Справа № 420/1622/25
02 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В.,
за участю секретаря судового засідання Пахолчак В.П.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Кодимського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Соборна, 88, м. Кодима, Подільський район, Одеська область), треті особи без самостійних вимог Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65096), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ), Акціонерне товариство «Правекс Банк» (Кловський узвіз, 9/2, місто Київ, 01021) про визнання протиправними та скасування постанов, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до керівника Кодимського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Євтодій Сніжани Олександрівни, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_2 , Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов у виконавчому провадженні №75930113 про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2024, про арешт майна боржника від 03.09.2024 та про арешт коштів боржника від 03.09.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані постанови прийняті в рамках виконавчого провадження (далі ВП) №75930113 про стягнення на користь держави виконавчого збору у розмірі 22 233,87 грн при примусовому виконанні виконавчого листа Кодимського районного суду Одеської області №2-99/10 від 05.12.2012 року в рамках ВП №71455590 від 04.04.2023 року про стягнення з нього та ОСОБА_2 солідарно на користь ПАТ КБ «Правекс Банк» заборгованості по кредиту у сумі 222 338,76 грн.
Позивач зазначив, що виконавчий лист №2-99/10 від 05.12.2012 року неодноразово перебував на примусовому виконанні у період з 2013 по 2023 роки.
Однак ще 01.04.2013 року він погасив заборгованість за кредитом №3299-018/07Р від 05.04.2007 у розмірі 222338,76 грн, що підтверджується квитанцією №FJB1309167000101 від 01.04.2013 року.
При цьому, предмет застави за кредитним договором, транспортний засіб SSANG YONG KYRON M200XDI, рік випуску 2007, державний номерний знак НОМЕР_1 , який був вилучений органами ДВС у 2013 році, йому не повертався та жодних коштів в рахунок погашення кредиту зараховано не було. Також різниця від продажу транспортного засобу не була повернута йому і до сьогодні.
Востаннє виконавчий лист перебував на примусовому виконанні у ВП №71455590, відкритого постановою відповідача від 04.04.2023 року. Пунктом 3 вказаної постанови з нього на користь держави стягнуто виконавчий збір у розмірі 22233,87 грн.
Постановою відповідача від 26.08.2023 року ВП №71455590 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» - стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.
Пунктом 2 цієї постанови визначено припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішення.
Натомість 29.08.2024 відповідачем прийнято оскаржувану постанову про відкриття ВП №75930113 з виконання постанови від 04.04.2023 ВП №71455590 про стягнення з нього на користь держави виконавчого збору у розмірі 22 233,87 грн.
Таким чином, позивач вважає, що постанова про відкриття ВП №75930113 від 29.08.2024 суперечить пункту 2 постанови від 26.08.2023 року ВП №71455590, якою скасовано всі заходи примусового виконання рішення.
Також відповідачем пропущено тримісячний строк пред'явлення виконавчого документа (постанови від 04.04.2023 ВП №71455590 про стягнення виконавчого збору) до виконання, чим допущено порушення ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того відповідачем порушено ч.4 ст.27 цього Закону, згідно якої державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та ч.3 ст.40 Закону в частині, що державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Серед іншого позивачем зазначено, що виконавчий збір вже було стягнуто приватним виконавцем.
Ухвалою суду від 20.01.2025 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 11.02.2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрите провадження по справі, вирішено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін, призначено судове засідання для розгляду справи.
Ухвалою суду від 11.03.2025 року замінено неналежного відповідача по справі належним відповідачем - Кодимським відділом державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі Відділ ДВС). Розпочато розгляд адміністративної справи спочатку. Вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей встановлених ст.ст.268-273 КАС України щодо розгляду термінових справ та залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог АТ «Правекс Банк» (код ЄДРПОУ 14360920). Витребувано докази по справі та зупинено провадження по справі до надання доказів по справі.
Ухвалою суду від 22.04.2025 року, заведеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі та продовжено розгляд справи.
Також ухвалою суду від 22.04.2025 року витребувано у Акціонерного товариства «Укрсоцбанк» та Акціонерного товариства «Правекс Банк» докази по справі та зупинено провадження до надання доказів по справі.
Ухвалою суду від 04.06.2025 року, заведеною до протоколу судового засідання, поновлено провадження по справі та продовжено розгляд справи, призначено судове засідання.
До суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому він просив відмовити в задоволенні позову, зазначивши, що у Відділі ДВС неодноразово перебував на примусовому виконанні виконавчий лист від 05.12.2012 №2-99/10, виданий Кодимським районним судом Одеської області про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ КБ «Правекс Банк» заборгованості у сумі 222338,76 грн (ВП-спецрозділ №№33543490, 36142459, 46429596, 49002153, ВП №№61245559, 62630599, 71455590).
Державним виконавцем Відділу ДВС відкрито виконавче провадження від 04.04.2023 за ВП №71455590 та одночасно винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору у сумі 22 233,88 грн та стягнення витрат у сумі 269 грн.
На підставі ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» відкрито виконавче провадження ВП №75930113 щодо стягнення з позивача на користь держави виконавчого збору у сумі 22 233,87 грн. В рамках цього ж ВП №75930113 винесені постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника.
Представник відповідача вважає прийняті постанови в рамках основного ВП №71455590 правомірними, оскільки боржниками не повідомлялось про сплату заборгованості. В свою чергу, квитанція №FJB1309167000101 від 01.04.2013, на яку посилається позивач, ним не пред'являлась.
При цьому, Відділом ДВС не проводилися арешт, опис та реалізація транспортних засобів за ВП, які були відкриті згідно примусового виконання виконавчого листа №2-99/10 від 05.12.2012.
08.05.2025 року представник третьої особи АТ «Правекс Банк» подав до суду пояснення, у яких зазначив, що відповідно до внутрішнього обліку банку, протягом 2013 року, відсутні надходження коштів по рахунку, який було відкрито для обліку кредитного договору позивача №3299-018/07Р від 05.04.2007.
В судовому засіданні позивач просив задовольнити позовні вимоги, наголошуючи на тому, що ним погашено заборгованість за виконавчим листом 01.04.2013 року. При цьому, 02.11.2023 року його донькою вдруге погашено заборгованість, що підтверджується платіжною інструкцією №322T004OVX від 02.11.2023. Також позивач посилається на довідку АТ «Правекс Банк» №329/08-5560 від 10.04.2013 щодо відсутності станом на 10.04.2013 року у ОСОБА_3 заборгованості перед ПАТ КБ «Правекс Банк».
Також у судовому засіданні позивач подав письмові пояснення, у яких просив задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позові, наголошуючи на тому, що відповідач відкрив ВП №71455590 у строк не передбачений законодавством України що суперечить принципам розумності та справедливості, оскільки постанова про відкриття винесена 26.08.2023 року, а постанова про стягнення виконавчого збору №7593113 - 29.08.2024 року, тобто не відразу з відкриттям виконавчого провадження (26.08.2023 року), а після одного року і трьох діб.
22.04.2025 року представниця відповідача у судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позову, наголошуючи, що підставою завершення виконавчого провадження є повернення виконавчого документа стягувачу, що є достатнім для стягнення виконавчого збору.
У судове засідання, призначене на 02.07.2025 року, представник відповідача не з'явився, подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, у задоволенні якого відмовлено ухвалою суду, заведеною до протоколу судового засідання.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані ними справи докази у сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Правовідносини, які виникли між сторонами, стосуються правомірності відкриття Відділом ДВС окремого виконавчого провадження з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, а також прийняття в його межах інших постанов про заходи примусового виконання рішення (про арешт майна та коштів боржника).
Спірні правовідносини регламентовані Законом України №1404-VIII від 02.06.2016 року «Про виконавче провадження» (далі Закон України №1404-VIII), відповідно до ст.1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст.5 Закону примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).
Статтею 18 Закону встановлені обов'язки і права виконавців. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позичальник як 05.04.2007 року уклав з АКБ «Правекс-Банк» кредитний договір №3299-018/07Р, згідно п.1.1 якого з метою своєчасної оплати позичальником вартості автомобіля, що купується, за договором купівлі-продажу транспортного засобу №41 від 03.04.2007, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договорами страхування автомобіля, банк надає позивальнику кредит в іноземній валюті на загальну суму 32320 дол. США терміном сплати до 05.04.2014 року зі сплатою 11,99% річних.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 кредитного договору №3299-018/07Р від 05.04.2007 ПАТКБ «Правекс-Банк» подало до Кодимського районного суду Одеської області позов про стягнення заборгованості за кредитом (справа №2-99/10).
Суд по справі №2-99/10 встановив, що ОСОБА_1 у порушення вимог ст.ст. 509,527 та 1049 ЦК України не виконував взяті на себе зобов'язання по кредитному договору. Фактичний залишок кредитних коштів, які ОСОБА_1 заборгував банку, становив 27 862 дол. США - 222 398,76 грн.
Рішенням Кодимського районного суду Одеської області від 18.05.2010 року по справі №2-99/10, яке набрало законної сили 22.10.2012 року, позов ПАТКБ «Правекс-Банк» задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТКБ «Правекс-Банк» 222 338,76 грн заборгованості по кредиту.
05.12.2012 року Кодимським районним судом Одеської області видано виконавчий лист №2-99/10 про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Правекс Банк» 222 338,76 грн заборгованості по кредиту.
За даними Автоматизованої системи виконавчих проваджень виконавчий лист №2-99/10 від 05.12.2012 року неодноразово перебував на примусовому виконанні, а саме:
ВП №33543490: 23.07.2012 року відкрито ВП за заявою стягувача ПАТ КБ «Правекс Банк», 27.12.2012 року виконавчий документ повернений стягувачу за його заявою;
ВП №36142459: 25.01.2013 відкрито ВП, 02.02.2013 стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 22233,88 грн, 20.03.2013 прийнято постанову про розшук майна боржника, 26.07.2013 стягнуто з боржника витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 30 грн, 29.07.2013 закінчено ВП на підставі п.10 ч.1 ст.49 (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу ДВС);
ВП №46429596: 09.02.2015 відкрито ВП, 15.02.2015 стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 22233,88 грн та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 30 грн, 23.03.2015 прийнято постанову про розшук майна боржника, 24.03.2015 зупинено ВП за п.4 ч.1 ст.38 (розшук боржника, транспортних засобів або розшук дитини), 26.03.2015 закінчено ВП на підставі п.10 ч.1 ст.49 (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу ДВС);
ВП №49002153: 13.10.2015 відкрито ВП, 20.10.2015 стягнуто з боржника виконавчий збір у розмірі 22233,88 грн та витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 30 грн, 01.03.2016 прийнято постанову про арешт майна боржника (все майно) та про закінчення ВП на підставі п.10 ч.1 ст.49 (направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу ДВС);
ВП №61245559: ухвалою Кодимського суду Одеської області від 30.10.2017 року у справі №503/2039/17 замінено стягувача ПАТКБ «Правекс Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія». За заявою стягувача ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» 12.02.2020 відкрито ВП, 25.06.2020 стягнуто з боржника витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 69 грн, 25.06.2020 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 (відсутність у боржника майна);
ВП №62630599: 23.07.2020 відкрито ВП за заявою стягувача ТОВ ФК «Довіра та Гарантія», 19.08.2020 стягнуто з боржника витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 69 грн, 19.08.2020 прийнято постанову про арешт коштів боржника (на усі невизначені рахунки (кошти) боржника), 20.12.2022 прийнято постанову про арешт майна боржника (усе нерухоме майно), 05.01.2023 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 (відсутність у боржника майна).
ВП №71455590: 04.04.2023 за заявою стягувача ТОВ ФК «Довіра та Гарантія» відкрито ВП та прийнято рішення про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 22233,87 грн, витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 269 грн. 28.06.2023 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст. 37 (за заявою стягувача від 20.06.2023 №65771).
З метою примусового виконання постанови від 04.04.2023 ВП №71455590 про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 22233,87 грн відповідачем відкрито окреме виконавче провадження №75930113, в рамках якого прийнято постанови: від 29.08.2024 про відкриття ВП та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 300 грн, від 03.09.2024 про арешт коштів боржника та про арешт майна боржника.
Позивач, вважаючи протиправними постанови Відділу ДВС з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
У разі наступних пред'явлень державному виконавцю до виконання виконавчого документа виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання (ч.6 ст.27 Закону №1404-VIII).
Згідно з ч.3 ст.40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, зокрема, передбачених п.1 ч.1 ст.37 цього Закону (стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа), якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.
Судом встановлено, що виконавчий лист №2-99/10 від 05.12.2012 року постановою Відділу ДВС від 28.06.2023 ВП №71455590 повернуто стягувачу на підставі п.1 ч.1 ст.37 Закону №1404-VIII (за заявою стягувача від 20.06.2023 №65771).
Підставою для стягнення з позивача виконавчого збору у цьому випадку слугувало повернення виконавчого документа за заявою стягувача, що передбачено ч.3 ст.40 Закону №1404-VIII.
Суд не приймає посилання позивача на фактичне виконання рішення суду за виконавчим листом до відкриття виконавчого провадження, та як наслідок відсутність відстав для примусового виконання рішення за виконавчим листом і стягнення виконавчого збору, враховуючи наступне.
У виконавчому листі №2-99/10 від 05.12.2012 року визначено саме солідарне стягнення з боржників заборгованості по кредиту за рішенням суду.
Згідно з ч.1 ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Отже, виконання рішення за виконавчим листом №2-99/10 від 05.12.2012 року можливе шляхом сплати повної суми заборгованості будь-ким із боржників - ОСОБА_1 та/або ОСОБА_3 .
Надана позивачем квитанція №FJB1309167000101 від 01.04.2013 року про сплату 222338,76 грн на користь ПАТ КБ «Правекс-Банк» не підтверджує фактичного виконання рішення за виконавчим листом №2-99/10 від 05.12.2012 року, оскільки, за інформацією правонаступника банку, що проводив платіж, АТ «СЕНС БАНК», підтвердження проведення такого платежу в облікових даних банку - відсутнє.
Також суд не приймає як доказ сплати боргу долучену позивачем довідку ПАТ КБ «Правекс-Банк» №329/08-5560 від 10.04.2013 року про відсутність станом на 10.04.2013 року у ОСОБА_3 заборгованості перед ПАТ КБ «Правекс Банк», оскільки довідка підписана ОСОБА_4 , яка на момент її складання не перебувала у трудових відносинах із ПАТ КБ «Правекс-Банк», що підтверджується наказом №2067-К від 20.04.2012 року про її звільнення з 25.04.2012 року, тобто за 11 місяців до видачі нею довідки 10.04.2013 року.
Крім того, суд вважає неспроможним твердження позивача про сплату боргу за рішенням суду з посиланням позивача на квитанцію №322Т004OVX від 02.11.2023 року про перерахування ОСОБА_5 215000 грн на користь ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» (правонаступника первісного кредитора банку), враховуючи наступне.
На підставі договору відступлення права вимоги №02-11 від 02.11.2023 року ОСОБА_2 набула статусу нового кредитора за кредитним договором, у якому боржниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Умовами придбання статусу нового кредитора договором відступлення права вимоги №02-11 від 02.11.2023 року (п.2.2) встановлена вартість права вимоги - 215000,00грн, тобто вказане право викуплено ОСОБА_5 . Зазначений платіж є виконанням зобов'язань за договором між ТОВ «ФК «УКРФІНСТАНДАРТ» та новим кредитором ОСОБА_2 щодо викупу права вимоги, реалізувавши яке вона відкликала виконавчий лист. Однак обставини викупу права вимоги не свідчать про виконання судового рішення, що полягає в погашенні заборгованості.
Отже суд вважає, що квитанція №322Т004OVX від 02.11.2023 не може вважатися доказом виконання боржниками ОСОБА_1 та/або ОСОБА_3 зобов'язання, визначеного виконавчим листом №2-99/10 від 05.12.2012 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту виконання рішення за виконавчим листом №2-99/10 від 05.12.2012 року.
З підстав недоведеності суд також не приймає доводи позивача, що виконавчий збір вже фактично стягнуто приватним виконавцем, враховуючи наступне.
Виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (ч.1 ст.27 Закону №1404-VIII).
Основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору (ч.3 ст.45 Закону №1404-VIII).
Згідно з ч.8 ст.27 Закону №1404-VIII під час передачі виконавчого документа від органу державної виконавчої служби приватному виконавцю виконавчий збір не стягується, якщо він не був стягнутий на момент передачі. У разі стягнення частини виконавчого збору на момент передачі виконавчого документа приватному виконавцю стягнута частина виконавчого збору поверненню не підлягає.
Суд вважає, що виконавчий збір є винагородою саме державного виконавця за вчинення ним виконавчих дій, а у приватного виконавця, відповідно до ч.3 ст.45 Закону №1404-VIII стягується винагорода за виконання рішення, яка не є виконавчим збором у розумінні цього Закону.
Згідно матеріалів досліджених судом виконавчих проваджень №33543490, №36142459, №46429596, №49002153, №61245559, №62630599, №71455590, які містяться в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень за ідентифікаторами для доступу до інформації про ВП, відомості про стягнення відповідачем виконавчого збору, який вже був перерахований на рахунок Державного Бюджету України - відсутні.
Суд не приймає доводи позивача про те, що постанова про відкриття ВП №75930113 від 29.08.2024 щодо стягнення виконавчого збору суперечить п.2 постанови від 26.08.2023 ВП №71455590, враховуючи наступне.
Пунктом 2 постанови від 26.08.2023 було припинено чинність арештів та інших заходів примусового виконання лише у межах провадження з виконання основного виконавчого документа - виконавчого листа №2-99/10 від 05.12.2012 року про стягнення заборгованості на користь ПАТ КБ «Правекс Банк».
Однак нарахований виконавчий збір є самостійним зобов'язанням боржника перед державою, що підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом №1404-VIII.
За змістом ч.3 ст.40 Закону №1404-VIII у разі повернення виконавчого документа за заявою стягувача державний виконавець виносить постанову про стягнення виконавчого збору, яка виконується відповідно до цього закону.
Отже правова природа виконавчого збору як плати за фактичні дії виконавця дозволяє державному виконавцю відкрити інше ВП лише щодо його стягнення, окремо від основного провадження. В окремому ВП виконавець не позбавлений здійснення заходів примусового виконання, в тому числі на підставі ч.2 ст.52 Закону №1404-VIII застосовувати арешт майна (коштів) боржника для забезпечення реального виконання рішення.
Крім того суд не приймає доводи позивача про те, що відповідачем пропущено тримісячний строк пред'явлення виконавчого документа (постанови від 04.04.2023 ВП №71455590 про стягнення виконавчого збору) до виконання, з огляду на наступне.
Виконавчі документи, за якими стягувачем є держава або державний орган, можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (ч.1 ст.12 Закону №1404-VIII).
Законом України №2129-IX від 15.03.2022, який набрав чинності 26.03.2022, «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1404-VIII доповнено пунктом 10-2, п.п.4 якого визначено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, строки, визначені цим Законом, перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Отже, враховуючи внесені Законом №2129-IX зміни до Закону №1404-VIII, перебіг тримісячного строку пред'явлення постанови від 04.04.2023 ВП №71455590 до виконання переривається на період дії воєнного стану.
Серед іншого судом встановлено, що вимога ч.4 ст.27 Закону №1404-VIII щодо одночасного винесення постанови про стягнення виконавчого збору з постановою про відкриття провадження відповідачем дотримана, оскільки пунктом 3 постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.04.2023 у ВП №71455590 стягнуто з боржника виконавчий збір в сумі 22 233,87 грн.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність постанови від 29.08.2024 про відкриття ВП №75930113 з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору та послідуючих постанов з арешту рахунків та майна боржника.
Згідно з статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 262, 241-246, 287 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Кодимського відділу державної виконавчої служби у Подільському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Соборна, 88, м. Кодима, Подільський район, Одеська область, код ЄДРПОУ 34281332), треті особи без самостійних вимог Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (вул. Розумовська, 37, м. Одеса, 65096, код ЄДРПОУ 43315529), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), Акціонерне товариство «Правекс Банк» (Кловський узвіз, 9/2, місто Київ, 01021, код ЄДРПОУ 14360920) про визнання протиправними та скасування постанов у виконавчому провадженні №75930113 про відкриття виконавчого провадження від 29.08.2024, про арешт майна боржника від 03.09.2024 та про арешт коштів боржника від 03.09.2024.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Е.В. Катаєва
.