02 липня 2025 року м. Рівне №460/7529/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доВійськової частини НОМЕР_1
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій, -
ОСОБА_1 звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2025 №4808 щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 , яким відмовлено у звільненні з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір'ю ОСОБА_2 , яка є інвалідом II групи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходить військову службу по мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 . 02.03.2025 позивач звернувся із рапортом та відповідним пакетом підтверджуючих документів про звільнення з військової служби за пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ. Однак, у задоволенні рапорту було відмовлено з підстав відсутності всіх підтверджуючих документів. Позивач вважає таке рішення відповідача протиправним, тому звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 29.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач подав відзив на позов, в якому заперечив проти позовних вимог. Зазначив, що 14.02.2025 позивач подав на ім'я командира ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон № 2232-XII) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною 12 статті 26 Закону №2232-XII: - у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи. Даний рапорт зареєстровано у журналі обліку вхідної документації військової частини НОМЕР_1 02.03.2025 за №4578. За результатами розгляду рапорту у його задоволенні було відмовлено. З доданих до рапорту документів вбачається, що матір позивача - ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує постійного догляду. У ОСОБА_2 окрім позивача, який є її сином, є ще доросла донька ОСОБА_3 . Однак, з наданих документів немає можливості встановити: відсутність у ОСОБА_2 (окрім позивача та ОСОБА_3 ) інших осіб І чи ІІ ступеня спорідненості, які можуть здійснювати за нею догляд; неможливість здійснення догляду ОСОБА_2 її донькою ОСОБА_3 . Відповідно до підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція 170), документами, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин для звільнення з військової служби, а саме: «необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я», є: документи, які підтверджують відповідні родинні зв'язки з цією особою (особами); один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки; один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики; висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді. Однак, акту обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, позивачем додано не було. За таких обставин вважають, що подаючи документи на звільнення з військової служби з підстав передбачених підпунктом «г» пункту 2 частини 4, абзацом 14 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), позивач належним чином вказані підстави не довів. У свою чергу, відмовляючи у задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової служби, посадові особи військової частини діяли виключно у рамках чинного законодавства. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходить військову службу по мобілізації в Військовій частина НОМЕР_1 на посаді майстра 5 ремонтного відділення бронетанкової техніки ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 .
14.02.2025 позивач подав на ім'я командира ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки ремонтно-відновлювального батальйону військової частини НОМЕР_1 рапорт про звільнення з військової служби у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною 12 статті 26 Закону №2232-XII: - у зв'язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за матір'ю, яка є особою з інвалідністю ІІ групи.
До рапорту про звільнення з військової служби на підставі сімейних обставин позивачем долучено наступні документи:
1. Копія паспорта ОСОБА_1 .
2. Копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_1 .
3. Нотаріально завірена копія паспорта ОСОБА_4 (батько)
НОМЕР_2 . Нотаріально завірена копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_4 .
5. Нотаріально завірена копія паспорта ОСОБА_3 (сестра)
6. Нотаріально завірена копія довідки про присвоєння ідентифікаційного коду ОСОБА_3 .
7. Нотаріально завірена копія паспорта ОСОБА_2 (матір).
8. Оригінал довідки картки платника податків ОСОБА_2 .
9. Нотаріально завірена копія свідоцтва про народження ОСОБА_1 .
10. Нотаріально завірена копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 (сестра).
11.Нотаріально завірена копія висновку №24 про наявність порушень функцій організму ОСОБА_2 .
12. Нотаріально завірена копія витягу із акту огляду МСЕК №016691 від 28.05.2001 року.
13. Нотаріально завірена копія медичної довідки №141 від 06.02.2025 щодо нездатності гр. ОСОБА_2 до самостійного обслуговування та потреби постійного стороннього догляду та нагляду та медикаментозного лікування.
14. Нотаріально завірена копія пенсійного посвідчення ОСОБА_2 про призначення пенсії по інвалідності II групи.
15. Оригінал довідки №116 від 30.01.2025 щодо працевлаштування ОСОБА_3 (сестри).
16. Нотаріально завірена копія диплому НОМЕР_3 ОСОБА_6 .
17. Нотаріально завірена копія пенсійного посвідчення ОСОБА_4 (батько).
18. Оригінал Інформації про склад зареєстрованих осіб у житловому приміщенні/будинку/квартирі від 30.10.2024 №391/01.02-15.
19. Нотаріально завірена копія заяви ОСОБА_2 зареєстрованої в реєстрі №4023 від 01.11.2024 року.
20. Оригінал Витягу з реєстру територіальної громади щодо місця реєстрації ОСОБА_3 (сестри).
21. Нотаріально завірена копія висновку №24 про наявність порушень функцій організму ОСОБА_4 від 12.02.2025 (батька).
22. Нотаріально завірена копія довідки №153 відносно ОСОБА_4 щодо нездатності до самообслуговування та потреби у постійному сторонньому догляді та нагляді.
Листом Військової частини НОМЕР_1 від 20.03.2025 №4808 повідомлено, що за результатами розгляду було прийнято рішення про відмову у звільненні з військової служби. Вказано, що рапорт поданий не по команді, без дотримання порядку підпорядкованості командиру військової частини НОМЕР_1 та без належного розгляду безпосередніми і прямими командирами, що є недотриманням вимог ст. 14 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, п. 233 Положення, п. 2 розділу ІІІ Порядку. Також відсутній акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Позивач, вважаючи відмову відповідача у звільненні зі служби протиправною, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Пунктом 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 військовому командуванню разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування доручено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Станом на час розгляду справи, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб визначає Закон України “Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року № 389-VIII (далі - Закон № 389-VIII).
Згідно із статтею 1 Закону № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію, згідно пункту 4 якого встановлено призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Щодо дотримання позивачем порядку подання рапорту.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» від 25.03.1992 року № 2232-XII (далі - Закон № 2232).
За змістом ст. 3 Закону № 2232, правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України "Про оборону України", "Про Збройні Сили України", "Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію", інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення), військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення.
У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Отже, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорт та документи, які підтверджують підстави звільнення.
Відповідно до ст. 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут ВС ЗСУ) із службових та особистих питань військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника, а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Відповідно до ст. 29 Статуту ВС ЗСУ за своїм службовим становищем і військовим званням військовослужбовці можуть бути начальниками або підлеглими стосовно інших військовослужбовців.
Відповідно до ст. 31 Статуту ВС ЗСУ начальники, яким військовослужбовці підпорядковані за службою, у тому числі і тимчасово, є прямими начальниками для цих військовослужбовців. Найближчий до підлеглого прямий начальник є безпосереднім начальником.
Подання рапорту “по команді» означає направлення рапорту в порядку підпорядкування безпосередньому начальнику (командиру), який після розгляду та надання відповіді передає далі своєму безпосередньому начальнику (командиру) для розгляду. І так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом вирішувати питання по суті. Лише у разі неприйняття, не розгляду чи незадоволення рапорту, він подається старшому командиру із поясненням причин такої подачі. І так до посадової особи, яка наділена правом звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів.
Відповідно до п. 2 розділу ІІІ Порядку організації роботи з рапортами військовослужбовців у системі Міністерства оборони України затвердженого наказом Міністерства оборони України від 06 серпня 2024 року № 531 (далі - Порядок), командири (начальники) надають відповідь на паперовий рапорт військовослужбовця шляхом накладення резолюції.
Резолюція повинна містити відомості, визначені у додатку 1 до Порядку.
Суд зауважує, що бездоганне й неухильне дотримання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України, є військовою дисципліною, яка, в свою чергу, є основою організованості та порядку в армії.
Як стверджує відповідач і не заперечує позивач, рапорт про звільнення з військової служби у зв'язку із сімейними обставинами останній адресував не по команді по підпорядкованості командиру військової частини НОМЕР_1 та без належного розгляду безпосереднім і прямими командирами.
Таким чином судом встановлено, що позивач, подаючи рапорт на звільнення, не дотримався приписів ст. 14 Статуту ВС ЗСУ, пункту 233 Положення, пункту 2 розділу ІІІ Порядку.
Щодо підстав для звільнення з військової служби позивача.
Відповідно до частин першої-третьої статті 2 Закону №2232-XII, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.
Частиною шостою статті 2 Закону №2232-XII визначені види військової служби: базова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Згідно з абзацами першим-другим частини першої статті 39 Закону №2232-XII, призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (частина п'ята статті 1).
Підстави звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону №2232-XII.
Так, підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232 визначено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час воєнного стану через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).
Вимогами абз.13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону № 2232 встановлено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153, визначено Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України 10.04.2009 №170, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9 травня 2009 р. за № 438/16454 (далі - Інструкція).
Так, відповідно до підпункту 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції, документами, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин для звільнення з військової служби, а саме: «необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я», є:
документи, які підтверджують відповідні родинні зв'язки з цією особою (особами);
один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім'ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;
один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики;
висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді;
Розглядаючи рапорт позивача, відповідач мав враховувати вимоги Інструкції, якою передбачено, що для звільнення з військової служби з підстави, вказаної позивачем, одним із документів, які додаються до рапорту є акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затверджений керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, який серед наданих позивачем документів відсутній.
Суд зазначає, що у цій справі не є спірними ті обставини, що матір позивача ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує постійного догляду.
При цьому, суд зауважує, що позивачем мають бути дотримані вимоги чинного законодавства як стосовно подання рапорту по команді, так і щодо подання всіх підтверджуючих документів до рапорту на звільнення. Тобто, позивачу необхідно було по перше, подати рапорт на звільнення по команді, по друге, до свого рапорту про звільнення, крім інших документів, долучити акт обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Водночас, акту обстеження сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформація про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки позивачем до його рапорту не було долучено, що і слугувало підставою для відмови у звільненні позивача з військової служби.
Таким чином суд погоджується із доводами відповідача про те, що подані разом з рапортом документи, належним чином не підтверджують всіх обставин, що є підставою для звільнення з військової служби на підставі положень підпунктом «г» пункту 2 частини 4, абзацом 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» отже відсутні підстави для звільнення позивача з військової служби.
За наведених обставин, розглянувши рапорт позивача про звільнення та проаналізувавши додані до нього документи, відповідач правомірно, в порядку та в межах визначених чинним законодавством, відмовив позивачу у задоволенні його рапорту, через порушення порядку подання рапорту по команді та відсутність підстав для звільнення з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 та абзацу 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону № 2232.
Згідно з частиною 1 та 2 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки у позовних вимогам відмовлено, то правові підстави для відшкодування позивачу судових витрат у порядку ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 02 липня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_4 )
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_5 )
Суддя С.М. Дуляницька