Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"10" січня 2007 р. Справа № 13/417-07
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Слюсарева Л.В., суддя Білоконь Н.Д. , суддя Фоміна В.О.
при секретарі Криворученко О.І.
за участю представників сторін:
позивача - Кисельова О.М.-директора, Сукача Д.С., довіреність № 39 від 01.08.2007 р.
третьої особи - Парфененка М.С., довіреність № 173/05-26 від 26.02.2007 р.
відповідача - не прибув.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 3525 С/1-14) на рішення господарського суду Сумської області від 01.11.07 у справі № 13/417-07
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрхімсервіс", м. Суми
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача-Сумська міська рада
до відкритого акціонерного товариства "Охтирський хлібокомбінат" м. Охтирка
про припинення користування земельною ділянкою шляхом розірвання договору
встановила:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрхімсервіс" подало до господарського суду Сумської області позов про припинення користування відкритим акціонерним товариством "Охтирський хлібокомбінат" земельною ділянкою, розташованою під будівлею холодильника, зазначеного на плані під літерою "Б" площею 4033,5 кв.м. та платформою № 1 за адресою: м. Суми, вул. Воровського, 20, площею 1099,1 кв.м., розірвавши укладений між третьою особою та відповідачем договір оренди земельної ділянки від 02.09.2004 р.
Рішенням господарського суду Сумської області від 01.11.2007 р. у справі № 13/417-07 (суддя Лиховид Б.І.) в задоволенні позову відмовлено.
Позивач із зазначеним рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обгрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що місцевий господарський суд, посилаючись як на підставу відмови в позові на те, що відповідач користується земельною ділянкою і договір про користування нею не розірваний порушив ч. 2 статті 377 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування та встановив лише факт їснування договору на момент розгляду справи, тоді як розірвання вже існуючого договору і є
предметом позову у цій справі .
Представники позивача та третьої особи в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримують.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча належним чином
- 2 -
був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення йому поштового відправлення, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
02.09.2004 р. між третьою особою, орендодавцем та відповідачем, орендарем було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно з умовами якого орендодавець на підставі рішення Сумської міської ради від 28.04.2004 р. № 790-МР "Про припинення та перехід права користування земельними ділянками" передав в тимчасове платне користування строком до 28.04.2024 р. орендареві земельну ділянку площею 1 га за адресою: м. Суми, вул. Воровського, 20 під виробничі приміщення.
02.12.2005 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Регіональний центр права", та позивачем, покупцем було укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення № 2180, на підставі якого позивач набув у власність нежитлове приміщення холодильника загальною площею 4033,5 кв.м., розташоване за адресою: м. Суми, вул. Воровського, 20
18.07.2007 р. між гр. Синицею Олександром Леонідовичем та позивачем було укладено договір міни № 2994, на підставі якого позивач придбав у власність в обмін на 1/2 частини залізничного шляху № 3, бетонну платформу № 1 площею 1099,1 кв.м., яка розташована за адресою: м. Суми, вул. Воровського, 20.
Позивач просить припинити користування відповідачем земельною ділянкою, розташованою під будівлею холодильника, зазначеного на плані під літерою "Б" площею 4033,5 кв.м. та платформою № 1 за адресою: м. Суми, вул. Воровського, 20, площею 1099,1 кв.м., які придбані ним у власність на підставі договорів купівлі-продажу від 01.12.2005 р. № 2180 та міни від 18.07.2007 р. № 2994, розірвавши укладений між відповідачем та третьою особою договір оренди від 02.09.2004 р.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що оскільки він на підставі договору купівлі-продажу від 01.12.2005 р. № 2180 та договору міни від 18.07.2007 р. № 2994 набув у власність приміщення холодильника загальною площею 4033,5 кв.м. та бетонну платформу № 1 площею 1099,1 кв.м., які розташовані на земельній ділянці за адресою: м. Суми, вул. Воровського, 20, відповідно до ч. 2 статті 120 і ч. 2 статті 377 Цивільного кодексу України до нього перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій знаходяться ці приміщення та яка необхідна для їх обслуговування, але ця ділянка згідно з договором оренди від 02.09.2004 р. третьою особою передана в оренду відповідачу, який її не використовує за цільовим призначенням, що є підставою для припинення права користування нею згідно з ч. 1 статті 141 Земельного кодексу України. Як зазначає позивач, на його звернення до відповідача про надання згоди на вилучення земельної ділянки з орендного користування на користь позивача, відповідач такої згоди не надав, що обмежує здійснення права власності позивача на придбані ним будівлю холодильника та бетонну платформу № 1.
Згідно зі статтею 377 Цивільного кодексу України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розташовані, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.
Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою
- 3 -
та на іншу частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.
Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то у разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною земельної ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Порядок зміни та розірвання господарських договорів регулюється статтею 188 Господарського кодексу України.
Згідно із зазначеною статтею зміна або розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні по договору.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Виходячи зі змісту цієї статті розірвання договору та подання позову про це здійснюється за ініціативою сторони договору, а оскільки відповідач не є стороною спірного договору оренди земельної ділянки, він не є належним позивачем щодо позову про розірвання цього договору.
Крім того предметом договору оренди земельної ділянки, який просить розірвати позивач є земельна ділянка площею 1 га, тоді як нерухоме майно, що знаходиться на цій ділянці і належить позивачу на праві власності займає значно меншу площу 0,513 га і позивач не навів підстав для розірвання цього договору в цілому.
Зважаючи на наведене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки, у зв"язку з чим оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 01.11.2007 р. у справі № 13/417-07 залишити без змін.
Постанову складено в повному обсязі 12.01.2008 р.
Головуючий суддя (підпис) Слюсарева Л.В.
Суддя (підпис) Білоконь Н.Д.
Суддя (підпис) Фоміна В.О.