Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 УХВАЛА
про залишення позовної заяви без розгляду
02 липня 2025 р. Справа №520/14599/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши у порядку письмового провадження у спрощеному провадженні питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення, винесене 23.05.2024 Головним управлінням ДПС у Харківській області за № 692416- 2417-2023-UA63120050000019867, яким ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: «орендна плата з фізичних осіб, код платежу - 18010900», за податковий період 2024 року в розмірі 89 467,16 (вісімдесят дев'ять тисяч чотириста шістдесят сім) грн., за оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення (для ведення сінокосіння), що знаходиться за адресою: Харківська область, Харкіський район, Вільхівська сільська рада, кадастровий номер 6325184000:02:014:0011, площею 0,2916 га.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Відповідачем, Головним управлінням ДПС у Харківській області,2 3.06.2025 подано до суду заяву про залишення позову без розгляду, мотивовану тим, що позивач оскаржує податкове повідомлення - рішення від 23.05.2024 № 692416-2417-2023-UA63120050000019867 про визначення податкового зобов'язання з орендної плати, яке було направлено засобами поштового зв'язку на податкову адресу платника та повернуто в зв'язку із закінченням терміну - 13.09.2024. Відповідач зазначає, що оскільки податкове повідомлення - рішення від 23.05.2024 № 692416-2417-2023- UA63120050000019867 повернуто Укрпоштою за зворотною адресою 13.09.2024 (поштове відправлення № 0600955894623) у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання, то вважається, що воно фактично вручене відповідно до вимог Податкового кодексу України позивачу 13.09.2024. А тому, шестимісячний строк звернення до суду на оскарження податкового повідомлення - рішення ГУ ДПС від 23.05.2024 № 692416-2417-2023-UA63120050000019867 розпочався 13.09.2024 і закінчився 13.03.2025, проте позивач звернувся до суду із позовною заявою лише 04.06.2025.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 позов залишено без руху та надано позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з моменту отримання копії ухвали.
Представником позивача 01.07.2025 до суду надано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій вказано, що копія конверта, наданого відповідачем не підтверджує факт його надсилання, оскільки за відсутності накладної, квитанції АТ "Укрпошта" та опису вкладення до поштового відправлення неможливо встановити зміст поштового відправлення. При цьому, зазначено, що про винесення 23.05.2024 відповідачем податкового повідомлення - рішення від 23.05.2024 № 692416- 2417-2023-UA63120050000019867 позивачу стало відомо лише наприкінці січня 2025 року, коли бухгалтер, що допомагав позивачу розібратися із податковими нарахуваннями, зайшла до його електронного кабінету та виявила вказане податкове-повідомлення-рішення. Також зазначено, що представник позивача двічі зверталася до відповідача із адвокатськими запитами щодо підстав для нарахування орендної плати, ГУ ДПС у Харківській області в жодній із наданих відповідей не вказало, що ППР за № 692416-2417-2023- НОМЕР_2 направлялось на адресу ОСОБА_1 . Представник зазначив, що станом на 14.05.2025 в розпорядженні ОСОБА_1 були необхідні документи, які б давали йому можливість встановити підстави для нарахування орендної плати та з'ясувати правомірність винесеного відповідачем податкове повідомлення-рішення.
Щодо аргументів, викладених у заяві позивача, суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд враховує, що законодавче обмеження строку, протягом якого особа може звернутися до суду, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі “Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі “Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб'єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом у своїй постанові від 13.11.2018 року по справі № 804/958/17.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Згідно з пунктом 42.2. ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис».
Таким чином, законодавець встановив два окремих випадки, коли платнику податків вважаються належним чином врученими документи: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його представникові.
Судом встановлено, що податкове повідомлення - рішення від 23.05.2024 № 692416-2417-2023-UA63120050000019867 повернуто Укрпоштою за зворотною адресою (поштове відправлення № 0600955894623) у зв'язку з закінченням встановленого строку зберігання, що підтверджується штемпелем Укрпоштою на конверті 13.09.2024.
У постанові від 9 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Велика Палата Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №140/1770/19 зауважила, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов'язано початок відлику строку звернення до адміністративного суду, а саме - з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порівняльний аналіз словоформ "дізналася" та "повинна була дізнатися" дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи зняти про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 23.05.2024 № 692416-2417-2023-UA63120050000019867 було направлене Головним управлінням ДПС у Харківській області поштовим відправленням на податкову адресу платника податків. Вказане відправлення було повернуто Укрпоштою 13.09.2024 із зазначенням причини «закінчення строку зберігання».
Відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, у разі повернення поштового відправлення з податковим повідомленням-рішенням з причин, не залежних від контролюючого органу, таке повідомлення вважається врученим у день його повернення.
Отже, днем вручення податкового повідомлення-рішення є 13.09.2024, строк звернення до суду сплив 13.03.2025, утім позивач звернувся до суду 04.06.2025.
Доводи позивача щодо фактичного ознайомлення з ППР у січні 2025 року не спростовують належного вручення податкового повідомлення - рішення 13.09.2024 відповідно до вимог законодавства.
Відповідно Правил надання послуг поштового зв'язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 №270, рекомендовані поштові відправлення, рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об'єкта поштового зв'язку вручаються адресату під підпис.
При цьому пунктом 2 таких Правил визначено, що адресатом є фізична або юридична особа, якій адресується поштове відправлення, ПІБ або найменування якої зазначені на поштовому відправленні.
Відповідна правова позиція викладене зокрема у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №580/2468/21.
При цьому, відповідно до Порядку № 270 визначено окремі категорії поштових відправлень: рекомендовані листи та листи з оголошеною цінністю; з описом вкладення можуть бути лише листи з оголошеною цінністю; до інших видів листів опис вкладення не передбачений.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 140/12235/21.
Відтак, суд приходить до висновку про те, що позов подано до суду з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов до висновку, що позов поданий із порушенням строку звернення до суду, що є підставою для залишення позову без розгляду.
Згідно з ч.ч.13-15 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.240 КАС України суд залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 9, 45, 171, 229, 240, 243, 247, 248, 257, 294, 295, 297 КАС України, суд, -
Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу у повному обсязі виготовлено 02 липня 2025 року.
Суддя Олексій КОТЕНЬОВ