Справа № 420/37773/24
02 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши у письмовому спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу,
встановив:
Позивач звернувся з позовною заявою до Міністерства оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , в якій просить:
- визнати протиправними та скасувати накази: Міністерства Оборони України від 12.10.2024 №382 дск. та наказ командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) за №298 від 15.10.2024 р. щодо не виплати щомісячної премії в розмірі 10% за вересень 2024 року та додаткової винагороди за вересень 2024 року солдату ОСОБА_2 , кулеметнику 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роги військової частини НОМЕР_1 та зобов'язати командира в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити щомісячну премію в розмірі 10% за вересень 2024 року та додаткову винагороду за вересень 2024 року солдату ОСОБА_2 , кулеметнику 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 ;
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , наказом командира №235 від 15.08.2024 року відряджений в оперативне підпорядкування командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з метою виконання бойових (спеціальних) завдань, н.п. Борова Харьківської області до окремого розпорядження. Наказом командири військової частини НОМЕР_1 №298 від 15.10.2024 року вирішено не виплачувати ОСОБА_1 премію в розмірі 10% за вересень 2024 року та додаткову винагороду за вересень 2024 року, підставою прийняття наказу визначено - наказ командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 12.10.2024 №382дск. Також зазначає, що приймаючи оскаржуваний наказ №382дск від 12.10.2024, відповідачем не заслухано думку командира 1 роти в/ч НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 , командирів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 , в складі підрозділів, яких він брав особисту участь у захисті держави. Позивач вважає прийнятті наказ протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Військова частина НОМЕР_1 надала відзив на позовну заяву, у якому остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що особовий склад РТГр військової частини НОМЕР_1 серед якого знаходився солдат ОСОБА_4 , перебували на ВОПі та виконували бойове завдання на підставі бойового розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 21.09.2024 №27/222дск. Приблизно о 06:15 23.09.2024 року, без наказу (дозволу) та без доповіді командирам, самовільно залишили позицію ВОПа та перемістилися до місця постійного розташування РТГр військової частини НОМЕР_1 (ППД). Відповідно до наказу командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 12.10.2024 № 382дск «Про результати службового розслідування», було встановлено, що солдат ОСОБА_4 відмовився виконувати бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 від 21.09.2024 №27/222дск та своїми діями військовослужбовець порушив такі вимоги. На підставі наказу командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 12.10.2024 № 382дск «Про результати службового розслідування», з метою підвищення стану військової дисципліни, викорінення існуючих недоліків, недопущення та попередження правопорушень серед військовослужбовців та пункту 4 розділу XVI, пункту 15 розділу XXXIV «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» затверджених наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, було видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.10.2024 року №298 (витяг із наказу додається), відповідно до якого солдат ОСОБА_4 був позбавлений щомісячної премії в розмірі 10% за вересень 2024 року та додаткової винагороди за вересень 2024 року.
Міністерства оборони України надало відзив на позовну заяву, у якому останнє просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що він є неналежним відповідачем по справі, оскільки оскаржуваний наказ від 12.10.2024 №382дск прийнято командиром ТГр «Кремінна», а наказ №298 від 15.10.2024 командиром в/ч НОМЕР_1 . Зазначив, що будь-яких дій та рішень стосовно військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 ОСОБА_5 уповноважені особи МОУ не приймали.
Ухвалою суду від 10.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 19.05.2025 року клопотання позивача та відповідача про витребування доказів задоволено.
Судом встановлені такі обставини по справі.
ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
15.08.2024 року наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 235 солдат ОСОБА_1 , кулеметник 2 стрілецького відділення 3 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 з 16 серпня 2024 р. був відряджений в оперативне підпорядкування командира ОТУ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з метою виконання бойових (спеціальних) завдань, н.п. Борова Харьківської області до окремого розпорядження.
23.09.2024 року командир ротно-тактичної групи військової частини НОМЕР_1 поза терміновим бойовим донесенням від 23.09.2024 №1268дск доповів командиру військової частини НОМЕР_2 , що військовослужбовці, які знаходилися на ВОП “Одеса» без наказу та без доповіді покинули займані позиції та перебувають в розташуванні РТГр НОМЕР_4 об ТрО.
23.09.2024 року Бойовим розпорядженням ОТУ “Старобільськ» № 3792т/бр/ОТУ командиру ТГр “Кремінна» доручено провести службове розслідування за фактом втрати (залишення) ВОП “Одеса» в БРО 27 осб в смузі оборони НОМЕР_5 окремої механізованої бригади.
За результатом службового розслідування складено акт №10372 від 12.10.2024 року, яким встановлено факт відмови позивача від виконання бойового розпорядження.
Наказом командира тактичної групи « ІНФОРМАЦІЯ_3 » №382дск від 12.10.2024 на підставі ст.45, 48, 55, 83, 86, 87 Дисциплінарного статуту за відмову від виконання наказу (бойового розпорядження) притягнуто до дисциплінарної відповідальності, зокрема, солдата ОСОБА_6 та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани.
На підставі наказу ТГр «Кремінна» №382дск від 12.10.2024 командиром в/ч НОМЕР_1 прийнято наказ №298 від 15.10.2024 відповідно до якого визначено не виплачувати позивачу щомісячну премію в розмірі 10% за вересень 2024 року та додаткову винагороду за вересень 2024 року.
Позивач вважаючи прийняті накази протиправними, звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України".
Відповідно до ст.1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Частиною 3 ст. 5 Дисциплінарного статуту ЗСУ встановлено, що стосовно кожного випадку правопорушення командир зобов'язаний прийняти рішення щодо необхідності притягнення винного до відповідальності залежно від обставин скоєння правопорушення, ступеня вини, попередньої поведінки порушника та розміру завданих державі та іншим особам збитків, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України «Про оборону України».
Згідно зі ст.84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Відповідно до п.8 розділу ІІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України №608 від 21.11.2017 (далі Порядок №608), особи, які проводять службове розслідування, відповідають за всебічність, повноту, своєчасність та об'єктивність його проведення, додержання законодавства України, а також за нерозголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
Відповідно до п.1 розділу ІV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення.
За результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини (п.1 розділу V Порядку №608).
Згідно з ст.86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ст.48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені дисциплінарні стягнення, зокрема, догана.
Актом службового розслідування встановлено, що близько 06.15 23.09.2024 особовий склад, який перебував на ВОП “ОДЕСА» без наказу (дозволу) та без доповіді самовільно залишив позицію та перемістився до місця розташування РТГр НОМЕР_6 об ТрО, а саме до населеного пункту СВЯТОГРСЬК, Донецька область. Такі дії особового складу, який самовільно залишив ВОП “ОДЕСА» вказують на їх прямий умисел щодо не виконання бойового розпорядження командира 27 осб НОМЕР_5 омбр від 21.09.2024 №27/222дск, що призвело до втрати позиції та створення реальної загрози щодо прориву противника в глибину оборони. Обстрілів по ВОП “ОДЕСА» з 22.09 по 06.15 23.09.2024 не відбувалось та не зафіксовано.
Відповідно до витягів з журналу бойових дій, підсумкового бойового донесення командира 27 осб від 23.09.2024 №117 КСП та поза термінового бойового донесення командира в/ч НОМЕР_2 №1268дск, якими підтверджується, що обстрілів по ВОП «ОДЕСА» в період перебування позивача на позиції з 22.09.2024 по 06:15 год 23.09.2024 року - не відбувалось та не зафіксовано.
В матеріалах службового розслідування, наявні пояснення військовослужбовців, які перебували разом з позивачем на ВОП “ОДЕСА», в яких зазначено, що 21.09.2024 перебували на позиціях в населеному пункті НЕВСЬКЕ, займались їх облаштуванням. Зазначають, що в період з 6.20, 7.00 21.09.2024 позиції, де вони перебували почали обстрілювати з мінометів та за деякий час ворог розпочав штурмові дії з підтримкою техніки та висадкою особового складу. У зв'язку з переважаючими силами противника особовий склад (який перебував в населеному пункті НЕВСЬКЕ на визначених позиціях) відійшов на ВОП “ОДЕСА», в подальшому, у зв'язку з відсутністю боєприпасів, води та їжі вони вимушено залишили ВОП “ОДЕСА» без наданого їм на це дозволу.
Згідно з статті 37 Статуту військовослужбовець зобов'язаний неухильно виконати відданий йому наказ у зазначений термін.
Відповідно до ст.127, 128 Статуту солдат у мирний і воєнний час відповідає за точне та вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених йому завдань, особисту бойову готовність, утримання своєї зброї та дорученої техніки у справному стані, збереження виданого йому майна. Солдат зобов'язаний, зокрема, точно, вчасно та сумлінно виконувати накази командирів (начальників).
Згідно з ст.6 Дисциплінарного статуту право командира - віддавати накази і розпорядження, а обов'язок підлеглого - їх виконувати, крім випадку віддання явно злочинного наказу чи розпорядження. Наказ має бути виконаний сумлінно, точно та у встановлений строк.
Оскільки позивач у складі тактичної групи відмовився виконувати бойове розпорядження командира в/ч НОМЕР_2 від 21.09.2024 №27/222дск, ним допущено порушенням вимог ст.37, 127, 128 Статуту та ст.6 Дисциплінарного статуту.
Суд зазначає, що твердження позивача щодо відсутності пояснень командирів в/ч НОМЕР_2 та в/ч НОМЕР_3 , не спростовують висновків службового розслідування.
Суд також відхиляє доводи позивача про те, що комісією не заслухано думку командира 1 роти в/ч НОМЕР_1 капітана ОСОБА_3 , оскільки його пояснення наявні в матеріалах службового розслідування
Відповідно до п.4 розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі Порядок №260) у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) виплата щомісячної премії здійснюється в розмірі - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Згідно з п.15 розділу XXXIV Порядку №260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зокрема, які відмовились виконувати бойові накази (розпорядження),- за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника).
Оскільки за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у відмові виконувати бойове розпорядження, позивачу оголошено догану, суд дійшов висновку про обґрунтованість прийнятого командиром в/ч НОМЕР_1 наказу №298 від 15.10.2024, яким вирішено не виплачувати позивачу щомісячну премію в розмірі 10% за вересень 2024 року та додаткову винагороду за вересень 2024 року.
Суд зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України позивачем не доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
В той же час, відповідачі надали суду належні та допустимі докази, виклали правові обґрунтування правомірності прийнятих рішень, які на думку суду відповідають вимогам зазначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України.
Таким чином, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.
Керуючись ст. 242- 246 КАС України, суд
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов
.