Справа № 560/6885/25
іменем України
02 липня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулась до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ), яка полягає у неподанні головному органу військового управління Національної Гвардії України, висновку щодо виплати ОСОБА_1 , частки від одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловіка ОСОБА_2 , у розмірі 750000 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ), яка полягає у неподанні головному органу військового управління Національної Гвардії України висновку щодо виплати ОСОБА_3 , в інтересах якої діє законний представник малолітньої, матір ОСОБА_1 , частки від одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю (смертю) ІНФОРМАЦІЯ_1 її батька ОСОБА_2 , у розмірі 750000 грн.;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ - НОМЕР_2 ) подати головному органу військового управління Національної гвардії України висновки, щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, загиблого військовослужбовця, дружині ОСОБА_1 в розмірі 750000,00 грн, (сімсот п'ятдесят тисяч) та малолітній доньці ОСОБА_3 , в розмірі 750000,00 (сімсот п'ятдесят тисяч).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що зверталась з відповідною заявою про виплату одноразової грошової допомоги у встановленому порядку щодо себе, та малолітньої доньки, оскільки частково отримала таку виплату, що підтверджується банківською випискою, а в подальшому через уповноваженого представника направила підтверджуючі документи про смерть батька ОСОБА_2 , та просила нарахувати та виплатити їй частку від невиплаченої одноразової грошової допомоги, (в трирічний термін після загибелі чоловіка), а представниця позивачки у адвокатському запиті звертала увагу Військової частини НОМЕР_1 , на те, що у разі потреби, повторно подати необхідний пакет документів, для здійснення такої виплати, просила повідомити додатково у письмовій формі заявницю або її представника. В свою чергу, саме Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії, маючи первинну заяву з необхідними додатками від ОСОБА_1 , та її як законного представника малолітньої доньки загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , мала самостійно вчинити дії, щодо подання головному органу військового управління Національної гвардії України, висновку щодо можливості виплати ОГД членам сім'ї, батькам та утриманцям військовослужбовця, в зв'язку із смертю батька ОСОБА_2 , та здійснити розподіл, нарахування та виплачу часток недоотриманої одноразової грошової допомоги. Однак, відповідач всіляко ухиляється від вчинення необхідних дій, щодо виплати одноразової грошової допомоги, як це передбачено п. 5, 6 Порядку, чим вчиняє протиправну бездіяльність, на переконання позивача.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що позивач зверталась з заявою на отримання ОГД щодо себе та своєї малолітньої доньки із заявою та отримала відповідні виплати і вказана зава була виконана у повному обсязі. Заяви щодо отримання ОГД внаслідок не реалізації іншим членом сім'ї свого права позивач щодо себе та своєї дочки не подавала, у свою чергу відсутні норми чинного законодавства, які б дозволяли здійснювати виплату ОГД за відсутності відповідної заяви від особи, яка має на це право.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив.
ОСОБА_1 , дружина загиблого ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Маріуполь Донецької області військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, сержанта ОСОБА_2 , командира міномета 1-го вогневого розрахунку мінометного взводу 2-ої роти оперативного призначення 2-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 », звернулась до Військової частини НОМЕР_1 в своїх інтересах, та в інтересах малолітньої доньки, ОСОБА_3 , стосовно виплати одноразової грошової допомоги на підставі Постанови від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
За виплатою одноразової грошової допомоги, окрім ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , також звернулись з заявами: син ОСОБА_4 , мати ОСОБА_5 . Вказані члени сім'ї отримали виплату в розмірі по 3000000,00 грн. кожен.
На адвокатський запит представника позивача № 42 від 15.01.2025 року стосовно нарахування та виплати належних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 часток від суми 3000000,00 (три мільйони гривень), а саме по 750000,00 (сімсот п'ятдесят тисяч) кожній, відповідач листом № 40/57/12-1586 від 27.01.2025 року повідомив, що йому відомо про наявність ще одного члена сім'ї загиблого військовослужбовця, який має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме батька померлого військовослужбовця ОСОБА_6 .
Представник позивача повторно звернулась до відповідача із адвокатським запитом № 93 від 30.01.2025 року, наголошуючи на тому, що: станом на 30.01.2025 року частка одноразової грошової допомоги в розмірі 3000000,00 (три мільйони) гривень досі залишається невиплаченою, а тому має бути розподілена та виплачена тим членам сім'ї які звернулись із заявами про таку виплату протягом трьох років з моменту загибелі сержанта ОСОБА_2 ; підстав для «притримання» коштів у військовій частині через факт наявності в особовій справі інших членів сім'ї загиблого військовослужбовця, якщо вони не звертались з заявою про таку виплату, законодавством України не передбачено.
Відповідач, на адвокатський запит № 93, надіслав лист № 40/57/12-2522 від 06.02.2025 року, яким інформував, що до 26.03.2025 року ОСОБА_6 ще може реалізувати своє право на отримання одноразової грошової допомоги згідно Постанови від 28 лютого 2022 р. № 168.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Стрийським ВДРАЦС у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції від 04.03.2025 року.
Внаслідок смерті ОСОБА_6 , і відсутності останнього члена сім'ї загиблого військовослужбовця, якому не була виплачена частка одноразової грошової допомоги, представник позивача звернулась із адвокатським запитом (а/з № 141 від 13.03.2025 року) про нарахування та виплату належних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 часток від суми 3000000,00 (три мільйони гривень), а саме по 750000,00 (сімсот п'ятдесят тисяч) кожній, та врегулювати дане питання в досудовому порядку.
Відповіддю № 40/57/12-К-43-Аз від 07.04.2025 року відповідач повідомив представника позивача про порушення порядку оформлення ордера представника позивача на надання правничої допомоги, а саме зазначену в ордері назву органу, в якому надається правнича допомога, а саме: “Національна гвардія України. ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_1 ».
Позивач вважає, що бездіяльність відповідача щодо не вчинення відповідних дій, для нарахуванна та виплати належних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 часток від суми 3000000,00 (три мільйони гривень), а саме по 750000,00 (сімсот п'ятдесят тисяч) гривень кожній є протиправною, такою що порушують їх права, гарантовані Конституцією України та чинним законодавством, через що, вони мають бути поновлені шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, тому звернулась до суду із позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі по тексту - Закону № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частини другої статті 41 Закону №2232-XII виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України від 20.12.1991 № 2011-XII.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Відповідно до вимог підпункту 1 пункту другого статті 16 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Пунктом 1 статті 16-1 Закону №2011-XII (у редакції, яка діяла до 29.03.2024) визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" від 9 грудня 2023 року № 3515-IX, який набрав чинності 29.03.2024 , статтю 16-1 викладено в редакції, за якою пунктом 1 цієї статті визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають особи, зазначені у пункті 4 цієї статті, а пунктом 4 встановлено, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать:
- діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав;
- вдова (вдівець);
- батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті);
- внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);
- жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили;
- утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
28 лютого 2022 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168), згідно з пунктом 2 якої сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Постанови №168 особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
За приписами абзацу 3 пункту 2 Постанови №168 у разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Якщо після призначення та виплати одноразової грошової допомоги у повному розмірі, зазначеному в абзаці першому цього пункту, за її отриманням звертаються інші особи, які мають на неї право, питання щодо перерозподілу суми такої допомоги вирішується за взаємною згодою осіб або в судовому порядку (абзац 4 пункт 2 Постанови №168).
Завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів визначають Порядок і умови призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затверджені Наказом Міністерства оборони Україн від 25 січня 2023 року № 45 (далі - Порядок № 45).
Згідно з пунктом 1.4. Порядку № 168 особи, які мають право на отримання ОГД, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі (смерті) особи, зазначеної у пункті 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», що вказана у свідоцтві про смерть. Право осіб на отримання ОГД визначається станом на дату загибелі (смерті) військовослужбовця.
Аналіз викладених норм свідчить, що державою гарантовано виплату одноразової грошової допомоги особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання, у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
Спір у цій справі виник з приводу права позивача та неповнолітньої доньки позивача на отримання недоотриманої частки одноразової грошової допомоги у розмірі 3000000 грн., а саме по 750000,00 (сімсот п'ятдесят тисяч) гривень кожній, передбаченої пунктом 2 Постанови № 168.
Так, з матеріалів справи суд встановив, що сержант ОСОБА_2 проходив військову службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України на посаді командира міномета 1-го вогневого розрахунку мінометного взводу 2-ї роти оперативного призначення 2-го батальйону оперативного призначення окремого загону спеціального призначення « ІНФОРМАЦІЯ_3 », до дати своєї загибелі, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .
15 вересня 2022 року, після отримання копії свідоцтва про смерть сержанта ОСОБА_2 , відповідач видав наказ (по стройовій частині) №224мтд, яким припинив (розірвав) контракт про проходження військової служби у Національній гвардії України та виключив зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення сержанта ОСОБА_2 у зв'язку із загибеллю березня 2022 року під час виконання бойового завдання в місті Маріуполь Донецької області.
За виплатою одноразової допомоги звернулись ОСОБА_1 щодо себе та в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_3 , 2020 р.н. син, ОСОБА_4 , 2007 р.н., мати ОСОБА_5 , 1963 р.н. Вказані особи отримали виплати на загальну суму 12 000 000 грн.
На адвокатський запит представника позивача № 42 від 15.01.2025 року стосовно нарахування та виплати належних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 часток від суми 3000000,00 (три мільйони гривень), а саме по 750000,00 (сімсот п'ятдесят тисяч) кожній, відповідач листом № 40/57/12-1586 від 27.01.2025 року повідомив, що йому відомо про наявність ще одного члена сім'ї загиблого військовослужбовця, який має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, а саме батька померлого військовослужбовця ОСОБА_6 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Стрийським ВДРАЦС у Стрийському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції від 04.03.2025 року.
Так, пунктом 2 постанови КМУ № 168 установлено, що сім'ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15 000 000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей.
Особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, можуть реалізувати це право з дня його виникнення. Днем виникнення такого права є дата загибелі особи, зазначеної у пункті 1 цієї постанови, в період дії воєнного стану, що зазначена у свідоцтві про смерть.
У разі відмови однієї або кількох осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цією постановою, від її отримання або якщо зазначені особи протягом трьох років з дня виникнення у них такого права його не реалізували, їх частки розподіляються між іншими особами, які мають право на одноразову грошову допомогу. Особам, які мають право на одноразову грошову допомогу, виплата їх частки здійснюється незалежно від реалізації такого права іншими особами.
Відтак, позивач вважає, що після смерті батька загиблого військовослужбовця ОСОБА_6 , вона з малолітньою донькою набули право на виплату недоотриманої суми одноразової грошової допомоги по 750000 грн., кожна. Також стверджує, що саме Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії, маючи первинну заяву з необхідними додатками від ОСОБА_1 , та її як законного представника малолітньої доньки загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 , мала самостійно вчинити дії, щодо подання головному органу військового управління Національної гвардії України, висновку щодо можливості виплати ОГД членам сім'ї, батькам та утриманцям військовослужбовця, в зв'язку із смертю батька ОСОБА_2 , та здійснити розподіл, нарахування та виплачу часток недоотриманої одноразової грошової допомоги.
Водночас, суд звертає свою увагу на те, що за нормами пункту 2 Порядку № 484 особи, які відповідно до статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" мають право на отримання одноразової грошової допомоги, крім громадян Російської Федерації або Республіки Білорусь та осіб, які постійно проживають на територіях цих країн, осіб, які засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (далі - отримувачі), звертаються до органу військового управління оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, з'єднання, військової частини, вищого військового навчального закладу, навчальної військової частини (центру), бази, закладу охорони здоров'я, установи Національної гвардії України (далі - уповноважений орган) за останнім місцем проходження військової служби загиблого (померлого) військовослужбовця або іншого уповноваженого органу Національної гвардії України, визначеного командувачем Національної гвардії України, на який буде покладено функції щодо призначення та виплати ОГД, та подають такі документи:
- заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого військовослужбовця під час дії воєнного стану, які мають право на отримання допомоги, а в разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги;
- витяг із наказу про виключення загиблого військовослужбовця під час дії воєнного стану зі списків особового складу уповноваженого органу;
- витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця.
До заяви додаються завірені копії:
- документів, що свідчать про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, зокрема про те, що загибель (смерть) не пов'язана із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю, або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
- свідоцтва про смерть військовослужбовця;
- постанови військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку загибелі або отриманого поранення (контузії, травми, каліцтва), що спричинило смерть військовослужбовця;
- свідоцтва про народження військовослужбовця - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого;
- свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові);
- свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині;
- документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу членів сім'ї військовослужбовця (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), та довідки про реєстрацію місця проживання (перебування) (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання (перебування) до таких документів не внесені);
- документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків відповідно до закону);
- рішення місцевої державної адміністрації, виконавчого органу місцевої ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця);
- рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні).
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати ОГД отримувачі, яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органу документи, визначені цим пунктом, та копію відповідного рішення суду.
Відтак, враховуючи вищевикладені норми, суд доходить до висновку, що підставою для виплати ОГД є заява особи, яка має право на таку виплату.
З матеріалів справи, суд встановив що позивач зверталась із заявою на отримання ОГД щодо себе та своєї малолітньої доньки та отримала відповідні виплати. Відтак, суд враховує, що вказана зава була виконана військовим управлінням Національної гвардії України у повному обсязі.
Доказів звернення із заявою щодо отримання ОГД внаслідок нереалізації іншим членом сім'ї свого права щодо позивача та дочки матеріали справи не містять.
Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивач не дотримався визначеної законом процедури щодо отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з нереалізацією відповідного права іншим членом сім'ї. Така процедура передбачає наявність обов'язкової заяви від особи, яка має первинне право на отримання цієї допомоги. Відсутність такої заяви, як передумови для виплати, унеможливлює нарахування та виплату зазначених коштів на користь позивача, оскільки не виконано обов'язкову умову, передбачену порядком.
Щодо твердження позивача, про те, що представник позивача зверталась із адвокатським запитом (а/з № 141 від 13.03.2025 року) про нарахування та виплату належних ОСОБА_1 та ОСОБА_3 часток від суми 3000000,00 (три мільйони гривень), а саме по 750000,00 (сімсот п'ятдесят тисяч) кожній, та спробу врегулювати дане питання в досудовому порядку, суд зазначає наступне.
Частина перша статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначає адвокатський запит - як письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Відповідно до частини другої статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов'язані не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
Виходячи з наведених правових норм, адвокатським запитом є письмове звернення адвоката спрямоване до суб'єктів владних повноважень, інших юридичних осіб, метою якого є отримання необхідної адвокату інформації для надання правової допомоги клієнту.
Відтак, адвокатський запит представника позивача не може собою підмінювати заяву самого позивача, як члена сім'ї, що має право на отримання ОГД, оскільки вказані документи мають різну правову природу.
З огляду на вищевикладене, суд погоджується із доводами відповідача, що звернення позивача до суду із адміністративним позовом та зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України подати головному органу військового управління Національної гвардії України висновки, щодо виплати одноразової грошової допомоги членам сім'ї, загиблого військовослужбовця, дружині ОСОБА_1 в розмірі 750000,00 грн, (сімсот п'ятдесят тисяч) та малолітній доньці ОСОБА_3 , в розмірі 750000,00 (сімсот п'ятдесят тисяч) є передчасним, оскільки позивачем не було дотримано визначеної законом процедури щодо отримання одноразової грошової допомоги.
Інші доводи та заперечення сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до правил статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )
Головуючий суддя П.І. Салюк