Справа № 420/747/25
01 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Хлімоненкової М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці, про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправною та скасування картки відмови,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» до Одеської митниці, про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000004/2 від 06.01.2025, визнання протиправною та скасування картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000013 від 06.01.2025.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує, що з метою митного оформлення товару, який надійшов за договором поставки №AUG-00D/270824 від 27.08.2024 (далі-Договір), позивачем було подано до Одеської митниці митну декларацію ІМ 40 АА 24UA500580000064U2, в якій було визначено для митного оформлення товари №1, №2 загальною вартістю 19840,78 дол. США, визначеною відповідно до специфікації та інвойсу. При визначенні митної вартості товару, декларантом було обрано перший метод - за ціною договору. Позивач під час митного оформлення товарів надав документи, що містять необхідні відомості для визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору. Проте, за відсутності розбіжностей у поданих декларантом документах, які б могли вплинути на митну вартість товару, відповідачем протиправно здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом резервним.
Ухвалою суду від 13.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач надав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позову та стверджує, що при прийнятті картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів та рішення про коригування митної вартості діяв у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України.
За доводами відповідача, під час здійснення митного контролю і митного оформлення за митною декларацією (МД) № 24UA500580000064U2, автоматизованою системою управління ризиками були встановлені наступні форми обов'язкового контролю: 000 Інформаційне повідомлення, 119-6 Перевірка наявності діючих санкцій щодо осіб, зазначених у митній декларацій та/або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення.
На виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів. Зазначені обставини, як зауважує відповідач, виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов ч.1 ст.54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи.
В той же час, за результатом розгляду додатково наданих документів було встановлено, що додатково надані документи не дають можливості ідентифікувати їх як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару. Зазначені обставини стали підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю. Для визначення митної вартості товарів був застосований резервний метод.
У зв'язку із вказаним, митниця вважає правомірним прийняте спірне Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500580/2025/000004/2 від 06.01.2025, у якому вказані обґрунтовані підстави для невизнання заявленої декларантом митної вартості та наявність підстав для її коригування, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №25UA500580000064U2 від 06.01.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів.
За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом у відношенні товарів застосовано резервний метод (метод 2 ґ).
У рішенні про коригування митної вартості № UA500580/2025/000004/2 від 06.01.2025 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.
Враховуючи вищевикладене, та положення частини 6 статті 54, статті 256 МКУ, Одеською митницею була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000013 від 06.01.2025 та роз'яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Також відповідачем до суду було надано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Ухвалою суду від 01.07.2025 в його задоволенні відмовлено.
Дослідивши наявні у справі докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.
27.08.2024, з урахуванням додаткових угод, між Компанією Alltag und Geratetechnik АG (Швейцарія) (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» (покупець) було укладено договір поставки №AUG-00D/270824 (далі-Договір поставки), відповідно до п.1 якого, продавець зобов'язується передати у зумовлені строки покупцеві товар та документи, що відносяться до нього, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити продавцю за нього обумовлену грошову суму. Товар, що поставляється за цим договором це інструменти, авто-мото та запчастини. Сторони можуть домовитися про постачання інших категорій товарів.
Відповідно до п.1.4, 3.1 та 3.2 Договору поставки, детальний опис товару, що поставляється, його кількість, строки, ціна та умови поставки визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Сторони погоджують та визначають обсяги та асортимент товару у специфікаціях, які з моменту підписання сторонами є невід'ємною частиною цього договору. Продавець зобов'язаний поставити покупцю товар належної якості в обумовленій специфікацією кількості.
Згідно з п. 2.1, 2.2, 2.4 Договору поставки, сторони погоджують та визначають умови та строки поставки товару у специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору. Якщо інше не передбачено специфікацією, на кожну відвантажену партію товару продавець повинен надати: повний комплект товарно-транспортних документів (коносаментів, СМR тощо відповідно до умов поставки), оригінал інвойсу на відповідну партію товару, пакувальний лист. Якщо інше не зазначено в специфікації, право власності на товар переходить від продавця до покупця в момент переходу ризиків втрати або пошкодження товару відповідно до погоджених умов поставки.
Пунктами 4.1 та 4.2. Договору поставки визначено, що загальна сума договору складається із суми вартості товару зазначеного у всіх погоджених сторонами специфікаціях та орієнтовно складає 2 000 000 США. Оплата за цим договором здійснюється за кожну поставку товару в порядку, визначеному специфікацією.
На виконання Договору поставки сторонами було складено та підписано специфікацію №42090 від 12.12.2024, якою погоджено поставку товару (люстра LED металева, бра LED металеве, декоративний елемент для світильника) на загальну суму 19840,78 дол.США.
Згідно з п.2-3 указаної специфікації №42090 від 12.12.2024, ціни розраховані на умовах DPU KYIV (відповідно до Інкотермс 2020). Ціна товару обумовлена в цій специфікації є остаточна та зміні після підписання специфікації не підлягає.
Умови поставки DPU KYIV (відповідно до Інкотермс 2020). Товар вважається поставленим в момент завершення митного оформлення. Продавець несе всі ризики втрати або пошкодження товару до моменту коли товар буде вивантажений із прибувшого транспортного засобу в погодженому місці призначення та переданий у розпорядження покупця. Продавцем товару є компанія Alltag und Geratetechnik АG.
Оплата товару здійснюється покупцем не пізніше 45 (сорока пяти) днів після отримання товару. Валюта ціни та валюта платежу долар США або євро.
Також продавцем було складено та надано покупцю Інвойс №19/12/2024 від 12.12.2024 відповідно до якого вид, кількість товару та його вартість відповідає таким же відомостям про товар, що зазначені в специфікації №42090 від 12.12.2024.
Для здійснення митного оформлення товару ТОВ “ДАНН.» 06.01.2025 до Одеської митниці подана митна декларація (МД) №25UA500580000064U2, відповідно до якої за умовами поставки DPU (Київ) на митну територію України надійшов товар ТОВ «ДАНН.», а саме:
- товар №1: люстри та бра, призначені для використання виключно із світлодіодними (LED) джерелами світла, з металу. Люстра LED, металева - 3085 шт. Бра LED, металеве - 4910 шт. Торговельна марка: СВЕТ. Країна виробництва: CN. Виробник: ASR HONOR GROUP LIMITED.;
- товар №2: Частини світильника. Декоративний елемент для світильника, металевий - 1шт. Торговельна марка: СВЕТ. Країна виробництва: CN. Виробник:ASR HONOR GROUP LIMITED.
Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією позивачем були подані такі документи: пакувальний лист (Packing List); рахунок - фактура (інвойс) (Commercial Invoice); коносамент (Bill of Lading); автотранспортна накладна; декларація про походження товару (Declaration of origin); зовнішньоекономічний договір (контракт) № AUG - 00D/270824 від 27.08.2024; доповнення до злонічшньоекономічного договору (контракту) №1 від 25.09.2024, №2 від 12.12.2024, №3 від 17.012.2024 та №42090 від 12.12.2024.
При перевірці, митницею було встановлено, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що виключало можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, на підставі ч.3 статті 53 МКУ, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прайс-листи продавця; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями
На вимогу Одеської митниці про надання додаткових документів, 06.01.2025 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 11.12.2024 б/н, комерційну пропозицію б/н та експертне дослідження від 03.01.2025 № 02/25.
За результатом розгляду додатково наданих документів, 06.01.2025 Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000004/2, відповідно п. 33 якого, підставою для його прийняття є встановлення у, поданих до митного оформлення, документах розбіжностей, а саме:
- Згідно п.2.1, п.3.1 та 3.3 зовнішньоекономічного контракту опис, асортимент та якість товарів,- визначаються сторонами у відповідних специфікаціях. Водночас, в комерційному інвойсі і специфікації до контракту відсутня інформація щодо виробника, якісних характеристик та артикулів ,- що може вплинути на вартість товару та не дає можливості ідентифікувати ці документи з заявленою поставкою,
- у пакувальному листі відсутнє посилання на товаротранспортні документи, інвойс чи специфікацію, що викликає сумніви щодо його відповідності поданим комерційним документам і заявленій партії товару.
Також у рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначив, що 06.01.2025 декларант додатково надіслав: прайс продавця від 11.12.2024 б/н, в якому відсутня інформація щодо якості, торговельної марки та виробника товару, і умови поставки EXW в якому - не відповідають умовам поставки CPT в наданій копії митної декларації країни відправлення від 15.10.2024 № 613320241015565134; комерційну пропозицію б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 03.01.2025 № 02/25, у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товар інших виробників без зазначення торговельної марки. Згадані вище обставини не дають можливості ідентифікувати додатково надані декларантом документи як такі, що відповідають заявленій до митного оформлення партії товару.
Відповідно до оскаржуваного рішення, заявлену декларантом митну вартість товару митним органом не може бути визнано за ціною угоди внаслідок виявлених розбіжностей та не підтвердження заявленої декларантом митної вартості шляхом надання додаткових документів. Митний орган запропонував визначити митну вартість оцінюваних товарів шляхом застосування резервного методу та ним здійснено коригування до рівня митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з заявленої декларантом:
Тов.1 - з 2.18дол.США/кг до 4.63дол. США/кг(МД 24UA500080001515U5від 05.02.2024 партія товару 492кг - 4.63дол.США/кг) - з урахуванням: умов поставки, опису товару та розміру партії.
Також, 06.01.2025 відповідачем було винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000013, якою повідомлено про відмову в митному оформленні (випуску) товарів у зв'язку із тим, що винесено рішення про коригування митної вартості від 06.01.2025 № UA500580/2025/000004/2.
Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) №25UA500580000064U2 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МКУ.
Сплату різниці митних платежів за митною вартістю, визначеною декларантом, та митною вартістю, визначеною митним органом, при митному оформленні товарів забезпечено фінансовою гарантією у розмірі 243944,37 грн. шляхом внесення коштів на відповідний рахунок митного органу.
Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови, вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його права і законні інтереси, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та оскаржуваним рішенню й картці відмови, суд виходить з наступного.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи відповідають вони встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України вимогам.
Згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до приписів ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Як визначено в ч. 1, 2 ст.52 МУ України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані зокрема подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Відповідно до вимог ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина друга статті 53 МК України визначає перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; - зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; - рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); - якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; - за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; - копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; - якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (за переліком наведеним у цій нормі).
При цьому, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1 ст. 54 МК України).
У відповідності до ч.6 ст.54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у частині другій статті 53 цього Кодексу) та неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
При цьому, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні (ч.2 ст. 58 МК України).
Відповідно до приписів ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно п.п.1-4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Відповідно до встановлених судом обставин справи, що підтверджуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, відповідно до поданої митної декларації, розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Для митного оформлення товару та на вимогу митного органу декларантом було надано ряд документів, які містили числові показники ціни товару, подання яких не заперечує й відповідач Одеська митниця, проте вважає, що вони не підтверджують митну вартість імпортованого товару.
Втім, на думку суду такі доводи відповідача є хибними, та спростовуються матеріалами справи, виходячи з такого.
Як вбачається із матеріалів справи та було встановлено судом, для митного оформлення товару, що надійшов від Компанії Alltag und Geratetechnik GmbH на виконання договору поставки №AUG-00D/270824 позивачем надано Одеській митниці митну декларацію (МД) №25UA500580000064U2 від 06.01.2025 та ряд документів, що підтверджують вид, кількість та ціну поставленого товару. Зокрема, такими документами є: пакувальний лист від 12.12.2024 № 91/12/2024; інвойс від 12.12.2024 № 91/12/2024; коносамент від 27.10.2024 №MEDUW0927923; автотранспортна накладна від 02.01.2025 № 42090; зовнішньоекономічний контракт від 27.08.2024 № AUG - 00D/270824; специфікація до зовнішньоекономічного контракту від 12.12.2024 №42090.
Вказані документи є основними документами, які підтверджують митну вартість товарів відповідно до ч.2 ст.53 МК України, містять чіткі числові значення складових вартості поставленого товару, узгоджуються між собою та не містять розбіжностей.
Зазначена у специфікації сума поставки товарів 19840,78 дол.США відповідає вартості товару згідно інвойсу та відображена декларантом у митній декларації. Окрім того, види і кількість товару зазначені у митній декларації відповідають виду та кількості товару, що зазначений у специфікації та інвойсі, що дозволяє ідентифікувати товар з метою його митного оформлення.
Суд зауважує, що відповідно до ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Судом встановлено, що шляхом укладення додатків до Договору поставки специфікацій сторони погодили вид товару, що є предметом поставки, та його ціну, що в наступному і було відображено у митній декларації.
Виходячи із вищенаведених положень МК України, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості. Проте ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Такі сумніви можуть бути зумовлені зокрема наявністю розбіжностей між окремими документами, наявністю ознак підробки певних документів, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, відсутністю достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тощо.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 23.10.2020 у справі №820/3231/16, обов'язок доведення митної ціни товару належить позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
З урахуванням вищевикладеного, очевидним є висновок, що у митного органу повинні бути наявними обґрунтовані причини для витребування додаткових документів, ненадання яких унеможливлювало б визначення саме митної вартості товару, що ввозиться, за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МК України.
На думку суду, подані разом із митною декларацією документи були достатніми для ідентифікації товару та давали можливість визначити його митну вартість за основним методом (ціною договору) з метою сплати митних платежів.
Суд не погоджується із твердженням відповідача, що відсутність в інвойсі та специфікації інформації щодо торгівельних марок, виробників, якісних характеристик та артикулів не дозволяє ідентифікувати ці документи із заявленою поставкою. Як уже зазначав суд, основні документи, які були надані декларантом (договір поставки, специфікація, інвойс) містять чіткі, узгоджені між собою відомості про кількість, вид та вартість товару, не містили розбіжностей та не суперечили один одному. Також дані документи містили відомості про постачальника та отримувача товару, реквізити договору по якому здійснюється поставка, що в сукупності давало можливість митному органу встановити відповідність між товаром, про поставку якого домовилися сторони, та товаром що був наданий позивачем для митного оформлення.
Відомості про виробників, торговельні марки, артикули тощо не є відомостями про числові значення складових митної вартості товарів. Відтак, їх відсутність сама по собі (за відсутності розбіжностей у документах та підтвердження ними числових значень усіх складових митної вартості товарів) не була достатньою підставою для зобов'язання декларанта надати додаткові документи, відповідно до ч.3 ст.53 МК України.
Окрім того, суд також зауважує, що на вимогу Одеської митниці позивач листом від 06.01.2025 надав додаткові документи для митного оформлення товарів, зокрема прайс б/н від 11.12.2024, експертне дослідження №02/25 від 03.01.2025, експортну декларацію №613320241015565134 від 15.10.2024 та комерційну пропозицію продавця, які додатково у сукупності також підтверджують митну вартість товару.
Проте, у додатково наданих документах Одеська митниця, як вбачається з доводів відповідача та наданих відповідачем документів, виявила ряд недоліків, які, як вбачається із змісту оскаржуваного рішення, стали безпосередньою підставою для його прийняття.
Так, відповідачем у рішенні про коригування митної вартості було зазначено, що прайс продавця б/н від 11.12.2024 не містить інформації щодо торговельної марки та виробника товару, а також умовами поставки - EXW не відповідають умовам поставки CPT в наданій копії митної декларацій країни відправлення від 15.10.2024 №613320241015565134; комерційна пропозиція б/н без дати і на умовах поставки EXW Китай; експертне дослідження від 03.01.2025 №02/25 у висновку якого зазначені посилання на скріни з інтернет сайтів з ринковими цінами на товари іншої якості без зазначення торговельних марок іншого виробника.
Оцінюючи такі висновки митного органу, суд, враховуючи доводи позивача наголошує, що законодавством не визначено вимог до прайс листів та комерційних пропозицій, які викладаються виробниками чи постачальниками у довільній формі та, по своїй суті, є довідниками цін на товари та послуги, які адресовані невизначеному колу покупців. У зв'язку із цим, умови поставки у них визначені безвідносно до позивача, на відміну від специфікацій та інвойсів, які містять погоджені між продавцем та покупцем умови поставки згідно Інкотермс. Також, зазначення товарної марки (або її відсутність) жодним чином не впливає на числові значення митної вартості та не призводить до зміни ставки ввізного мита.
Суд вважає необґрунтованими твердженням відповідача щодо розбіжностей в умовах поставки, зазначених у прайсах та митних декларацій країни відправлення, адже це у спірному випадку не є достатнім аргументом для відмови у визначені митної вартості за основним методом, оскільки іншими документами, передбаченими ч.2 ст.53 МК України, така митна вартість підтверджується.
Суд звертає увагу, що відповідно до експертного дослідження №02/25, яке 03.01.2025 року було проведено експертом Большаковим Сергієм Івановичем, предметом дослідження було визначення вартості товару - LED світильники та люстри, умови поставки DPU KYIV, виробник ASR HONOR GROUP LIMITED, країна походження - Китай, ввезеного на митну територію України на підставі контракту № AUG -OOD/270824 від 27.08.2024 року, інвойсу № 91/12/2024 від 12.12.2024 року, пакувального листа № 91/12/2024 від 12.12.2024 року, CMR № 42090 від 02.01.2025 року, згідно наданих документів.
Дослідження було проведено із використанням ряду методів, в тому числі і порівняльного, який полягає у порівнянні товарних та цінових характеристик товару.
За результатами експертного дослідження експерт дійшов висновку, що вартість товару - LED світильники та люстри, умови поставки DPU KYIV, виробник ASR HONOR GROUP LIMITED, країна походження - Китай, ввезеного на митну територію України на підставі контракту № AUG - OOD/270824 від 27.08.2024 року, інвойсу № 91/12/2024 від 12.12.2024 року, пакувального листа № 91/12/2024 від 12.12.2024 року, CMR № 42090 від 02.01.2025 року, згідно наданих документів, може складати: люстра LED, металева (код УКТЗЕД 9405119090), торгова марка СВЕТ- 4,09 дол.США/шт.; бра LED, металеве (код УКТЗЕД 9405119090), торгова марка СВЕТ - 1,47 дол.США/шт.; декоративний елемент для світильника, металевий (код УКТЗЕД 9405990090), торгова марка СВЕТ - 5,43 дол.США/шт.
Суд зауважує, що вищезазначені документи, що були надані декларантом на вимогу митного органу (прайс-лист, комерційна пропозиція, експертне дослідження тощо) не є основними документами, які визначають митну вартість товару. Вони надаються декларантом додатково з метою уточнення та доповнення певних відомостей, що необхідні для здійснення митного оформлення, і можуть бути оцінені митним органом на предмет перевірки (контролю) заявлених декларантом числових значень митної вартості лише у випадку, якщо подані документи, що зазначені у ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності. Тому недоліки у таких документах не мають визначального значення за умови, що основні документи (договір, специфікації, інвойси) давали можливість ідентифікувати товар та містили достатньо відомостей для визначення його митної вартості за основним методом.
Окрім того, у ч.3 ст.53 МКУ передбачено виключно три підстави витребування додаткових документів у декларанта: наявність розбіжностей у документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості; наявність ознак підробки документів; відсутність у документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У спірному ж випадку, митний орган не обґрунтував підстав для витребування додаткових документів, оскільки в наданих при митному оформленні документах не було розбіжностей, а ті, на які вказав відповідач, поза розумним сумнівом, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.
Також суд зауважує, що відповідач ні у оскаржуваному рішенні ні у відзиві не посилається на невідповідність характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, що свідчить про те, що для митного оформлення фактично були надані товари, які за описом відповідали тим товарам, що зазначені у супровідних документах.
У розглядуваному випадку, позивачем доведено, що усі надані до митного органу разом із митною декларацією документи, поза розумним сумнівом, підтверджували вартість товару, який ввозиться, визначену за основним методом, є достатніми та містять усю необхідну повну інформацію про митну вартість та її складові.
Натомість, контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.
Також суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є не обґрунтованим в частині наявності підстав для застосування другорядного методу резервного для визначення митної вартості товару.
Відповідно до ч.1 чт.64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).
Згідно з п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі - Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
В той же час, у графі 33 оскаржуваного рішення міститься лише посилання на номер, дату митної декларації, яка була взята митницею з метою коригування митної вартості, заявленої декларантом, а також на загальну вагу партій товару та вартість за одиницю товару. Всупереч вимог Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та ст. 55 МК України, рішення не містить пояснень щодо зроблених коригувань на комерційні умови, умови поставки, вид товару, виробника. Загалом з оскаржуваного рішення не зрозуміло чому саме ці товари та митні декларації були обрані з метою коригування митної вартості товарів позивача, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
При цьому, суд зауважує, що згідно правової позиції Верховного Суду в аналогічних спірних правовідносинах, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу ( постанови від 19 червня 2018 в справі №826/6346/16 (№К/9901/36092/18), від 31 січня 2018 в справі №813/7272/13-а (К/9901/3036/18), від 02 березня 2018 по справі №804/2997/17 (К/9901/4472/17).
Наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом. Адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
Суд наголошує, що критерій прийняття обґрунтованого рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами.
На думку суду рішення Одеської митниці про коригування митної вартості №UA500580/2025/000004/2 від 06.01.2025 та картка відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000013 від 06.01.2025 не відповідають критеріям обґрунтованості.
Підсумовуючи усе викладене вище у сукупності, суд приходить висновку, що позивачем, при здійсненні імпортування товару на митну територію України, його вартість була визначена вірно за основним методом на підставі документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України. А відтак, така митна вартість є об'єктивно визначеною та документально підтвердженою, що свідчить про протиправність застосування митним органом другорядного методу резервного. В свою чергу, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, за наслідком розгляду справи суд приходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності оскаржуваного рішення, ним не спростовано дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей, не доведено наявності підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, не надано доказів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не дотримано передбаченого ст.57 МК України порядку визначення митної вартості товару.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Усе викладене вище у сукупності свідчить на користь обґрунтованості заявлених ТОВ «ДАНН.» позовних вимог про визнати протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості №UA500580/2025/000004/2 від 06.01.2025 та картки відмови у митному оформленні (випуску) товарів №UA500580/2025/000013 від 06.01.2025, а відтак і про наявність підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
З огляду на викладене, оскільки судом прийнято рішення про задоволення вимог позивача, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого за подання цього позову судового збору у сумі 5349,73 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500580/2025/000004/2 від 06.01.2025.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500580/2025/000013 від 06.01.2025.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАНН.» 5349,73 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАНН.», код ЄДРПОУ 40929000, адреса: вул.Солом'янська, 11, м.Київ, 03110.
Відповідач: Одеська митниця, код ЄДРПОУ 44005631, адреса: вул.Лип Івана та Юрія, 21-А, м.Одеса, 65078.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА