про залишення позовної заяви без руху
Справа № 500/3133/25
02 липня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Грицюк Р.П., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною третьою статті 122 КАС України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів
Відповідно до частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Разом з тим, Кодекс законів про працю України (далі КЗпП України) встановлює інші строки звернення до суду щодо вирішення трудових спорів.
Спір щодо виплати грошового забезпечення охоплюється визначенням законодавство про оплату праці, яке міститься в частині другій статті 233 КЗпП України.
Частина друга статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 18.07.2022 включно) передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду без обмеження будь-яким строком.
Однак, Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" були внесені зміни до цієї статті КЗпП України і з 19.07.2022 строки звернення до суду стали обмеженими. Зокрема, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Питання порядку обчислення строків звернення до суду у справах про стягнення грошового забезпечення за періоди до і після 19.07.2022 було предметом розгляду Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №460/21394/23, а відповідні висновки викладені у постанові від 21.03.2025.
Правові висновки Верховного Суду у цій справі зводяться до того, що перерахунок грошового забезпечення після звільнення зі служби за період з 19.07.2022 регулюється нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання позивачем письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що до даних спірних правовідносин, підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду, встановлений статтею 233 КЗпП України.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись. Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2020 року №340/1019/19).
Повертаючись до обставин цієї справи суд зазначає таке.
Позивач звільнений з військової служби згідно з витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 13.03.2024 №73 із виключенням зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та знято з усіх видів забезпечення з 13.03.2024.
Ухвалою суду від 25 червня 2025 року витребувано від ІНФОРМАЦІЯ_1 належним чином засвідчені письмові документи на підтвердження доведення сум належних позивачу виплат та утримань у зв'язку із звільненням з військової служби, а також доказів надсилання, ознайомлення позивача з розрахунком нарахованих та виплачених/невиплачених всіх видів грошового забезпечення у зв'язку із звільненням на день виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу.
На виконання ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року у справі №500/3133/25, надано належним чином завірену копію грошового атестату від 14.03.2025 та копію заяви ОСОБА_1 про призначення/перерахунок пенсії від 19.03.2025, оскільки для подачі зазначеної заяви заявником долучаються документи, одним з яких є грошовий атестат, довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію. Відтак, долучені відповідачем письмові докази свідчать про ознайомлення позивача з грошовим атестатом від 14.03.2024.
Натомість, з позовом позивач звернувся до суду 26.05.2025, тобто після спливу трьохмісячного строку звернення, передбаченого статтею 233 КЗпП України.
При цьому суд зазначає, що факт звернення позивача (його представника) до відповідача лише у лютому 2025 не змінює моменту, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, на захист яких подано цей позов, а лише вказує, коли позивач почав вчиняти дії для звернення до суду.
Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Проте всупереч наведеним нормам позивачем до позову не додано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску цього строку та не подано відповідних доказів.
Згідно з частинами 13, 14, 15 статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути вказані недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду, в якій вказати причини поважності пропуску цього строку, навести обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, та надати відповідні докази на їх підтвердження.
Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання необхідних документів на адресу суду:46021 м.Тернопіль, вул. Грушевського, 6.
Роз'яснити позивачу, що уразі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк, відповідно до частини 15 статті 171 КАС позовна заява буде залишена без розгляду.
Копію ухвали направити позивачу. Роз'яснити учасникам справи, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Оскарження ухвали окремо від рішення суду не допускається. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Грицюк Р.П.