Справа № 420/3193/25
02 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Потоцької Н.В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про захист та в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України, Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області, Приморського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 про захист та в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України, Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області, Приморського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо збирання, обробки та внесення до Єдиного державного демографічного реєстру персональних даних та присвоєння унікального номеру запису у реєстрі № 20070423-01306 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати протиправними дії Приморського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь №5115-1862/5115.1-24 від 31.10.2024) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки замість втраченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки замість втраченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати протиправними дії Державної міграційної служби України (відповідь №К-11273-24/6.1/7302-24 від 01.11.2024) щодо відмови знищити (видалити, анулювати) присвоєний унікальний номер запису у реєстрі №20070423-01306 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Державну міграційну службу України знищити (видалити, анулювати) присвоєний унікальний номер запису у реєстрі №20070423-01306 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем було безпідставно відмовлено у видачі паспорта громадянина України її дитині, про що свідчать відповіді №5115-1862/5115.1-24 від 31.10.2024, №К-813/6/5101-24/5100.4.7/12359-24 від 07.11.2024, №К-11273-24/6.1/7302-24 від 01.11.2024, незважаючи на те, що дитина має законне право на отримання паспорта громадянина України у вигляді паспортної книжечки. Позивач наголосила, що є безпідставним посилання органу ДМС України щодо того, що для отримання паспорта зразка 1994 року необхідне надання рішення суду, оскільки Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ передбачає оформлення та видачу паспорта без будь-яких судових тяганин (відповідний перелік документів, який визначений цим Положенням, мною та дитиною надано), а наказ МВС України №456 від 06.06.2019, який прийнятий на виконання постанови КМУ України №398 від 03.04.2019, передбачає процедуру оформлення та видачі паспорта зразка 1994 року при наявності рішення суду, якого в неї на час звернення не може та не могло бути. Позивач наголосила на невірності суджень відповідачів у тому, що змушування дитину отримати паспорт громадянин України знову ж таки у вигляді ID-картки порушує її право на приватне та сімейне життя, оскільки вона не надавала згоду на збір та обробку своїх персональних даних у системі Єдиного державного демографічного реєстру. Для цього вона разом зі позивачем зверталася з заявою про видачу паспорта у вигляді книжечки до територіального підрозділу ДМС України, в якій обґрунтовано позицію про відмову надати згоду на збір та обробку персональних даних, до неї також додали заяву про видачу паспорта за формою та ін. документи фактично як заява-анкета, але яка немає характеристик для оформлення паспорта громадянина України у вигляді пластикової картки типу ID -1, проти чого власне і заперечували та інші додаткові документи, які підтверджують позицію та право на паспорт зразка 1994 року, тобто подано ті документи, які передбачені законом для оформлення паспорта громадянина України зразка 1994 року. Дитина також заявила про те, що не дає згоду на збір та обробку персональних даних в системі Єдиного державного демографічного реєстру. Також позивач наголосила на тому, що з боку співробітників міграційної служби не роз'яснювалось та не повідомлялось про наслідки надання згоди на збір та обробку персональних даних.
Процесуальні дії
Ухвалою суду від 04.02.2025 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.
24.02.2025 року до суду за вхід. №16680/25 27.12.2024 від Державної міграційної служби України та за вхід. №16679/25 27.12.2024 від Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області надійшли відзиви на позовну заяву у яких відповідачі вказали, що не погоджуються із позовними вимогами позивачів та просять суд відмовити у задоволенні позову.
Як вказав представник, оформлення та видача паспорта громадянина України для виїзду за кордон здійснюється на підставі відповідної заяви-анкети законного представника, який діє в інтересах неповнолітньої дитини. В даному випадку паспорт громадянина України для виїзду за кордон був оформлений та виданий на підставі заяви-анкети ОСОБА_3 , який є законним представником неповнолітньої ОСОБА_2 . При цьому, жодних заперечень, пропозицій та зауважень під час заповнення заяви- анкети від законного представника не надходило, особи не зазначали про наявність релігійних переконань і приналежність до окремої групи, що зумовлювало би необхідність у відмові від обробки персональних даних та видачі паспорта із безконтактним носієм інформації, а всі дії щодо неї здійснювалися на добровільній основі і 14.04.2017 року ОСОБА_2 було документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм серії НОМЕР_1 дата видачі 14.04.2017 року, орган видачі 5102. Також представник зазначив, що під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 дані стосовно ОСОБА_2 були внесені до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і було присвоєно унікальний номер запису в ЄДДР (УНЗР): 20070423-01306.
02.07.2021 ОСОБА_2 самостійно вдруге звернулась до Приморського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області з заявою про отримання паспорта громадянина України типу ID-1 з безконтактним електронним носієм.
07.07.2021 ОСОБА_2 було документовано паспортом громадянина України типу ІD-1 з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_2 дата видачі 07.07.2021, орган видачі 5115.
18.02.2022 ОСОБА_1 втретє звернулась до Відділу обслуговування громадян м. Одеси ДП «Документ» з заявою про отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм для ОСОБА_2 .
29.04.2022 ОСОБА_2 було документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм серії НОМЕР_3 , дата видачі 29.04.2022, орган видачі 5101.
Слід зазначити, що станом на дату третього звернення до Відділу обслуговування громадян м. Одеси ДП «Документ» з заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон 18.02.2022 ОСОБА_2 виповнилось 14 років. У зв'язку з викладеним, під час оформлення заяви-анкети у неповнолітньої ОСОБА_2 було отримано відцифровані відбитки пальців рук, що неможливо без отримання відповідної згоди особи.
Враховуючи викладене, під час подання відповідної заяви, ОСОБА_2 була надана згода на отримання відцифрованих відбитків пальців рук та внесено їх до безконтактного електронного носія.
Жодних заперечень, пропозицій та зауважень під час зазначеної процедури від законного представника ОСОБА_2 не надходило, особи не зазначали про наявність релігійних переконань і приналежність до окремої групи, що зумовлювало би необхідність у відмові від обробки персональних даних та видачі паспорта із безконтактним носієм інформації, а всі дії щодо неї здійснювалися на добровільній основі.
Представник відповідачів наголосив, що враховуючи вищевикладене та зважаючи на те, що інформація про ОСОБА_2 була отримана з її дозволу та дозволу законного представника і без порушень вимог Закону України «Про захист персональних даних» і Закону та є достовірною, відсутні підстави для визнання протиправними дій ГУ ДМС в Одеській області щодо збирання, обробки та внесення до ЄДДР персональних даних та присвоєння УНЗР № 20070423-01306.
10.03.2025 за вхід. №21716/25 надійшла відповідь на відзив, в яких позивач посилається на вимоги Закону України «Про захист персональних даних» та заперечує щодо надання згоди дитиною та законним представником, у зв'язку з тим, що їх не повідомили про всі обставини та вимоги порядку видачі паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
14.04.2017 ОСОБА_2 було документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм серії НОМЕР_1 дата видачі 14.04.2017, орган видачі 5102. Під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 дані стосовно ОСОБА_2 були внесені до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і було присвоєно унікальний номер запису в ЄДДР (УНЗР): 20070423-01306.
02.07.2021 ОСОБА_2 самостійно вдруге звернулась до Приморського відділу у м. Одесі ГУ ДМС в Одеській області з заявою про отримання паспорта громадянина України типу ID-1 з безконтактним електронним носієм.
07.07.2021 ОСОБА_2 було документовано паспортом громадянина України типу ІD-1 з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_2 дата видачі 07.07.2021, орган видачі 5115.
18.02.2022 ОСОБА_1 втретє звернулась до Відділу обслуговування громадян м. Одеси ДП «Документ» з заявою про отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм для ОСОБА_2 .
29.04.2022 ОСОБА_2 було документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм серії НОМЕР_3 , дата видачі 29.04.2022, орган видачі 5101.
Станом на дату третього звернення до Відділу обслуговування громадян м. Одеси ДП «Документ» з заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 виповнилось 14 років, у зв'язку з чим у неповнолітньої ОСОБА_2 було отримано відцифровані відбитки пальців рук та внесено їх до безконтактного електронного носія.
23.10.2024 року ОСОБА_2 та її законний представник ОСОБА_1 звернулася до Приморського відділу ГУ ДМС в Одеській області та ДМС із заявою про оформлення та видачу заявникам паспортів громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року, відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992р. № 2503-ХІІ.
Листами від 31.10.2024 № 5115-1862/5115.1-24, від 07.11.2024 № К-813/6/5101-24/5100.4.7/12359 та від 01.11.2024 № К-11273-24/6.1/7302-24 у межах строку визначеного ЗУ «Про звернення громадян» відмовлено у видачі паспорту громадянина України у формі паспортної книжечки зразка 1994 року.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 5 Закону України “Про громадянство України» документом, що підтверджує громадянство України, є паспорт громадянина України.
Відповідно до статті 5 Закону України “Про громадянство України» Постановою Верховної ради України від 26.06.1992 №2503-XII затверджено Положення про паспорт громадянина України (далі Положення), згідно з пунктами 2 та 3 якого, паспорт громадянина України видається кожному громадянинові України центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, після досягнення 16-річного віку.
Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни запровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Пунктом 13 Положення встановлено, що для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35х45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.
З 06.12.2012 року набрав чинності Закон України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VI (далі - Закон № 5492-VI), яким визначено правові та організаційні засади видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №5492-VI суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України “Про захист персональних даних».
У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Згідно з пунктом “а» частини 1 статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і оформлення такого передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру.
Згідно з частинами 1, 2, 4 та 5 статті 14 Закону № 5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Законом № 1474-VIII частину 2статті 21 Закону № 5492-VI викладено в такій редакції: “Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»
Кабінету Міністрів України пунктом 7 Розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1474-VIII доручено у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, затверджено зразок бланка, технічного опису та Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Згідно з пунктами 1-3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою № 302, (далі - Порядок № 302) паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
У разі втрати або викрадення паспорта особі замість втраченого або викраденого оформляється та видається новий паспорт (пункт 5 Порядку № 302).
Підпунктом 1 пункту 7 Порядку № 302 встановлено, що оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта особі, яка досягла 14-річного віку, здійснюються на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Пунктами 14 та 46 Порядку № 302 закріплено перелік інформації про особу, на ім'я якої оформляється паспорт, яка вноситься до заяви-анкети, а також документи, які подає заявник для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого.
Таким чином, реалізація волевиявлення громадянина на отримання паспорта, незалежно від форми такого, здійснювалась і здійснюється шляхом подання заяви-анкети до компетентного органу особисто особою, яка звертається за отриманням паспорта, із зазначенням інформації та долученням документів, які передбачені вимогами чинного законодавства. При цьому, дотримання особою певних правил, пов'язаних з процедурою оформлення та видачі паспорта, зокрема щодо дотримання форми заяви, є обов'язковим.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 07 листопада 2018 року (справа №820/3327/16), від 29 листопада 2019 року у справі №260/1414/18, від 10 грудня 2020 року у справі №240/575/20.
Так, 14.04.2017 ОСОБА_2 було документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм серії НОМЕР_1 дата видачі 14.04.2017, орган видачі 5102. Під час оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 дані стосовно ОСОБА_2 були внесені до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) і було присвоєно унікальний номер запису в ЄДДР (УНЗР): 20070423-01306.
07.07.2021 ОСОБА_2 було документовано паспортом громадянина України типу ІD-1 з безконтактним електронним носієм № НОМЕР_2 дата видачі 07.07.2021, орган видачі 5115.
29.04.2022 ОСОБА_2 було документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм серії НОМЕР_3 , дата видачі 29.04.2022, орган видачі 5101 та у зв'язку з досягненням 14-річного віку було отримано відцифровані відбитки пальців рук та внесено їх до безконтактного електронного носія.
Так, при всіх зверненнях до органів міграційної служби із заявами, позивачка та її законний представник не зазначали про наявність релігійних переконань і приналежність до окремої суспільної групи, що зумовлювало би необхідність у відмові від обробки персональних даних та видачі паспорта із безконтактним носієм інформації. Докази іншого матеріали справи не містять.
Тобто, аналізуючи викладене, суд враховує, що позивачем надавалась згода на обробку персональних даних під час оформлення паспорту громадянина України для виїзду за кордон вперше, у зв'язку з чим ОСОБА_2 було присвоєно унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі.
Посилання позивача на висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 806/3265/17 (зразкова справа) є помилковими, оскільки такі стосуються інших правовідносин, а саме при їх прийнятті суд захистив право позивача на виготовлення паспорта у традиційній формі книжечки зразка 1994 року (внутрішній паспорт громадянина України) виключно з огляду на його релігійні переконання для особи, яка ніколи не зверталася за оформленням біометричних документів.
Враховуючи встановлені обставини, суд зазначає, що використання ОСОБА_2 паспорта громадянина України для виїзду за кордон та паспорта громадянина України у формі ID- картки, при виготовленні яких було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить про не порушуння її права та не є втручанням у приватне і сімейне життя.
Суд також звертає увагу, що Верховний Суд у справах № 160/1/21 (постанова від 21 грудня 2022 року), №380/5977/21 (постанова від 08 червня 2023 року) погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для видачі особі паспорта громадянина України зразка 1994 року (книжечки), зокрема, у зв'язку із встановленням факту самостійного звернення такої особи у минулому із заявою-анкетою щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та отримання паспорту громадянина України у формі ID-картки.
Аналогічний підхід до застосування наведених вище правових норм висловлено у постанові Верховного Суду від 22 березня 2024 року у справі №540/4500/21.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо збирання, обробки та внесення до Єдиного державного демографічного реєстру персональних даних та присвоєння унікального номеру запису у реєстрі № 20070423-01306 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнання протиправними дії Приморського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (відповідь №5115-1862/5115.1-24 від 31.10.2024) щодо відмови в оформленні та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року у вигляді паспортної книжечки замість втраченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визнання протиправними дії Державної міграційної служби України (відповідь №К-11273-24/6.1/7302-24 від 01.11.2024) щодо відмови знищити (видалити, анулювати) присвоєний унікальний номер запису у реєстрі №20070423-01306 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є безпідставними та задоволенню не підлягають.
У зв'язку з відмовою у задоволенні основних вимог, не підлягають задоволенню і похідні вимоги про зобов'язання вчинити дії.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 року у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 року у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 року у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 року у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994 року у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 року у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 року у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст.ст.2-9, 242, 246, 250, 251, 255, 262, 293-297 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позов ОСОБА_1 про захист та в інтересах неповнолітньої дитини: ОСОБА_2 до Державної міграційної служби України, Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області, Приморського відділу у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 , паспорт серія НОМЕР_4 )
ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 )
Державна міграційна служба України (адреса: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 9, ЄДРПОУ: 37508470)
Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області (адреса: вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65045, код ЄДРПОУ 37811384, телефон: (048)705-31-68, E-mail:od@dmsu.gov.ua)
Приморськогоський відділ у м. Одесі Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (не має статусу юридичної особи) (адреса: 65039, Одеська область, м. Одеса, вул. Канатна, 101в, телефон: (048) 722 57 75, E-mail:5115@dmsu.gov.ua)
Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА
.