Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення заяви
02 липня 2025 р. Справа № 520/11133/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неналежного розгляду заяви про перерахунок пенсії та відмови в прийнятті рішення по заяві;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно переглянути заяву про перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства.
Ухвалою від 03.06.2025 відкрито спрощене провадження по справі в порядку ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання копії ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов.
Позивач 30.06.2025 подав до суду через систему "Електронний суд" відповідь на відзив, до якої додав уточнену позовну заяву, з залученням в якості співвідповідача Головного управління ПФУ в Донецькій області, яку просив прийняти до розгляду та просив розглядати справу з урахуванням уточнених позовних вимог.
Згідно наданої до суду разом з відповіддю на відзив уточненою позовною заявою позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 про перерахунок пенсії та відмові в прийнятті рішення по заяві;
- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13 січня 2025 року № 963320196664 про відмову в перерахунку пенсії;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно переглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства.
При вирішенні питання щодо прийняття до провадження уточненої позовної заяви позивача, суд вважає за необхідне вказати наступне.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Зміст статті 160 КАС України передбачає, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За змістом статті 160 КАС України предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Позивач розпоряджається своїми правами відносно предмета спору, підстав позову та розміру позовних вимог на власний розсуд, але це право обмежене певними стадійними вимогами.
Отже, наведені норми процесуального закону обмежують право позивача змінювати одночасно предмет та підстави позову.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в низці постанов Верховного Суду, зокрема від 30.11.2018 у справі №806/1723/17, від 10.12.2019 у справі №923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19.
Згідно приписів частини першої ст. 47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У свою чергу, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Визначаючи підстави позову, як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Процесуальний кодекс передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, однак одночасна зміна предмету позову та підстав позову законом заборонена.
При одночасній зміні предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю вже новий позов. Саме у зв'язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.
У свою чергу, Верховний Суд у рішенні від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, висловив позицію, згідно якої під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Верховний Суд також зазначив, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 року у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 року у справі № 925/186/19.
У контексті викладеного, суд зазначає, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16, від 31.07.2020 у справі №826/11947/18.
З матеріалів справи судом встановлено, що при зверненні з первісним позовом до суду позивач заявив позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неналежного розгляду заяви про перерахунок пенсії та відмови в прийнятті рішення по заяві та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно переглянути заяву про перерахунок пенсії відповідно до чинного законодавства.
При цьому, згідно первісного позову позивачем в якості відповідача було визначено лише Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Тобто, предметом заявленого позивачем первісного позову була бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо неналежного розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії та відмови в прийнятті відповідного рішення за заявою позивача.
Звертаючись до суду з уточненою позовною заявою позивач фактично заявив додаткові позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неналежного розгляду його заяви про перерахунок пенсії та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13 січня 2025 року № 963320196664 про відмову в перерахунку пенсії.
При цьому, заявивши зазначені додаткові позовні вимоги позивач, відповідно, змінив коло відповідачів, які мають відповідати за даним позовом, визначивши вже двох відповідачів - Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області. При зверненні до суду з первісним позовом позовних вимог до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заявлено не було та останнього не було визначено в якості співвідповідача за даним позовом.
Тобто, при зверненні до суду з уточненою позовною заявою позивач фактично заявив додаткові позовні вимоги, при розгляді яких підлягало б з'ясуванню питання щодо правомірності чи протиправності бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в спірних правовідносинах та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 13 січня 2025 року №963320196664 про відмову в перерахунку пенсії. При цьому, як вже зазначено судом, зазначені додаткові вимоги заявлені до іншого відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке взагалі не є стороною у справі.
Більш того, суд зазначає, що під збільшенням (уточненням) розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення (уточненням) розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Суд відмічає, що уточнена позовна заява позивача фактично містить нові позовні вимоги, що характеризуються самостійним предметом спору, іншими правовими підставами для звернення до суду та такі вимоги звернуті до іншого відповідача (суб'єкта владних повноважень), який на даний час взагалі не є стороною у справі. При цьому, обґрунтування позову, зазначене в первісній позовній заяві, жодним чином не стосується додатково заявлених позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про відмову в перерахунку пенсії позивачу, оскільки фактично первісна позовна заява ґрунтується на обставинах неналежного розгляду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області заяви позивача про перерахунок пенсії.
Викладене вказує, що позивачем фактично подано до суду не уточнену позовну заяву (з уточненими позовними вимогами), а заяву про одночасну зміну предмета та підстав позову у спосіб доповнення позовних вимог, фактичних та правових підстав новими, що адміністративно-процесуальним законом не допускається.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) про те, що позивач має право змінити лише предмет або підстави позову. У цій постанові суд дійшов висновку, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Також, у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16 Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Встановлене згаданою нормою право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог має обмеження у часі. Таким чином, право позивача збільшити позовні вимоги є обмеженим першим судовим засіданням, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням того, що ухвалою про відкриття провадження у справі від 03.06.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження в порядку статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, п'ятнадцятиденний строк на здійснення відповідних процесуальних дій сплинув 18.06.2025.
Зважаючи на те, що позивач не скористався своїм процесуальним правом щодо уточнення позовних вимог вчасно, ураховуючи часові обмеження на реалізацію такого права, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для прийняття до розгляду уточненої позовної заяви позивача.
Отже, суд повертає уточнену позовну заяву по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Водночас, суд роз'яснює, що в даному випадку позивач не позбавлений права звернутися до суду з новим окремим позовом у загальному порядку.
Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Уточнену позовну заяву позивача по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити право позивача на звернення до суду з зазначеними в уточненій позовній заяві позовними вимогами в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН