Україна
Донецький окружний адміністративний суд
02 липня 2025 року Справа№460/1581/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
до Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 15220,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує положеннями Податкового кодексу України та зазначає, що згідно з облікової картки платника у відповідача наявна вказана у позовній заяві заборгованість, яка виникла в результаті несплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. Просить стягнути з відповідача податковий борг.
Ухвалою судді Рівненського окружного адміністративного суду від 24.02.2025 вирішено адміністративну справу №460/1581/25 за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу передати за територіальною підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2025 відкрито провадження в адміністративній справ за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою суду від 13.06.2025 витребувано у позивача додаткові докази у справі.
Відповідач відзив на адміністративний позов не подав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена відповідачеві засобами поштового зв'язку, була повернута за зворотною адресою з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Також відповідача було повідомлено про розгляд справи телефонограмою.
Клопотання про продовження строку для надання відзиву до суду не надходило.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, згідно статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.
Відповідач - фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у період з 04.03.1997 по 06.07.2022 та з 06.02.2023 по 12.08.2024 перебував на обліку як фізична особа підприємець.
Відповідно до реєстраційних даних, стан платника податків - припинено, але не знято з обліку (КОР не пусті).
Станом на 01.06.2025 за ОСОБА_1 рахується податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) у розмірі 15220,00 грн. Вказана заборгованість виникла на підставі самостійно визначених податкових зобов'язань не сплачених у добровільному порядку, а саме щомісячне нарахування єдиного податку 2 групи у період з серпня 2023 року по грудень 2023 року у розмірі 1340 грн щомісяця, з січня 2024 року по червень 2024 року по 1420 грн щомісяця.
У зв'язку з несплатою узгоджених грошових зобов'язань податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 06.11.2023 №0004965-1303-1700, яка направлена засобами поштового зв'язку на адресу платника, проте повернута до контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Вказана вимога не оскаржувалась, не відкликалась та є узгодженою.
Наявність вказаної заборгованості підтверджується інтегрованою карткою платника податків.
Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.
Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Фізична особа - підприємець, відповідно до ч. 2 ст. 128 Господарського кодексу України, відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення.
Питання стягнення податкового боргу з фізичної особи, яка припинила підприємницьку діяльність, врегульоване Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462 (далі - Порядок).
Відповідно до пп. 4 п. 11.32 Порядку державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Реєстру самозайнятих осіб запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов'язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов'язань та застосування санкцій за їх невиконання.
Згідно з пп. 5 п. 11.32 Порядку у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрації у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності) погашення грошових зобов'язань та/або податкового боргу здійснюється за рахунок майна зазначеної особи. Особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу фізичної особи - підприємця або фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність, є така фізична особа.
Положеннями пп. 6 п. 11.32 Порядку також передбачено, що після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установлені строки подати відповідному контролюючому органу річну податкову декларацію за звітний рік, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до пункту 20.1.19 статті 20 Податкового кодексу України (далі за текстом (“ПК України») контролюючі органи, зокрема, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно з п. 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За пунктом 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Як вже зазначалось вище, вимога про сплату боргу платника податків надіслана відповідачу, повернута за зворотною адресою з відміткою “за закінченням терміну зберігання», при цьому остання не оскаржувалися та не відкликалися.
Слід зазначити, що відповідно до п. 42.4 ст. 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Згідно з даними інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 , за відповідачем обліковується заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) в сумі 15220,00 грн.
Приписами пп. 87.1. - 87.2. ст. 87 Податкового кодексу України, передбачено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Відповідно до пп. 87.11. ст. 87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Оскільки, строки добровільної сплати узгоджених податкових зобов'язань сплинули, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкових зобов'язань, не призвели до повного погашення податкового боргу, що підтверджується наданими позивачем доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню.
З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст. ст. 2, 5, 6, 90, 132, 139, 193, 242-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до бюджету податковий борг в розмірі 15220,00 грн, а саме: єдиний податок з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя В.С. Дмитрієв