02 липня 2025 року Справа № 160/15681/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Дніпро у письмовому провадженні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СЕРВІС» про розгляд в порядку загального позовного провадження справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СЕРВІС» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СЕРВІС» до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, подана через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» адвокатом Самойленко Мариною Сергіївною, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 24.02.2025 № 000/81/32-00-07-06-19, № 000/82/32-00-07-06-19 та № 000/83/32-00-07-06-19.
Ухвалою суду від 03.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
23.06.2025 надійшов відзив Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків.
26.06.2025 надійшла відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СЕРВІС», у якій міститься клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Клопотання обґрунтовано тим, що розгляд справи у судовому засіданні, під час якого представники сторін надаватимуть пояснення, сприятиме повному та всебічному встановленню обставин справи, що має значення для позивача, оскільки судове рішення впливає на його господарську діяльність. У разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи позивач не матиме можливості оскаржити рішення в касаційному порядку.
Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
Частинами 1-3 статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України чітко визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Згідно із ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Приписами частини 4 статті 257 КАС України встановлено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;
6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.
Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.
Проте предмет спору у даній справі не належить до категорій, визначених у ч. 4 ст. 12 КАС України та ч. 4 ст. 257 КАС України.
Наведені позивачем доводи не може бути враховано судом як обґрунтовану підставу для вирішення питання про перехід до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження.
Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України), з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.
Крім того, учасники справи не обмежені у своєму праві подавати відзив, відповідь на відзив, заперечення, пояснення по суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань, та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.
Також положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.
Отже, принцип змагальності сторін забезпечується і при розгляді судом справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача та вважає за можливе продовжити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Керуючись ст.ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд -
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК СЕРВІС» про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.
Суддя В.В. Рянська