ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"02" липня 2025 р. справа № 300/2927/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Могили А.Б., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якого діє Дзундза Юрій Романович, до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 , від імені якого діє Дзундза Ю.Р., звернувся в суд із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що військовою частиною НОМЕР_1 протиправно не нараховано та не виплачено компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 29.10.2020 відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159. Як наслідок, слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за вказані періоди з урахуванням дня фактичної виплати 01.03.2022.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі №300/3585/21 зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у повному обсязі, із застосуванням січня 2008 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 29.10.2020 із урахуванням абзаців 4, 5, 6, п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з врахуванням виплачених сум. Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання вказаної постанови нараховано індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 , яку 01.03.2022 йому виплачено. Однак, відповідач у порушення вимог Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» не виплатив компенсацію втрати частини доходу, внаслідок порушення строків виплати частини донарахованої індексації грошового забезпечення, яка була нарахована йому на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі №300/3585/21. Згідно зі ст. 2 Закону №2050-III компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема заробітна плата (грошове забезпечення) та сума індексації грошових доходів громадян. Отже, слід зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 29.10.2020 з урахуванням дня фактичної виплати 01.03.2022.
Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву відповідно до якого проти позову заперечив. У відзиві зазначив, що на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі №300/3585/21, після надходження фінансування з ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01 березня 2022 року позивачу зараховано на його банківський рахунок 201646,35 грн. Вказав, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» №1214-IX від 04 лютого 2021 року до таких доходів включено також суми індексації грошових доходів громадян. Вказаний Закон набрав чинності 26.02.2021, тому лише з цієї дати сума індексації грошових доходів може бути компенсована громадянам у зв'язку з порушенням строків її виплати. Звернув увагу, що військова частина НОМЕР_1 не відмовляла позивачу у виплаті компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення, а тому відсутнє порушене право позивача. Просив суд відмовити в задоволенні позову.
Крім цього, відповідачем 20.05.2025 подано клопотання про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.05.2025 визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом у даній справі, поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом у справі №300/2927/25 та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи, дослідивши письмові докази, встановив наступне.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 29.10.2020 №278 ОСОБА_1 з 29.10.2020 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення (а.с.4 на звороті).
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 по справі №300/3585/21 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення під час проходження військової служби в період з 01.01.2016 по 28.02.2018. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року по справі №300/3585/21 скасовано та прийнято постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо врахування січня 2016 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 у повному обсязі, із застосуванням січня 2008 року, як місяця з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця). Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування абзаців 4, 5, 6, п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 29.10.2020. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 29.10.2020 із урахуванням абзаців 4, 5, 6, п. 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з врахуванням виплачених сум.
Відповідачем 01.03.2022 проведено позивачу виплату згідно з постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі №300/3585/21 у сумі 201646,35 грн., що підтверджується випискою по рахунку ОСОБА_1 від 11.10.2022 (а.с.5).
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення, звернувся до суду з даним позовом із метою захисту свого порушеного права.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Питання щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати визначає Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III (надалі Закон №2050-III).
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Частиною 2 статті 2 Закону №2050-ІІІ (у редакції, чинній до 26.02.2021) визначено, що під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
З 26.02.2021 набрав чинності Закон України від 04.02.2021 №1214-IX «Про внесення змін до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», яким, зокрема частину 2 статті 2 Закону №2050-ІІІ доповнено абзацом 6, у зв'язку з чим, під доходами у цьому Законі слід також розуміти суму індексації грошових доходів громадян.
Отже, Закон №2050-ІІІ станом на час коли відбулося нарахування і виплата позивачу індексації грошового забезпечення, відносив суму індексації грошових доходів громадян до грошових доходів за затримку виплати яких нараховується компенсація.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
З системного аналізу наведених норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (стаття 4 Закону №2050-ІІІ).
З метою реалізації Закону №2050-ІІІ постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 затверджено Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (надалі Порядок КМУ №159).
Пункти 1, 2 Порядку КМУ №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Згідно з абзацом 1 пункту 4 Порядку КМУ №159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких основних умов: нарахування належних доходів (заробітної плати, пенсії, соціальних виплат, стипендії); порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги; доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата).
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11.07.2017 №21-2003а16, Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17 та від 15.10.2020 у справі №240/11882/19.
При цьому, використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання стосовно того, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема і на підставі судового рішення.
Зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1 - 3 Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 22.06.2018 у справі №810/1092/17, від 13.01.2020 у справі №803/203/17, від 29.10.2020 у справі №280/729/19, від 29.04.2021 у справі №240/6583/20.
Тож у випадку бездіяльності роботодавця щодо нарахування та виплати працівнику грошового забезпечення, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. При цьому, донарахування належних громадянину сум компенсації втрати доходів має здійснюватися до дня фактичної виплати заборгованості, щодо якої порушені строки виплати.
Як вже зазначено судом вище, відповідачем на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі №300/3585/21 нараховано позивачу за період з 01.12.2015 по 29.10.2020 індексацію грошового забезпечення в розмірі 201646,35 грн., виплату якої здійснено 01.03.2022.
За таких обставин, відповідач несвоєчасно, з порушенням встановлених строків, виплатив 01.03.2022 належну позивачу індексацію грошового забезпечення в розмірі 201646,35 грн. за періоди з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 29.10.2020. При цьому, затримка виплати такої індексації становить більше одного календарного місяця.
Верховний Суд у постановах від 19.05.2022 у справі №200/3859/21, від 24.01.2023 у справі №200/10176/19-а дійшов висновку про те, що основними умовами для виплати суми компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів та виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
Таким чином, обов'язок з виплати компенсації виникає у випадку порушення строків виплати доходів та виплати нарахованих доходів.
Лише у разі затримки на один і більше календарний місяць виплати уже нарахованих доходів обчислюються компенсаційні суми в розумінні Закону №2050-III.
Згідно з частиною 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.
В свою чергу, норми ні Закону №2050-ІІІ, ні Порядку КМУ №159 не передбачають обов'язковості досудового врегулювання спору в частині компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, однак, передбачають обов'язок боржника здійснити виплату компенсації у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З урахуванням зазначеного, суд вважає помилковими доводи відповідача щодо обов'язкового звернення до військової частини із заявою про виплату компенсації втрати частини доходів, оскільки така компенсація мала бути виплачена позивачу разом з виплатою заборгованості з індексації грошового забезпечення.
Таким чином, оскільки відповідачем несвоєчасно виплачено суми індексації грошового забезпечення нараховані на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2021 по справі №300/3585/21, то позивач має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення відповідно до Закону №2050-ІІІ та Порядку КМУ №159.
З урахуванням наведеного, з метою належного захисту прав позивача, слід зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 29.10.2020, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації - 01.03.2022, у відповідності до Закону №2050-ІІІ та Порядку №159.
З приводу тверджень відповідача про те, що Законом №1214-IX від 04.02.2021 (який набрав чинності 26.02.2021) внесені зміни до Закону №2050-ІІІ, а саме частину 2 статті 2 доповнено абзацом 6 та таким чином додано індексацію в перелік доходів, за порушення строків виплати яких цим Законом передбачена компенсація, а до цього моменту компенсація за несвоєчасну індексацію не могла нараховуватися та виплачуватися через відсутність правового регулювання, то суд зазначає наступне.
Так, у постановах від 05.05.2022 по справі №380/8976/21, від 26.11.2023 по справі №560/11895/23, від 14.12.2023 по справі №600/4606/23-а, від 27.02.2024 по справі №560/11405/23 Верховний Суд вказав, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам втрати частини є складовими заробітної плати.
В аспекті спірних правовідносин поняття «грошове забезпечення» і «заробітна плата», які використано у законодавстві, що регулює трудові правовідносини, є рівнозначними. Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, що неодноразово була висловлена, зокрема, у постанові від 25.04.2019 у справі №804/496/18, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №360/3359/19.
Тобто, оскільки індексація є складовою грошового забезпечення, то її виокремлення з 26.02.2021 шляхом включення у статтю 2 до переліку тих доходів, за несвоєчасну виплату яких підлягає компенсація, не позбавляє позивача права на отримання такої компенсації до цієї дати та з 01.01.2016, оскільки саме з цієї дати відповідачем не виплачено позивачу належну йому частину грошового забезпечення у вигляді індексації.
Щодо клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду та посилань відповідача у відзиві на пропущення позивачем такого строку, то суд зазначає, що ухвалою від 06.05.2025 вже визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку звернення до суду з позовом у даній справі та поновлено позивачу строк звернення до суду з адміністративним позовом.
Підсумовуючи наведене вище суд вважає, що позов ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування і виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 29.10.2020, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , Івано-Франківська область) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 по 28.02.2018 та з 01.03.2018 по 29.10.2020, за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації - 01.03.2022, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-III та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Могила А.Б.