Справа № 420/29746/23
30 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Василяки Д.К., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросіндікат» (65037, Одеська обл., Одеський р-н, село Лиманка, вул. Надії, ж/м «Чорноморка», будинок 1, код ЄДРПОУ 36769908) до Головного управління ДПС в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, код ЄДРПОУ: 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросіндікат» до Головного управління ДПС в м. Києві, Державної податкової служби України в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195439/36769908 від 17.07.2023 р.;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 6 від 01.06.2022 р. датою її подання;
визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195440/36769908 від 17.07.2023 р.;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 4 від 01.06.2022 р. датою її подання;
визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195441/36769908 від 17.07.2023 р.;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 2 від 01.06.2022 р. датою її подання;
визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195442/36769908 від 17.07.2023 р.;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 5 від 01.06.2022 р. датою її подання;
визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195443/36769908 від 17.07.2023 р.;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 3 від 01.06.2022 р. датою її подання;
визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195444/36769908 від 17.07.2023 р.;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 7 від 01.06.2022 р. датою її подання.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між ТОВ «АГРОСІНДІКАТ» (Продавець) та ПП «ЕКОФРЕШ» (ідентифікаційний номер 33536682) (Покупець) було укладено Договір поставки № 2005 від 20.05.2022 р. (далі Договір №2005), згідно із яким Постачальник зобов'язується передати у власністю Покупцю, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товари, що зазначені у видатковій накладній. 01 червня 2022 року сторонами було підписано додаткові угоди до Договору № 2005. В межах здійснення господарської діяльності позивачем було складено податкові накладні:- Податкову накладну №2 від 01.06.2022р. на суму 275 880,00 грн., у тому числі 33 880,00 грн. ПДВ;- Податкову накладну №3 від 01.06.2022р. на суму 275 880,00 грн., у тому числі 33 880,00 грн. ПДВ;- Податкову накладну №4 від 01.06.2022р. на суму 275 880,00 грн., у тому числі 33 880,00 грн. ПДВ;- Податкову накладну №5 від 01.06.2022р. на суму 275 880,00 грн., у тому числі 33 880,00 грн. ПДВ;- Податкову накладну №6 від 01.06.2022р. на суму 275 880,00 грн., у тому числі 33 880,00 грн. ПДВ;- Податкову накладну №7 від 01.06.2022р. на суму 137 940,00 грн., у тому числі 16 940,00 грн. ПДВ. Реєстрація податкових накладних була зупинена після подання їх на реєстрацію. У квитанціях до податкових накладних причиною зупинення реєстрації зазначене таке: «Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Позивач зазначив, що ним до Контролюючого органу були надані всі необхідні пояснення та документи, які були достатніми для прийняття рішень щодо реєстрації зупинених податкових накладних, які податковий орган, тим не менше, не перевірив та не взяв до уваги при прийнятті наступних рішень:- Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195439/36769908 від 17.07.2023 р.;- Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195440/36769908 від 17.07.2023 р.;- Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195441/36769908 від 17.07.2023 р.;- Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195442/36769908 від 17.07.2023 р.;- Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195443/36769908 від 17.07.2023 р.;. - Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195444/36769908 від 17.07.2023 р. За результатами розгляду поданих документів Відповідач прийняв Оскаржувані рішення. Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є висновок Комісії ГУ ДПС у місті Києві про: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». В графі «Додаткова інформація» зазначено: «первинні документи щодо придбання/ постачання товарів/послуг». Позивач звертає увагу суду, що всі первинні документи, якими могли підтверджуватися господарські операції за результатами яких були складені зупинені податкові накладні, було надано у повному обсязі. Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду.
Ухвалою суду відкрито провадження по справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відзив на адміністративний позов у встановлений судом строк та станом на момент розгляду справи до суду не надходив.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Станом на час розгляду справи від відповідача не надходило жодних повідомлень щодо неможливості надання відзиву.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив на позовну заяву оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд встановив наступне: в межах здійснення своєї господарської діяльності між ТОВ «АГРОСІНДІКАТ» (Продавець) та ПП «ЕКОФРЕШ» (ідентифікаційний номер 33536682) (Покупець) було укладено Договір поставки № 2005 від 20.05.2022 р. (далі Договір №2005), згідно із яким Постачальник зобов'язується передати у власністю Покупцю, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товари, що зазначені у видатковій накладній. 01 червня 2022 року сторонами було підписано додаткові угоди до Договору № 2005: Додаткову угоду № 1 від 01.06.2022 р., якою погоджено, що поставці підлягає товар «соняшник» у кількості 66 т;- Додаткову угоду № 2 від 01.06.2022 р., якою погоджено, що поставці підлягає товар «соняшник» у кількості 66 т;- Додаткову угоду № 3 від 01.06.2022 р., якою погоджено, що поставці підлягає товар «соняшник» у кількості 88 т;- Додаткову угоду № 4 від 01.06.2022 р., якою погоджено, що поставці підлягає товар «соняшник» у кількості 44 т;- Додаткову угоду № 5 від 01.06.2022 р., якою погоджено, що поставці підлягає товар «соняшник» у кількості 66 т.
31 травня 2022 року Постачальником було направлено Покупцю Рахунок на оплату № 11/1 на суму 275 880,00 грн. з ПДВ, № 11/2 на суму 275 880,00 грн. з ПДВ; № 11/3 на суму 275 880,00 грн. з ПДВ; № 11/4 на суму 275 880,00 грн. з ПДВ; № 11/5 на суму 275 880,00 грн. з ПДВ; № 12 на суму 137 940,00 грн. з ПДВ.
За фактом передачі товару, на підставі Видаткових накладних № 11/1, №11/2, № 11/3, №11/4, №11/5, №12 від 01.06.2022 р., ТОВ «АГРОСІНДІКАТ» склало Податкові накладні № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7 від 01.06.2022 р.
Судом встановлено, що податкові накладні № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7 від 01.06.2022 року скеровано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Проте, згідно квитанцій від 30.06.2022 року, реєстрація вказаних податкових накладних № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7 від 01.06.2022 року, була зупинена відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки ПН складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Позивач скористався своїм правом та на адресу контролюючого органу ним було направлено: пояснення для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних № 3107/2 від 28.07.2023 р.; Договір поставки №2005 від 20.05.2022р.; Додаткові угоди до Договору поставки №2005 від 01.06.2022р.; Рахунок на оплату №11/1 від 31.05.2022р.; Видаткова накладна №11/1 від 01.06.2022р.; Лист №3105 від 31.05.2022р. щодо погрузки машин Покупця; Реєстр завантаження зерна за 01.06.2022р.; Банківські виписки; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 361 за 20.05.2022р. - 10.07.2023 р.; Рахунок на оплату №11/2 від 31.05.2022 р.; Видаткова накладна №11/2 від 01.06.2022 р.; Рахунок на оплату №11/3 від 31.05.2022 р.; Видаткова накладна №11/3 від 01.06.2022 р.; Рахунок на оплату №11/4 від 31.05.2022 р.; Видаткова накладна №11/4 від 01.06.2022 р.; Рахунок на оплату №11/5 від 31.05.2022 р.; Видаткова накладна №11/5 від 01.06.2022р.; Рахунок на оплату №12 від 31.05.2022 р.; Видаткова накладна №12 від 01.06.2022р.; Витяг з ЄДР від 17.05.2023 р.; Витяг з реєстру платників податку на додану вартість №1726554500067 від 12.01.2017 р.; Документи на підтвердження оренди нерухомого майна (частина 1); Документи на підтвердження оренди нерухомого майна (частина 2); Повідомлення за формою 20-ОПП від 23.01.2020р.; Повідомлення за формою 20-ОПП від 11.05.2023р.; Оборотно-сальдова відомість по рахунку 10 за 2022 рік.; Штатний розпис від 01.05.2022р.; Штатний розпис від 01.05.2023р.; Звітність ПДФО та ЄСВ за 2 квартал 2022 року; Звітність ПДФО та ЄСВ за 1 квартал 2023 року; Договір поставки с/г продукції №12 від 18.06.2019р.; Видаткова накладна №50 від 11.09.2019р.; Рахунок на оплату №41 від 11.09.2019р.; Запит на надання копій документів №28/06-23 від 28.06.2023р.; Повідомлення за формою 20-ОПП від 29.04.2020р.; Повідомлення за формою 20-ОПП від 19.06.2020р.; Контракт №02 від 02.06.2020р.; Додаткова угода №9 від 25.05.2022р.; Інвойс №27-02 від 31.05.2022р.; CMR від 31.05.2022р.; Електронне декларування №UA500090/2022/003716; Інвойс №27-03 від 31.05.2022р.; CMR від 31.05.2022р.; Електронне декларування №UA500090/2022/003717; Інвойс №27-04 від 31.05.2022р.; CMR від 31.05.2022р.; Електронне декларування №UA500090/2022/003778; Інвойс №27-05 від 31.05.2022р.; CMR від 02.06.2022р.; Електронне декларування №UA500090/2022/003921; Інвойс №27-06 від 31.05.2022р.; CMR від 02.06.2022р.; Електронне декларування №UA500090/2022/003923; Інвойс №27-07 від 31.05.2022р.; CMR від 02.06.2022р.; Електронне декларування №UA500090/2022/004043.
Судом встановлено, що Комісією Головного управління ДПС в м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації за розглядом наданого повідомлення та документів, прийнято рішення:
Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195439/36769908 від 17.07.2023 р.;
- Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195440/36769908 від 17.07.2023 р.;
- Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195441/36769908 від 17.07.2023 р.;
- Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195442/36769908 від 17.07.2023 р.;
- Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195443/36769908 від 17.07.2023 р.;
Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195444/36769908 від 17.07.2023 р.
Підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є висновок Комісії ГУ ДПС у місті Києві про: «надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». В графі «Додаткова інформація» зазначено: «первинні документи щодо придбання/ постачання товарів/послуг».
Не погодившись із оскаржуваними рішеннями до податкових накладних Позивач скористався досудовим порядком врегулювання виниклого спору, направивши до контролюючого органу скарги.
04.08.2023 р оку контролюючим органом винесені наступні рішення: Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 62106/36769908/2 від 04.08.2023 р.;- Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 62010/36769908/2 від 04.08.2023 р.;- Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 62045/36769908/2 від 04.08.2023 р.;- Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 62103/36769908/2 від 04.08.2023 р.;- Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 62097/36769908/2 від 04.08.2023 р.;- Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 62094/36769908/2 від 04.08.2023 р., якими скарги було залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін з таких підстав: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
Не погоджуючись з рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних, позивач звернувся до суду.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Податковий кодекс України (далі - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПКУ).
Відповідно до абз.1 п.201.1 ст.201 ПКУ, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
За приписами пункту 201.7 статті 201 цього Кодексу, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПКУ, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначений Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246).
Відповідно до пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Пунктами 13, 15 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПКУ, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання зазначеної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165 (набрала чинності 01 лютого 2020 року), якою серед іншого затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).
Відповідно до пункту 4 вказаного Порядку, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
За приписами пункту 5 Порядку № 1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Пунктом 7 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).
У відповідності до пункту 25 Порядку № 1165, комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних стало те, ПН складені та подані платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку та п.8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, Критерії ризиковості платника податку визначені додатком 1 до Порядку №1165.
У додатку № 1 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема п. 8 «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС».
Водночас, в порушення норм 10-11 Порядку № 1165, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Розглядаючи дану адміністративну справу суд враховує, що протягом усього строку розгляду даної адміністративної справи чинного рішення про відповідність позивача критеріям ризиковості станом на дату зупинення реєстрації податкових накладних № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7 від 01.06.2022 року до суду не надано.
Отже, реєстрація податкової накладної поданої позивачем зупинена з пропозицією надання додаткових документів, перелік яких визначено формально без визначення конкретних обставин, які необхідно підтвердити вказаними документами та висвітлити у наданих до вказаних документів поясненнях.
Можливість виконання платником податків обов'язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб'єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Судом встановлено, що позивачем надавалися для контролюючого органу відповідні пояснення та документи на підтвердження вказаних у податкових накладних господарських операцій.
У вказаних документах зазначено вид, зміст та обсяг господарських операцій.
Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам ст.ст.187, 198, 201 ПК України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність та мають відповідну юридичну силу.
Таким чином, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
З огляду на зміст оскаржуваного рішення, підставою для його прийняття стало надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.
При цьому, комісією в оскаржуваному рішенні не зазначено які саме копії документів з наданих позивачем, складені із порушенням законодавства.
Оскаржуване рішення містить лише загальне твердження без зазначення, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.
Тобто викладена загальна норма без зазначення конкретних документів, яких, на думку відповідача, не вистачає для здійснення реєстрації податкових накладних, а також без повідомлення причин та мотивів, за яких надані позивачем пояснення та документи не були враховані.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові по справі №380/8213/21 від 08 лютого 2022 року.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам доступності, передбачуваності та зрозумілості; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як закон, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.
Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Суд вважає, що відсутність в оскаржуваному рішенні чіткого мотиву його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо його неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).
При цьому, суд враховує позицію Верховного Суду в постанові від 07.12.2022 року по справі № 500/2237/20, в якій зазначено, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Таким чином, враховуючи наявність первинних документів, а також, те, що відповідні пояснення та документи були надані контролюючому органу, суд робить висновок, що наявні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Агросіндікат» та скасування оскаржуваних рішень Комісії Головного управління ДПС в м. Києві з питань зупинення реєстрації податкових накладних № 9195439/36769908 від 17.07.2023 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 01.06.2022 р.; № 9195440/36769908 від 17.07.2023 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 4 від 01.06.2022 р., № 9195441/36769908 від 17.07.2023 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 01.06.2022 р., № 9195442/36769908 від 17.07.2023 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 5 від 01.06.2022 р., № 9195443/36769908 від 17.07.2023 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 01.06.2022 р., № 9195444/36769908 від 17.07.2023 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 7 від 01.06.2022 р.
Згідно п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 341), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
З огляду на висновок суду щодо протиправності оскаржуваного рішення комісії Головного управління ДПС в м. Києві, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача та зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7 від 01.06.2022 року, датою їх фактичного подання на реєстрацію.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що адміністративний позов належить до задоволення.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Суд зазначає, що за звернення до суду із зазначеним позовом позивач сплатив 16 104,00 грн. судового збору, які мають бути стягнуті з відповідачів на користь позивача.
Щодо відшкодування позивачу витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 60 000,00 грн., то суд зазначає таке.
Відповідно до ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
За правилами ч.9 ст.139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до ч.1 ст.34 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч.2 ст.134 КАС України).
За правилами ч.3 ст.134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.5 ст.134 КАС України).
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч.6 ст.134 КАС України).
За правилами ч.7 ст.134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05.07.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
На підтвердження обставин щодо понесення витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 60000,00 грн. стороною позивача надані суду копії наступних документів: Договір про надання правової допомоги №16/10-23 від 16.10.2023р., ордер на надання правничої (правової) допомоги.
Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону №5076-VI установлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст.19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Статтею 30 Закону №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Суд зазначає, що позивачем надані належні та допустимі докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката.
У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19) міститься висновок про те, що розглядаючи питання стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд має право самостійно визначати розмір таких витрат, виходячи з критерію розумної необхідності та співмірності, враховуючи характер виконуваної адвокатом роботи (послуг), складність виконуваної роботи (послуг), їх значимості, складності категорії справи тощо.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (пункт 268 названого рішення).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі№755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
У постанові Верховного Суду від 04.02.2020 по справі №280/1765/19 (адміністративне провадження №К/9901/607/20) зазначено, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим, суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема складності справи, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Суд констатує, що позивач надав належні та допустимі докази понесення витрат на правничу допомогу адвоката, а також співмірності витрат обсягу наданих послуг (підготовка та направлення позовної заяви до суду).
Тому, суд дійшов висновку про необхідність стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судових витрат на правничу допомогу адвоката у сумі 3000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 90, 132, 139, 242-246, 250, 255 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросіндікат» (65037, Одеська обл., Одеський р-н, село Лиманка, вул. Надії, ж/м «Чорноморка», будинок 1, код ЄДРПОУ 36769908) до до Головного управління ДПС в м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19 ЄДРПОУ 44116011), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ: 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195439/36769908 від 17.07.2023 р.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 6 від 01.06.2022 р. датою її подання.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195440/36769908 від 17.07.2023 р.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 4 від 01.06.2022 р. датою її подання.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195441/36769908 від 17.07.2023 р.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 2 від 01.06.2022 р. датою її подання.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195442/36769908 від 17.07.2023 р.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 5 від 01.06.2022 р. датою її подання.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195443/36769908 від 17.07.2023 р.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 3 від 01.06.2022 р. датою її подання.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у місті Києві № 9195444/36769908 від 17.07.2023 р.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну № 7 від 01.06.2022 р. датою її подання.
Стягнути з Головного управління ДПС в м. Києві за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросіндікат» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 16 104,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросіндікат» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в м. Києві судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.К. Василяка