Рішення від 02.07.2025 по справі 520/5957/25

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Харків

02 липня 2025 року Справа № 520/5957/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Супрун Ю.О. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови здійснити з 22.03.2023 року перерахунок пенсії позивача, як інваліду, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, застосувавши при обчисленні розмір мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі №520/1850/24 та на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.03.2023 №3-р(II)/2023 здійснити з 22.03.2023 року перерахунок пенсії позивача, як інваліду, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, застосувавши при обчисленні розмір мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідачем, на думку позивача, протиправно відмовлено здійснит перерахунок пенсії позивача, як інваліду, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильскою катастрофою, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, застосувавши при обчисленні розмір мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.3 та п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв'язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Супрун Ю.О., у щорічній відпустці та на лікарняному.

Крім того, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025, місто Харків у період з 24.02.2022 по 15.09.2022 належало до території активних бойових дій, а з 15.09.2022 по теперішній час є територією можливих бойових дій.

В зв'язку із здійсненням діяльності Харківським окружним адміністративним судом з відправлення правосуддя в умовах ведення бойових дій на території Харківської міської територіальної громади, розгляд справи було відтерміновано.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Представник відповідача засобами електронного зв'язку 28.03.2025 надіслав до суду відзив в якому зазначив, що викладені позивачем позовні вимоги є безпідставними, такими, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства. Оскільки рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 справі № 520/18508/24, яке набрало законної сили 06.02.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1- р(II)2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. На теперішній час вищезазначене рішення суду знаходиться на опрацюванні. Відтак, немає жодних підстав для визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 витребувано у відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області докази про організаційно-правові заходи, спрямовані на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №520/18508/24, перерахунок пенсії з 01.07.2021 за пенсійною справою ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ), детальний розрахунок пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) та показники зі складовими, які використовувались для проведення перерахунку із посиланням на законодавчу базу як підставу для такого перерахунку, здійснений на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №520/18508/24, надати пояснення щодо розміру прожиткового мінімуму, який був застосований при обчисленні пенсії ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 у справі №520/18508/24.

На виконання вказаної ухвали відповідач 11.06.2025 через систему "Електронний суд" надіслав докази та пояснення по справі.

24.06.2025 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Супрун Ю.О. від розгляду справи №520/5957/25.

Вказана заява мотивована тим, що згідно ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі. В порушення вказаних вимог адміністративна справа №520/5957/25 не розглянута. Зазначено, що суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О. не може брати участі в розгляді адміністративної справи №520/5957/25 і відводиться, бо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 передано справу №520/5957/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії до Відділу з надання судово-адміністративних послуг Харківського окружного адміністративного суду для вжиття дій відповідно до положень статей 31, 40 Кодексу адміністративного судочинства України, для вирішення питання про відвід судді іншим складом суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 25.06.2025 справа направлена на розгляд судді Мельникову Р.В..

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 26.06.2025 у задоволенні заяви позивача про відвід судді у справі №520/5957/25 за позовом ОСОБА_1 про відвід судді у справі №520/5957/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку з 03.12.2006 в Головному управління Пенсійного фонду України в Харківській області та отримуєте пенсію як особа з інвалідністю з дитинства відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі № 520/18508/24, зокрема зобов'язано зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 залишено без змін.

Рішення набрало законної сили 06.02.2025.

Позивач 11.02.2025 подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяву в якій просила здійснити з 22.03.2023 року перерахунок пенсії позивача, як інваліду, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, застосувавши при обчисленні розмір мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 10.03.2025 №6819-4678/М-03/8-2000/25 на звернення позивача повідомило, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 справі № 520/18508/24, яке набрало законної сили 06.02.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1- р(II)2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. На теперішній час вищезазначене рішення суду знаходиться на опрацюванні.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам, суд зазначає наступне.

Відносини з приводу пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, врегульовані нормами Закону №796-ХІІ.

Відповідно до ст. 49 Закону №796-ХІІ, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді:

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Приписами частини четвертої статті 54 Закону №796-XII (у редакції Закону України від 06.06.1996 №230/96-ВР) було передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

- по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;

- по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;

- по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.

Водночас 28.12.2014 Верховною Радою України прийнято Закон України № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (далі - Закон України №76-VIII), згідно з яким текст статті 54 Закону №796-XII викладено у новій редакції. Зокрема, частини третю та четверту замінено положеннями такого змісту: "Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань".

Наведені зміни набрали чинності з 01.01.2015.

Згодом, мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи було визначено в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 (далі - Порядок №1210).

Згідно з пунктом 11 Порядку №1210 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851 - застосовується з 01.10.2017, мінімальний розмір пенсії становить, зокрема:

для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї:

- осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

- осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Тобто раніше визначений статтею 54 Закону №796-XII розмір пенсій було знижено.

Рішенням від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частина третя статті 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Конституційний Суд України вирішив, що частина третя статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

За рішенням Конституційного Суду України, Верховній Раді України належало протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону № 796-XII у редакції Закону № 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням (від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021).

Тобто за результатами виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Верховна Рада України, з метою врегулювання на законодавчому рівні розмірів пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, мала прийняти не будь-який закон, а такий, що відповідає Конституції України та Рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021.

29.06.2021 Верховною Радою України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(II)/2021 прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" № 1584-IX (далі - Закон № 1584-IX), який набрав чинності 01.07.2021, відповідно до якого статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції: "В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:

- для I групи інвалідності - 6000 гривень;

- для II групи інвалідності - 4800 гривень;

- для III групи інвалідності - 3700 гривень;

- для дітей з інвалідністю - 3700 гривень".

Як убачається зі змісту ст. 54 Закону №796-XII в редакції Закону №1584-IX, визначені розміри пенсій є нижчими, аніж були в редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 №230/96-ВР.

Частиною 3 ст. 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст. 48 Конституції України, кожен має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.

За змістом ст. 50 Конституції України, кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

У Рішенні від 17.07.2018 №6-р/2018 Конституційний Суд України зауважив, що "скасування пільг, компенсацій та гарантій не відповідає конституційному обов'язку держави, передбаченому у статті 16 Конституції України, щодо осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, тому пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України" (абзац 5 пункту 4 мотивувальної частини).

На виконання покладеного ст. 16 Конституції України на державу обов'язку Україна в особі законодавця ухвалила Закон №796-XII, у якому встановила загальний порядок реалізації права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створила єдиний порядок визначення, зокрема, соціального захисту потерпілих осіб.

Метою Закону №796-XII, що її визначено в частині першій статті 1 Закону №796-XII, є, зокрема, захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних із нею проблем медичного й соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. Згідно з частиною другою статті 1 Закону №796-XII, державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи базується, зокрема, на принципах пріоритету життя та здоров'я осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, їх соціального захисту, повного відшкодування їм шкоди.

Аналізуючи норми статті 54 Закону №796-XII в редакції Закону №230/96-ВР, суд приходить висновку, що законодавець, ураховуючи спеціальний юридичний статус осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, на реалізацію статті 16 Конституції України установив у Законі №796-XII саме мінімальні розміри державної пенсії для осіб із інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою як гарантію їх соціального захисту.

Покладення Конституцією України на державу обов'язку захищати осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, вказує на особливий статус таких осіб у контексті їх соціального захисту та охорони здоров'я, а відтак - обумовлює посилений їх соціальний захист.

У Рішенні від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 Конституційний Суд України, здійснивши порівняльний аналіз частини четвертої статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону № 230/96-ВР та пунктів 11, 12 Порядку №1210, дійшов висновку, що Кабінет Міністрів України визначив істотно менші мінімальні розміри державної пенсії особам, на яких поширюється дія статті 54 Закону № 796-XII, ніж їх було гарантовано на законодавчому рівні частиною четвертою цієї статті Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР. Водночас приписи статей 3, 16, 50 Конституції України у їх взаємозв'язку зобов'язують державу за будь-яких обставин забезпечити особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посилений соціальний захист, реалізацію їх права на відшкодування завданої шкоди здоров'ю.

Конституційний Суд України виходив із того, що держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в разі зміни такого регулювання вона не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено.

Проте держава в особі Кабінету Міністрів України визначила у Порядку №1210 мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах істотно менших, ніж їх було гарантовано Законом №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР, знівелювавши саму сутність визначених статей 3, 16, 50 Конституції України прав та гарантій, що фактично є недодержанням державою свого позитивного обов'язку забезпечувати цю категорію осіб гарантованим рівнем соціального захисту.

Також у зазначеному рішенні Конституційний Суд України зазначив, що соціальні зобов'язання держави перед громадянами, які втратили здоров'я внаслідок того, що держава свого часу зобов'язала їх взяти участь у подоланні наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - катастрофи планетарного масштабу, та які зазнали інвалідності внаслідок таких дій, а також перед особами з інвалідністю з числа потерпілих від цієї катастрофи не мають залежати від фінансових можливостей держави та її економічного становища.

Між тим, Конституційний Суд України у Рішенні від 03.04.2024 року №4-р(І)/2024 дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров'я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною третьою статті 54 Закону №796-XII вчергове порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України.

У цьому Рішенні Конституційний Суд України за результатом посутнього аналізу статей 3, 16, 50 Конституції України, Рішення від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 констатує, що Верховна Рада України Законом № 1584-IX повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині третій статті 54 Закону №796-XII мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано Законом №796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 06.06.1996 №230/96-ВР.

Беручи до уваги зазначені висновки Конституційного Суду України в подібних правовідносинах та здійснюючи аналіз норми статті 54 Закону №796-XII в редакції Закону №1584-IX, суд зазначає, що незважаючи на те, що формально законодавець виконав рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021 (щодо повноваження уряду право визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР.

У зв'язку із цим, слідує висновок, що прийняттям Закону №1584-IX не досягаються, всупереч рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, у Рішенні від 03.04.2024 у справі №4-р(І)/2024 Конституційний Суд України зазначив, що на виконання імперативних вимог статей 3, 16, 50 Конституції України парламент у частині четвертій статті 54 Закону №796-XII у редакції Закону №230/96-ВР в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.

З КП "ДСС" судом встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі № 520/18508/24, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 апеляційна скарга відповідача залишена без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 залишено без змін.

Рішення набрало законної сили 06.02.2025.

На виконання вищезазначеного рішення суду 24.02.2025 Харківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Позивач 11.02.2025 подала до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області заяву в якій просила здійснити з 22.03.2023 року перерахунок пенсії позивача, як інваліду, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, застосувавши при обчисленні розмір мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом від 10.03.2025 №6819-4678/М-03/8-2000/25 на звернення позивача та у відзиві на позовну заяву повідомило, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 справі № 520/18508/24, яке набрало законної сили 06.02.2025, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1- р(II)2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"№230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум. На теперішній час вищезазначене рішення суду знаходиться на опрацюванні.

Як вбачається із розрахунку пенсії позивача, копія якого наявна в матеріалах справи, пенсійним органом на виконання рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі № 520/18508/24 здійснено перерахунок основної пенсії позивача з 01.07.2021 у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, однак розмір пенсії зафіксовано у розмірі шести мінімальних пенсій за віком визначених станом на 01.07.2021 року в сумі 1854 грн., а саме - 11124,00 грн..

Відповідач 11.06.2025 через систему "Електронний суд" надав пояснення в яхих зазначив, що при виконанні рішення по справі № 520/18508/24 від 16.10.2024 управлінням був застосований прожитковий мінімум станом на 01.07.2021 року у розмірі 1854,00 грн., який затверджений Законом України “Про Державний бюджет на 2021 рік» від 15.12.2020 № 1082-IX, оскільки рішенням суду від 16.10.2024 року по справі № 520/18508/24 відсутнє зобов'язання щодо перерахунку у разі збільшення прожиткового мінімуму.

Водночас, розмір пенсії підвищувався, так прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.12.2021 року становить - 1934 грн.; з 01.07.2022 року становить - 2027 грн.; з 01.12.2022 року становить - 2093 грн.; з 01.01.2023 року становить - 2093 грн.; з 01.01.2024 року становить - 2361 грн., з 01.01.2025 року 2361 грн..

Оцінивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач виконуючи рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2024 по справі № 520/18508/24, яким, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2021 відповідно до рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 №1-р(ІІ)/2021, відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №230/96-ВР від 06.06.1996, в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум, однак розмір пенсії позивача зафіксував на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність станом на 01.07.2021 року в сумі в сумі 1854 грн.

Відтак, відповідач фактично здійснив перерахунок пенсії позивача без врахування зміни розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік".

Суд зауважує, що в Рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України у Рішенні від 26.06.2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі Шмалько проти України, заява №60750/00, від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі "Горнсбі проти Греції" суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін.

Враховуючи вищезазначене, вказані дії суб'єкта владних повноважень на виконання рішення суду від 23.05.2025 у справі №520/5957/25, які полягають у неврахуванні при перерахунку пенсії позивача зміни розміру мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік", Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" та фіксування розміру пенсії на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність станом на 01.07.2021 року в сумі в сумі 1854 грн. не відповідають положенням законодавства, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Клопотання про звільнення від сплати судового збору позивача на підставі п.10 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", судом задоволено на стадії відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови здійснити з 22.03.2023 року перерахунок пенсії позивача, як інваліду, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, застосувавши при обчисленні розмір мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов., м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022, код ЄДРПОУ 14099344) відповідно до рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2024 року у справі №520/1850/24 та на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.03.2023 №3-р(II)/2023 здійснити з 22.03.2023 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), як інваліду, щодо якого встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, застосувавши при обчисленні розмір мінімальної пенсії на рівні прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 02.07.2025.

Суддя Супрун Ю.О.

Попередній документ
128576919
Наступний документ
128576921
Інформація про рішення:
№ рішення: 128576920
№ справи: 520/5957/25
Дата рішення: 02.07.2025
Дата публікації: 04.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (10.12.2025)
Дата надходження: 27.11.2025
Предмет позову: в порядку ст. 383 КАСУ