(про відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду,
зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення)
01 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/25248/24
категорія 112010200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Капинос О.В.,
розглянувши у письмовому провадженні заяву про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Жерок-Альфа" про стягнення заборгованості,
встановив:
Представник відповідача подав до суду заяву про відстрочення виконання рішення суду від 23.05.2025 у справі №240/25248/24 на 10 (десять) місяців.
В обґрунтування поданої заяви зазначено, що з метою оплати коштів, стягнутих судовим рішенням, відповідач 02.02.2025 уклав з ТОВ "ПАН-ПЛАСТ" договір купівлі-продажу, за яким ТОВ "Жерок-Альфа" зобов"язався продати на користь Покупця обладнання на загальну суму 960 000,00 грн.. Відповідно до умов договору, розрахунок проводиться поетапно. Кінцевий строк оплати припадає на 02.02.2026 . Станом на момент подання заяви про відстрочку судового рішення, коштів від реалізації вищенаведеного обладнання на розрахунковий рахунок не надходили.
Розгляд заяви призначено на 01.07.2025.
Головне управлінню Пенсійного фонду України в Житомирській області не подало заперечень на заяву.
У судове засідання сторони не з"явилися, повідомлені про розгляд заяви належним чином.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення, суд виходить з наступного.
Рішенням суду від 29.05.2025 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Жерок-Альфа" на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з серпня 2021 по листопад 2024 року у сумі 1087205,86 грн. (один мільйон вісімдесят сім тисяч двісті п'ять гривень вісімдесят шість копійок).
Згідно ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (далі Закон України № 1404-VIIІ) за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.
За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду (частина 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України).
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд, у відповідності до положень частини 4 статті 378 цього Кодексу, також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, щодо фізичної особи тяжке захворювання самої особи або членів її сім'ї, її матеріальне становище, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Із системного аналізу наведеної норми вбачається, що підставою для відстрочення/розстрочення виконання рішення є звернення особи із заявою до суду про відстрочення/розстрочення з обумовленням причин неможливості виконати судове рішення у встановлений законом строк, тобто за доведеністю обставин, що ускладнюють його виконання, або роблять його неможливим (відсутність коштів або присудженого майна в натурі та інше).
Указана норма не містить конкретного переліку обставин для відстрочення/розстрочення виконання судового рішення, а лише встановлює критерії для їх визначення у вигляді істотного ускладнення виконання рішення або неможливості його виконання.
Вирішуючи питання про відстрочення/розстрочення виконання рішення, суд із певною свободою розсуду повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору, наявність надзвичайних непереборних подій, інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини (зокрема, ненадання (несвоєчасне надання) бюджетних асигнувань або бюджетних зобов'язань заявнику та/або недоведення (несвоєчасне доведення) фінансування видатків до заявника отримувача бюджетних коштів в обсязі, достатньому для своєчасного виконання ним грошових зобов'язань та/або погашення податкового боргу).
При цьому, питання розстрочення або відстрочення рішення суду знаходяться в площинні процесуального права.
При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об'єктивної необхідності надання саме таких строків розтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав має бути доведена боржником.
Відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.
З огляду на відсутність передбачених критеріїв для визначення поважності таких підстав, прийняття відповідних рішень є дискреційним повноваженням суду, яке він реалізує за власними переконанням, з урахуванням конкретних обставин справи. При цьому, таке розстрочення здійснюється виключно у виняткових випадках, за умови, що суд установить наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).
У постанові від 06.12.2019 у справі №2а/0570/6531/2011 Верховний Суд дійшов висновку, що відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об'єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.
Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але і його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення (позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 30.01.2020 у справі №819/150/17).
У своїй заяві відповідач зазначає, що рішення суду буде ним виконано в добровільному порядку, однак станом на момент звернення сплатити такі кошти не має можливості. Після початку воєнного стану господарська діяльність відповідача значно зменшилась, що призвело до зменшення оборотних коштів та як наслідок в 2024 році відповідачем задекларовано прибутку всього 137 тис грн. Стягнення коштів в розмірі 1 млн. грн. в примусовому порядку призведе до накладення арешту на рахунки та майно відповідача, що призведе до неможливості сплачувати податки, збори та заробітну плату. Такий надмірний тягар може призвести до банкрутства підприємства.
Як вбачається з наданих суду доказів, з метою оплати коштів стягнутих судовим рішенням у сумі 1087205,86 грн. ТОВ "Жерок-Альфа", 02.02.2025 укладено з ТОВ "Пан-Пласт" (Покупець) договір купівлі-продажу, за яким ТОВ "Жерок-Альфа" зобов"язався продати на користь Покупця обладнання на загальну суму 960 000,00 грн..
Відповідно до умов договору, розрахунок проводиться поетапно. Кінцевий строк оплати припадає на 02.02.2026 .
Як зазначає заявник, станом на момент подання заяви про відстрочення виконання судового рішення, коштів від реалізації вищенаведеного обладнання на розрахунковий рахунок товариства не надходили.
Зміст вказаних документів і заяви, свідчить про наявність об'єктивних обставин, які ускладнюють виконання судового рішення та підтверджують те, що заявник не має можливості виконати рішення суду, сплативши заборгованість на даний час, а тому суд вважає за можливе відстрочити виконання рішення суду.
Також суд враховує, що звертаючись із заявою про відстрочення виконання рішення суду відповідач не ухиляється від виконання рішення суду, а шукає способи погашення заборгованості, що в свою чергу є виявом добросовісності намірів заявника по виконанню зобов'язань щодо сплати боргу.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що заяву про відстрочення виконання рішення суду необхідно задовольнити.
Керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
Заяву про відстрочення виконання рішення задовольнити.
Відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "Жерок-Альфа" термін виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 у справі №240/25248/24 на 10 (десять) місяців з дня набрання законної сили ухвалою про відстрочення виконання судового рішення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Капинос