Справа № 420/6977/25
30 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати донарахованої індексації грошового забезпечення, тобто по 07 лютого 2025 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р., № 159, протиправною;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період 01 березня 2018 року по день фактичної виплати донарахованої індексації грошового забезпечення, тобто по 07 лютого 2025 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів y зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 року у справі №420/16696/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.08.2022 із врахуванням приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2001 №1078, із розрахунку 4395грн. 78коп. в місяць. 07 лютого 2025 року на виконання Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 року у справі №420/16696/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 (військовою частиною НОМЕР_1 ) (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) було виплачено 223 028,74 гривень з урахування комісії банку, податків та зборів, що підтверджується випискою з карткового рахунку, відкритого позивачем в АТ КБ «Приватбанк». 24 лютого 2025 року позивачем отримано письмову відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 (вих. № 09/С-83/84 від 15.02.2025 року) та довідку нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.08.2022 згідно Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 року у справі №420/16696/24 від 05.02.2025 р. №09/27-2025 (далі - довідка виплати). Відповідно до наданої довідки виплати було встановлено, що ОСОБА_2 були нараховані та виплачені кошти 223 028,74 гривень з урахування комісії банку, податків і зборів на виконання Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 року у справі №420/16696/24 та не було виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати донарахованої індексації грошового забезпечення, тобто по 07 лютого 2025 року.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/6977/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що 07.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 виконано постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 в справі № 420/16696/24 та здійснено нарахування та виплату позивачеві індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.08.2022, що не заперечується позивачем. Отже, очевидним є факт, що суми виплат, що здійсненні на виконання рішення суду були нараховані позивачу та виплачені в місячний термін після встановлення їх судом, затримка у їх виплаті зі сторони регіонально управління відсутня. З огляду на вищезазначене, підстави для проведення ОСОБА_1 компенсації втрат частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплат нарахованих та виплачених 07.02.2025р., які здійснено на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2024 в справі № 420/16696/24 відсутні.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Наказом голови Державної прикордонної служби України від 08.08.2022року №839-ОС звільнено полковника ОСОБА_1 , заступника начальника відділу персоналу оперативно-військового управління ІНФОРМАЦІЯ_1 , з військової служби за пп. «ґ» через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років) п.3 ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в запас.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 12.08.2022року № 325-ОС виключено позивача зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 13.08.2022року.
В 2020 році позивач отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується наявним у нього посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 , виданого Східним регіональним управління 7 травня 2020 року.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 року у справі №420/16696/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.08.2022 із врахуванням приписів абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2001 №1078, із розрахунку 4395грн. 78 коп. в місяць. 07 лютого 2025 року на виконання Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 року у справі №420/16696/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 (військовою частиною НОМЕР_1 ) (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) було виплачено 223 028,74 гривень з урахування комісії банку, податків та зборів, що підтверджується випискою з карткового рахунку, відкритого ОСОБА_3 в АТ КБ «Приватбанк». 24 лютого 2025 року я отримав письмову відповідь від ІНФОРМАЦІЯ_1 (вих. № 09/C-83/84 від 15.02.2025 року) та довідку нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 13.08.2022 згідно Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 року у справі №420/16696/24 від 05.02.2025 р. №09/27-2025.
Відповідно до наданої довідки виплати від 05.02.2025 р. №09/27-2025. було встановлено, що позивачу були нараховані та виплачені кошти 223 028,74 грн. з урахування комісії банку, податків і зборів на виконання Постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2025 року у справі №420/16696/24 та не було виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати донарахованої індексації грошового забезпечення, тобто по 07 лютого 2025 року.
12 лютого 2025 року позивач, через Урядовий контактний центр, звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогою нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення, тобто 07.02.2025 року.
04 березня 2025 року ОСОБА_1 отримав письмову відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військової частини НОМЕР_1 ) (вих. №09/С-100/101 від 26.02.2025 року) про те, що його вимоги не підлягають задоволенню.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю, позивач звернувся з позовом до Одеського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав та законних інтересів.
Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19.10.2000 №2050-III "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (надалі - Закон № 2050-III).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Тобто, стаття 2 Закону №2050-III прямо передбачає, що під доходами, на які поширюються правила щодо компенсації втрат, у цьому Законі слід розуміти, зокрема й заробітну плату.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статті 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-III, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Зі змісту приведених норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати нарахованих доходів у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №2050-ІІІ).
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (надалі - Порядок №159).
Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно з абзацом 1 пункту 4 Порядку №159, сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 №21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17 та від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.
При цьому, використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання стосовно того, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 29.10.2020 у справі №280/729/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.
Тож у випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівнику грошового забезпечення, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, донарахування належних громадянину сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати.
Як свідчать матеріали справи, виплата позивачу індексації грошового забезпечення відбулася 07.02.2025р.
Під час судового розгляду вказаної категорії справ суд застосовує правову позицію, викладену Верховним Судом у своїх постановах, зокрема від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 24.01.2023 у справі №200/10176/19-а.
Так, Верховний Суд дійшов висновку про те, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Таким чином обов'язок з виплати компенсації виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів.
Лише у разі затримки на один і більше календарний місяць виплата уже нарахованих доходів обчислюються компенсаційні суми в розумінні Закону №2050-III.
Тому право на нарахування та виплату компенсації виникло у позивача за затримку виплати на один місяць індексації за період з 01.03.2018 по 13.08.2022р.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про те, що бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 13.08.2022р., нарахованих на підставі рішення в справі №420/16696/24 є протиправною, у зв'язку з чим порушене право позивача підлягає відновленню.
Відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.
Керуючись ст.ст. 72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
2. Визнати бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ), щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період з 01 березня 2018 року по день фактичної виплати донарахованої індексації грошового забезпечення, тобто по 07 лютого 2025 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р., № 159, протиправною.
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (Військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати донарахованої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати за період 01 березня 2018 року по день фактичної виплати донарахованої індексації грошового забезпечення, тобто по 07 лютого 2025 року, відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів y зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293, 295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 30.06.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю. В. у відпустці, у період з 30.05.2025 року по 27.06.2025 року, включно.
Суддя Ю. В. Харченко
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити.
30.06.2025 року