Справа № 420/17417/25
01 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Єрьоміна Вікторія Анатоліївна, звернувся до суду з адміністративним позовом до НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ) (далі - відповідач), в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ), яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 06.06.2016 індексацію грошового забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з визначенням місяців, в яких відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців, січень 2008 року;
зобов'язати НОМЕР_2 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 06.06.2016 індексацію грошового забезпечення із застосуванням місяців для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базових місяців) - січень 2008 року відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44, з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (Військової частини НОМЕР_1 ), яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати;
зобов'язати НОМЕР_2 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (Військову частину НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по день фактичної виплати індексації грошового забезпечення включно за весь час затримки виплати.
Ухвалою від 06.06.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20.06.2025 до суду від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив, у якому, серед іншого, відповідач просить витребувати у позивача інформацію з підтверджуючими документами про проходження ним військової служби в органах державної прикордонної служби України після 07.09.2017 до теперішнього часу.
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу у військової частині НОМЕР_1 з 07.06.2016 по 07.09.2017.
У спірний період з 01.01.2016 по 06.06.2016 ОСОБА_1 не перебував у списках особового складу військової частини НОМЕР_1 , військову службу у військової часині НОМЕР_1 не проходив.
Відповідно до вимог ст. 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Таким чином, військова частина НОМЕР_3 , в якій позивач знаходився на фінансовому забезпеченні та отримував грошове забезпечення у період з 01.01.2016 по 06.06.2016 мала б здійснити індексацію його грошового забезпечення.
Пункт 293 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затверджене Указом Президента України від 29.12.2009 №1115/2009 визначає, що особа, звільнена з військової служби, на день виключення із списків особового складу органу Держприкордонслужби розраховується за всіма видами належного їй на день звільнення матеріального та грошового забезпеченням.
Відповідно до Інструкції про організацію фінансового господарства в органах Державної прикордонної служби України затвердженої наказом Адміністрації Держприкордонслужби від 28.02.2006 №155, начальник фінансово-економічного органу військової частини зобов'язаний ретельно перевірити за грошовими атестатами, що пред'являються військовослужбовцями, законність проведених за місцем попередньої служби виплат грошового забезпечення, а також правильність і повноту проведених у них записів.
Згідно наказу командира НОМЕР_2 загону морської охорони № 211-ос від 06.09.2017 ОСОБА_1 було виключено зі списків особового складу загону та всіх видів забезпечення з 07.09.2017 у зв'язку із вибуттям для подальшого проходження служби до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_4 ).
Таким чином, військова частина, яка є останнім місцем служби військовослужбовця мала обов'язок провести аналіз по всім виплатам позивача та за необхідності зробити відповідні перерахунки та здійснити виплати, у тому числі і індексації грошового забезпечення позивача за всі періоди проходження військової служби до звільнення.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з такого.
Згідно положень ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. цією ж нормою визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст.73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Положеннями частин 1-2, 4 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Згідно із пунктом 4 частини 5 статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Крім того, відповідно до положень ст.9 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
За приписами статті 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Отже, подання доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються доводи учасника справи, є обов'язком такого учасника справи.
З врахуванням приписів ст. 77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Крім того, витребування інформації щодо проходження служби позивачем після 07.09.2017 не стосується даних спірних правовідносин, оскільки спірний період даного позову з 01.01.2016 по 06.06.2016.
Таким чином, з врахуванням вищевикладеного, суд не убачає підстав для задоволення клопотання відповідача про витребування доказів.
Керуючись ст. 72 -80, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про витребування доказів залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.С. Пекний