Справа № 420/9547/25
30 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальність «СТІЛЛІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «СТІЛЛІ» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів UA500020/2025/000072/2 від 12.02.2025 року.
В обґрунтування вимог позову зазначається, що 18.07.2022 року між RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd (Продавець) та ТОВ «СТІЛЛІ» (Покупець) укладено Контракт № 1, за умовами якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар - взуття. 20.11.2024 року на виконання умов Контракту №1 продавцем було виставлено Інвойс № 134 з переліком товарів на загальну суму 45200,12 доларів США, а 12.02.2025 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500020/2025/000072/2. В підтвердження транспортних витрат декларантом було надано відповідачу Рахунок на оплату від експедитора, який містить детальну вартість кожного виду транспортних витрат та охоплює транспортні послуги за весь маршрут транспортування товарів від постачальника до митної території України. Надання виставленого рахунку на підтвердження транспортних витрат повністю узгоджується з МК України, наказом МФУ № 599 від 24.05.2012 року та умовами договору. Перелік товарів вважається узгодженим у разі підтвердження з боку покупця інвойсу відповідно до розд. 3 Контракту. Відповідний інвойс було надано. Будь-які інші замовлення чи пропозиції не підлягають документальному оформленню (Контрактом не передбачено). Сертифікат видано уповноваженим органом КНР, в якому відображено код УКТ ЗЕД згідно з місцевими нормативними вимогами. Розбіжність у кількості класифікацій за кодами в різних країнах жодним чином не може вважатися розбіжністю, яка унеможливлює визначення митної вартості за поданими декларантом документами. У наданих декларантом документах відсутні будь-які вказівки на те, що витрати по оплаті упаковки та робіт з пакування не включаються в ціну, а тому в силу пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 МК України, така вартість не може бути додана до ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари. Крім того, в Інвойсі передбачено, що «пакування відповідно до заявки покупця та включено в ціну» (другий рядок після таблиці з переліком товарів). Посилання відповідача на наявність у декларанта не включених до митної вартості додаткових витрат (доставка від транзитного порту до кордону України, роботи з перевантаження товарів) є надуманими та нічим не підтверджуються.
Ухвалою суду від 07.04.2025 року прийнято адміністративний позов до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
До суду від відповідача 23.04.2025 року надійшов відзив, в якому представник відповідача вказує, що адміністративний позов ТОВ «СТІЛЛІ» не підлягає задоволенню.
Представник відповідача вказує у відзиві, що оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) 25UA500020001286U0 від 12.02.2025 року містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У рішенні про коригування митної вартості № UA500020/2025/000072/2 від 12.02.2025 року наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару UA500020/2025/000072/2 від 12.02.2025 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного UA500020/2025/000102 від 12.02.2025 року діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ «СТІЛЛІ».
Ухвалою суду від 30.06.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Стіллі» зареєстровано як юридична особа 30.12.2021 року та згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.42 Оптова торгівля одягом і взуттям (основна), 47.72 Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах, 47.71 Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах.
18 липня 2022 року між товариством з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» (Покупець) та компанією RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD (Продавець) було укладено Контракт № 1, за умовами якого продавець зобов'язаний поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах цього Контракту.
Пунктами 1.2, 1.3 даного контракту товаром за цим контрактом є взуття. Номенклатура товару та ціни визначаються у інвойсах до цього контракту, які є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п. 3.1 контакту № 1 умови поставки: (базові умови) - CPT. Детальні умови визначаються сторонами у додатках.
Згідно з п.3.2 контакту № 1 поставка товару здійснюється партіями, що сформовані на підставі замовлень покупця та наявності товару на складі продавця.
Пунктом 3.3. контакту № 1 визначено, що замовлення вважається прийнятим, якщо продавець виставив покупцю попередній інвойс.
Відповідно до п.5.1 контракту №1 товар має бути упакований відповідно до вимог до кожного виду товару. Зовнішнє та внутрішнє пакування мають забезпечити захист від псування, пошкоджень та атмосферних впливів. Коробки, в яких упаковано товар, мають бути марковані з трьох сторін: верхньої та двох протилежних одна одній бокових сторін. Усі супровідні документи (пакувальні листи, специфікації), маркування та технічна документація мають бути складені англійською мовою.
19.07.2022 між сторонами Контракту №1 укладено Додаткову угоду, якою сторони вирішили викласти п.п.3.3. Контракту № 1 від 18.07.2022 в новій редакції: 3.1 Умови поставки: (базові умови) FOB. Строки поставки визначаються у додатках.
02.01.2023 між сторонами Контракту №1 укладено Додаткову угоду, якою сторони вирішили викласти п.5.1 контракту в новій редакції: товар має бути упакований відповідно до вимог до кожного виду товару. Вартість упаковки та пакування включені у вартість товару. Вартість упаковки та пакування включені у вартість товарів в інвойсах та не підлягають окремій оплаті.
20.11.2024 року на виконання умов Контракту № 1 продавцем було виставлено Інвойс № 134 з переліком товарів на загальну суму 45200,12 доларів США (умова поставки - FOB Нінгбо), та поставлено позивачу партію товару.
З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем 12.02.2025 року була подана до Одеської митниці митна декларація №25UA500020001286U0, в якій товариством з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» в графі 42 зазначено, що вартість товару за основним методом, а саме за ціною договору (контракту), становить 45200.12 доларів США.
При цьому позивачем, разом із митною декларацією будо надано наступні документи:
- Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 20.11.2024;
- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) №134 від 20.11.2024;
- Домашній коносамент (House bill of lading) №BW24120260A від 22.12.2024;
- Автотранспортна накладна (Road consignment note) №7051 від 11.02.2025;
- Навантажувальний документ (Bordereau) №824 від 10.02.2025;
- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №25С700001262/00244 від 24.01.2025;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №311 від 29.01.2025;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) від 19.07.2022, від 26.12.2022, від 02.01.2023, від 06.01.2023, від 06.02.2023 та від 31.12.2024;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) №1 від 18.07.2022;
- Договір про надання послуг митного брокера №БР-518 від 21.07.2023;
- Договір (контракт) про перевезення №21072023-01 від 21.07.2023;
- Інші некласифіковані документи Акт зважування №691 від 11.02.2025.
12.02.2025 року відповідачем було прийнято рішення UA500020/2025/000072/2 «Про коригування митної вартості» та видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000480.
В оскаржуваному рішенні № UA500020/2025/000072/2 відповідачем було зазначено наступне:
“У зв'язку зі спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками 105-2 та 106-2 щодо можливого заниження митної вартості товарів та тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:
1. у договорі транспортного експедирування від 21.07.2023 №21072023-01 у п.4.3 вказано що вартість транспортно-експедиторських послуг визначається в Заявках, актах виконаних робіт, рахунках-фактурах. У п.4.8.вказано що - Прийом і здача робіт здійснюється на підставі Акта виконаних робіт, який направляється клієнту разом з рахунком (пп.4.2 - 4.5). Рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг, наданий до митного оформлення, датовано 04 грудня 2024 року, але Акт виконаних робіт під МД відсутній. Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати:
-рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; -калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про розмір тарифної ставки за перевезення за одиницю виміру (вагу) товару. Вказані документи для підтвердження числового значення складової митної вартості до митного оформлення не надано;
2. у п.3.2 контракту вказано, що партія товару формується на підставі замовлень, яких до митного оформлення надано не було. Замовлення вважається прийнятим, якщо продавець виставив покупцю попередній інвойс (п.3.3 Контракту) - попередні інвойси серед документів відсутні;
3. відповідно до пп. в) п. 1 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, разом з цим, у п. 5.1 Контракту зі змінами, зазначено, що ціни на товари включають в себе вартість упаковки та пакування. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;
4. У графі 1 «Exporter» сертифікату про походження товару від 24.01.2025 №25С700001262/00244 вказаний експортер (SHENZHEN XUJIA CUSTOMS DECLARATION CO., LTD.), що відрізняється від зазначеного у поданій митній декларації, інвойсі та інших товаро-супровідних документах (RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD CHINA), а також у гр.8 вказаний код товару за УКТЗЕД (6402992900), який не відповідає жодному з поданих до митного оформлення товарів.
5. Також, інформація про слідування товару за коносаментом від 22.12.2024 №BW24120260A в контейнері №№ CAAU8714066 маршрутом порт Нінгбо, Китай - порт Gemlik Rodaport, Туреччина - порт Чорноморськ, Україна наявна на офіційному сайті в мережі Інтернет (www.searates.com). Відповідно до даних сайту в порту Gemlik
Rodaport, Туреччина товар перебував протягом періоду з 31.01.2025 (перевалка вантажу) по 04.02.2025 на інше судно ORITA. Отже, з 31.01.2025 по 04.02.2025 товар перебував в порту Gemlik країни транзиту Туреччина, де здійснювались операції розвантаження, перевантаження контейнерів, а також надавались інші, пов'язані з транспортуванням послуги, зокрема портові (зберігання, обробка вантажу, зважування тощо). З огляду на зазначене митний орган зазначає щодо наявності у імпортера додаткових витрат на транзитні митні формальності, доставку товару від транзитного порту до кордону України тощо.
6. Разом з тим, згідно з даними декларації митної вартості, поданої до ЕМД від 12.02.2025 №25UA500020001284U1, декларантом не включено до заявленої митної вартості товару зазначені вище витрати як складові митної вартості оцінюваного товару. Таким чином, декларантом документально не підтверджено повноту включення до ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, складових митної вартості, визначених пунктами 5, 6 частини десятої статті 58 Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, відповідно до частини 3 статті 53 МКУ зобов'язуємо протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 3) копію митної декларації країни відправлення; 4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.
У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Зазначені документи необхідно надати з перекладом на українську мову відповідно до статті 254 МКУ.
В якості консультації повідомляємо.Відповідно до вимог п.3 ст.52 Митного кодексу України, затвердженого Законом України від 13.03.12 №4495-VI декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості, у разі потреби уточнення інформації; 2) письмово звертатися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу, або сплатити митні платежі згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом, у разі відсутності у них на день митного оформлення достатньої інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості, або в разі їх незгоди з митною вартістю, визначеною митним органом; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати в порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, установлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.
12.02.2025 митним органом отримано лист уповноваженої особи від 12.02.2025 №1202-2 щодо відмови надання витребуваних документів в повному обсязі у продовж 10 діб.
Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МКУ, оскільки відповідно до п.2 статті 58 використані декларантом відомості не підтверджені документально митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) резервним методом.
За результатом проведеної консультації між митним органом та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України з урахуванням на обсяг партії, умов поставки, комерційних умов тощо, та встановлено, що рівень митної вартості: товару № 1 є більшим і становить 6,4366 дол. США/пара (МД № UA100440/2024/314528), ніж заявлено декларантом 3,582 дол. США/пара;товару № 2 є більшим і становить 6,448 дол. США/пара (МД № UA100100/2024/026083), ніж заявлено декларантом - 3,582 дол.США/пара. товару № 3 є більшим і становить 8,473 дол. США/пара (МД №UA100440/2024/313755), ніж заявлено декларантом 5,095 дол. США/пара».
Відповідачем прийнято картку відмови №UA500020/2025/000102, відповідно до якої причини відмови у митному оформленні полягали у наступному: «В митному оформленні відмовлено згідно вимог частини 6 пункту 2 статті 54 Митного кодексу України від (ЗУ № 4495-VI від 13.03.2012). Відповідно до статті 55 Митного кодексу України (ЗУ № 4495-VI від 13.03.2012) прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000072/2 від 12.02.2025.
Рішення про відмову у митному оформленні може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13.03.2012 № 4495-VІ "МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ" або у суді.».
Вважаючи вказане рішення про коригування митної вартості товарів №UA500020/2025/000072/2 від 12.02.2025 року протиправним, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться па митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").
За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару UA500020/2025/000072/2 підстави його винесення, суд зазначає таке.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару.
Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Разом з тим, визначення більшої ціни товару митних деклараціях №UA100440/2024/314528, № UA100100/2024/026083 та № UA100440/2024/313755 не є
безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.
Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Митним органом в оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про розмір тарифної ставки за перевезення за одиницю виміру (вагу) товару.
Вказані документи для підтвердження числового значення складової митної вартості до митного оформлення не надано.
Відповідно до положень ч.10 ст.58 МКУ складовою митної вартості товару, яка повинна при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари є, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5 ч.10 ст.58 МКУ).
Згідно з п.6 ч.2 ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів та обов'язково подаються до митниці, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Наказ МФУ від 24.05.2012 № 599 містить, у тому числі, посилання на перелік (приклади) документів які можуть містити в собі відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Отже, вказаний акт не встановлює вичерпний перелік документів, а лише наводить їх приклади.
Також, у вказаному Наказі зазначено, що якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.
Оскільки законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, суд вважає, що надані контролюючому органу договір транспортного експедирування від 21.07.2023 №21072023-01 року та рахунок на оплату до цього договору № 311 від 29.01.2025 (зважаючи на зміст п.4.2 такого договору, відповідно до якого послуги Експедитора, а також витрати, затрати та інші платежі, здійснені Експедитором в інтересах Клієнта і пов'язані з виконанням цього Договору, сплачуються Клієнтом на умовах 100% передоплати або за фактом надання послуг на підставі виставленого Експедитором рахунку), які містять інформацію про вартість перевезення товару за весь маршрут від постачальника до покупця є належним та допустимим доказом розміру таких витрат.
Наведене також узгоджуються з позицією Верховного Суд в постанові від 31 травня 2019 року по справі № 804/16553/14 (№К/9901/5149/18), де суд зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
При цьому, щодо ненадання позивачем під час митного оформлення акту виконаних робіт щодо перевезення вантажу суд зазначає, що з огляду на надання позивачем відповідачу рахунку на оплату, який у відповідності до п.4. договору транспортного експедирування від 21.07.2023 року №21072023-01 є одним з документів, в яких може бути (але не обов'язково що в кожному) визначена вартість транспортно-експедиційних послуг, відсутність такого акту не є підставою для коригування митної вартості поставленого позивачем товару.
Посилання відповідача у оскаржуваному рішенні, що попередні інвойси серед документів відсутні суд не приймає до уваги зважаючи на те, що рахунок-проформа - попередній інвойс, який існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс. У проформі-інвойсі зазначається обов'язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
Тобто, з огляду на надання позивачем до митного оформлення рахунку-фактури (інвойса) № 134 від 20.11.2024 року, проформа-інвойс (попередній інвойс) не є документом, який підтверджує митну вартість товару.
Відповідач в рішенні про коригування митної вартості зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів.
Проте суд критично оцінює зазначені висновки відповідача з огляду на таке.
Так, щодо покликань відповідача на те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо такої складової митної вартості товару як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару, суд зазначає.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов п.5.1 контракту №1 від 18.07.2022 року товар має бути упакований відповідно до вимог до кожного виду товару. Зовнішнє та внутрішнє пакування мають забезпечити захист від псування, пошкоджень та атмосферних впливів. Коробки, в яких упаковано товар, мають бути марковані з трьох сторін: верхньої та двох протилежних одна одній бокових сторін. Усі супровідні документи (пакувальні листи, специфікації), маркування та технічна документація мають бути складені англійською мовою.
В той же час, відповідно до додаткової угоди до вказаного контракту від 02.01.2023 сторони узгодили викласти п.5.1 контракту в новій редакції: товар має бути упакований відповідно до вимог до кожного виду товару. Вартість упаковки та пакування включені у вартість товару. Вартість упаковки та пакування включені у вартість товарів в інвойсах та не підлягають окремій оплаті.
Також відповідно до інвойсу №134 від 20.11.2024 року передбачено, що пакування відповідно до заявки покупця включене в ціну товару.
Також, з матеріалів справи вбачається, що поставка товару здійснювалась на умовах FOB.
Відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов FOB (FREE ON BOARD) продавець зобов'язаний нести витрати, пов'язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов'язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відвантажувати товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.
Крім того, з поданих документів вбачається, що постачання товару здійснювалось за процедурою ZZ00.
Відповідно до Класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України, у разі поставки товару у зворотній тарі у графі МД 37. Процедура митної декларації має бути зазначено ZZ32, в той час як у вказаній графі митної декларації поданої Декларантом зазначено ZZ00 (тара не зворотна та вартість входить у ціну товару), що свідчить про відсутність особливостей переміщення товару, визначених цим Класифікатором. При цьому, жодних спеціальних умов щодо пакування товару, інвойсами, наданими компанією «RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD» не передбачалось.
З поданих до митного оформлення документів вбачається відсутність додаткових витрат на упаковку чи використання пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із упакуванням (упаковка включена у ціну товару), а відтак витрати на пакування не є складовими митної вартості та не підлягають додаванню позивачем з метою визначення митної вартості товару та не можуть вплинути на правильність визначення митної вартості.
При цьому, відповідачем не доведено понесення позивачем додаткових витрат на упаковку товару, а відтак і включення цих витрат до митної вартості.
На думку суду, вимога митного органу про надання додаткових документів на підтвердження такої складової митної вартості як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, за умови включення вартості пакування до ціни товару, є безпідставною та нічим не обґрунтованою.
Таким чином в даному випадку вартість пакування не є витратами, які понесені покупцем, у зв'язку з чим не є такими, що додатково включаються у митну вартість товару.
Аналогічна правова позиція була висловлена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року у справі №815/6794/17 і в постанові Верховного Суду від 18.12.2019 року (справа №160/8775/18).
Таким чином, вищевказані доводи відповідача є безпідставними.
Стосовно посилань на те, що у графі 1 «Exporter» сертифікату про походження товару від 24.01.2025 № 25С700001262/00244 вказаний експортер (SHENZHEN XUJIA CUSTOMS DECLARATION CO., LTD.), що відрізняється від зазначеного у поданій митній декларації, інвойсі та інших товаро-супровідних документах (RUIAN TONGQI SHOES CO., LTD CHINA), а також у гр.8 вказаний код товару за УКТЗЕД (6402992900), який не відповідає жодному з поданих до митного оформлення товарів суд зазначає.
Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України, сертифікат походження товарів не відносить до документів, на підставі яких встановлюється митна вартість.
При цьому, як зазначає позивач у позовній заяві, сертифікат видано уповноваженим органом КНР, в якому відображено код УКТ ЗЕД згідно з місцевими нормативними вимогами. Розбіжність у кількості класифікацій за кодами в різних країнах жодним чином не може вважатися розбіжністю, яка унеможливлює визначення митної вартості за поданими декларантом документами.
Згідно з п. 2 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (Постанова КМУ від 21.05.2012 № 428), УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.
Щодо посилань в оскаржуваному рішенні, що з 31.01.2025 по 04.02.2025 товар перебував в порту Gemlik країни транзиту Туреччина, де здійснювались операції розвантаження, перевантаження контейнерів, а також надавались інші, пов'язані з транспортуванням послуги, зокрема портові (зберігання, обробка вантажу, зважування тощо). З огляду на зазначене митний орган зазначає щодо наявності у імпортера додаткових витрат на транзитні митні формальності, доставку товару від транзитного порту до кордону України тощо, суд зазначає таке.
Згідно з рахунком на оплату №311 від 29.01.2025 витрати на транспортування вантажу складались з: експедиційної винагороди на території України, транспортно-експедиційного обслуговування на території України, локальних портових витрат за межами державного кордону України, а також морських перевезень за межами державного кордону України.
Тобто, рахунок відображає загальну вартість міжнародного морського перевезення, що включає всі логістичні операції. Суд вважає, що виокремлення в рахунку на оплату №311 від 29.01.2025 окремого рядка з вартістю вантажно-розвантажувальних робіт у процесі перезавантаження вантажу не є недоліком чи підставою для сумнівів у достовірності визначеної митної вартості, оскільки такі роботи є невід'ємною частиною перевезення товару, загальна вартість якого визначена рахунком на оплату.
Суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.
Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17).
У зв'язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.
З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.
Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товару № UA500020/2025/000072/2 від 12.02.2025 р. прийнято не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
ТОВ «СТІЛЛІ» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 6374,28 грн, відповідно до платіжної інструкції №2399 від 21.03.2025 року.
З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 6374,28 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність «СТІЛЛІ» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2025/000072/2 від 12.02.2025 р.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6374,28 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» (код ЄДРПОУ 44601800, адреса місцезнаходження: 65026, м. Одеса, Грецька площа, 1, оф. 201-Б);
Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631, 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а)
Суддя П.П.Марин