про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог
02 липня 2025 року Справа № 480/5214/25
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Осіпова О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправним, скасування акту та припису,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон" з адміністративним позовом до Північно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці ,в якому просить:
1. Визнати протиправним та скасувати акт від 19.06.2025 року №ПНС/СМ/13985/АА024649, складений інспектором відділу з питань праці південного регіону управління інспекційної діяльності у Сумській області Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Димитровою Тетяною Олександрівною за результатами проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці.
2.Визнати протиправним та скасувати припис про усунення виявлених орушень законодавства про працю № ПНС/СМ/13985/АА024649/П від 19.06.2025 року , винесений відповідачем - Північно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Із адміністративного позову вбачається, що серед заявлених вимог позивачем оскаржується акт позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері праці від 19 червня 2025 року №ПНС/СМ/13985/АА024649.
Відповідно до ч.6 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 5 квітня 2007 року №877-V за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
У разі створення суб'єктом господарювання перешкод органу державного нагляду (контролю) чи його посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) в акті обов'язково зазначається опис дій чи бездіяльності, що призвели до створення таких перешкод, з посиланням на відповідні норми закону.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з ч.7 цієї ж статті на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Зазначене свідчить про те, що доводи, судження, інформація акта перевірки, складеного особами, що її проводили, вивчається та оцінюється відповідною посадовою особою контролюючого органу, і в разі наявності порушень законодавства про працю саме вона приймає рішення (припис, розпорядження, інший розпорядчий документ) за наслідками розгляду акту, яке і визначає необхідні заходи, які треба вчинити для усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірки.
Сам по собі акт позапланової перевірки та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків у вигляді виникнення обов'язків, зміни чи припинення будь-яких прав підконтрольного суб'єкта, крім виникнення права на подання пояснень, зауважень або заперечень щодо проведеного заходу та складеного акта.
Таким чином, акт перевірки не є правовим документом, який безпосередньо встановлює відповідальність суб'єкта господарювання чи вимагає вчинення від нього певних дій задля усунення виявлених під час проведення перевірки порушень.
Обов'язкові рішення суб'єкта владних повноважень мають відповідати вимогам частини другої статті 2 КАС України, які не можуть поширюватися на акт перевірки.
Акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.
За змістом частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно зі статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Суд зазначає, що предметом судового оскарження може бути виключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (а саме - рішення контролюючого органу, припис, розпорядження, постанова про накладення штрафних санкцій тощо), а не процес реалізації його повноважень.
Оформлення результатів перевірки актом із викладенням фактів порушення особою законодавства, встановлених під час здійснення такої перевірки, відноситься до повноважень органу, що проводить перевірку. Дії по складанню акта перевірки є частиною процесу реалізації перевіряючим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Крім того, обставини, викладені в акті перевірки, є лише відображенням фактичних дій посадових осіб контролюючого органу, вчинених в процесі перевірки.
А тому, акт перевірки сам по собі не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке спричиняє для позивача негативні наслідки, а тому правові наслідки можуть створювати рішення прийняті за результатами проведеної перевірки.
У свою чергу до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка викладена у постанові від 08.09.2021 року у справі № 816/228/17:
"Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення."
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 13 квітня 2021 року у справі № 640/19671/18, «акт перевірки - це документ, в якому зафіксовано факти та оціночні судження осіб, що її проводили, тому до акта можуть пред'являтися лише ті вимоги, що стосуються, доказів. Оцінка акта перевірки, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта. Колегія суддів зазначає, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки контролюючого органу щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, тобто такий акт та дії посадових осіб контролюючого органу зі складання цього акта не створюють правових наслідків, не породжують, не змінюють та не звужують права особи, не встановлюють для неї додаткових обов'язків та не покладають відповідальність, а тому не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду".
Крім того, Верховний Суд зазначив, що …При цьому, колегія суддів зазначає, що висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій посадових особі контролюючого органу і самі собою не породжують правових наслідків для позивача та відповідно такий акт, дії по його складанню та висновки у ньому не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача або настання негативних наслідків, не порушують його прав, свобод або інтересів, що, унеможливлює розгляд вимог про визнання протиправними та скасування таких у порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів зазначає, що спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в більш широкому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, так і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду».
Відтак, оскаржуваний акт не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, а тому не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Таким чином, заявлені позивачем позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування акта перевірки не підлягають розгляду у адміністративних судах.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що необхідно відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» до Північно-східноміжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування акту перевірки та припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту перевірки від від 19 червня 2025 року №ПНС/СМ/13985/АА024649.
Керуючись ст.ст. 170, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Конотопський авіаремонтний завод «Авіакон» до Північно-східноміжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправними та скасування акту перевірки та припису про усунення виявлених порушень законодавства про працю в частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування акту перевірки від 19 червня 2025 року №ПНС/СМ/13985/АА024649.
Копію ухвали надіслати (вручити) позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя О.О. Осіпова