Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
02 липня 2025 р. Справа №520/1310/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супруна Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДПС у Харківській області, податковий орган, відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22.11.2024 № 66352/20-40-24-17-08 про застосування щодо фізичної особи ОСОБА_1 штрафу в розмірі 44 326,05 грн..
В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22.11.2024 № 66352/20-40-24-17-08 про застосування штрафу в розмірі 44 326,05 грн. є незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує його права.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Крім того, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій , розгляд справи було відтерміновано.
Крім того, на тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді у відпустці та на лікарняному.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач - ГУ ДПС у Харківській області подав до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 04.02.2025 відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що прийняте податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 22.11.2024 № 66352/20-40-24-17-08 про застосування щодо фізичної особи ОСОБА_1 штрафу в розмірі 44 326,05 грн. правомірне, а позовні вимоги позивача є безпідставними. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.
Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Встановлені судом обставини справи наступні.
Згідно з даними ІКС «Податковий блок», ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області як фізична особа-підприємець та відповідно до даних Реєстру платників єдиного податку є платником єдиного податку, третя група, ставка 5 відсотків з 04.05.2023 (згідно поданої заяви на спрощену систему від 04.05.2023 № 202323093099).
Податковим органом на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 розд. I, п. 75.1 ст. 75 розд. ІІ ПК України, у порядку визначеному п. 76.2 ст. 76 розд. ІІ ПК України, проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати єдиного податку з фізичних осіб ФОП ОСОБА_1 .
Під час камеральної перевірки ГУ ДПС у Харківській області використано дані інформаційних систем органів ДПС України, ІТС «Податковий блок», податкові декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця.
За результатами перевірки складено акт про результати камеральної щодо порушення термінів сплати єдиного податку з фізичних осіб від 30.10.2024 № 50750/20-40-24-17-08.
Матеріалами справи підтверджено направлення платнику податків у порядку, визначеному ст. 42 ПК України, засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 30.10.2024 (№ відправлення 0600978003572) та вручено платнику 02.11.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Окремо податковим органом направлено акт від 30.10.2024 № 50750/20-40-24-17-08 засобами сервісу Електронний кабінет платника податків.
В результаті проведення камеральної перевірки встановлено порушення платником податків п. 57.1 ст. 57, п. 295.3 ст. 295 ПК України - несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку.
Перевіркою встановлені порушення несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку по поданим до контролюючого органу податковим деклараціям платника єдиного податку фізичної особи - підприємця (розрахунок наведений в акті перевірки):
- за перше півріччя 2023 року від 09.08.2023 № 9199886584 (сума податкового боргу, що сплачена - 38529,19 грн., кількість днів прострочення - 88);
- за три квартали 2023 року від 08.11.2023 № 9300388435 (сума податкового боргу, що сплачена - 129524,49 грн., кількість днів прострочення - 57);
- за звітний 2023 рік від 09.02.2024 № 9382609937 (сума податкового боргу, що сплачена - 157906,90 грн., кількість днів прострочення - 137);
- за перший квартал 2024 року від 09.05.2024 № 9122130683 (сума податкового боргу, що сплачена - 117299,93 грн., кількість днів прострочення - 49).
Відповідно до п. 86.8 статті 86 ПК України ГУ ДПС у Харківській області, прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2024 № 66352/20-40-24-17-08 в порядку, передбаченому статтею 58 ПК України та надіслано платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПК України рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 27.11.2024 (№ відправлення 0600987576070) та вручено платнику 04.12.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Окремо податковим органом направлено податкове повідомлення-рішення від 22.11.2024 № 66352/20-40-24-17-08 засобами сервісу Електронний кабінет платника податків.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (надалі за текстом - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 ПК України).
Статтею 19-1 ПК України визначено, функції контролюючих органів, зокрема, передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів, установлених ПК України ( пп.19-1.1.2 п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України).
Однією із основних функцій контролюючих органів є податковий контроль, який в п. 61.1 ст. 61 ПК України визначений як система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способи здійснення податкового контролю визначені в п. 62.1 ст. 62 ПК України, серед яких проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України).
Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п.п.75.1.1 п. 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зокрема, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.
Відповідно до п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал).
Згідно з п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID 19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за порушення вичерпних вимог законодавства, перелічених в цьому пункті, зокрема, за порушення вимог законодавства в частині нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Разом з цим п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12.05.2022 №2260-ІХ, який набрав чинності 27.05.2022, підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладено в новій редакції, якою було визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.
При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Відповідно до Постанови КМ України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з 12.03.2020 на усій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 був запроваджений карантин, який неодноразово був подовжений та відмінений Постановою КМУ від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30.06.2023.
У зв'язку з скасуванням карантину на території України з 30.06.2023 року, Законом України від 30.06.2023 № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» абзац 1 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України викладено в новій редакції, а абзаци дев'ятий вісімнадцятий замінено вісьмома новими абзацами, відповідно до яких дана вищезазначена норма права виключена.
Таким чином на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022, привалюють норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов'язків у випадках та за умов, передбачених п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Змістом п.п. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/ або документів (повідомлень), платники податків звільняються від передбаченої ПК України відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо строків сплати податків та зборів, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 01 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).
Судом в ході розгляду справи встановлено, а позивачем не спростовано, що ФОП ОСОБА_1 до податкового органу не подавалась заява щодо відсутності можливості виконання податкових обов'язків, згідно Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 225 від 29.07.2022 (надалі - Порядок № 225).
Згідно з п. 7 розділу II Порядку № 225 платники податків, які не подали у строки, встановлені пунктами 3 та 4 цього розділу, заяви у довільній формі та відповідних документів (копії документів), що підтверджують неможливість виконання податкового обов'язку, передбаченого Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи або щодо яких контролюючий орган прийняв вмотивоване рішення щодо можливості своєчасного виконання таким платником податків свого податкового обов'язку, вважаються такими, що мають можливість своєчасно виконати податкові обов'язки у терміни, визначені Кодексом або іншим законодавством, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.
Таким чином позивач не підлягає звільненню за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання по єдиному податку.
Окремо суд зазначає, що позиція позивача щодо протиправності нарахування штрафу за період дії мораторію, згідно п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України та постанови КМ України від 27.06.2023 № 651, з 01.03.2020 по 30.06.2023, є законодавчо неконкурентною, оскільки податковий обов'язок сплати податкового зобов'язання по єдиному податку виник у позивача після скасування карантину (30.06.2023) відповідно 22.08.2023, 21.11.2023, 20.02.2024, 21.05.2024.
Щодо твердження позивача, що акт перевірки не надходив на його адресу і він його не отримував, суд зазначає наступне.
Акт про результати камеральної перевірки щодо порушення правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів від 30.10.2024 № 50750/20-40-24-17-08 було направлено податковим органом платнику податків у порядку, визначеному ст. 42, п. 86.2 ст. 86 ПК України, засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення 30.10.2024 (№ відправлення 0600978003572) на його податкову адресу: АДРЕСА_2 та вручено платнику 02.11.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Крім того окреслений акт було направлено засобами сервісу Електронний кабінет платника податків.
Принагідно суд зазначає, що п. 42.2 ст. 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Окремо суд зазначає, що порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2020 № 846) (надалі - Порядок № 1204).
Оскаржуване податкове повідомлення-рішення складене за формою «Ш» - у разі застосування штрафних санкцій за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання/порушення строків зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні послуги» (додатки 6, 7) та повністю відповідає формі, передбаченою додатком 7 до Порядку № 1204.
Протилежного судом в ході розгляду справи не встановлено, а позивачем не доведено.
Також суд не залишає поза увагою, що ФОП ОСОБА_1 оскаржено податкове повідомлення-рішення від 22.11.2024 № 66352/20-40-24-17-08 до ДПС України (вх. ДПС України від 05.12.2024 № 47107/6).
Згідно Рішення ДПС України про продовження розгляду скарги від 20.12.2024 № 38226/6/99-00-06-01-03-06 ( вх. ГУ ДПС від 20.12.2024 № 7864/8) продовжено строк розгляду скарги платника податків по 02.02.2025 (включно), окреслено беззаперечно підтверджує обізнаність відповідача.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Положеннями ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В даній справі відповідачем суду надано належні та допустимі докази на підтвердження законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, в зв'язку з чим суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
На підставі викладеного та керуючись статтями 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 02.07.2025.
Суддя Супруна Ю.О.