02 липня 2025 року Чернігів Справа № 620/7210/25
Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Баргаміна Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не нарахування та невиплати за період з 24.02.2022 року по 30.06.2022 року ОСОБА_1 нижче зазначених сум грошових коштів: 1) грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії)); 2) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; 3) грошової допомоги для оздоровлення, враховуючи розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, що мають бути визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб: встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади військовослужбовця ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12. 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», за період з 09.03.2022 року по 30.06.2022 року;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів;
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати (грошового забезпечення) за час затримки виплат;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 , за період з 24.02.2022 року по 30.06.2022 року, нижче зазначених сум грошових коштів: 1) грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за військовим званням, надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії)); 2) матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань; 3) грошової допомоги для оздоровлення, враховуючи розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, що мають бути визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади військовослужбовця ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12. 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб», за період з 09.03.2022 року по 30.06.2022 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 середньомісячної заробітної плати (грошового забезпечення) за час затримки виплат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем в спірний період було невірно встановлено розміри посадового окладу та окладу за військове звання.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та підсудна Чернігівському окружному адміністративному суду. Дана справа є незначної складності, а тому підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Так, положеннями частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
Верховний Суд України у постанові від 17.02.2015 (справа № 21-8а15), з-поміж іншого, зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.
Так, спеціальним законодавством, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак такі питання регулює Кодекс законів про працю України.
Згідно з частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Згідно статті 233 Кодексу законів про працю України (в редакції, чинній з 19.07.2022) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 13.05.1997 № 1-зп, від 05.04.2001 № 3-рп/2001), Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі № 260/3564/22 (адміністративне провадження № Пз/990/4/22) дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону № 2352-IX) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Отже, враховуючи вищевикладене, строк звернення до суду з даним позовом не є пропущеним.
Згідно з частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Отже, заява позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду підлягає поверненню без розгляду.
Для встановлення фактичних обставин, які мають значення для вирішення справи та правильного застосування законодавства, необхідно витребувати у відповідача докази, а саме довідку про середньоденне грошове забезпечення позивача.
Керуючись статтями 12, 80, 160, 161, 171, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
1. Клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду повернути без розгляду.
2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Справа буде розглядатися одноособово суддею Баргаміною Н.М. за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
3. Встановити відповідачу 15-денний строк, з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.
4. Витребувати у відповідача довідку про середньоденне грошове забезпечення позивача.
5. Роз'яснити відповідачу - суб'єкту владних повноважень, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин спір буде вирішено за наявними матеріалами справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
6. Роз'яснити позивачу, що він має право подати до суду відповідь на відзив протягом 5-денного строку з дня отримання відзиву на позов, а відповідачу, що він має право подати до суду заперечення протягом 5-денного строку з дня отримання відповіді на відзив.
7. Звернути увагу учасників справи, що відзив, відповідь на відзив, заперечення повинні відповідати вимогам частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Копії відзиву, відповіді на відзив, заперечення повинні бути надіслані (надані) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву, відповіді на відзив, заперечень до суду; копії доказів (крім речових), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються (надаються) особою, яка їх подає іншим учасникам справи. Документи, що підтверджують надіслання (надання) копій відзиву, відповіді на відзив, заперечення, доказів повинні бути надіслані (надані) суду.
8. Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду даної справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.cn.court.gov.ua/sud2570/.
9. Повідомити відповідача - суб'єкта владних повноважень, що копію позовної заяви та додані до неї документи можуть бути отримані ним лише безпосередньо в суді.
10. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслати учасникам справи.
11. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія БАРГАМІНА