Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 липня 2025 року Справа№200/3797/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправними та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправним та скасування рішення від 30.04.2025 року № 103550006444;
- зобов'язання повторно розглянути заяву від 26.09.2024 року про перехід на інший вид пенсії відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця від 17.09.2024 року № 179 та від 06.09.2024 року № 169.
В обґрунтування позову зазначає, що відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 року №200/7442/24, яке набрало законної сили 16.04.2025 року, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.09.2024 року щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, з урахуванням висновків суду.
На підставі вищевикладеного відповідач прийняв рішення від 30.04.2025 року № 103550006444 про відмову у переведенні на пенсію державного службовця, посилаючись на те, що при переведені на пенсію державного службовця не буде братись до уваги довідки про заробітну плату державного службовця від 17.09.2024 року № 179 та від 06.09.2024 року № 169, оскільки рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 року № 200/7442/24 не було зобов'язано їх враховувати, а тому пенсія буде розрахована у розмірі 0 гривень та встановивши доплату до мінімальної пенсії, розмір її буде нижчий, ніж на сьогодні позивач отримує.
Зазначає, що вказане рішення відповідача порушує конституційне право на пенсійне забезпечення, у зв'язку з чим позивач звернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до вимог статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву від 16.06.2025 року. В обґрунтування незгоди з позовними вимогами зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 року у справі № 200/7442/24 до стажу державної служби ОСОБА_1 зараховано період з 16.11.1994 по 01.05.2016.
Станом на 01.05.2016 стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців становив - 21 рік 05 місяців 17 днів.
ОСОБА_1 до заяви про перерахунок пенсії від 26.09.2024 надано довідки про заробітну плату №169 та №179 від 17.09.2024, виданих Київською митницею.
З висновків суду встановлено, що позовні вимоги є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню про проведення перерахунку з урахуванням довідок про заробітну плату від 17.09.2024 року № 179 та від 06.09.2024 року № 169, оскільки позивачу взагалі було відмовлено у переведенні/перерахунку пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу».
Питання про розмір пенсії, її складові, тощо, на даний час не виникали, а позивачу не було відмовлено у врахуванні довідок від 17.09.2024 року № 179 та від 06.09.2024 року № 169.
Таким чином, розмір пенсії відповідно до Закону № 889-VIII складає 2360,0 грн. та складається з:
- середньомісячний заробіток для обчислення - 0 грн;
- загальний процент розрахунку пенсії від заробітку - 60%;
- основний розмір пенсії від середнього заробітку 0 х 60% = 0 грн;
- доплата до мінімальної пенсійної виплати (2361,00 грн) - 2361,00 грн.
Отже, при переведені на пенсію за віком відповідно до Закону № 889-VIII загальний розмір пенсії складає 2361,00 грн, а розмір пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IVскладає 14669,07 грн.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсії за нормами цього Закону її розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Враховуючи вище, відповідачем прийнято рішення від 30.04.2025 року № 103550006444 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» через недоцільність переведення.
Зазначає, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 року у справі № 200/7442/24 Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виконано в повному обсязі щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.09.2024 року стосовно переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, з урахуванням висновків суду.
Також зазначає, що дане рішення суду не містить зобов'язального характеру щодо урахування довідок про заробітну плату державного службовця від 17.09.2024 року № 179 та від 06.09.2024 року № 169 під час розрахунку ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Наголошує, що з наведених вище обставин, позовна вимога до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ОСОБА_1 є громадянкою України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 . Згідно паспортних даних позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Позивач перебуває на пенсійному обліку як одержувач пенсії відповідно до ст. 26 Закону України Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що не спростовується відповідачем.
26.09.2024 року позивач звернулася до органів Пенсійного фонду України з заявою про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
Рішенням Головного управляння Пенсійного фонду України в Донецькій області №103550006444 від 01.10.2024 року позивачу було відмовлено в переведенні на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» у зв'язку з відсутністю законних підстав.
Зокрема, під час розгляду наданих документів, а саме трудової книжки та довідок №169 від 06.09.2024 року та №179 від 17.09.2024 року, виданих Київською митницею, встановлено, що з 17.08.2001 ОСОБА_1 присвоєно персональне звання Радник митної справи, а тому станом на 01.05.2016 заявниця не займає посади державної служби.
Оскільки посадовим особам митних органів згідно до статті 410 Митного кодексу України присвоюються спеціальні звання і відповідно ці посади не належать по посад, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723-ХІІ, періоди роботи заявниці в Київській митниці не зарахований відповідачем до стажу роботи держслужби.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 року №200/7442/24, яке набрало законної сили 16.04.2025 року, суд зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.09.2024 року щодо переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення суду відповідачем повторно прийнято рішення про відмову у переведенні на пенсію державного службовця від 30.04.2025 року № 103550006444 з посиланням на те, що при переведені на пенсію державного службовця не буде братись до уваги довідки про заробітну плату державного службовця від 17.09.2024 року № 179 та від 06.09.2024 року № 169, оскільки рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 року № 200/7442/24 не було зобов'язано їх враховувати, а тому пенсія буде розрахована у розмірі 0 гривень та встановивши доплату до мінімальної пенсії, розмір її буде нижчий, ніж на сьогодні позивач отримує.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється Законом України «Про державну службу» в редакції Закону від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-ХІІ).
З 01.01.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року за № 889-VIII, за змістом якого, пенсійне забезпечення державних службовців регулюється статтею 90 та пунктом 10 та 12 Прикінцевих положень цього Закону.
Статтею 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» в редакції від 10.12.2015 року № 889-VIII, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 року, № 52, стаття 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Пунктом 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» в редакції від 10.12.2015 № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Таким чином, у випадку відсутності в особи стажу, визначеного підпунктами 10 та 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, за умов наявності в особи стажу понад 10 чи 20 років, в сукупності з дотриманням інших вимог, визначених пунктами 10 та 12 зазначеного закону, у такої особи виникає право на одержання пенсії державного службовця.
Згідно з частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60% суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60% заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011 - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Необхідною умовою для наявності у державних службовців, які на день набрання чинності Законом № 889-VII займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та осіб, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, право на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тобто, обов'язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону України № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ, а саме: щодо віку, страхового стажу та стажу державної служби.
Відтак, після 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18, у постанові Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 року №200/7442/24, зокрема встановлено, що приймаючи спірне рішення, відповідач послався саме на те, що позивач не має необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, оскільки на думку відповідача періоди роботи посадових осіб в органах митної служби на посадах, в період перебування, на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання, не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців.
Разом з тим, суд вважає такі доводи відповідача помилковими, з огляду на таке.
Пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Відповідно до ч.14 ст.37 Закону №3723-ХІІ, період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Тобто, зазначене положення Закону №3723-ХІІ прямо передбачало зарахування періодів роботи в органах державної митної служби до стажу державної служби.
Також, Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 (чинного до 01.05.2016, тобто в період проходження позивачем служби в митних органах) визначались посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.
Згідно з ч.2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.
Отже, до 01.05.2016 чинним на той час законодавством України було прямо передбачено, що період роботи в органах державної митної служби зараховується до стажу державної служби.
Таким чином, посадові особи державної митної (фіскальної) служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних (фіскальних) органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.
Отже, з огляду на наведені законодавчі приписи період державної служби позивача в митних органах у спеціальному званні зараховується до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону №3723-ХІІ.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Донецькій області №103550006444 від 01.10.2024 року є необґрунтованим, протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Таким чином, судом встановлено право позивача на одержання пенсії державного службовця.
Відповідно до даних трудової книжки позивача НОМЕР_2 остання безперервно працювала в митних органах на протязі 28 років. Отже, відповідачем цей факт не оспорюється.
Судовим розглядом встановлено, що підставою відмови у переведенні позивача на пенсію державного службовця стало неврахування відповідачем довідки про заробітну плату державного службовця від 17.09.2024 року № 179 та від 06.09.2024 року № 169 оскільки рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.11.2024 року № 200/7442/24 не було зобов'язано їх враховувати.
Відповідно до пункту 2.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру» для визначення розміру пенсії за нормами Закону для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.
З зазначених підстав суд вважає неправомірною відмову відповідача у врахуванні довідок про заробітну плату державного службовця від 17.09.2024 року № 179 та від 06.09.2024 року № 169.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Прийнявши неправомірне рішення, відповідач діяв поза межами статті 19 Конституції України та законів України, не визнавши право позивача на отримання пенсії, що призвело до його порушення, а тому воно підлягає захисту судом.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Оскільки право позивача на переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, порушено, таке право підлягає відновленню, а вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Водночас, суд для повного захисту прав позивача вважає за доцільне на підставі частини другої статті 9 КАС України вийти за межі позовних вимог і зобов'язати відповідача здійснити переведення позивача на інший вид пенсії - відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини другої статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За вимогами ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на викладене, на підставі положень Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 30.04.2025 року № 103550006444 щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні на інший вид пенсії відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.09.2024 року про перехід на інший вид пенсії відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII з урахуванням довідок про заробітну плату державного службовця від 17.09.2024 року № 179 та від 06.09.2024 року № 169 та здійснити переведення на інший вид пенсії, а саме: відповідно до п. 10 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з судового збору у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 02 липня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Л.Б. Голубова