Справа № 420/12839/25
30 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 37811384), про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області, в якій позивач просить:
визнати протиправними дії Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ;
зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ без надання згоди на обробку персональних даних.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 31 серпня 2017 року позивач отримав паспорт у форматі ID картки № НОМЕР_2 . Однак, як вказує позивач, отримання даного паспорту не відповідає його внутрішній волі та переконанням. Оскільки позивач є релігійною людиною, тому бажає отримати паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Реєстрі (УНЗР) без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.
У зв'язку з наведеним 20.01.2025 року представник позивача - адвокат Салманова Ф.А. звернулася до Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області з приводу видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі паспортної книжечки. Проте, 10.03.2025 року Головним управлінням Державної міграційної служби в Одеській області надано лист № 12 від 20.01.2025 року, з якого фактично вбачається, що підстав для оформлення та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки немає.
Вважаючи, що така відмова Головного управління Державної міграційної служби в Одеській області порушує права та інтереси позивача, та є протиправною, останній звернувся до суду з даним позовом.
Доводи позовної заяви ґрунтуються на тому, що, як чинним Положенням про паспорт громадянина України, так і Законом про Єдиний демографічний реєстр №5492 передбачено дві форми паспорта громадянина України: книжечка і картка.
Ухвалою суду від 30.04.2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з розглядом справи без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
13.05.2025 року від Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, вважає їх безпідставними та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Відповідач посилається на п. 7 Порядку № 302, відповідно до якого оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14- річного віку - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто. Відповідач наголошує, що станом на дату подання позовної заяви (25.04.2025) ОСОБА_1 , особисто до ГУ ДМС в Одеській області із заявою про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року не звертався. Факт надходження адвокатського запиту не може розцінюватися як належне звернення за оформленням паспорта, оскільки законодавством не передбачено можливості оформлення та видачі паспорта на підставі адвокатського запиту. У зв'язку з відсутністю факту звернення позивача із заявою про оформлення паспорта, будь-які дії ГУ ДМС в Одеській області щодо відмови у його оформленні або видачі не вчинялися, а отже, і не може бути предметом оскарження рішення, яке фактично не приймалося.
Крім того, у відзиві повідомлено, що позивача вже було документовано паспортом громадянина України у вигляді ID-картки № НОМЕР_2 та паспортом громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм серії НОМЕР_3 . Тобто, використання позивачем раніше паспорта України вигляді ID - картки та паспортів громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм, при виготовленні яких було надано згоду на обробку персональних даних та було присвоєно УНЗР, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде, свідчить, що отримання паспорта вигляді ID - картки жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у його приватне життя.
Окрім цього, відповідачем звернуто увагу, що у позивача є наявний в Державному реєстрі фізичних осіб, був присвоєний реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП), зокрема НОМЕР_1 , цифровий код, необхідний кожному платнику податків для обліку в фіскальних органах.
За таких підстав, враховуючи отримання та використання ОСОБА_1 РНОКПП, а також надання згоди на обробку персональних даних, внаслідок чого останньому було присвоєно унікальний номер запису в Реєстрі, відповідач доходить висновку, що відмова відповідача в оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки жодним чином не порушує права позивача та в будь-якому разі не є втручанням у її приватне і сімейне життя
Відтак, на переконання відповідача, підстави для задоволення позову відсутні.
Інші заяви по суті справи учасниками справи не надавались, додаткові докази не надходили.
З урахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 31 серпня 2017 року отримав паспорт у форматі ID картки № НОМЕР_2 .
В інтересах ОСОБА_1 20.01.2025 року адвокат Салманова Ф.А. звернулась до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області з адвокатським запитом, в якому запитувала, чи можливо ОСОБА_1 отримати паспорт громадянина України зразка 1994 року у зв'язку з релігійними переконаннями.
У відповідь на вказаний запит листом від 10.02.2025 року Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області повідомило наступне. На момент звернення до ГУ ДМС в Одеській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України у формі картки № НОМЕР_2 та паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 ; персональні дані Вашого клієнта, ОСОБА_1 , внесені до Єдиного державного демографічного реєстру (ЄДДР) та присвоєно унікальний номер запису в ЄДДР (УНЗР): 19631129-01634, який є єдиним та присвоюватись повторно не буде. Порядок подання документа, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року визначає Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, затверджений Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 червня 2019 року №456, яким передбачено оформлення паспорта зразка 1994 року особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили. про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року. При зверненні до ГУ ДМС України в Одеській області Вами не надано відповідного рішення суду.
Враховуючи викладене, у листі повідомлено, що підстави для оформлення та видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, відсутні.
Вважаючи викладене у листі фактичною відмовою в оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 22 Конституції України гарантує, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
В свою чергу, за приписами ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 32 Конституції України визначено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, визначає Закон України “Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 №5492-VI (далі - Закон № 5492-VI).
Частиною 1 статті 4 Закону №5492-VI встановлено, що Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних». У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Стаття 13 цього Закону визначає назви та види документів, що оформляються із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру.
Частиною першою статті 13 Закону № 5492-VI передбачено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на: 1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус.
Пунктом «а» частини 1 статті 13 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України і оформлення такого передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру.
Документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, включають паспорт громадянина України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» від 14.07.2016 № 1474-VIII, який набрав чинності з 1 жовтня 2016 року, статтю 13 Закону № 5492-VI доповнено частиною 3 такого змісту: «Паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, проїзний документ біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, проїзний документ особи, якій надано додатковий захист, картка мігранта містять безконтактний електронний носій. Посвідчення особи на повернення в Україну, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідчення водія не містять безконтактного електронного носія».
Частинами 1, 2, 4, 5 ст.14 Закону № 5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Отже, у разі відсутності у особи паспорта, така особа не має підтвердження громадянства України, що в свою чергу є порушенням її громадянських прав у зв'язку з неможливістю їх реалізації.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Закону № 5492-VI, паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до п. 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII, бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Терміни впровадження паспортної картки визначаються Кабінетом Міністрів України у міру створення державної автоматизованої системи обліку населення.
Паспортна книжечка являє собою зшиту в накидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім'я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п'ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев'ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. На прохання громадянина до паспорта може бути внесено (сьома, восьма і дев'ята сторінки) на підставі відповідних документів дані про дітей, групу крові і резус-фактор. На внутрішньому правому боці обкладинки надруковано витяг з цього Положення.
Вносити до паспорта записи, не передбачені цим Положенням або законодавчими актами України, забороняється. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується.
Водночас, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 “Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова №302) затверджено:
зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2;
зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4;
Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.
Згідно з пунктами 1-3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого Постановою №302, (далі - Порядок №302) паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Відповідно до пункту 7 Порядку №302 Оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Пунктом 14 Порядку №302 визначено інформацію, яка вноситься до заяви - анкети:
1) прізвище, власне ім'я та по батькові особи (далі - ім'я) українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації (складова “по батькові» латинськими літерами не зазначається);
2) дата народження;
3) місце народження (держава, область, район/місто, селище/село) українською мовою та латинськими літерами відповідно до правил транслітерації;
4) стать;
5) дата та підстави набуття громадянства;
6) унікальний номер запису в Реєстрі (у разі наявності);
7) відцифрований образ обличчя особи;
8) відцифрований підпис особи (крім осіб, які в установленому законом порядку визнані недієздатними). Підпис особи із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями вноситься з урахуванням фізичної можливості вчинити таку дію. Підпис особи, яка не може пересуватися самостійно у зв'язку з тривалим розладом здоров'я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров'я, оформленим в установленому порядку, або особи, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу, - вноситься із застосуванням засобів Реєстру шляхом сканування;
9) відомості про внесення до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, засобів кваліфікованого електронного підпису;
10) відомості про згоду на внесення до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті, відцифрованих відбитків пальців рук;
11) місце проживання із зазначенням адреси (держава, область, район/місто, селище/село, вулиця, номер будинку, корпусу, квартири);
12) номер контактного телефону заявника та/або адреса електронної пошти;
13) реквізити документа, на підставі якого оформляється паспорт;
14) відомості про законного представника особи чи уповноважену особу (ім'я, дата народження, реквізити документа, що посвідчує особу, та документа, що підтверджує її повноваження);
15) додаткова змінна інформація (відомості про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - про РНОКПП або повідомлення про відмову від його прийняття (для осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття зазначеного номера та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу);
15-1) відомості про одночасну реєстрацію особи віком від 14 до 18 років під час оформлення паспорта вперше в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з подальшим відображенням інформації про РНОКПП у паспорті;
16) відомості про сплату адміністративного збору або про звільнення від його сплати;
17) дата заповнення заяви-анкети.
Згідно з пунктом 24 Порядку №302 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.
У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб'єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.
Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв'язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.
Державна міграційна служба до законодавчого врегулювання питання завершення оформлення та видачі паспорта громадянина України зразка 1994 року здійснює оформлення та видачу таких паспортів у порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ, громадянам України, щодо яких прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання Державної міграційної служби оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 № 456 затверджений Тимчасовий порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України (далі і вище Тимчасовий порядок № 465).
Пункт 1 Розділу І Тимчасового порядку №456 встановлює, що цей Тимчасовий порядок розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України», постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №398 «Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302», Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 № 719-V).
Тимчасовий порядок № 456 визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пунктів 5, 7, 8 Розділу І Тимчасового порядку №456 заява та документи для оформлення і видачі паспорта (у тому числі для вклеювання фотокартки) подаються заявником до територіального підрозділу ДМС за місцем звернення. Заяву заповнює особисто заявник від руки розбірливим почерком без скорочень та виправлень та власним підписом підтверджує правильність внесених до неї відомостей, а також надання згоди на обробку персональних даних згідно із Законом України «Про захист персональних даних». Якщо заявник через фізичні вади не може підтвердити власним підписом правильність таких відомостей, працівник територіального підрозділу ДМС робить відмітку про неможливість такого підтвердження. Після заповнення заявником заяви працівник територіального підрозділу ДМС перевіряє правильність заповнення заяви та її відповідність наданим документам, про що вчиняє відповідний запис у графі 9 заяви.
За приписами Розділу Х Тимчасового порядку №456 територіальний підрозділ ДМС відмовляє особі в оформленні або видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), якщо:
1) особа не є громадянином України;
2) особа вже отримала паспорт, який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв'язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього, непридатності для подальшого використання);
3) дані, отримані з баз даних Єдиного державного демографічного реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію;
4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта;
5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення й видачі паспорта;
6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.
У рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки), яке доводиться до відома заявника протягом п'яти робочих днів з дня його прийняття, зазначаються підстави відмови.
Заявник має право повторно звернутися до територіального підрозділу ДМС в разі зміни або усунення обставин, через які йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта (у тому числі вклеюванні фотокартки).
Згідно з обставинами даної справи, позивач просить визнати протиправною відмову відповідача в оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-ХІІ.
Разом з цим, у матеріалах справи відсутні жодні докази звернення позивача до відповідача із заявою про оформлення та видачу ОСОБА_1 паспорта громадянина України зразка 1994 року.
При цьому, направлення на адресу ГУ ДМС в Одеській області адвокатського запиту не може розцінюватися як належне звернення за оформленням паспорта, оскільки законодавством не передбачено можливості оформлення та видачі паспорта на підставі адвокатського запиту.
За таких обставин, суд погоджується з доводами відповідача та зазначає, що за відсутністю факту звернення позивача із заявою про оформлення паспорта, ГУ ДМС в Одеській області будь-які дії щодо відмови у його оформленні або видачі не могли бути вчинені.
Лист ГУ ДМС в Одеській області від 10.02.2025 року №5100.4.1 - 1274/51.1-25 є лише
Відтак, за відсутності факту порушення прав позивача суд визнає заявлені позовні вимоги безпідставними.
Крім того, судом встановлено наступні обставини.
18.08.2017 ОСОБА_1 звернувся до ГУ ДМС в Одеській області з заявою про отримання паспорта громадянина України, причина нового оформлення - обмін у зв'язку з виявленням помилки в інформації внесеній до паспорта.
21.09.2017 ОСОБА_1 було документовано паспортом громадянина України № НОМЕР_2 дата видачі 31.08.2017, орган видачі 5112.
14.09.2017 ОСОБА_1 звернувся до Суворовського відділу ГУ ДМС в Одеській області з заявою про отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм.
21.09.2017 ОСОБА_1 було документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 дата видачі 21.09.2017, орган видачі 5116.
Слід зазначити, що перед оформленням паспорта у формі ID-картки та паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм позивачем було заповнено заяви-анкети та надано згоду на обробку її персональних даних, копії яких додано до відзиву на адміністративний позов.
Відповідно до положень статті 10 Закону № 5492-VI у разі якщо інформація про особу вноситься до Єдиного державного демографічного реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі).
Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Тобто, позивачу був оформлений та виданий паспорт громадянина України у формі ID-картки та паспорт громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм, на підставі його звернення із заявою-анкетою щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та отримання вищевказаних паспортів.
Наведене свідчить, що позивач під час виготовлення паспорта у вигляді ID-картки, надавав згоду на обробку персональних даних та унікальний номер запису в Реєстрі, який є єдиним та незмінним, та який ОСОБА_1 вже присвоєний.
Отже посилання позивача на небажання присвоєння унікального номеру запису в Реєстрі, як на правомірну підставу для оформлення паспорту у вигляді книжечки, є безпідставними, оскільки даний номер вже присвоєний при оформленні паспорта громадянина України у вигляді ID-картки, а також паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм та є незмінним.
Також суд встановив, що відповідно до наявних в матеріалах справи копій документів, позивачу в Державному реєстрі фізичних осіб, був присвоєний реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі - РНОКПП), зокрема НОМЕР_1 , цифровий код, необхідний кожному платнику податків для обліку в фіскальних органах.
Ідентифікаційний номер необхідний для можливості здійснення особою низки дій, зокрема:
- укладання угод у нотаріуса (у тому числі купівлі-продажу нерухомості або авто на території України);
- здійснення банківських операцій (наприклад: відкриття рахунку в банку);
- оформлення на роботу;
- відкриття юридичної особи або реєстрації підприємцем;
- вступу в навчальний заклад та інше.
- при оформленні соціальних виплат;
- РНОКПП можна отримати за допомогою порталу державних послуг iGov.org.ua.
Окремо слід зазначити, що чинним законодавством України передбачено, що громадяни можуть відмовитися від облікової картки платника податків лише через релігійні переконання. Таке право для громадян передбачено статтею 70 Податкового кодексу України.
За таких підстав, враховуючи отримання та використання позивачем РНОКПП, а також надання згоди на обробку персональних даних, внаслідок чого останній був присвоєний унікальний номер запису в Реєстрі, можна дійти висновку, що навіть у разі належного звернення позивача із заявою про оформлення паспорта, відмова б відповідача в оформленні та видачі паспорта громадянина України у вигляді книжечки жодним чином не порушила б права позивача та в будь-якому разі не свідчила про втручанням у його приватне і сімейне життя.
Суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.12.2022 у справі № 160/1/21.
Зокрема, Суд погодився із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для видачі особі паспорта громадянина України зразка 1994 року (книжечки), у випадку встановлення факту самостійного звернення такої особи у минулому із заявою-анкетою щодо внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та отримання такою особою паспорту громадянина України у формі ID-картки.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача стосовно того, що протиправні дії відповідача становлять порушення її прав та інтересів, що охоплюються положеннями статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 139, 242-246, 262 КАС України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області (вул. Преображенська, 44, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 37811384), про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук
.