02 липня 2025 року Справа № 640/21292/21 провадження №ЗП/280/697/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач, ГУ ПФУ в м.Києві), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 30.06.2021 №16998-16369/Н-02/8-2600/21 про відмову позивачу в перерахунку пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 30.03.2021 здійснити перерахунок та виплату позивачу раніше призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції 12.07.2001), в розмірі 90% на підставі довідки про заробітну плату №21/160 від 29.03.2021, виданої Київською міською прокуратурою, з урахуванням усіх складових заробітку, зазначених у довідці та без обмеження максимального розміру пенсії, із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії однією сумою за весь час перерахунку;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у подальшому здійснювати виплату позивачу пенсії у повному розмірі, перерахованому на виконання рішення суду, не допускаючи його зменшення та обмеження максимальним розміром.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-XII (далі - Закон №1789-XII) в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру» від 12.07.2001 №2663-ІІІ (далі - Закон №2663-ІІІ). Пенсію призначено відповідно до посадового окладу та надбавок, які позивач отримував на посаді слідчого Дніпровської транспортної прокуратури м.Києва в розмірі 90 відсотків місячного заробітку. Постановою Кабінету Міністрів України №1013 від 09.12.2015 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» з 01.12.2015 збільшено на 25 відсотків посадові оклади керівних працівників, прокурорська-слідчих працівників, спеціалістів і службовців органів прокуратури. У зв'язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок раніше призначеної пенсії без обмеження максимального розміру відповідно до ч.1 ст.50-1 Закону №1789-XII в розмірі та відсотках відповідно до ч.13 ст.50-1 Закону №1789-XII (в редакції на час призначення пенсії) від суми місячної заробітної плати, надавши довідку про заробітну плату №21/160 від 29.03.2021, видану Київською міською прокуратурою. При перерахунку пенсії позивача відповідач застосував коефіцієнт 60% від середньомісячного заробітку для обчислення пенсії, а також обмежив розмір пенсії сумою, що не перевищує десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність з посиланням на вимоги статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII (далі - Закон № 911-VIII). Позивач вважає таку трактовку законодавства при перерахунку його пенсії протиправною та такою, що порушує Конституційні, громадські, соціальні права на пенсійне забезпечення. Зазначає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. За таких обставин, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії без обмеження її граничного розміру, а відтак внесені зміни у статтю 50-1 Закону №1789-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії прокурорам і слідчим у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Посилається на рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2019 від 13.12.2019 та №6-р/2020 від 26.03.2020, а також рішення Верховного Суду у зразковій справі №560/2120/20. Просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Огурцов О.П.) від 12.08.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику учасників за правилами, встановленими статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); встановлено строки подання заяв по суті справи.
До матеріалів справи долучено відзив на позовну заяву (вх.№03-14/139561/21 від 06.09.2021), відповідно до якого відповідач проти задоволення позову заперечує, зазначає, що Законом № 911-VIII частину 5 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ) доповнено реченням такого змісту: "Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень". Рішенням Конституційного Суду України у справі №7-р(II)/2016 від 20.12.2019 визнано такою, що не відповідає статті 17 Конституції України вищезазначену норму. Однак, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII (далі - Закон № 1774-VIII) знову внесені зміни до частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, відповідно до яких максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень. У зв'язку з чим Головним управлінням починаючи з 01.01.2017 виплата пенсії знов проводилась з урахуванням відповідних змін, які на теперішній час не було визнано неконституційними. Починаючи з 01.1.2018 обмеження максимального розміру пенсії у розмірі 10 740,00 грн втратило свою дію, однак згідно зі статтею 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року №3668-VI (далі - Закон №3668-VI) максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Зазначений Закон є чинним та неконституційним не визнавався. Отже, на момент проведення перерахунку пенсії позивачу, наведеними положеннями встановлюються тимчасові обмеження розміру виплачуваної пенсії, які мають імперативний характер, неконституційними на визнавались, є чинними та обов'язковими до виконання органами Пенсійного фонду України. Просить взяти до уваги оцінку Верховного Суду стосовно обмеження максимального розміру пенсії в постанові від 15.08.2018 у справі №161/9572/17. Крім того, зазначає, що перерахунок пенсії позивача проведений відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При визначенні розміру пенсії врахована норма Закону № 911-VIII, де у частині 15 статті 86 Закону № 1697-VII зазначено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв у відповідності до чинного законодавства та в межах своєї компетенції. Просить відмовити в задоволенні позову.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX “Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.
З урахуванням пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX, Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399, справу №640/21292/21 передано на розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду.
25.03.2025 справа №640/21292/21 зареєстрована в Запорізькому окружному адміністративному суді, після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного в порядку Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Семененко Марині Олександрівні.
Ухвалою судді від 31.03.2025 прийнято справу до провадження, розпочато спочатку судовий розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 31.03.2025 залишено без руху позовну заяву, надано строк для усунення недоліків позовної заяви, протягом п'яти днів з дня отримання даної ухвали суду, шляхом подання до суду позовної заяви відповідно до кількості учасників справи, у якій необхідно уточнити суб'єктний склад учасників справи у відповідності до заявлених позовних вимог, або привести позовні вимоги у відповідність із суб'єктним складом учасників справи.
На виконання вимог ухвали суду позивачем подано уточнений адміністративний позов, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 30.06.2021 №16998-16369/Н-02/8-2600/21 про відмову позивачу в перерахунку пенсії за вислугу років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 30.03.2021 здійснити перерахунок та виплату позивачу раніше призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ (в редакції 12.07.2001), в розмірі 90% на підставі довідки про заробітну плату №21/160 від 29.03.2021, виданої Київською міською прокуратурою, з урахуванням усіх складових заробітку, зазначених у довідці та без обмеження максимального розміру пенсії, із виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії однією сумою за весь час перерахунку;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві у подальшому здійснювати виплату позивачу пенсії у повному розмірі, перерахованому на виконання рішення суду, не допускаючи його зменшення та обмеження максимальним розміром.
Таким чином позивачем усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 31.03.2025.
Ухвалою суду від 23.04.2025 розгляд справи продовжено.
На підставі наданих сторонами письмових доказів судом встановлено такі обставини.
Позивачу з 2002 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону №1789-XII.
Київською міською прокуратурою видано позивачу Довідку про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, від 29.03.2021 №21/160. У довідці зазначено, що відповідно до статті 81 Закону № 1697-VII та рішення Конституційного Суду України №6-р/2020 від 26.03.2020 розмір заробітної плати (грошового забезпечення), з якої було вплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за нормами, чинними на 15.03.2021 з відповідною (прирівняною) посадою слідчий району (прокурор прокуратури) становить: посадовий оклад: 32000,00 грн; надбавка за вислугу років (30%): 9600,00 грн, матеріальна допомога на оздоровлення 1/12: 3466,67 грн; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань 1/12: 3466,67 грн. Усього 48533,34 грн.
ГУ ПФУ в м.Києві на звернення позивача від 01.06.2021 надало роз'яснення від 30.06.2021 №16998-16369/Н-02/8-2600/21, в якому повідомлено, що відповідно до матеріалів пенсійної справи позивачу згідно заяви від 30.03.2021 був проведений перерахунок пенсії з 01.04.2021 на підставі довідки про заробітну плату №21/160 від 29.03.2021, яка надана Київською міською прокуратурою. Перерахунок пенсії проведений відповідно до статті 86 Закону № 1697-VII в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування: 48533,34 грн (середньомісячний заробіток для обчислення пенсії) х 60% = 29 120,00 грн - основний розмір пенсії від середнього заробітку. При визначенні розміру пенсії врахована норма Закону № 911-VIII, де у частині 15 статті 86 Закону № 1697-VII зазначено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Згідно ст.7 Закону України «По Державний бюджет України на 2021 рік» установлені прожиткові мінімуми для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня 2021 року - 1769 гривень, з 1 липня - 1854 гривні, з 1 грудня - 1934 гривні, максимальний розмір пенсії - 17690,00 грн, 18540,00 грн, 19340,00 грн відповідно. З огляду на зазначене, розмір пенсії з 01.04.2021 склав 17 690,00 грн.
Вважаючи протиправним проведений відповідачем перерахунок пенсії із застосуванням 60% від суми місячної (чинної) заробітної плати та з обмеженням максимального розміру пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
На час призначення позивачу пенсії особливості пенсійного забезпечення прокурорів визначалися статтею 50-1 Закону №1789-ХІІ:
прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Така пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку (частина перша статті 50-1);
обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина дванадцята статті 50-1);
призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина сімнадцята статті 50-1).
До статті 50-1 Закону №1789-ХІІ вносилися зміни Законом №3668-VI, унаслідок яких наведена вище частина сімнадцята статті 50-1 Закону №1789-ХІІ з 1 жовтня 2011 року стала вісімнадцятою, - тобто відбулась зміна порядкового номеру частини статті, що регламентувала порядок та підстави перерахунку пенсії, проте її текст залишився незмінним.
15.07.2015 набрав чинності Закон №1697-VII, відповідно до Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, зокрема, Закон №1789-XII, крім, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, що втратили чинність з 15.12.2015.
З набранням чинності Законом №1697-VII пенсійне забезпечення працівників прокуратури регулюється положеннями статті 86, за правилами частин першої, другої якої прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років. Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.
1 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року №76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, з-поміж іншого, внесено такі зміни:
- частину вісімнадцяту статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (діяла до 15 липня 2015 року) викладено в такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України»,
- частину двадцяту статті 86 Закону №1697-VІІ (набрала чинності 15 липня 2015 року) викладено у такій редакції: « 20. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».
У грудні 2019 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи №3-209/2018 (2413/18, 2807/19) ухвалив рішення від 13 грудня 2019 року №7-р(II)/2019 та вирішив таке:
визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами, яким передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України;
положення частини двадцятої статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII зі змінами, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Конституційний Суд України встановив такий порядок виконання рішення №7-р(II)/2019:
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;
частина двадцята статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:
« 20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв'язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».
У справі №560/2120/20 Верховний Суд дійшов висновку, що з 13 грудня 2019 року працівники органів прокуратури, яким пенсії призначені відповідно до Закону №1789-ХІІ або Закону №1697-VII, мають право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури.
Крім того, відповідно до абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII (у редакції норми з урахуванням змін, внесених Законом № 911-VIII та Законом № 1774-VIII) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Позивач наполягає, що набуте ним право на отримання пенсії у розмірі 90% від суми місячної заробітної плати згідно зі статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ не може бути звужене та обмеження пенсії максимальним розміром на нього не розповсюджуються з огляду на принцип дії закону в часі.
Суд звертає увагу, що у цій справі право позивача на перерахунок пенсії на підставі Довідки від 29.03.2021 №21/160, виданої Київською міською прокуратурою, сторонами не заперечується. Спірними є питання щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до статті 50-1 Закону №1789-XII та застосування при перерахунку такої пенсії обмеження її граничним розміром.
Подібні правовідносини були предметом розгляду у Верховному Суді.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.12.2021 у справі №580/5962/20 сформував наступний правовий висновок:
«….колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного, зокрема у постанові Верховного Суду від 10.09.2021 у справі № 580/5238/20 у подібних правовідносинах, та сформувати правовий висновок, відповідно до якого до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема частини другої статті 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.»
«…колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 04.03.2021 у справі № 589/3997/16-а у подібних правовідносинах та сформувати правовий висновок, відповідно до якого пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI не скасовує обмеження максимального розміру пенсії, призначеної працівнику прокуратури до набрання чинності цим Законом, а встановлює особливе регулювання щодо застосування такого обмеження до осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом № 3668-VI, і в яких розмір пенсії на момент набрання чинності цим Законом перевищував максимальний розмір. Зокрема, шляхом надання права на отримання пенсії у розмірі, який перевищує максимальний, без можливості її перерахунку до моменту, коли такий розмір відповідатиме максимальному розміру пенсії. Водночас з моменту відповідності розміру пенсії максимальному розміру пенсії, - поширення на її розмір загальних правил щодо обмежень, установлених статтею 50-1 Закону № 1789-ХІІ, а з 14.10.2014 - абзацом шостим частини п'ятнадцятої статті 86 Закону № 1697-VII.»
«… внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний… на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Отже, позовні вимоги (..) у частині здійснення перерахунку пенсії без обмеження її максимальним розміром також є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.».
Згодом зазначений висновок підтриманий Верховним Судом у низці інших постанов, зокрема: від 29.06.2023 у справі № 140/2530/21, від 22.08.2023 у справі №140/7066/21, від 19.12.2023 у справі № 340/1053/21 тощо.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення абзацу шостого частини п'ятнадцятої статті 86 Закону №1697-VII, які встановлюють обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.
Щодо розміру відсотку, який підлягає застосуванню при перерахунку пенсії, призначеної працівнику прокуратури відповідно до Закону № 1789-XII, то враховуючи зазначені вище висновки Верховного Суду, суд звертає увагу на те, що на час виникнення спірних правовідносин (звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії) стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII в частині перерахунку пенсії втратила чинність.
З огляду на наведене, на спірні правовідносини поширюються положення частини другої статті 86 Закону №1697-VII, в силу вимог якої пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати.
Отже, позовні вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати та без обмеження її максимального розміру є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Аналогічним чином застосовано відповідні норми права у подібних правовідносинах Верховним Судом в постанові від 28.02.2024 у справі № 240/20830/21.
Оскільки інші заявлені позовні вимоги є похідними від позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу раніше призначеної пенсії за вислугу років, відповідно до ст. 50-1 Закону №1789-ХІІ в розмірі 90% на підставі довідки про заробітну плату №21/160 від 29.03.2021, виданої Київською міською прокуратурою, та без обмеження максимального розміру пенсії, такі позовні вимоги також не підлягають задоволенню.
При цьому, суд зазначає про безпідставність посилань відповідача у відзиві на позовну заяву на норми Закону №2262-XII та внесені до них зміни, оскільки останні не регулюють спірні правовідносини.
Водночас, наведене не спростовує висновків суду про необгрунтованість заявлених позовних вимог та про відсутність підстав для їх задоволення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Враховуючи висновки суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.
Згідно з положеннями абзацу 6 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-IX, судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; код ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 02.07.2025.
Суддя М.О. Семененко