02 липня 2025 року Справа № 280/5563/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (проспект Соборний, 166, м. Запоріжжя, 69035, ЄДРПОУ: 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
27 червня 2025 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому просить:
- прийняти позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13 листопада 2024 року №00208890709 форма «ПС» та від 13 листопада 2024 року №00208880709 форма «С» і відкрити провадження у справі.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 13 листопада 2024 року №00208890709 форма «ПС» що прийняте на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 21 жовтня 2024 року №3117/04/36/07/08/РРО/3 710500881.
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 13 листопада 2024 року №00208880709 форма «С» що прийняте на підставі Акту (довідки) фактичної перевірки від 21 жовтня 2024 року №3117/04/3 6/07/ОБ/РРО/3 710500881.
Одночасно з позовною заявою позивач подав заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначив, що матеріали проведення фактичної перевірки та оскаржувані рішення отримала 09 січня 2025 року.
Дослідивши заяву про поновлення строку звернення до суду із позовом суд зазначає про таке.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у статті 55 Конституція України, згідно з якою права і свободи людини і громадянина захищає суд; кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Разом з тим право на доступ до правосуддя в Україні, як і в більшості держав світу, не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.
Строк звернення до адміністративного суду - це строк, в межах якого особа, яка має право на позов, повинна звернутися до адміністративного суду для захисту своїх прав у публічно - правових відносинах або для реалізації владних повноважень.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі “Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі “ВАТ “Нафтова компанія “Юкос» проти Росії»).
26 листопада 2020 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №580/3469/19, у якій сформулював висновок про те, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 Податкового кодексу України.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20, в якій судова палата відступила від висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 03.04.2018 у справі № 826/5325/17 (№ в ЄДРСР 73355121, від 23 травня 2018 року у справі № 803/728/17 (№ в ЄДРСР 74204475), від 18 червня 2018 року у справі № 805/1146/17-а (№ в ЄДРСР 74767707) та сформулювала такий правовий висновок.
«Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності».»
Вказана позиція є актуальною та враховується судом.
Приписами частини 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цій статті містяться терміни “дізналася» та “повинна була дізнатися», що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.
Таким чином, строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення без використання процедури досудового вирішення спору становить шість місяців, тоді як строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення з використанням процедури досудового вирішення спору становить один місяць. Вказаний строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вказує позивач у мотивувальній частині позову матеріали перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13 листопада 2024 року вона отримала у відповідь на адвокатський запит 09 січня 2025 року.
При цьому доказів одержання оскаржуваних повідомлень-рішень до суду не надано.
До суду позивачем надано роздруківку з АТ «Укрпошта» (накладна № 0600997089046), однак встановити предмет відправки засобами поштового зв'язку з доданих до позову документів не можливо.
Також суд враховує, що згідно вищезазначеної роздруківки поштове відправлення здійснено до міста Києва, в той час як відповідач по справі зареєстрований та знаходиться у місті Запоріжжі.
Також, представником позивача до суд надано скріншот зі своєї пошти стосовно направлення адвокатського запиту на електронну пошту, в той же час з огляду на відсутність в матеріалах справі звіту про доставку (одержання) такого листа, суд позбавлений можливості встановити факт направлення такого листа та одержання його відповідачем.
Відтак, суд позбавлений можливості встановити дійсну дату одержання позивачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з метою обчислення строку звернення до суду із даним позовом, а позивачем не доведено поважності причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом та суд зазначає про необхідність надання оновленої заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеним позовом та доказів поважності причин його пропуску.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин позов підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 243, 248, КАС України, суддя, -
Визнати неповажними підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень наведені в позовній заяві.
Залишити без руху позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з даним позовом, із зазначенням інших причин пропуску такого строку та наданням доказів їх поважності.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, суд повертає позовну заяву у відповідності до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Татаринов