Справа № 560/3477/25
іменем України
02 липня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період лютий - березень 2024 року";
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період лютий - березень 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що 25.01.2024, під час проходження військової служби у Збройних Силах України, отримав поранення, у зв'язку з яким перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я та перебував у відпустці для лікування після поранення за висновками (постановами) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. У цьому контексті доводив, що за час перебування на лікуванні та у відпустці для лікування після поранення він має право на отримання додаткової винагороди, втім відповідач її безпідставно не виплатив.
Відповідач направив до суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог. Вважає, що відсутні підстави для виплати додаткової винагороди, у зв'язку з відсутністю кваліфікації поранення як тяжкого. Також зауважив, що із рапортом/заявою про перерахунок додаткової винагороди позивач не звертався, а тому просив відмовити у задоволенні позову.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 березня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 03.06.2025 витребувано докази.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалою суду від 01.07.2025 поновлено строк звернення до суду та продовжено розгляд справи.
IІI. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
ОСОБА_2 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 284 від 06.02.2024, молодший сержант ОСОБА_1 25.01.2024 одержав вогнепальні осколкові сліпі поранення правого стегна та лівого передпліччя з вогнепальним переломом нижньої третини лівої ліктьової кістки при безпосередній участі у бойових діях, під час захисту Батьківщини, а саме виконанні бойових завдань.
В результаті отриманих травм ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у медичних закладах та перебував у відпустці для лікування після поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
У спірний період:
з 25 січня 2024 року до 05 лютого 2024 року позивач перебував на лікуванні у стаціонарі хірургічного відділення Центральної міської лікарні Ізюмської міської ради;
з 06 лютого 2024 року по 05 березня 2024 року та з 09 березня 2024 року по 06 квітня 2024 року у відпустці за станом здоров'я за висновком ВЛК.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування і невиплати йому у збільшеному розмірі винагороди згідно постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова № 168) у період лютий - березень 2024 року, позивач звернувся з цим позовом до суду.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Спірним питанням у межах розгляду цієї справи є право позивача на нарахування та виплату додаткової винагороди за період лютий - березень 2024 року відповідно до Постанови №168 за час перебування позивача на стаціонарному лікуванні та у відпустці, у зв'язку з отриманим 25 січня 2024 року пораненням.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі також - «Закон №2011-ХІІ»; у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною першою статті 9 Закону №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Частинами другої-четвертої статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану» від 24 лютого 2022 року №64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому воєнний стан продовжувався і діє на сьогоднішній день.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінет Міністрів України 28 лютого 2022 року прийняв Постанову №168, пунктом 1 якої установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Відповідно до пункту 12 Постанови № 168 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 11, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Виходячи зі змісту наведених норм, додаткова винагорода до 100000 грн на місяць виплачується військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їхнього здійснення.
Також у період дії воєнного стану додаткова винагорода до 100000 грн на місяць виплачується за час перебування вказаних військовослужбовців на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини та у відпустці для лікування.
З метою врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністр оборони України прийняв рішення - окреме доручення від 23 червня 2022 року №912/з/29, яким, серед іншого, у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 грн, також включати військовослужбовців, які [...] у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24 лютого 2022 року).
Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24 серпня 2008 року №402 (далі - «Положення №402»), видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини (зразок заповнення наведено в додатку №5).
У Довідці обов'язково зазначати: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дій, бойового донесення, тощо).
Отже, підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 грн є відповідна довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва). Умовою її виплати є отримання військовослужбовцем порання, пов'язаного із захистом Батьківщини, під час виконання бойових завдань і цей факт має бути підтверджено наказом командира про отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).
Також аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави для висновку, що встановлена Постановою №168 додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень підлягає виплаті, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Тобто, норми Постанови №168 передбачають встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди за час перебування у відпустці для лікування, а саме: пов'язаність поранення (контузія, травма, каліцтво) військовослужбовця із захистом Батьківщини, а також таке поранення є тяжким за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Як установлено судом, за фактом поранення позивача 25 січня 2024 року, відповідачем було видано позивачу довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) від 06.02.2024 № 284, згідно якої встановлено, що травмування отримане позивачем під час захисту Батьківщини, а саме - виконання бойового завдання в зоні ведення бойових дій.
Факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні у зв'язку з пораненням, отриманим 25 січня 2024 року у період з 25 січня 2024 року до 05 лютого 2024 року встановлено судом та не заперечувалось сторонами. Також неоспорюваним фактом є перебування позивача у відпустці за станом здоров'я за висновком ВЛК з 06 лютого 2024 року по 05 березня 2024 року та з 09 березня 2024 року по 06 квітня 2024 року.
Відповідач у відзиві посилається на те, що травма позивача, згідно довідок військово-лікарської комісії від 05.02.2024 № 935 та від 08.03.2024 № 2873/1, кваліфікується як легка, а отже позивач не має права на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що дійсно, зазначені довідки містять відомості про те, що згідно наказу МОЗ України № 370 від 4 липня 2007 року, травму позивача кваліфіковано як «легку».
Водночас, у довідках ВЛК від 16.05.2024 № 1072 та від 27.09.2024 № 8421 за ступенем тяжкості травма позивача відноситься до тяжких. На зазначену обставину вказує позивач як на зміну кваліфікації отриманої травми з легкої на тяжку як підставу для виплати додаткової винагороди у сумі 100000 грн.
Суд зауважує, що на момент перебування позивача у відпустці за станом здоров'я за висновком ВЛК з 06 лютого 2024 року по 05 березня 2024 року та з 09 березня 2024 року по 06 квітня 2024 року у розпорядженні військової частини були лише довідки від 05.02.2024 № 935 та від 08.03.2024 № 2873/1, які травму позивача кваліфіковано як «легку».
Будь-якої перекваліфікації ступеня тяжкості отриманої травми не було, як і відсутній факт скасування чи зміни довідок від 05.02.2024 № 935 та від 08.03.2024 № 2873/1.
Дослідивши зміст усіх чотирьох довідок ВЛК, які містяться в матеріалах справи, суд встановив, що всі довідки ВЛК встановлюють причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва), яке отримане 25 січня 2024 року. Довідки від 16.05.2024 та від 27.09.2024 поміж іншого, містять опис обставин, які могли вплинути на визначення ступеню тяжкості травми як тяжкої. Вони є відмінними (розширеними) за змістом у співвідношенні до перших двох довідок.
З огляду на наведене, суд вважає, що у зазначені періоди перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я за висновком ВЛК ОСОБА_1 не набув право на отримання додаткової винагороди у збільшеному до 100000 грн розмірі, відповідно до постанови №168, оскільки умови, передбачені нормами Постанови №168, які необхідні для виплати збільшеної до 100000 грн винагороди у зв'язку з пораненням, були відсутні.
Похідний характер другої позовної вимоги, а також відсутність підстав для виплати збільшеної до 100000 грн винагороди, свідчить про правомірність дій військової частини НОМЕР_1 , а тому позовні вимоги про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 грн, також не можуть бути задоволені.
Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Підсумовуючи все вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити повністю.
Відповідно до правил статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_2 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 НОМЕР_3 )
Головуюча суддя Д.Д. Гнап