання рішення суду суми додаткового грошового забезпечення не нівелює складення та направлення боржником до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня розрахунку потреби в коштах на виплату співробітнику ТУССО у Луганській області (3 категорія) додаткової винагороди на період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року (рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22) б/д та б/н, згідно з яким загальна потреба за КЕКВ 2800 складає 445564,52 грн, у тому числі: додаткова винагорода - 318260,37 грн, компенсація ПДФО - 57286,87 грн, єдиний внесок - 70017,28 грн.
На переконання суду, надані письмові докази сукупно підтверджують виконання боржником покладеного на нього рішенням суду обов'язку щодо здійснення нарахування стягувачу додаткової винагороди за період 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Отже, боржником вжито всі можливі та залежні від нього заходи щодо виконання рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22, а причиною тривалого невиконання є відсутність бюджетних коштів за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», у межах передбаченого обсягу видатків якої й має бути виконане рішення суду, тому відсутні підстави для встановлення судового контролю.
На думку апелянта, адміністративна справа № 360/2153/22 є справою з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання соціальних виплат додаткової винагороди, яка є складовою грошового забезпечення.
Апеляційний суд зазначає, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» не є соціальною виплатою, як помилково вважає апелянт, а є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення у вигляді винагороди, яке входить до складу грошового забезпечення.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції про відсутність правових підстав для встановлення судового контролю.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції ухвала прийнята з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду відсутні.
Керуючись ст. ст. 241, 250, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 16 травня 2025 року у справі № 360/2153/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління служби судової охорони у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 2 липня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді А.В. Гайдар
Т.Г. Гаврищук