Справа № 420/9229/25
30 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальність « 100 ШИН+» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність « 100 ШИН+» до Одеської митниці, в якому позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000109;
визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості №UA500500/2025/000073/2 від 06.02.2025.
В обґрунтування вимог позову зазначається, що відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої МД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації №UA500500/2025/000109 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів № UA500500/2025/000073/2 від 06.02.2025, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 3,0202 США/кг.
Позивач вказує у позові, що відповідачем в оскаржуваному рішенні не наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та не визначено інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом. До митного оформлення була надані документи на підтвердження транспортних та супутніх витрат за маршрутом QINGDAO (Китай ) до пп Чорноморськ (Україна), вартість перевезення є підтвердженою, а документи надані до митного оформлення в сукупності дозволяють перевірити достовірність декларування витрат на транспортування. Відповідно до 3.8. Договір (контракт) на перевезення № 23102024 від 23.10.2024, лише у разі виникнення у Експедитора додаткових витрат, Експедитор виставляє Клієнту додатковий рахунок. Жодних додаткових витрат Експедитор не ніс, тому рахунок на додаткові послуги не виставлявся. В експортній вантажній митній декларації зазначено: дані про постачальника (QINGDAO SHENGTAI HONGSHENG TRADING COMPANY LIMITED.), покупця (ТОВ « 100 ШИН+») містить умови поставки (FOB), містить найменування порт відправлення (QINGDAO) містить посилання на Інвойс (ST-100SHIN-2410) вагу 32600,00кг, найменування товару (шини для вантажних автомобілів), кількість товару 536 шт. та вартість товару 60836,00 Дол. США що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в товаросупровідних документах, що надані до митного оформлення ,що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в митній декларації №25UA500500003613U3 від 04.02.2025 та поданих позивачем до митного оформлення документах. Таким чином є можливість ідентифікувати митну декларацію країни відправлення з партією товару, що оцінюється. Чинним законодавством країни відправлення (Китай ) та призначення (Україна ) або загальними принципами міжнародного права, наявність печатки митниці відправлення та призначення на Рахунку-Проформі - не передбачено. До митного оформлення Прайс-листі, б/н від 26.10.2025- НЕ надавався. Натомість до митного оформлення був наданий Прейскурант (прайслист) виробника товару б/н від 26.10.2024 виданий Постачальником Товару «QINGDAO SHENGTAI HONGSHENG TRADING COMPANY LIMITED» який містить комерційну пропозицію Постачальника необмеженому колу заінтересованих покупців. При цьому, відображена у прайс-листі вартість товарів, в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у Інвойс № ST-100SHIN-2410 від 26.10.2024. ПП « Тракер Груп » та ФОП ОСОБА_1 є перевізниками, що були залучені Експедитором (МПП «БАРГ») на виконання договору транспортного експедирування №23102024 від 23.10.2024. До того ж відповідно до автотранспортних накладних (СМR) №№3170 від 02.02.2025 та № 9110 від 02.02.2025 транспортування товару здійснюється по території України т.б. після перетину кордону України. Враховуючи вимоги ч.10 ст.58 Митного кодексу України для цілей визначення митної вартості товару, такі складові митної вартості товару, як витрати на доставку товару після ввезення на митну територію України не підлягають включенню т.б. не є складовою митної вартості. Коносамент BW24100133 був наданий до митного оформлення про що свідчить перелік документів зазначений в картці відмови у прийнятті митної декларації.
Ухвалою суду від 07.04.2025 року прийнято адміністративний позов до провадження та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
До суду від відповідача 21.04.2025 року надійшов відзив, в якому представник відповідача вказує, що адміністративний позов ТОВ « 100 ШИН+» не підлягає задоволенню.
Представник відповідача зазначає у відзиві, що оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статті 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UA500500003613U3 від 04.02.2025 містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. У рішенні про коригування митної вартості №UA500500/2025/000073/2 від 06.02.2025 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цьому рішенні про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю. Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2025/000073/2 від 06.02.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000109 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову ТОВ « 100 ШИН +».
До суду від позивача 24.04.2025 року надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що доводи наведені відповідачем у відзиві позов є необґрунтованими, та не спростовують суті позовних вимог.
Відповідачем до суду 29.04.2025 року надано заперечення, в яких зазначено, що Одеська митниця не погоджується з аргументами, викладеними у відповіді позивача на відзив Одеської митниці та відхиляє їх.
Ухвалою суду від 30.06.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.
Товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» зареєстровано як юридична особа 28.12.2011 (Номер запису: 10671020000017401) та здійснює такі види діяльності за КВЕД: 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний); 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 50.20 Вантажний морський транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
12.09.2024 між позивачем ТОВ « 100 ШИН+» (як покупцем) та компанією з компанією «QINGDAO SHENGTAI HONGSHENG TRADING COMPANY LIMITED» (Китай) (як постачальник) укладено контракт на поставку №100SH-SHENG2024 відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати товар вантажні шини, легкові шини, диски в асортименті, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар відповідно до Комерційного Інвойсу, який є невід'ємною частиною цього Контракту.
Пунктами 2.1- 2.3 даного контракту визначено, що товар відвантажується в один або кілька морських контейнерів, або автомобільним транспортом, про що зазначається в пакувальному листі, що додається до Контракту. Кількість Товару за кожним постачанням зазначено в Комерційному Інвойсі, що додається до кожної конкретної постачання Товару. Вага товару: визначається Пакувальним листом, що додається до кожної конкретної поставки Товару.
Згідно з п.п.5.1-5.3 покупець здійснює оплату за товар продавцю банківським перерахуванням на розрахунковий рахунок продавця. Порядок оплати товару визначається у Рахунку-проформі на кожну поставку товару. Продавець повідомляє Покупця про відвантаження товару пересиланням Покупцю копії коносаменту.
Відповідно до п.6.1 контракту постачання товару супроводжується такими документами: - контрактом 1 копія завірена печаткою Покупця; комерційним інвойсом - 1 оригінал; пакувальним листом 1 оригінал; - повний транспортних документів - 3 оригінали, 3 копії.
На підставі інвойсу № ST-100SHIN-2410 від 26.10.2024 року компанією «QINGDAO SHENGTAI HONGSHENG TRADING COMPANY LIMITED» поставлено позивачу партію товару. Загальна кількість товару складає 536 одиниць, загальна вартість товару на умовах FOB (QINGDAO) становить 60836,00 Доларів США.
З метою митного оформлення імпортованого товару позивачем 04.02.2025 року була подана до Одеської митниці митна декларація №25UA500500003613U3, в якій товариством з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» в графі 42 зазначено, що вартість товару за основним методом, а саме за ціною договору (контракту), становить 60836 доларів США.
При цьому позивачем, разом із митною декларацією будо надано наступні документи:
- Пакувальний лист (Packing list) Б/Н від 26.10.2024
- Рахунок-проформа (Proforma invoice) № ST-100SHIN-2410 від 02.10.2024
- Рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № ST-100SHIN-2410 від 26.10.2024
- Коносамент (Bill of lading) № BW24100133 27.10.2024
- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 3170 від 02.02.2025
- Автотранспортна накладна (Road consignment note) № 9110 від 02.02.2025
- Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №C24MA3N6BG750060 від 04.11.2024
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 14 від 22.01.2025
- Банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 15327 від 27.01.2025
- Документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 03.02.2025
- Прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 26.10.2024
- Розрахунок ціни (калькуляція) № ST-100SHIN-2410 від 26.10.2024
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) № 100SH -SHENG 2024 від 12.09.2024
- Договір (контракт) про перевезення № 23102024 від 23.10.2024
- Інші некласифіковані документи Заявка до договору №26102024 від 26.10.2024
- Копія митної декларації країни відправлення № 435020240000094615 від 26.10.2024.
06.02.2025 року відповідачем було прийнято рішення UA500500/2025/000073/2 «Про коригування митної вартості» та видана Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500020/2024/000480.
В оскаржуваному рішенні № UA500500/2025/000073/2 відповідачем було зазначено наступне:
“... У зв'язку із спрацюванням профілів ризику системи управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості були опрацьовані подані декларантом документи, які підтверджують митну вартість товарів, і встановлено, що вони містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме:
Відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати:-рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; -калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. У п.3.8 договору (контракті) про перевезення від 23.10.2024 №23102024_ витрати пов'язані з організацією морського перевезення вантажу Клієнта, оплачуються останнім на підставі рахунку, проте до митного оформлення жодних банківських документів не подано.
В наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт доставки товарів відповідно до умов поставки FOB.
Надана проформа-інвойс № ST-100SHIN-2410 від 02.10.2024 не містить відбитків митних органів(країни відправлення і країни призначення).
Проформа-інвойс це формально виставлений рахунок-фактура, мета якого оголосити вартість товару чи послуги. Прайс лист це перелік товарів чи послуг коротким описом їх характеристик і зазначенням цін. В Прайс листі, поданого до митного оформлення б/н від 26.10.2025 зазначено що він діє один день для складання комерційного документа, тобто пізніше ніж видана проформа-інвойс. Тобто даний прайс-лист виробника товарів не призначений для необмеженого кола осіб та не може використовуватись для підтвердження заявленої митної вартості оцінюваних товарів.
В CMR від 02.02.2025 № 3170 зазначено перевізником ФОП ОСОБА_2 , а в наданому від 03.02.2024 документі про перевезення № б/н зазначено МАЛЕ ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО БАРГ.
З огляду на вищевикладене, відповідно до п.3 ст.53 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості декларант або уповноважена ним особа зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, з яких виготовлені товари; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. У відповідності до частини 6 статті 53 МКУ декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
06.02.2025 декларантом ТОВ "100 ШИН+" було надіслано рахунок на оплату від 22.01.2025 №14, платіжна інструкція від 27.01.2025 №15327, пояснювальний лист від 02.02.2025 б/н та лист від 06.02.2025 б/н, в якому зазначено, що додаткові документи надаватись більше не будуть. У додатково наданому рахунку на оплату від 22.01.2025 №14 зазначений номер коносамента BW24100133, проте до митного оформлення коносамент не подавався, хоча цей документ подається для підтвердження митної вартості. Платіжна інструкція від 27.01.2025 №15327 не можуть бути взятий до уваги як документ, що підтверджують факт оплати за оцінювані товари, оскільки не містять відомостей про ID ключі виконавців надавача платіжних послуг (банку), які свідчать про виконання операцій за такими платіжними інструкціями відповідно з нормами Закону України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216.
Враховуючи, що надані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, декларантом не надано належних документальних підтверджень ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар, основні та додатково наданні документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числове значення складової митної вартості товарів - витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та інше. Крім того, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ.
…Відповідно до п.1 статті 64 МКУ у разі, якщо митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів буде визначена, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) - за резервним методом. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості є більшим та становить: по товару № 1 заявлену митну вартість скориговано за резервним методом визначення митної вартості до рівня- 3,0202 дол. США/кг (МД від 11.11.2024 №UA403030/2024/14301). Митну вартість скориговано з урахуванням опису товару, країни виробництва, митне оформлення якого здійснено у наближений до митного оформлення час та ґрунтується на раніше визнаній (визначених) митними органами митній вартості товарів».
Відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2025/000109, відповідно до якої причини відмови у митному оформленні полягали у наступному:
«РОЗДІЛ ІІІ. МИТНА ВАРТІСТЬ ТОВАРІВ ТА МЕТОДИ ЇЇ ВИЗНАЧЕННЯ, глава 9, ст.52-55 МКУ. У зв'язку з тим, що митну вартість товарів не можна визначити шляхом послідовного використання методів зазначених у ст. 58,59,60,61,62,63 МКУ, митна вартість оцінюваних товарів, буде визначена з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (GATT), другорядним методом - резервним.
Митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості №UA500500/2025/000073/2 від 06.02.2025, Рішення про відмову у митному оформлення може бути оскаржено у порядку передбаченому гл. 4 Закону України від 13/03/2012 №4496-VІ " ПРО МИТНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ"».
Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови протиправними, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.
Відповідно до положень ст.19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Матеріали справи свідчать, що відповідні положення податкового законодавства відповідачем при прийнятті оскаржуваних рішень дотримані не були, оскільки рішення відповідачем прийнято передчасно, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Митний кодекс України (далі МК України) визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.
У відповідності до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно ч.2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається ч.2 ст.53 МК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).
Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст.54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 6 ст.54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
- невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
- неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
- невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
- надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до статті 55 Митного кодексу України письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати митному органу додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів митний орган розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Якщо митний орган протягом строку, зазначеного у частині дев'ятій цієї статті, не надає обґрунтованої відмови у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів, вважається, що декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість товарів визначено правильно. У такому випадку митний орган скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості, а надана фінансова гарантія повертається (вивільняється) у порядку та строки, визначені цим Кодексом.
Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) па основі додавання вартості (обчислена вартість); і) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції").
За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GАТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Аналізуючи наведені у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товару UA500500/2025/000073/2 підстави його винесення, суд зазначає таке.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.
При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.
Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
У п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначені посилання на митні декларації, в порівнянні з якою співставлялась вартість товару.
Так, у оскаржуваному рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номерів та дат митних декларацій, які були взяті для визначення митної вартості оцінюваних товарів, та їх вартості за одиницю товару митний орган не навів жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, характеристик таких товарів, умов поставки, комерційних умов тощо всупереч положенням пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України.
Разом з тим, визначення більшої ціни товару в митній декларації від 11.11.2024 №UA403030/2024/14301 не є безумовною підставою для коригування вартості товару в бік збільшення.
Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Згідно з приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Митним органом в оскаржуваному рішенні зазначено, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі - Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати:-рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;-банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахункафактури;-калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. У п.3.8 договору (контракті) про перевезення від 23.10.2024 №23102024 витрати пов'язані з організацією морського перевезення вантажу Клієнта, оплачуються останнім на підставі рахунку, проте до митного оформлення жодних банківських документів не подано.
Відповідно до положень ч.10 ст.58 МКУ складовою митної вартості товару, яка повинна при розрахунку митної вартості товару додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари є, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України (п.5 ч.10 ст.58 МКУ).
Згідно з п.6 ч.2 ст.53 МКУ документами, які підтверджують митну вартість товарів та обов'язково подаються до митниці, є, зокрема, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Відповідно до розділу III Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.
Наказ МФУ від 24.05.2012 № 599 містить, у тому числі, посилання на перелік (приклади) документів які можуть містити в собі відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Отже, вказаний акт не встановлює вичерпний перелік документів, а лише наводить їх приклади.
Також, у вказаному Наказі зазначено, що якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару.
Оскільки законодавством не визначено вичерпного переліку документів, що надаються декларантом на підтвердження розміру витрат на транспортування товарів, суд вважає, що надані контролюючому органу договір (контракт) на перевезення №23102024 від 23.10.2024, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №14 від 22.01.2025 та банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг № 15327 від 27.01.2025, які містять інформацію про вартість перевезення товару за весь маршрут від постачальника до покупця є належним та допустимим доказом розміру таких витрат.
Наведене також узгоджуються з позицією Верховного Суд в постанові від 31 травня 2019 року по справі № 804/16553/14 (№К/9901/5149/18), де суд зазначив, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.
Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача у оскаржуваному рішенні на передбачений п.3.8 договору № 23102024 від 23.10.2024 рахунок зважаючи на те, що такий рахунок виписується у разі виникнення у перевізника додаткових витрат на транспортування, доказів виникнення яких відповідачем до суду не надано.
Щодо посилання відповідача у оскаржуваному рішенні, що в наданій до митного оформлення митній декларації країни відправлення не зазначено географічний пункт доставки товарів відповідно до умов поставки FOB суд зазначає, що це не впливає на числове значення митної вартості товару. Слід також зауважити, що експортна декларація країни відправлення не є первинним документом підтвердження митної вартості товару, а декларант не відповідає за її заповнення. Також відповідачем у спірному рішенні не наведено обґрунтованих доводів щодо наявності взаємозалежності між фактом відсутності зазначення географічного пункту переходу обов'язків в експортній декларації країни виробника та визначенням числових значень митної вартості товару, який ввезено позивачем.
Таким чином, незазначення експортній декларації країни відправлення географічного пункту доставки товарів відповідно до умов поставки FOB не впливає на визначення числового значення митної вартості товару.
Щодо доводів митного органу п в оскаржуваному рішенні, що надана проформа-інвойс № ST-100SHIN-2410 від 02.10.2024 не містить відбитків митних органів (країни відправлення і країни призначення) суд зазначає.
Рахунок-проформа - попередній інвойс, який існує для узгодження ціни, обсягу поставки тощо і тільки після його затвердження складається комерційний інвойс. У проформі-інвойсі зазначається обов'язок продавця товарів (виконавця послуг) поставити товари (надати послуги) покупцю за наперед обговореною ціною. Ціна послуг та перелік товарів у цьому виді інвойсу не є остаточним, та у подальшому може змінюватись.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу).
У свою чергу, чинним законодавством України не передбачено проставлення на проформі-інвойсі митними органами “відбитку» та відповідачем не надано до суду доказів існування таких вимог в країні, з якої здійснюється постачання товару.
Щодо посилань відповідача на недоліки поданого до митного оформлення прайс-листа, то суд зазначає.
Так, прайс-лист не є обов'язковим документом для підтвердження митної вартості згідно зі статтею 53 МКУ. Його надання є факультативним. Верховний Суд у постановах від 24 січня 2019 року у справі № 826/2277/16 та від 23 жовтня 2020 року у справі № 810/690/17 вказував, що недоліки прайс-листа не можуть бути самостійною підставою для коригування митної вартості.
Посилання відповідача на те, що в CMR від 02.02.2025 № 3170 зазначено перевізником ФОП ОСОБА_3 , а в наданому від 03.02.2024 документі про перевезення № б/н зазначено мале приватне підприємство “БАРГ» суд не приймає до уваги з огляду на те, що автотранспортні накладні (СМR) №3170 від 02.02.2025 та № 9110 від 02.02.2025 підтверджують транспортування товару за маршрутом Чорноморський рибний порт (Україна) - м. Одеса (Україна), тобто на території України, а відтак витрати на таке транспортування не включається у митну вартість товару.
Суд також вважає необґрунтованим посилання відповідача в оскаржуваному рішенні, що до митного оформлення коносамент BW24100133 не подавався, зважаючи на те, що у картці відмови у переліку наданих до митного оформлення документів такий коносамент зазначений.
Суд звертає увагу, що посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС Держмитслужби України не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.
Слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію.
Щодо цього питання, Верховний Суд сформував правову позицію, зазначивши, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню (постанови від 21.02.2018 у справі №820/17417/14, від 04.09.2018 у справі №818/1186/17). У зв'язку із цим суд вважає висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів необґрунтованим.
З урахуванням наведеного, твердження митного органу, якими обґрунтовано рішення про коригування митної вартості товару є безпідставними, так як контролюючим органом не доведено існування розбіжностей у числових значеннях митної вартості товару, що унеможливили б визначення митної вартості за ціною контракту, тобто за першим методом.
Згідно з положеннями статті 318 Митного кодексу України, митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.
Верховним Судом неодноразово висловлювалась правова позиція щодо застосування відповідних норм права, зокрема, у постановах від 02.07.2019 року по справі №160/8573/18, від 18.07.2019 року по справі №821/829/18, від 29.07.2019 року по справі №815/5354/16.
З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені МК України, що дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості за ціною договору.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товару № UA500500/2025/000073/2 від 06.02.2025 р. та картка відмови № UA500500/2025/000109 прийняті не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, та необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, тобто не відповідає критеріям, визначених частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про те, що вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у спосіб обраний позивачем.
Відповідно до ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
ТОВ « 100 ШИН+» при поданні позову сплачено судовий збір в розмірі 6450,71 грн.
З урахуванням викладеного, та враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, на користь позивача з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань слід стягнути сплачений позивачем судовий збір в розмірі 6450,71 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальність « 100 ШИН+» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2025/000109.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2025/000073/2 від 06.02.2025 р.
Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6450,71 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю « 100 ШИН+» (код ЄДРПОУ 38012976, адреса: автодорога Київ-Чернігів-Нові Яриловичі 25км, сільрада Княжицька, Броварський район, Київська область, 07455);
Відповідач: Одеська митниця (код ЄДРПОУ ВП 44005631, 65078, м.Одеса, вул. Івана та Юрія Липи, 21-а)
Суддя П.П.Марин