Справа № 420/2193/25
30 червня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області , третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом у якому просить визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Херсонській області (далі відповідач) у підготовці позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 рік із зазначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за відповідною або аналогічною посадою станом на 01.01.2023 року; зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та позивачу довідку про розмір грошового забезпечення позивача, станом на 01.01.2023 року із зазначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за відповідною або аналогічною посадою станом на 01.01.2023 року, мотивуючи це тим, що
Ухвалою від 27 січня 2025 року у справі відкрито провадження, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Також ухвалою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області в строк для надання пояснень надати до суду належним чином засвідчену копію особової справи ОСОБА_1 .
Відповідач надав до суду відзиву на позов у якому вимоги не визнав з підстав того, що станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року. З урахуванням вказаної норми, та враховуючи п. 4 постанови № 704, розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців з 01.01.2018 по теперішній час не змінювались, а тому не підлягають перерахуванню.
Таким чином, позовна вимога щодо зобов'язання Управління видати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення для призначення (обчислення) пенсії станом на 01.01.2023 задоволенню не підлягає, оскільки є необґрунтованою та не відповідає нормам Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 704.
Третя особа надала письмову пояснення у яких вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з підстав того, що скасування п. 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільненні з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» не впливає на порядок та процедуру проведення перерахунку розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для надання до Головного управління оновлених довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.01.2020 року у справі № 826/6453/18 не створює підстав для здійснення перерахунку пенсії позивача.
Тобто, право позивача на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною розміру грошового забезпечення виникає виключно у зв'язку з прийняттям рішенням Кабінетом Міністрів України про перерахунок такої пенсії конкретно визначеній категорії пенсіонерів, що має наслідком застосування відповідної процедури, передбаченої, зокрема, п. 3 Порядку № 45, згідно якої на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Втім, іншого рішення, окрім як Постанови № 103, Урядом прийнято не було, а відповідні оновлені довідки про розмір грошового забезпечення уповноважений орган на виконання відповідних норм діючого законодавства уже направляв на адресу Головного управління, на підставі яких позивачу був здійснений перерахунок пенсії.
Отже, оскільки у вказаний період Уряд не приймав змін до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ, як і не приймав інших рішень щодо перерахунку таких пенсій, тому сама по собі постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 такою підставою бути не може.
Таким чином, пенсія ОСОБА_1 призначена і виплачується відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі наданих уповноваженим органом документів.
Дослідивши заяви по суті справи, та інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 після звільнення зі службу в Управлінні СБУ в Херсонській області отримує пенсію відповідно до ЗУ від 09.04.1992 року « 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
07.01.2025 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою у якій посилаючись на постанову Верховного Суду від 02.08.2022 року по справі №440/6017/21 просив у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України №2262-ХІІ з урахуванням положень постанови КМУ №704 направити йому та до ГУ ПФУ оновлену довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023 року щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.
Листом від 14.01.2025 року вих. №71/Д-11/9 позивача повідомлено про відсутність підстав для виготовлення довідки, оскільки не було з 2018 року змін розміру грошового забезпечення військовослужбовців Постанов КМУ про перерахунок пенсій не приймалось, відповідно списків з ГУ ПФУ щодо військовослужбовців, яким повинно бути перерахована пенсія не надходило. Порядком №45 не передбачено надання довідок про розмір грошового забезпечення на звернення громадян.
Позивач не погодився з наданою відмовою та звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Спірні правовідносини виникли з підстав наявності у позивача права на отримання довідки про грошове забезпечення за посадою з якою він звільнений станом на 01.01.2023 із розрахунком посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення ч.3 ст.43 та ч.4 ст.63 Закону України №2262-ХІІ.
Відповідно до частин 1,2,4 ст.63 Закону України №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Таким чином, необхідною умовою для перерахунку пенсій є підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Тобто пенсії військовослужбовців залежать від грошового забезпечення діючих військовослужбовців за відповідною посадою та проводиться з дати виникнення права на нього.
Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України №2262-ХІІ, визначений Порядком №45, згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону України №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Отже іншою підставою та умовою для перерахунку пенсії є прийняття постанови КМУ про перерахунок пенсій особам, які отримують пенсію за нормами Закону України №2262-ХІІ.
Судом встановлено, що після постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», Кабінетом Міністрів України не приймалось постанов про перерахунок пенсій військовослужбовцям, між тим для застосування постанови №45 це є необхідною умовою для виконання органами пенсійного форду та уповноваженими органами на підготовку списків, виготовлення довідок та перерахунку пенсій. Іншого механізму Порядком №45 не встановлено, що є логічно-послідовним для здійснення одночасного перерахунку пенсій всім пенсіонерам, які отримують пенсію за Законом України №2262-ХІІ, що відповідає принципу соціальної справедливості.
Порядком №45 не передбачено отримання довідок про розмір грошового забезпечення окремим пенсіонером без прийняття постанови КМУ про перерахунок пенсії.
Постанова КМУ №103 набрала законної сили 24.02.2018 року. У зв'язку з прийняттям постанови №103 втратила чинність редакція п.4 постанови №704, що діяла до 24.02.2018 року, якою було встановлено, що розміри посадових окладів визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
Постановою КМУ №103 від 21.02.2018 року була визначена нова редакція п.4 постанови, якою було визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний згідно з додатками 1,12,13,14.
Вказаний прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року складав 1762 гривні.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року по справі №826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині та визнано протиправним та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».
Пунктом 6 постанови КМУ від 21.02.2018 № 103 було встановлено - внести зміни до постанов КМУ, що додаються. Зокрема, були внесені зміни в постанову КМУ №704, а саме п.4 викладений у наступній редакції: установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний згідно з додатками 1,12,13,14.
У п.10 цифри і слова « 1 січня 2019 року» замінено цифрами і словами « 1 березня 2018 року».
Не зважаючи на наявність рішення суду від 29.01.2020 року по справі №826/6453/18 положення норми в редакції Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року фактично не змінювались до внесення змін постановою КМУ №481 від 12.05.2023 року, в якій вказана фіксований розмір - 1762грн, виходячи з якого визначається оклад.
Була прийнята лише постанова КМУ № 1038 від 28.10.2020, якою внесено зміни у додатки 1, 12, 13, 14 постанови №704 та вилучено звідти умову, що посадовий оклад та оклад за військовим званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
У зв'язку з неприйняття до постанови КМУ №481 від 12.05.2023 року інших постанов щодо редакції п.4 постанови КМУ №704, діючим військовослужбовцям продовжувався визначатися оклад шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний згідно з додатками 1,12,13,14, як це було визначено п.4 постанови КМУ.
Вказана норма не змінювалась постановою КМУ після скасування судом п.6 Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року, а тому для відповідача як суб'єкта владних повноважень вказана норма була діючою.
Скасування рішенням суду п.6 Постанови КМУ №103 від 21.02.2018 року автоматично не відновило норму - п.4 постанови №103, яка діяла до внесення в до неї змін постановою КМУ №103, оскільки в чинному законодавстві розрізняються поняття «визнання нечинним» та «скасування».
Скасування акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта з моменту його прийняття. Втрата чинності акта - визнання в установленому законодавством порядку недійсним акта на майбутнє, іншими словами, акт втрачає чинність з моменту прийняття відповідного рішення уповноваженим органом.
Відповідно до ч.2 ст.245 КАСУ у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень. Аналогічні положення містяться в ст.5 КАСУ. Отже, аналіз вказаних норм свідчить, що суд має право скасовувати індивідуальний акт, а нормативно-правовий акт лише визнати протиправним та нечинним.
Проте судом скасовані положення нормативно-правового акту, а не визнані нечинними, але будь-якого відповідного акту уповноваженим органом, який повинен застосовуватися органами виконавчої влади не прийнято.
В законодавстві не передбачено автоматичного поновлення норми права навіть при визнанні її судом у відповідності до норм КАС України нечинною, а також при її скасуванні.
КМУ на основі та на виконання Конституції і Законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження (ст.49 Закону України «Про КМУ»).
Згідно з п.32 Правил підготовки актів КМУ, затверджених постановою КМУ від 06.05.2005 року №870 визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України чи його скасування не поновлює дію актів, які визнані ним такими, що втратили чинність, чи які скасовані таким актом
Дія акта Кабінету Міністрів України поновлюється шляхом прийняття відповідного акта або із зазначенням в тексті акта про визнання таким, що втратив чинність, акта Кабінету Міністрів України, чи про його скасування.
Таким чином, після скасування рішенням суду п.4 постанови №704 в редакції постанови КМУ №103 автоматично не відбулось поновлення попередньої редакції п.4 постанови №704, у зв'язку з чим діючим військовослужбовцям посадовий оклад розраховувався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762грн) на відповідний тарифний згідно з додатками 1,12,13,14.
Нова редакція п.4 постанови №704 прийнята постановою КМУ від 12.05.2023 року № 481, якою визначено що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
З вказаних підстав з 2018 року посадовий оклад діючих військовослужбовців розраховувався шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (1762грн) на відповідний тарифний згідно з додатками 1,12,13,14, а з травня 2023 року з прийняттям постанови КМУ від 12.05.2023 року № 481 з цього ж розміру як фіксованого.
Таким чином, надання довідки позивачу для перерахунку пенсії не буде відповідати (буде вищім) грошовому забезпеченню діючого військовослужбовця, якій проходить службу під час воєнного стану в Україні, за відповідною посадою. Враховуючи положення Закону України №2262-ХІІ про заборону зменшувати нараховану пенсію, надання довідки для перерахунку пенсії із зазначенням посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 буде значно перевищувати посадовий оклад діючого військовослужбовця, якій проходить службу під час воєнного стану, а також особи, яка під час воєнного стану буде звільнятися зі служби на пенсію, якому посадовий оклад буде розраховуватися шляхом множення 1762грн на відповідний тарифний згідно з додатками 1,12,13,14, тобто значно меншого, ніж з якого бажає здійснити розрахунок позивач, що має наслідком нерівність пенсійного забезпечення осіб - військовослужбовців при рівних підставах його отримання.
Між тим, ч.5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, у разі наявності правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, суд повинен керуватися вказаним висновком, якщо Верховний Суд у подальшому не відступає від таких висновків.
Правові висновки щодо порядку та умов застосування положень Постанови КМУ №704 та наявності підстав для виготовлення нових довідок для осіб, які отримують пенсії відповідно до Закону України №2262-ХІІ, викладені Верховним Судом в постанові від 02.08.2022 року №440/6017/21. Судом встановлено, що Верховний Суд не відступав від правових висновків вказаних у вказаній постанові.
Відкриваючи касаційне провадження по вказаній справі Верховний Суд в ухвалі від 13.12.2021 року зазначив, що аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з встановленими в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанції обставинами та наданою їм правовою оцінкою дають підстави для висновку про наявність в даному випадку обставин, наведених у пп. "а" п. 2 ч.5 ст.328 КАС України, тобто касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Враховуючи викладене вказані правові висновки в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України підлягають застосуванню судом при розгляді даної справи.
Правові висновки Верховного Суду викладені в постанові від 02.08.2022 року №440/6017/21 полягають в наступному.
Пунктом 2 постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови №704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Також додатки 1, 12, 13, 14 до постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №103, пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові №704 пункт 4 викладено в такій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Отже станом на 01.03.2018 пункт 4 постанови №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Статтею 1 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» визначено, що державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (ст.6 Закону).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно із ч.2 ст.92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Верховний Суд в постанові від 02.08.2022 року №440/6017/21 зазначив, що законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. Відтак, на думку колегії суддів зазначення у п. 4 постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.
Разом з цим, колегія суддів наголосила на тому на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
При цьому колегія суддів зазначила, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року №2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України від 14.11.2019 року №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон №294-ІХ) та Закон №1082- ІХ таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 та 2021 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Закон №294-ІХ не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Так, ч.3 ст.1-1 Закону №2262-ХІІ містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
У справі "Кечко проти України" (заява №63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до ст.7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі № 160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в ч.3 ст.7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови №704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону №10-82-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Колегія суддів зазначила, що у справі, яка розглядається прохання позивача видати йому довідку для перерахунку його пенсії з 01.01.2021 відповідно до постанови №704 із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови № 704, було обумовлено підвищенням розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року згідно із Законом №10-82-ІХ , для проведення перерахунку основного розміру пенсії.
Верховний Суд також підтвердив свій правовий висновок, якій міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22.04.2012 року у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.
Верховний Суд наголосив на тому, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом №1082-ІХ виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону и №2262-ХІІ та ст.9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
При цьому, колегія суддів звернула увагу на те, що встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується, як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
Згідно із частинами другою і третьою ст.51 Закону и №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:
(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом №1082-ІХ, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови N 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VIII обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Застосовуючи ці висновки до обставин справи, Верховний Суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, положень постанови №704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови №704, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.02.2021 (з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії), діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
При цьому правові висновки Верховного Суду полягають у тому, що для застосування постанови №704 необхідно, щоб її положення відповідали нормативному акту вищої сили, а саме Закону України про Державний бюджет на відповідний рік.
Верховний Суд зазначив, що пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 року №2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
Саме тому положення пункту 4 постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з постановою №704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 року - набрання чинності Закону України від 14.11.2019 року №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
У 2020 році таких застережень не було.
Верховний Суд також зазначив, що у 2021 році також повинен застосовуватися прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року. Між тим, були наявні тотожні застереження, які були раніше вказані у п. 8 Прикінцевих положень Законі України від 23.11.2018 року №2629-VІІІ «Про Державний бюджет України на 2019 рік». Тобто у постанові Верховного Суду наявні протиріччя. Наразі були вказані тотожні застереження у ст. 7 Закону України від 15.12.2020 року №1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік», у ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», у ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо розмірі розрахункової величини для розрахунку окладів.
Між тим, за визначенням неодноразово викладеним в постановах Верховного Суду висновки Верховного Суду повинні застосовуватися з урахуванням останніх постанов щодо спірних правовідносин.
Постановою Верховного Суду від 06.02.2023 року по справі №160/2775/22 скасовано постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2022 у справі №160/2775/22, та залишено в силі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.04.2022 року, яким задоволено вимоги позивача щодо виготовлення та направлення довідок з визначенням розмір посадового окладу та окладу за військовим званням станом на 29.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 (2102 грн), на 01.01.2021 (2270 грн), на 01.01.2022 (2481 грн) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови КМУ № 704
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, дійшов висновку, що оскільки відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону №2262-ХІІ обставиною, що обумовлює перерахунок пенсій колишніх військовослужбовців, повинно бути підвищення розміру грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, а такого підвищення станом на 29.01.2020, на 01.01.2021 та на 01.01.2022 фактично не відбулось, то підстави для перерахунку пенсії позивача, а відповідно і для видачі відповідачем нової довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 29.01.2020, з 01.01.2021 та з 01.01.2022 відсутні. Верховним Судом вказані доводи не прийняті до уваги.
Також рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 03.11.2022 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанцій, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у 2022 році не відбулось підвищення прожиткового мінімуму, як розрахункової величини саме для обчислення посадових окладів працівників державних органів, а відповідно і для видачі відповідачем нової довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2022 року відсутні.
У п.32, п.33 постанови Верховного Суду від 04.04.2023 року по справі №120/5264/22 знову зазначено, що п. 8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2018 року. У свою чергу, Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» Закон України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня 2018 року на 2020, 2021 та 2022 роки, відповідно, не містять.
Між тим, якщо Закон України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» не містить будь - яких застережень щодо розрахункової величини окладів (таких як у п.8 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік»), то Закони про державний бюджет на 2021,2022,2023 таки тотожні застереження наявні у ст.7 Законі.
Проте постановою Верховного Суду від 04.04.2023 року по справі №120/5264/22 скасовані рішення судів першої та апеляційної інстанції та позов ОСОБА_1 задоволений.
Верховний Суд зазначив, що він не знаходить підстав для відступу від правових висновків викладений у постанові від 02.08.2022 року у справі № 440/6017/21,а також вказує, що зазначені висновки було застосовано Верховним Судом у постановах від 31 серпня 2022 року у справі № 120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 22 вересня 2022 року у справі № 500/3840/21, від 16 листопада 2022 року у справі № 120/648/22-а, від 22 березня 2023 року у справі № 340/10333/21 та від 06 лютого 2023 року у справі № 160/2775/22.
Таким чином суд зазначає, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом №2710-IX виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов'язку з перерахунку пенсії позивача.
Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону.
На підставі вищевикладеного суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача.
Щодо заяви відповідача про залишення позову без розгляду через пропуск строку звернення до суду, то вона не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Позовну заяву подано до суду 22.01.2025 року, тоді як до відповідача заяву про видачу довідки подано 07.01.2025 року, тобто він звернувся до суду протягом місячного строку, а тому строк на звернення ним не порушений.
Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
У той же час ч. 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивача, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України та обставин, встановлених в ході розгляду справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Позивачем при звернення до суду з позовом сплачений 22.01.2025 року за квитанцією судовий збір у розмірі 1211,20грн.
Таким чином з урахування задоволення позовних вимог та подачи позову через Підсистему «Електроний суд», суд доходить висновку про необхідність стягнення судового збору у розмірі 968,96 грн. сплаченого позивачем з Управління Служби безпеки України в Херсонській області.
Керуючись ст.ст. 2, 6-8, ч.2 ст.9, ст.ст.10, 77, 90, 242-246 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Херсонській області задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Херсонській області у підготовці ОСОБА_1 оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 рік із зазначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за відповідною посадою станом на 01.01.2023 року.
Зобов'язати Управління Служби безпеки України в Херсонській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023 року із зазначенням посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за відповідною посадою станом на 01.01.2023 року.
Стягнути з Управління Служби безпеки України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у розмірі 868,96грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) рнокпп НОМЕР_1 .
Відповідач: Управління Служби безпеки України в Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Лютеранська, 1) код ЄДРПОУ 20001728.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6)код ЄДРПОУ 21295057.
Суддя Е.А.Іванов