30 червня 2025 року справа №640/18385/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» про стягнення заборгованості.
Суть спору: 21.10.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С», в якому позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» (код ЄДРПОУ: 33587098, розташованого за адресою: 02072, м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, буд. 32, кімната 6), в судовому порядку штраф згідно з Рішенням від 26.06.2020 №42 у розмірі 34 000,00 грн. до державного бюджету України.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві прийнято рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 26.06.2020 №42, відповідно до якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» застосовано штраф у сумі 34 000,00 грн, який протягом 15 календарних днів з дня отримання цього рішення підлягає перерахуванню у дохід державного бюджету, однак штраф відповідачем не сплачено. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.10.2022 позовну заяву Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві залишено без руху та встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків позову.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі №640/18385/22 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.
19.04.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 23.12.2022 №03-19/4634/22 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/18385/22.
19.04.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.05.2023 справу прийнято до провадження судді Кушнової А.О., розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що позивач при зверненні до суду з даним позовом пропустив спеціальний тримісячний строк, встановлений абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України, у зв'язку з чим просить суд залишити без розгляду позовну заяву.
У відповіді на відзив на позовну заяву позивач зазначив, що позовна заява про стягнення добровільно несплаченої суми штрафних санкцій з ТОВ "Промінь С" була подана 21.10.2022, тобто в межах встановленого терміну.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» (код ЄДРПОУ: 33587098, розташоване за адресою: 02072, м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, буд. 32, кімната 6) 23.06.2005 зареєстровано як юридична особа.
Рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 26.06.2020 №42 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» штраф у розмірі 34 000,00 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2022 у справі № 640/18820/20 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування рішення (від 26.06.2020 №42) відмовлено повністю.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України «Про ціни і ціноутворення» органами державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення (далі - уповноважені органи) є: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами; інші органи, визначені законом.
Постановою Кабінету Міністрів України № 667 від 02.09.2015 затверджено положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, відповідно до пункту 1 якої, Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
За змістом пункту 7 Положення № 667 Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про ціни і ціноутворення» основними функціями уповноважених органів є:
1) виконання контрольно-наглядових функцій за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
2) здійснення державного спостереження у сфері ціноутворення;
3) запобігання порушенням у сфері ціноутворення.
Згідно статті 18 Закону України «Про ціни і ціноутворення» уповноважені органи мають право:
1) проводити у суб'єктів господарювання в установленому порядку планові та позапланові перевірки: достовірності зазначеної у документах інформації про формування, встановлення та застосування державних регульованих цін; бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, показників реєстраторів розрахункових операцій та інших документів незалежно від способу подання інформації, пов'язаних з формуванням, встановленням та застосуванням державних регульованих цін; наявності виписки або витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також документів, що посвідчують особу, в посадових осіб;
2) одержувати відповідно до законодавства у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час проведення перевірки;
3) одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії документів та інші відомості, необхідні для здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, документів, що можуть підтверджувати їх порушення, платіжних доручень, квитанцій, що підтверджують факт перерахування до бюджету коштів у разі застосування адміністративно-господарських санкцій, а також довідки, підготовлені суб'єктами господарювання на їх вимогу;
4) робити запити та одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в повному обсязі інформацію та документи, необхідні для виконання покладених на них функцій;
5) вимагати від суб'єктів господарювання, що перевіряються, усунення виявлених порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
6) приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
7) надавати органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про усунення порушень вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін;
8) звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі прийняття рішення про порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом; не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю), за умови що зазначені заходи здійснюються такими особами відповідно до вимог закону; виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону; одержувати примірник акта та/або припису органу державного нагляду (контролю) за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу.
Пунктом 6 частини 1 статті 18 Закон України «Про ціни і ціноутворення» визначено, що уповноважені органи мають право приймати рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 20 Закону України «Про ціни і ціноутворення» до суб'єктів господарювання застосовуються адміністративно-господарські санкції за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій - штраф у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з частиною 3 статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у разі несплати суб'єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев'ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.
З аналізу наведених норм Закону слідує, що він містить імперативну норму, згідно з якою суб'єкт господарювання зобов'язаний сплатити накладений на нього штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання рішення, яким такий штраф накладено. Натомість, несплата штрафу у встановлений строк є підставою для стягнення суми штрафу у судовому порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін від 26.06.2020 № 42, яким застосовано до відповідача штраф у розмірі 34 000 грн, отримано останнім 17.07.2020, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.
Як вже зазначалось судом вище, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2022 у справі № 640/18820/20 у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь-С» до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві про визнання протиправною та скасування рішення (від 26.06.2020 №42) відмовлено повністю.
Суд зазначає, що предметом доказування у цій справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення суми штрафу в судовому порядку, встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту.
Питання правомірності застосування до відповідача штрафу не входить до предмету доказування, оскільки рішення про його накладення не є предметом спору в справі про стягнення штрафу.
Даний висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висловленою у постанові від 18.11.2021 у справі № 420/1255/20.
Суд відхиляє доводи відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду із позовом у даній справі та зазначає наступне.
Положеннями частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено різні строки звернення до адміністративного суду для суб'єктів владних повноважень та для інших осіб. Зокрема, абзацом 2 вказаної частини визначено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Частиною 3 статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що у разі несплати суб'єктом господарювання застосованої до нього штрафної санкції за результатами здійснених заходів державного нагляду (контролю) протягом 15 календарних днів з дня вручення або направлення розпорядчого документа в порядку, передбаченому абзацами дванадцятим і тринадцятим частини дев'ятої статті 7 цього Закону, якщо розпорядчі документи не були оскаржені до органу державного нагляду (контролю) та/або в судовому порядку та залишені в силі, сума санкції стягується в судовому порядку.
З аналізу вказаних вище норм вбачається, що перебіг тримісячного строку звернення ГУ Держпродспоживслужби в м. Києві до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідним рішенням вказаного органу, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб'єктом господарювання копії відповідного рішення, якщо таке рішення не було оскаржено в судовому порядку.
В свою чергу, вирішуючи питання застосування положень частини 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України у взаємозв'язку з приписами частини 3 статті 12 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Верховний Суд в аналогічних правовідносинах у постанові від 04.07.2023 у справі 640/2003/22 дійшов висновку, що перебіг тримісячного строку звернення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві до суду із позовом про стягнення суми штрафу, визначеного відповідним рішенням указаного органу, оскарженого в судовому порядку, починається після спливу 15-денного строку з дня одержання суб'єктом господарювання копії відповідного рішення суду, яке набрало законної сили.
Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.08.2022 у справі № 640/18820/20 набрало законної сили 13.09.2022, позовну заяву у даній справі направлено на адресу суду засобами поштового зв'язку 21.10.2022, тобто в межах тримісячного строку, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Частиною 1 ст. 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів добровільної сплати штрафу у розмірі 34 000 грн, а також те, що відповідачем оскаржувалось у судовому порядку рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій від 20.06.2020 № 42 та у задоволенні позовних вимог про визнання його протиправним та скасування судом було відмовлено, суд дійшов висновку, що визначена вказаним рішенням санкція набула статусу узгодженого грошового зобов'язання, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають
Керуючись статями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Промінь-С» (ідентифікаційний код: 33587098, місцезнаходження: 02072, м. Київ, вул. Єлизавети Чавдар, буд. 32, кімната 6) в дохід державного бюджету України штраф в розмірі 34 000,00 грн (тридцять чотири тисячі грн 00 коп.) відповідно до рішення Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 20.06.2020 № 42 про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.