Справа № 420/19824/25
01 липня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши матеріали за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ») Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції “ ІНФОРМАЦІЯ_2 », Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » про визнання протиправним рішення та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ») Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції “ ІНФОРМАЦІЯ_2 », Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » в якому позивач просить:
визнати протиправну бездіяльність заступника начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_2 , щодо призначення службового розслідування за заявою від 29 жовтня 2024 року адвоката Шокурова Ю.Л. в інтересах ОСОБА_1 Голові Національної поліції України направлено заяву (вх. №Ш-28302 від 04 листопада 2024 року) (вх. ДПОП «ОШБ «Лють» №Ш-1594 від 05.11.2024) про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку посадовими особами поліції управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку, не забезпечив проведення об'єктивної та всебічної перевірки фактів викладених у зверненні та прийняття обгрунтованого рішення за зверненням від 29 жовтня 2024 року адвоката Шокурова Ю.Л. в інтересах ОСОБА_3 ;
визнати протиправним: рішення №9935-2024 від 27.11.2024 (40487) заступника начальника Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ОСОБА_4 , у формі погодження доповідної записки від 27.11.2024 року складеної старшим інспектором відділу підтримки та контролю управління моніторингу ДПОП «ОШБ «Лють» капітаном поліції Владою ЧОРНОБАЙ, про результати розгляду звернення ОСОБА_5 від 29.10.2024 року адресоване Голові Національної поліції України (вх. №Ш-28302 від 04 листопада 2024 року), переадресовано до ДПОП «ОШБ «Лють» (вх. №Ш-1594 від 05 листопада 2024 року) щодо неналежного проведення службового розслідування, щодо порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , поновлення на службі в поліції, а також з інших питань вважати такими, що не знайшли свого підтвердження; висновок службового розслідування від 01 липня 2024 року №№4721/01/59/13-2024ви управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; клопотання від 01 липня 2024 року №4722/01/59/13-2024ви управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
зобов'язати Департамент поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , юридична адреса: АДРЕСА_1 ), забезпечити проведення службового розслідування відносно посадових осіб управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 », відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та Порядку розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 №930, Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 року №893, а також об'єктивний, всебічний розгляд звернення від 29 жовтня 2024 року адвоката Шокурова Ю.Л. в інтересах ОСОБА_1 Голові Національної поліції України направлено заяву (вх. №ІІ-28302 від 04 листопада 2024 року) (вх. ДПОП «ОШБ «Лють» №Ш-1594 від 05.11.2024). надавши обгрунтовану відповідь про наслідки розгляду заяви та вжиті заходи у встановлений законом строк відповідно до чинного законодавства.
Згідно пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Також ч. 2 ст. 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Частиною 1 ст.160 КАС України встановлено, що у позовній заяві позивач викладає зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Отже, з метою належного звернення за судовим захистом особа на момент звернення до суду повинна обґрунтувати існування його порушеного права або законного інтересу.
Так, позивач (крім іншого) просить суд визнати протиправним: висновок службового розслідування від 01 липня 2024 року №№4721/01/59/13-2024ви управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; клопотання від 01 липня 2024 року №4722/01/59/13-2024ви управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_2 » Про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
При цьому, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі №640/9600/20 (провадження №К/9901/23733/20) зазначив, що службове розслідуванням - це комплекс заходів, які здійснюються з метою уточнення причин, установлення обставин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідальність за яке передбачена законодавством України, та ступеня вини особи (осіб), яка вчинила це правопорушення.
Висновок службового розслідування, в якому відображено узагальнений опис виявлених порушень норм законодавства, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке безпосередньо породжує правові наслідків для суб'єктів відповідних правовідносин і має обов'язковий характер.
За своєю правовою природою висновок службового розслідування є службовим документом, який фіксує факт проведення службового розслідування і є носієм доказової інформації про обставини, що стали підставами для його призначення.
Висновки службового розслідування не породжують обов'язкових юридичних наслідків. Зафіксовані в результатах службового розслідування обставини можуть бути підтверджені або спростовані судом у разі спору про законність рішень суб'єкта владних повноважень, в основу яких покладені зазначені в ньому висновки. Отже, висновок за результатами службового розслідування є лише носієм певної інформації.
Водночас обов'язковою ознакою рішення дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
Таким чином, з огляду на правову природу оскаржуваного висновку службового розслідування це зумовлює необхідність визначитись позивачу щодо обраного способу захисту порушеного права.
Крім того, відповідно до частини другої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (частина 2 статті 44 КАС України).
Відповідно до ч. 1, абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 5 ст.122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, КАС України передбачено можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду не лише цим Кодексом, а також іншими законами, які мають перевагу в застосуванні порівняно із строками, визначеними в частині другій та частині п'ятій статті 122 цього Кодексу.
З огляду на матеріали позовної заяви, позивачем та його законним представником пред'явлені позовні вимоги, які фактично стосуються проходження та звільнення з публічної служби, а тому строк звернення до суду становить місячний строк, який обчислюються з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Звернення позивача із запитом не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права.
Так, у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/4464/17 викладено правовий висновок, що пропуск відповідного строку на звернення до суду через байдужість до своїх прав або небажання скористатися цим правом не є поважною причиною пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення звернення до суду з адміністративним позовом.
За приписами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Звертаючись до суду, позивач пропустив строк на звернення до адміністративного суду з позовною заявою та зобов'язаний надати суду обґрунтовану заяву про поновлення порушеного строку, в якій обґрунтувати для цього підстави, зазначити доводи поважності тому причин і надати докази.
Будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо оскарження дій під час проведення службового розслідування, у т.ч протягом розумного строку до відповідача, позовна заява не містять.
Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, позивачу слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду або обґрунтувань, за яких позивач вважає, що строк звернення до суду не пропущений разом із доказами на підтвердження таких обставин.
За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Крім того, за приписами пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч наведеної норми в позовній заяві не вказано відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідачів у справі.
Згідно ч. 1 ст.169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене, суддя вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків.
Виявлені недоліки повинні бути усунені шляхом надання до суду належним чином оформленого позову відповідно до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідачів у справі; заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами.
Керуючись ст.ст.123, 160, 161, 169 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління поліції особливого призначення №2 (штурмовий полк “Цунамі») Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції “ ІНФОРМАЦІЯ_2 », Департаменту поліції особливого призначення “Об'єднана штурмова бригада Національної поліції “ ІНФОРМАЦІЯ_2 » про визнання протиправним рішення та бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.К.Василяка