Рішення від 30.06.2025 по справі 420/6897/25

Справа № 420/6897/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю. В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які викладені у листі № 5612-4548/Я-02/8-1500/25 від 04.03.2025 року, щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО105370 від 05.02.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО105370 від 05.02.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, індексації) та премій, починаючи з 01.02.2023 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є військовим пенсіонером. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30.12.2024 року у справі № 420/30201/24 було зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нову довідку про розмір грошового забезпечення Позивача станом на 01.01.2023 року для перерахунку пенсії, починаючи з 01.02.2023 року. ІНФОРМАЦІЯ_3 направило цю довідку до Пенсійного фонду 05.02.2025 року, і Позивач 17.02.2025 року звернувся до Пенсійного фонду із заявою про перерахунок. Однак, 04.03.2025 року Відповідач відмовив у перерахунку, мотивуючи це тим, що до нього не надходило відповідних повідомлень про підстави для перерахунку пенсій.

Позивач вважає дії Відповідача протиправними, оскільки з 01.02.2023 року у нього виникли підстави для перерахунку пенсії відповідно до Закону України № 2262-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України № 704. Він наголошує, що обов'язок з перерахунку у пенсійного органу виник саме з моменту отримання належної довідки від ІНФОРМАЦІЯ_3 та його звернення. Позивач також посилається на те, що рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18, яким було скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 103, відновило попередній механізм розрахунку грошового забезпечення військовослужбовців, що є прямою підставою для перерахунку.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, висуваючи кілька ключових аргументів.

По-перше, Відповідач стверджує, що Позивач пропустив встановлений шестимісячний строк позовної давності, посилаючись на статтю 122 Кодексу адміністративного судочинства України. На думку Відповідача, оскільки пенсія є щомісячним платежем, Позивач мав дізнатися про будь-яке порушення своїх прав з дня отримання пенсійної виплати. Відповідач також зазначає, що позовні вимоги стосуються перерахунку пенсії, починаючи з 2023 року, тоді як позов був поданий лише у 2025 році.

По-друге, Відповідач заперечує наявність підстав для перерахунку пенсії. Він вказує на те, що перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців здійснюється лише на умовах та у порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, і після отримання відповідного повідомлення від Міністерства соціальної політики України. Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області стверджує, що такого повідомлення вони не отримували, тому підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 немає. Крім того, Відповідач підкреслює, що Пенсійний фонд призначає/перераховує пенсії виключно на підставі документів від уповноважених органів, а розрахунок вислуги років чи розміру грошового забезпечення не входить до його компетенції. Навіть після скасування деяких пунктів Постанови № 103 судовими рішеннями, Кабінет Міністрів України не приймав нових рішень про зміну розміру грошового забезпечення та проведення перерахунку, що, на думку Відповідача, означає недотримання положень Порядку.

По-третє, Відповідач вважає необґрунтованою вимогу про стягнення з Головного управління судових витрат. Він посилається на Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який регламентує використання коштів Пенсійного фонду виключно на цілі, передбачені законом (виплату пенсій, соціальні послуги, адміністративні витрати тощо), і забороняє їх нецільове використання. Відповідач стверджує, що задоволення такої вимоги призведе до нецільового використання коштів Фонду та суперечитиме чинному законодавству.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у справі № 420/6897/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з вимогою визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та зобов'язати його здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.02.2023 року. Позивач обґрунтовує свої вимоги наявністю оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання попереднього судового рішення, яка була передана до Пенсійного фонду.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, заперечує проти позовних вимог, висуваючи кілька аргументів. По-перше, він посилається на пропуск Позивачем шестимісячного строку позовної давності, оскільки розмір пенсії є відомим щомісячним платежем, і Позивач мав дізнатися про можливе порушення своїх прав раніше. По-друге, Відповідач зазначає, що для перерахунку пенсій необхідне спеціальне рішення Кабінету Міністрів України та відповідне повідомлення від Міністерства соціальної політики України, які не надходили. По-третє, Відповідач стверджує, що він діє виключно на підставі документів від уповноважених органів, і хоча довідка надійшла, Кабінет Міністрів України не приймав нових рішень щодо зміни розміру грошового забезпечення після скасування судовими рішеннями відповідних пунктів Постанови № 103. Нарешті, Відповідач вважає необґрунтованою вимогу про стягнення судових витрат, посилаючись на цільове використання коштів Пенсійного фонду.

Так, на думку суду, позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі Закон № 2262-ХІІ).

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-XII, перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Додаток 2 до Порядку № 45 містить форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 було викладено в новій редакції, у якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та не чинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до внесення зазначених змін.

При цьому порядок дій, який повинні вчинити, зокрема, відповідач у зв'язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45, не змінився.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.

Відповідно до пункту 24 Порядку 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток № 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовців у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у пунктах 2, 3 Порядку № 45.

Отже, з набранням чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 (05.03.2019 року) виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому саме у зв'язку з набранням законної сили вказаним рішенням суду позивач отримав право на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

Верховний Суд у Рішенні від 17.12.2019 року по зразковій справі № 160/8324/19 дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до ГУ ПФУ оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 року є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до ГУ ПФУ нову довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень постанови №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 року (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) перерахунку основного розміру пенсії позивача.

Вказане рішення залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року у праві № 160/8324/19.

Суд зазначає, що Верховний Суд у рішенні по зразковій справі № 160/8324/19 від 17.12.2019 року, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020 року з вказаного питання зазначив: "Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2019 року, в адміністративній справі № 826/3858/18 визнав протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45. Оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до додатку 2 Порядку № 45, у якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, то з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін."

Таким чином, дослідивши докази та законодавство, суд приходить до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії є протиправними.

Суд встановив, що Відповідач був зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії Позивача на підставі наданої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була видана на виконання попереднього судового рішення.

Проте, зазначений обов'язок виконаний відповідачем не був.

Особливою формою здійснення права на пенсію є пенсійні правовідносини, які водночас виступають як один із видів суспільних відносин. Пенсійні правовідносини розглядаються як особлива форма соціальної взаємодії, що об'єктивно виникає в суспільстві відповідно до закону, учасники якої мають взаємні кореспондуючі права та обов'язки і реалізують їх з метою задоволення своїх потреб та інтересів в особливому порядку, який не заборонений державою чи гарантований і охороняється нею в особі певних органів.

Людина вступає в пенсійні правовідносини для реалізації свого права на отримання пенсійного забезпечення і такі відносини, за загальним правилом, мають безстроковий характер.

Пенсія за віком призначається конкретній особі на підставі наявного страхового стажу та розміру заробітної плати, яку вона отримувала, та, відповідно відрахувань до спеціального фонду.

Тобто, пенсія за віком - це свого роду "державний депозит" (примусовий та індивідуальний) кожної особи, який залежить від праці такої особи, та підлягає безумовному поверненню з боку держави у встановленому розмірі протягом всього життя пенсіонера, крім виняткових випадків, що можуть бути встановлені законом.

Таким чином, дослідивши докази та законодавство, суд приходить до висновку про допущені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області протиправні дії щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії. Суд встановив, що Відповідач був зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії Позивача на підставі наданої оновленої довідки про розмір грошового забезпечення від ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка була видана на виконання попереднього судового рішення.

Доводи Відповідача про відсутність спеціального рішення Кабінету Міністрів України чи повідомлення від Міністерства соціальної політики України, а також обмеження його повноважень щодо розрахунку грошового забезпечення, не приймаються судом як підстава для невиконання обов'язку з перерахунку. Суд також відхиляє посилання Відповідача на пропуск Позивачем строків позовної давності, оскільки порушення прав Позивача на належний розмір пенсії є триваючим, що дає право на звернення до суду без обмеження строком. Таким чином, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області є протиправними, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, підлягають задоволенню, з вище окреслених підстав.

Керуючись ст. ст. 2-12, 72-77, 139, 241-246, 250, 255, 22, 263, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, які викладені у листі № 5612-4548/Я-02/8-1500/25 від 04.03.2025 року, щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО105370 від 05.02.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО105370 від 05.02.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень, індексації) та премій, починаючи з 01.02.2023 року, з урахуванням раніше проведених виплат.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293, 295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Рішення складено 30.06.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю. В. у відпустці, у період з 30.05.2025 року по 27.06.2025 року, включно.

Суддя Харченко Ю. В.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

30.06.2025 року

Попередній документ
128575983
Наступний документ
128575985
Інформація про рішення:
№ рішення: 128575984
№ справи: 420/6897/25
Дата рішення: 30.06.2025
Дата публікації: 04.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (04.08.2025)
Дата надходження: 10.03.2025
Предмет позову: про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії