02 липня 2025 року Справа №160/20123/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Турлакової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Дніпрі заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Бондар Іллі Азізовича про відвід головуючого судді у адміністративній справі №160/20123/24 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в якій позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви в редакції заяви від 22.10.2024, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо неналежного здійснення заходів із охорони земель сільськогосподарського призначення із статусом несільськогосподарських угідь (полезахисні лісові смуги, природні овраги), які перебували у державній власності за кадастровими номерами 1221486200:01:058:0079; 1221486200:02:002:0008; 1221486200:02:002:0009, 1221486200:01:058:0080, 1221486200:01:058:0081;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.11.2020 №1260-УБД «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_4 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 06.11.2020 №1259-УБД «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_8 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 20.04.2017 №4-2224/15-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_9 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЭДРПОУ 39835428) від 19.04.2017 №4-2185/15-17-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність ОСОБА_10 »;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 20.01.2016 №4-642/15-16-СГ «Про надання дозволу на розроблення документації з землеустрою»;
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, що виявились у протиправному внесенні змін до даних Державного земельного кадастру щодо цільового призначення земельної ділянки, виду використання та складу угідь на землі для будівництва і обслуговування житлового будинку щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1221486200:01:058:0079 від 23.10.2023 та 1221486200:02:002:0008 від 19.10.2023;
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області внести зміни до даних Державного земельного кадастру щодо цільового призначення земельних ділянок, виду використання та складу угідь, - на землі сільськогосподарського призначення із статусом несільськогосподарських угідь щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 1221486200:01:058:0079; 1221486200:02:002:0008; 1221486200:02:002:0009, 1221486200:01:058:0080, 1221486200:01:058:0081.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.09.2024 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі ухвали від 02.10.2024 суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
01.07.2025 до суду від представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшла заява про відвід судді Бондар М.В. від розгляду справи №160/20123/24.
В обґрунтування поданої заяви представник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокат Бондар Ілля Азізович зазначає, що суддя Бондар М.В. не може брати участь у розгляді адміністративної справи №160/20123/24 через допущені нею процесуальні порушення, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Представник ОСОБА_1 та Доценка Д.Є. зазначає, що 13.02.2025 ним до суду подано клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з порушенням позивачем судової юрисдикції, приватноправовим характером спору, який належить розглядати за правилами цивільного судочинства. Однак, всупереч приписам Кодексу адміністративного судочинства України, в підготовчих засіданнях, які відбулись 19.03.2025 та 23.03.2025, клопотання адвоката Бондаря І.А. про закриття провадження у справі розглянуто не було. На доводи представника ОСОБА_1 , Доценка Д.Є. щодо необхідності розгляду поданого клопотання про закриття провадження у справі, суддею Бондар М.В. усно, без постановлення ухвали, повідомлено, що дане клопотання буде розглянуто після з'ясування усіх обставин справи. Також, за результатами ознайомлення з матеріалами справи, 19.05.2025 представником Гадяцької Я.О. та Доценка Д.Є., до суду подано клопотання про визнання неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, вказаних ОСОБА_3 в заяві від 05.08.2024 та про залишення позовної заяви без розгляду. Однак, після поновлення провадження у справі, суддею Бондар М.В. в підготовчому засіданні, яке відбулось 27.06.2025, в усній формі, без постановлення ухвал за результатами розгляду поданих заявником клопотань про закриття провадження у справі від 13.02.2025 та про залишення позову без розгляду від 19.05.2025, повторно відмовлено у їх розгляді на стадії підготовчого провадження. Представник Гадяцької Я.О. та Доценка Д.Є. вважає такі дії судді Бондар М.В. порушенням положень Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки немотивована відмова у розгляді поданих клопотань про закриття провадження у справі та про залишення позову без розгляду на стадії підготовчого провадження позбавляє ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ефективних засобів захисту від надмірної тривалості судового провадження, що становить порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та загрожує самій суті права на справедливий судовий розгляд.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2025 року визнано заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відвід головуючого судді Бондар М.В. у адміністративній справі №160/20123/24 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії - необґрунтованою. Передано матеріали адміністративної справи №160/20123/24 для визначення складу суду в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу, для вирішення питання про відвід судді.
Згідно із протоколом від 02.07.2025 автоматизованого розподілу між суддями, заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Бондар І.А. про відвід судді Бондар М.В. передано для розгляду судді Турлаковій Н.В.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши вказану заяву, суд зазначає про таке.
Згідно із частиною четвертою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Відповідно до частини восьмої статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Згідно із частиною одинадцятою статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі.
Частинами першою - другою статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Відповідно до частин 1-3 ст.39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначені підстави для відводу (самовідводу) судді, при цьому також визначено порядок здійснення такого відводу (самовідводу).
Головна мета відводу - гарантувати безсторонність суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігти будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність.
У рішенні від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України", заява №33949/02, ЄСПЛ з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об'єктивного критерію ЄСПЛ указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункт 52).
Отже, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, непідтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Суд зазначає, що обставини, вказані представником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвокатом Бондар І.А. у заяві про відвід судді, ґрунтуються на припущеннях та свідчать лише про незгоду заявника з процесуальним рішенням суду (щодо порядку розгляду клопотань про закриття провадження у справі та про залишення позову без розгляду, призначення експертизи), що у відповідності до зазначених вище вимог законодавства, не може бути підставою для відводу.
Інших підстав, передбачених статтями 36 та 37 Кодексу адміністративного судочинства України для відводу судді, які б підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду цієї справи або наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості при розгляді справи, з матеріалів справи та доводів заяви про відвід не вбачається.
З огляду на викладене, суд уважає заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Бондар І.А. про відвід судді Бондар М.В. у справі №160/20123/24 необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.12 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
Згідно із ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити в задоволенні заяви представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - адвоката Бондар Іллі Азізовича про відвід судді Бондар М.В. у справі №160/20123/24 за позовною заявою ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Виконавчий комітет Новоолександрівської сільської ради Дніпровського району, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання бездіяльності протиправною, визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії.
Адміністративну справу №160/20123/24 передати для продовження розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується.
Заперечення на ухвалу може включаться до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Н.В. Турлакова